Регіон:
ЄС
Країна:
Угорщина
Тема:
Політичні системи

Минулої неділі в Угорщині тривали протести, які розпочались 12 грудня після ухвалення правлячою коаліцією на чолі з прем’єром Віктором Орбаном змін до трудового законодавства. Тисячі демонстрантів, розмахуючи прапорами Угорщини та Євросоюзу, пройшлися площею Героїв до парламенту з плакатами «Не кради!» і «Незалежні суди!» — вигукуючи гасла: «Ми хочемо демократії, верховенства права, республіки».

Цікаво, що цей захід організатори протестів назвали: «Веселого Різдва, пане прем’єр-міністре!» Протестувальники пройшли також головними вулицями міста, блокуючи рух транспорту. Вони скандували: «Орбан заблукав! Віктатор! Віктатор!» (гра слів, сполучення імені прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зі словом «диктатор». — Ред.).

Попри те, що попередньої ночі поліція застосовувала сльозогінний газ, щоб запобігти захопленню демонстрантами парламенту, недільна акція була наймасштабнішою після початку протестів. Загалом під час заворушень протягом цього тижня, які стали наймастабнішими в країні за останні десять років, поліція затримала понад 50 людей. За цей час щонайменше 14 поліцейських дістали поранення.

Нагадаємо, заворушення були спричинені ухваленням запропонованого партією прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» закону, який критики називають «законом про рабство» і який передбачає збільшення максимальної кількості понаднормових годин роботи на рік з нинішніх 250 до 400.

Уряд стверджує, що зміни принесуть користь тим, хто хоче заробити більше грошей, працюючи більше годин. Але профспілки вважають, що роботодавці можуть використовувати низькі зарплати і застосовувати інші методи тиску на працівників, примушуючи їх погоджуватися більше працювати. До речі, на початку цього місяця уряд Орбана змусив покинути Угорщину Центральний європейський університет — як частину довготривалої боротьби Орбана з лібералом угорського походження, американським мільярдером Джорджем Соросом.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати акції протесту в Угорщині і розповісти про можливі наслідки їх для уряду Орбана.

«ЦЕ НЕЗАДОВОЛЕННЯ МОЖЕ СТАТИ ЦІЛКОМ ДОСТАТНІМ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ УРЯДУ ПОВЕРНУТИСЬ ДО «НОРМАЛЬНОЇ» ПОЛІТИКИ»

Балаш ЯРАБИК, політолог, експерт Фонду Карнегі:

— У неділю, на п’ятий день протестів, декілька тисяч людей вийшли на вулиці, виступаючи проти двох законів: про понаднормову працю і заснування нового адміністративного суду, який лише буде контролювати міністерство юстиції. Обидва закони було ухвалено майже без дебатів, і тому опозиція на знак протесту почала блокувати місця парламентської більшості в українському стилі, викликавши розлад і подив у лавах правлячої коаліції. Такі дії опозиції призвели до приходу протестувальників до парламентської будівлі, і тепер протести тривають щодня.

Громадські активісти й опозиційні політики також мобілізують своїх прихильників. Такі протести є радше виявом незадоволення, різновидом нового активного громадянського спротиву, якого Угорщина не бачила від 2006 року, коли відбувалися подібні протести правих, включаючи футбольних вболівальників, проти тодішнього прем’єр-міністра Дьюрчані. Цього разу на вулиці вийшли представники обох політичних сил — правих та лівих, головним чином молодь. Їхнє незадоволення підживлюється справою Центральноєвропейського університету (університет вирішив скасувати фінансовану США програму, оскільки уряд не підписав підготовленої угоди зі штатом Нью-Йорк), а також актуальною критикою всередині країни і з боку країн Заходу щодо «авторитарного» уряду, який насправді є авторитарним максимумом у своїй поведінці.

Останнє не менш важливе: зарозумілість уряду також живить протести, які демонструють існування дуже значної стійкості суспільства, навіть якщо вони не завдадуть шкоди урядові, принаймні поки що. Це незадоволення може стати цілком достатнім застереженням уряду повернутись до «нормальної» політики замість самовпевненої поведінки, яка поляризує країну упродовж певного часу.

