Вікторія Вдовиченко

Регіон:
ЄС
Країна:
Італія
Тема:
Політичні системи

ПІДСУМКИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ В ІТАЛІЇ

11 і 25 червня в Італії відбулися перший та другий тури виборів в італійські муніципальні органи влади. Переконливу перемогу на них отримав альянс правоцентристських сил, а саме «Форца Італія» (ФІ) (на чолі із Сільвіо Берлусконі), антиімігрантська та ультраправа «Ліга Норд»  (ЛН) (Маттео Сальвіні) та європесимістська «Фрателлі Італія» (ФрІ) (Джорджія Мелоні). Вибори відбулися у 110 муніципалітетах вдруге 25 червня, коли після першого раунду 11 червня жоден із кандидатів не зміг набрати більше, аніж 50 % голосів. Проте, цей етап перегонів показав доволі низьку явку італійських виборців ( 46 %).

До відома:

Місцеві вибори, що відбулися в Італії стосувалися виборів у тих містах, повноваження обраних органів яких закінчувалися у першій половині 2017 року. Крім того, вибори також проходили і там, де мери отримали посаду комісарів ЄС.

Згідно із конституційною реформою 2001 року, замість трирівневого поділу Італії на область, провінцію та комуну було визначено 4-рівневу структуру: регіони (області), провінції, міста зі статусом метрополій та муніципалітети.  Ця реформа була проведена за ініціативи лівоцентристського уряду та підтримана італійцями на загальному референдумі. Відповідно, області Італії ставали суб’єктами федерації, а провінції набули широких автономних прав. Крім того, спостерігається тенденція до збільшення міст-метрополій із 10 до 15 одиниць.  Найбільшими містами-метрополіями, де проходили вибори, стали Палермо та Генуя.

У підсумку, правоцентристи прийшли до влади у 16 з 25 італійських міст, де проходило голосування. Лівоцентристська коаліція отримала прихильність у 6 містах. Крім того, іще в двох містах мерами стали незалежні кандидати. У цілому, за правоцентристів віддали 576 204 голоси, а 561 032 – за лівоцентристів.

У порівнянні із виборами 2012 року, коли «ліві» мали своїх мерів у 64 містах, наразі це будуть лише 34 міста. У свою чергу, «праві» підвищили кількість з 32 міст і прийдуть до влади у 53 італійських містах.

 ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Найбільшою та впливовою силою на місцевому рівні в Італії будуть представники саме вищезазначеного альянсу ФІ-ЛН-ФрІ. Результати голосування можуть також свідчити про збільшення кількості противників антиросійських санкцій, за які Італія голосувала на загальноєвропейському рівні. Ця суперечлива лінія відмінностей на регіональному та загальнонаціональному рівні утримається до проведення Італією парламентських виборів, запланованих на весну 2018 року.

Результати цих місцевих виборів показують, що можуть допомогти успішно об’єднати правоцентристські партії, що конкурують між собою на національному рівні, готуючись до весни 2018 року. Якщо вони домовляться про «єдину руку» управління, то будуть надзвичайно потужною силою.

Аналізуючи позицію лівоцентристів, доводиться констатувати, що їм не сприяла криза всередині самої коаліції, яка поєдналася із розчаруванням італійських громадян політикою правлячої партії протягом останніх років, орієнтованої на європейські цінності та неоліберальний курс.

Правляча партія колишнього прем’єра М. Ренці уже визнала свою поразку. Хоча, сам Ренці у своєму зверненні намагався зменшити значимість результатів цих виборів. На його думку, це не могло бути справжнім «тестом», оскільки правоцентристи скористалися дискусією між представниками лівоцентристів з метою створення дієвої коаліції. Це, певним чином, дезорієнтувало виборців, що й успішно використали «праві».

Нагадаємо, що вибори до Демократичної партії, які відбулися 30 квітня 2017 року, принесли перемогу М. Ренці, коли він став її генеральним секретарем. Проте, на думку італійських експертів, його амбітне прагнення повернути повноцінну владу та крісло прем’єра через заклики до проведення дострокових парламентських виборів разом із німецькими восени 2017 року, призвели до зниження довіри виборців та його прихильників.

Прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні, наступник М. Ренці, також має зростаюче невдоволення серед італійських виборців в умовах слабкого відновлення економіки, тривалої міграційної та банківської криз, що змусило уряд залучити бюджетні кошти у банківський сектор у червні і припинити роботу двох регіональних банків, вкладники яких понесли збитки.

З огляду на те, що у 2018 році Італія готується до загальних виборів з переважно пропорційною виборчою системою, ризик полягає в тому, що жодна з головних партій не зможе отримати достатньо голосів, щоб сформувати стабільну парламентську більшість.

На регіональному рівні, «Рух 5 зірок» має тенденційні зміни і переживає в деяких регіонах Італії не найкращі часи. Так, наприклад, представниця «Руху» та, водночас, мер міста Риму Вірджінія Раджа не завоювала прихильності римлян через неефективну політику управління містом. Крім того, боротьба за владу всередині «Руху» поступово послаблює його і призводить до виходу з нього членів. Саме так сталося із мером міста Парма Ф. Піццаротті, якого було виключено зі списків Руху «5 зірок» за критичні зауваження, але він успішно був переобраний на цих місцевих виборах. Водночас, «Рух 5 зірок» значно зміцнився на Півдні Італії. Популярність його представників посилилася у невеличких містах.

Підсумовуючи, можна сказати, що Італія прагне не тільки зміни політиків, а й політик. Місцеві вибори продемонстрували розрізненість політичних настроїв та політичну дезорієнтацію нації. Виклики всередині країни посилюються через міграційну політику ЄС, не здатну стримати хвилі нелегальних мігрантів в Північної Африки та Сирії.

АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ:

Для цього аналізу було взято найбільш впливові регіональні центри та ті міста Італії, де кандидати від лівоцентристів були змінені на «правих» саме під час другого туру виборчих перегонів. У цілому, зміна списку лідерів з «лівих» на «правих» у багатьох випадках пояснюється тим, що кандидати від «Руху 5 зірок» віддали голоси саме за них. Проте, цікавим є також зріз кількості муніципалітетів, що перевищують 15 тисяч жителів. Тут, лівоцентристи отримали відчутну перевагу: 67 проти 59, які голосували за кандидатів від правоцентристів. Безпосередньо представникам «Руху 5 зірок» залишилися вірними 8 муніципалітетів з 10, кандидати яких балотувалися.

Північ Італії

В Лігурії, Ломбардії, Тоскані правоцентристи отримали перевагу завдяки прихильності виборців «Руху 5 зірок», що проголосували у другому турі за «правих» кандидатів. Найкращий приклад такої особливості – регіони Ломбардія та Лігурія.

  1. Ломбардія: Завдано удару по традиційно «лівим» містам Італії – Монці, Лоді, Комо та Сесто Сан Джованні.

Монца: у другому турі було обрано кандидата Даріо Альєві, який обігнав попереднього мера Роберто Сканагатті 1134 голосами, що у перерахунку на відсотки дало «правим» перемогу 51, 33% проти 48,67 % відповідно.

Комо, Лоді та Монца є головними районними центрами Ломбардії. Сесто Сан Джованні  – місто біля Мілану, більш відоме як «Італійський Сталінград» за свої «ліві» погляди, але перемога кандидата Роберто Ді Стефано від «правих» вносить поправку до цієї історичної особливості.

  1. Лігурія

Генуя: Несподівано перемогу правоцентристи завоювали в традиційно «лівому» місті Генуї: правоцентристи отримали 55, 24 % голосів у порівнянні із 44, 76 % підтримки «лівих». Це портове та робітниче 500-тисячне місто було бастіоном «лівих», що панували тут останні 50 років. Тепер Геную буде очолювати Марко Буччі. Відомий підприємець, Буччі пообіцяв цьому італійському місту процвітання та вирішення питання із відходами, спадщиною попереднього «лівого» кандидата М. Дорія, пов’язаних із комунальним консорціумом AMIU. Цю полеміку успішно використав М. Буччі, заявивши про орієнтир на мале підприємництво та туристичну галузь. Крім того, він пропонує шляхом об’єднання комунальних підприємств знизити ставку за паркування для міських жителів.

  1. Тоскана:

Цей регіон Півночі Італії із центром у Флоренції традиційно належить до преференцій «Ліги Норд». Проте, деякі з міст, що мали попередніх «лівих» очільників міст було змінено на  «правих».

Центр Італії

У цих місцевих виборах взяло участь лише центральне місто регіону Абруццо –Л’Аквіла. Окрім північної Генуї, тут у другому турі представники «Руху 5 зірок» також віддали преференції за «правих» кандидатів.

  1. Абруццо:

Л’Аквіла:

На відміну від Генуї, лівоцентристи отримали перемогу у першому турі голосування. Проте, не зважаючи на це, у другому турі Амеріко Де Бенедетто не зумів протистояти «правому» кандидату Пєрлуїджі Біонді. Біонді відійшла майже половина голосів «Руху 5 зірок», що і визначило його переможцем.

Південь Італії:

Строкатість виборів була не тільки на півночі, а й на півдні Італії. Так, «ліві» отримали позиції і в традиційно «правому» місті Півдня Італії – Палермо, а у сусідній Калабрії (зі столицею Катанцаро) прихильність виборців завоювали «праві».

У підсумку, відродження популярності правоцентристського руху на місцевому рівні Італії говорить про його соціальну вагу. Він і досі здатний приваблювати розчарованих виборців і, навіть тих, хто відноситься до популістських рухів. Є велика ймовірність того, що Ренці та Берлусконі доведеться сідати за стіл перемовин і під час загальних італійських виборів для того, щоб обговорити можливості створення коаліції.

«УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ» В ІТАЛІЙСЬКОМУ  РЕГІОНАЛЬНОМУ ПОРЯДКУ ДЕННОМУ

Місцеві вибори в Італії, не будуть  мати значного  впливу на позицію Італії щодо України. Проте, варто нагадати, що саме регіональні ради Ломбардії разом із регіоном Венето та Лігурії визнали Крим російським та проголосували за резолюцію «Визнання принципу самовизначення Криму» та зняття санкцій з Росії минулого року. У той час «проти» виступили саме представники Демократичної партії М. Ренці.

Крім того, відомі своєю проросійською позицією сенатори від партії Берлусконі «Форца Італія» С. Дівіна та Б. Амідеї висловлювалися про «ефект бумерангу» російських санкцій для італійської економіки в Ялті під час проведення у квітні цього року Росією Міжнародного економічного форуму. Представники цієї партії були спостерігачами на псевдовиборах у ДНР та ЛНР, а 11 червня 2015 року, одразу після приїзду Путіна до Італії, парламентарі від партії Берлусконі внесли до Палати депутатів проект резолюції на скасування санкцій щодо Росії. Після того, як резолюцію було підтримано більшістю, «берлусконісти» голосували «проти» Угоди про асоціацію з Україною. Тому значна перемога правоцентристських  партій на місцевому рівні може створити несприятливий політичний фон щодо  українського питання.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