Сергій Герасимчук

Країна:
Україна
Тема:
Європейська інтеграція

Київ, 25 жовтня 2019.

Зовнішньополітичний напрямок урядової програми потребує значних доопрацювань. Такі результати експертного аналізу зовнішньополітичного блоку програми дій уряду Олексія Гончарука, проведеного за ініціативи  Ради зовнішньої політики «українська Призма». «В програмі, на мою експертну думку, нема визначення концептуальних стратегічних засад зовнішньої політики, не визначено необхідні пріоритети для країни. Відсутня стратегія відносин з РФ. Склалося враження, що це програма для країни в якій нема проблем, нема війни. Програмам вчастині зовнішньої політики потребує вдосконалення», – Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

Серед позитивних сторін урядової програми, експерти виокремили приділену увагу до наближення України до стандартів НАТО та ЄС, економічної складової та внутрішньополітичних гравців, які займаються питаннями реформ, які впливають на імідж України і ставлення до неї у світі.

Олексій Макеєв, політичний директор МЗС України, наголосив на тому, що програма написана з використанням бізнес-підходів і передбачає оцінку  ефективності втрьох основних напрямків діяльності: дії МЗС щодо захисту українців за кордоном, полегшення подорожей українців світом та підтримки спорту, культури, бізнесу в зовнішньополітичному контексті. «Не треба хвилюватися, що в програмі уряду упущені важливі елементи. Вони є. У програмі присутня певна вимірюваність, як в бізнесі. Але виміряти все неможливо, тому ми внесли в неї тільки те, що підлягає вимірюванню. Для мене, як для дипломата, головне, що дипломатія залишилася передбачуваною та послідовною», – пояснив він.

«Програма, яка складена урядом, доповнює роботу парламенту в зовнішньополітичному напрямку. Найближчим часом ви побачите нові закони, пов’язані з питаннями громадянства. Є плани щодо задіяння української діаспори і наших громадян закордоном в якості ресурсу у реалізації зовнішньополітичної стратегії», – додав Святослав Юраш, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), член комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Серед недоліків програми експерти зазначили брак уваги до відносин України з країнами-сусідами та глобальними гравцями на світовій політичній арені. Також в програмі не прописано, яким чином будуть вирішуватися питання подвійного громадянства, енергетичної незалежності України та вироблення стратегії поведінки відносно Російської Федерації.

«В програмі уряду бракує висвітлення відносин України з державами-сусідами, а саме проблемних відносин та формування політики сусідства. Не йдеться про відносини з Вишеградською четвіркою та Тримор’єм. Є проблема з державами поза ЄС та НАТО. Згадуються лише певні об’єднання які покривають Близький Схід та деякі країни Африки і лише в економічному контексті. Документ не містить згадок про великих гравців, таких як США, Канада та КНР. Бракує розуміння того, як уряд буде працювати з діаспорою і вирішувати питання подвійного громадянства», – наголосив Сергій Герасимчук, заступник голови Ради зовнішньої політики «Українська Призма».

«Програма має споживацький настрій і не орієнтована на людину. Серед цілей хотілось би бачити таку, як закріплення суверенітету України, як суб’єкта міжнародних відносин. Розуміння цього нема коли в нас 6 років йде війна. Простежується стратегічна лінія поновлення дружби з Росією в той час, як з боку Росії не помітно жодного натяку потепління. Нещодавне рішення закупати електроенергію з Росії ставить під загрозу енергетичну незалежність України і суперечить іншим цілям і завданням зовнішньополітичної частини програми», – підкреслила Ганна Гопко, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України 8 скликання (2014-2019 рр.).

«У програмі уряду відображено певне дублювання цілей і задач різних відомств. Це певною мірою розпорошення ресурсів. Наприклад, питаннями зовнішньої торгівлі займаються і МЗС, і МЕРТ. Наразі треба визначитися хто за що має відповідати», – додала Вероніка Мовчан, – директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.