ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ : В-

Україна й Енергетичне Співтовариство протягом 2019 р. тісно співпрацювали над впровадженням нової моделі ринку електроенергії в Україні, відокремленням та сертифікацією оператора газотранспортної системи та виконанням інших зобов’язань у рамках реформування енергетичного сектору. Запуск ринку електроенергії став важливим досягненням, однак потребує ще значної роботи з дерегуляції та сертифікації оператора система передачі. В той час як створення незалежного оператора ГТС відбулось у рекордно короткі терміни і допомогло зберегти транзитну роль, скорочення фізичних обсягів транспортування газу вимагає перегляду стратегії держави у газовій сфері. На часі підготовка інтегрованого енергетичного і кліматичного плану до 2030 р., розробка або оновлення другого етапу Енергетичної стратегії до 2025 р., вирішення проблеми з ВДЕ та впровадженням підходів Європейської зеленої угоди в енергетиці.

2015-2019

Динаміка п’яти років взаємовідносин між Україною і ЕС є позитивною. За цей період вдалося запустити ринок природного газу і електроенергії, провести реформування НКРЕКП, реалізувати більшість заходів першого етапу Енергетичної стратегії України на період до 2035 р., забезпечити високу динаміку експортно-імпортних операцій енергоресурсами (газом і електроенергією) з державами-членами ЄС, запустити функціонування Фонду енергоефективності та стати одним з регіональних лідерів за обсягами впровадження відновлюваної енергії. Водночас політичний популізм українських органів влади у частині збереження цінових преференцій для окремих категорій споживачів залишається перешкодою для широкомасштабного впровадження європейського енергетичного законодавства, а домінування олігархічного впливу спотворює конкуренцію і збільшує витрати національної економіки на енергоресурси.

Україна й ЕС не змогли використати потенціал спільної роботи щодо недопущення реалізації російських обхідних енергетичних проєктів. Також ЕС не стало майданчиком для адвокатування інтересів України перед інституціями ЄС у частині виконання Угоди про асоціацію щодо узгодження рішень про інфраструктурні проєкти спільного інтересу.

 Політичний інтерес/залученість

Президентська і парламентська виборчі кампанії в Україні пройшли без високого політичного інтересу до Енергетичного Співтовариства. Водночас політичні сили, які формували попередні і нові органи влади, не надто схвально сприймали постійний контроль і рекомендації зі сторони ЕС щодо імплементації європейського енергетичного законодавства при запуску нового ринку електроенергії в Україні, відсутності аукціонів для відновлюваних джерел енергії, слабкого впровадження енергоефективних заходів і відсутності комунікації з профільними законодавчими та виконавчими органами влади під час ухвалення ними тих чи інших рішень, що мають узгоджуватися з ЕС. Разом з тим проєкт EU4Energy та проєкт енергетичної безпеки USAID стали зручними платформами для залучення політиків з ВРУ, профільних міністерств і громадських фахівців до більш системного діалогу з різноманітних питань енергетичної політики, особливо після формування нової вертикалі влади.

Політично чутливими питаннями стали оновлення законодавства про НКРЕКП, порядок імпорту електроенергії з третіх країн, сертифікацію оператора газотранспортної системи та оператора системи передачі електроенергії.

Інституційна співпраця

Секретаріат ЕС неодноразово відзначав слабку комунікацію з українськими органами влади щодо питань, які стосувалися запровадження ринку електроенергії та мали проходити процедуру погодження відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію. Особливо незадовільним вважається діалог щодо покладення спеціальних обов’язків на державні енергетичні компанії та встановлення цінових обмежень на ринку електроенергії, рішення про які приймалися в експрес-режимі на закритих засіданнях КМУ без проведення консультацій з учасниками ринку електроенергії, громадськими та міжнародними експертами.

ВРУ також прийняла низку поправок до законодавства про ринок електричної енергії без належного обговорення з учасниками ринку та опозиційними політичними силами.

З липня 2019 р. кардинальних позитивних змін зазнав діалог навколо анбандлінгу НАК «Нафтогаз України» і створення нового незалежного оператора ГТС. Після формування нового складу КМУ і створення Міністерства енергетики та захисту довкілля у стислі терміни була погоджена дорожня карта анбандлінгу, прийняті відповідні нормативно-правові документи та проведено сертифікацію НКРЕКП. При цьому не вдалося погодити єдиний підхід і законодавчу базу для одночасного створення незалежних операторів для сектору природного газу та електроенергії, що у підсумку затримає сертифікацію ПрАТ «НЕК «Укренерго» і може негативно вплинути на процес інтеграції у європейський ринок електроенергії.