«БІЛЬШІСТЬ ІЗ ПОПЕРЕДНІХ ПРОТЕСТІВ НЕ ПРИЗВОДИЛИ ДО ТАКОГО РІВНЯ ЕСКАЛАЦІЇ МІЖ СТОРОНАМИ»

Геннадій МАКСАК, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма»:

— Масові протести в Будапешті ознаменували нову сторінку в намаганнях угорців запобігти посиленню контролю Віктора Орбана над політичною системою в країні.

Протести не є такою вже дивиною для Угорщини, особливо останнім часом, коли чинний прем’єр країни Віктор Орбан намагається посилити авторитарні риси свого урядування. Втім, тут варто зазначити, що більшість із попередніх протестів не призводили до такого рівня ескалації між сторонами і фактично досягали виконання своїх вимог. Протестувальники не змогли запобігти вигнанню Центральноєвропейського університету із Угорщини так само, як не змогли захистити опозиційні медіа, які стали жертвами консолідації головних медіаресурсів країни, підпорядкованих Віктору Орбану.

Цього разу ситуація дещо відрізняється. Перш за все, масовим демонстраціям передувало незвичне протистояння в парламенті між непохитною проурядовою більшістю та розпорошеною опозицією. В середу парламент затвердив два контроверсійних закони. Рішенню не змогли перешкодити опозиційні партії, хоч і застосували для зриву голосування широкий арсенал інструментів. Але команда Орбана також навчилася обходити такі перепони і може дати фору українським колегам-парламентарям.

Перший закон, прозваний критиками «законом про рабство», вніс зміни до трудового кодексу. Найбільш кричущими нововведеннями, на думку експертів, є статті про збільшення годин понаднормової праці з раніше допустимих 250 до 400 на рік. Це дає можливість роботодавцям додати майже вісім робочих годин на тиждень, що віртуально створює додатковий робочий день. Саме ця норма викликала найбільше неприйняття. Студенти і працююча молодь утворили ядро протестів у Будапешті. Оглядачі зазначають, що здебільшого саме бурхлива участь молоді у протестах підвищила градус протистояння, через що протестні акції затягнулися.

Другий закон, хоч про нього менше згадують у контексті масових заворушень, насправді важить навіть більше в довгостроковій перспективі. Йдеться про запровадження альтернативної судової системи в Угорщині, яка має займатися адміністративними справами і дивним чином буде підконтрольна урядові. Тобто, до прикладу, в майбутньому справи щодо виборчих суперечок та корупційних кейсів мають розглядатися саме цими судами. Про неупередженість таких рішень годі й говорити.

На тижні заплановані наступні хвилі протестів, до яких долучаться лідери опозиційних політичних партій та профспілок. Втім, чи вдасться вплинути на рішення Віктора Орбана і проурядової парламентської коаліції, яка має дві треті мандатів? Відповідь, радше, песимістично негативна.

По-перше, в розрізі країни переважна більшість населення підтримує позицію нинішнього голови уряду. За окремими винятками, лише жителі Будапешта критично налаштовані до партії «Фідес» і масово підтримують опозицію. Тому Орбан розуміє, що скупчення молодого ліберального електорату в столиці не заважає йому спокійно маніпулювати рештою угорців, які мешкають деінде, в тому числі на Закарпатті в Україні.

По-друге, подібні протестні прояви підживлюють популістські гасла команди Орбана, які трохи вщухли після виборів у квітні. Проурядові медіа вже створили із протестувальників «посіпак Джорджа Сороса», які сплять і бачать, як за американські гроші розвалити країну. Крім того, особливий наголос робиться на насильствах щодо правоохоронців, актах вандалізму і мародерства.

Звичайно, законодавчі новели не пройдуть непоміченими в Брюсселі, де у вересні цього року проти Угорщини вже запустили потенційний санкційний механізм за утиски демократії. Втім, реальність повномасштабних санкцій щодо орбанівської Угорщини також виглядає поки примарною.

Микола СІРУК, «День»