Стратегічне бачення

У першій половині 2019 р. домінувало бачення продовження курсу на виконання стратегічних цілей щодо інтеграції України в єдиний енергетичний ринок ЄС відповідно до щорічного Послання Президента України за 2018 р. та Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 р.

Поствиборче переформатування усіх гілок влади в другій половині 2019 р. не змінило стратегічного бачення енергетичної політики та відносин з ЕС, однак низка законодавчих ініціатив фактично поставила під ризик виконання частини заходів у рамках інтеграції, особливо щодо ринку електричної енергії, конкуренції та дерегуляції. У своєму передноворічному посланні Прем’єр-міністр України запевнив про незмінний курс на інтеграцію в ENTSO-E до 2023 р. Водночас профільне Міністерство анонсувало потребу у перегляді Енергетичної стратегії України на період до 2035 р., мотивуючи невідповідністю зазначених там цілей новим прагненням України у частині декарбонізації та розвитку ВДЕ.

Діяльність

Дві виборчі кампанії 2019 р. наклали свій негативний відбиток на співпрацю між українськими органами влади та Енергетичним Співтовариством. У першій половині року мала місце інтенсивна комунікація навколо впровадження нової моделі ринку електроенергії в країні, де точилися дискусії щодо готовності нормативно-правової і регуляторної бази, готовності учасників ринку, механізмів попередження стрибків цін і забезпечення захисту соціально вразливих категорій населення. Уряд В. Гройсмана дав старт новому ринку і протягом липня-серпня 2019 р. намагався виправити помилки, допущені в урядових рішеннях щодо умов його функціонування в частині покладення спеціальних обов’язків, забезпечення фінансування відновлюваної енергетики та подолання наслідків зростання ціни на електроенергію для непобутових споживачів. При цьому ігнорувалася переважна більшість рекомендацій, які пропонувало ЕС, а сам діалог суттєво обмежився.

Уряд О. Гончарука спільно з ВРУ продовжили реалізацію заходів, спрямованих на збільшення конкуренції на ринку електроенергії, однак при цьому створили перешкоди для інтеграції в європейський енергетичний ринок через розширення співпраці з РФ і Білоруссю в частині імпорту.

Після зміни уряду вдалося розблокувати процедуру анбандлінгу НАК «Нафтогаз України». Спільно з фахівцями ЕС була розроблена нова дорожня карта створення незалежного оператора ГТС і підготовка до запровадження європейських стандартів його діяльності.

Рішення Конституційного суду України щодо нелегітимності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, створили новий виклик для співпраці між Україною та ЄС в енергетиці. На сьогодні продовжується активна комунікація між ВРУ та ЕС в частині забезпечення незалежності майбутнього енергетичного регулятора у структурі виконавчих органів влади. Проєкт «EU4Energy Governance» став одним з основних інструментів для надання технічної підтримки органам влади в Україні у частині напрацювання нормативно-правових актів, обміну досвідом з державами-членами ЄС щодо функціонування різних сегментів енергетичного ринку, впровадження заходів з енергоефективності та підвищення кваліфікації.

Результати

У 2019 р. відносини між Україною та ЕС відзначалися високою динамічністю і значними розбіжностями підходів до впровадження реформ. Основними результатами стали такі: запровадження ринку електроенергії відповідно до вимог європейського енергетичного законодавства; розблокування питання про відокремлення сфери транспортування і створення незалежного оператора ГТС; підготовка нормативно-правової бази для роботи оператора ГТС відповідно до мережевих кодексів ENTSO-G; започаткування корпоратизації ПрАТ «НЕК «Укренерго» і сертифікації у якості незалежного оператора системи передачі; узгодження і підготовка НПА для роздрібного ринку електроенергії, правил резервування потужностей та управління перевантаженнями, спрощення підключень, регулювання нового ринку електроенергії.

ЕС не став активним партнером України у питаннях протидії російським обхідним газопроводам через Балтійське і Чорне море. В свою чергу, Україна запровадила законодавчі зміни, які суперечать цілі інтеграції в ENTSO-E та відокремлення від енергетичної системи РФ і Білорусі.