УГОРЩИНА

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 201 9РОЦІ : С-

На тлі обрання нового Президента України та перезавантаження ВРУ й Уряду відбувся певний спад рівня напруги у відносинах між Києвом і Будапештом, а також одночасне формування завищених очікувань швидкого завершення конфлікту навколо прав угорської меншини в Україні та перезапуску відносин. Однак, за підсумком 2019 р. можна говорити про «застій» у двосторонніх відносинах, при чому на тому ж кризовому та конфліктному рівні, який сформувався протягом 2017-2018 рр.

2015-2019

За останні п’ять років угорський напрям в українській зовнішній політиці має вагомий політичний інтерес і реактивну політику обумовлену існуючою суперечкою. На сьогодні є всі передумови для змін у двосторонніх відносинах, однак, подібні «вікна можливостей» періодично з’являлись і протягом останніх п’яти років, незважаючи на значні суперечки через українські освітній та мовні закони. Цей конфлікт між Києвом і Будапештом триває вже понад два роки із залученням НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших впливових міжнародних гравців та впливає на весь спектр двостороннього діалогу. Такий стан справ обумовлений браком експертизи в угорському напрямку, відсутності стратегічного бачення його розвитку та розуміння, як перетворити діалог з Угорщиною на «історію успіху».

 Політичний інтерес

У порівняні з попередніми двома роками за підсумками 2019 р. можна констатувати певне зниження рівня конфліктності у двосторонніх відносинах, перехід суперечки між Києвом і Будапештом у менш інтенсивну та не таку гостру стадію. У першій половині року це умовне «затишшя» було пов’язано з президентськими виборами в Україні, у другій половині року – з тим, що цю суперечку команда В. Зеленського вважалася такою, що успадкувала і не мала очевидного чи можливого сценарію вирішення.

Попри те, що у передвиборній програмі президентської партії «Слуга Народу», яка за підсумками парламентських виборів утворила монобільшість, було закріплено підтримку «ініціативи Президента щодо перезавантаження відносин із найближчими сусідами України на заході», відносини з Угорщиною опинилися поза списком пріоритетів у зовнішній політиці України у 2019 р. Парламентська група дружби з Угорщиною до кінця року сформована не була.

Про відносини з Угорщиною йшлося у виступі В. Пристайка перед затвердженням на посаді міністра у ВРУ (29.08) та в Указі Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (від 8.11) у контексті відновлення добросусідських відносин із сусідніми державами.

Інституційна співпраця

Інституційна співпраця відбувалася по лінії МЗС – МОН щодо врегулювання кризи у двосторонніх відносинах через Закон України «Про освіту» (перше півріччя) та його імплементацію і необхідність опрацювання решти рекомендацій Венеціанської комісії (друге півріччя). Водночас у 2019 р. зовсім ніяк не проявив себе інститут українського уповноваженого з транскордонної співпраці.

Також відбувалася інституційна співпраця між МЗС та Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема, у контексті необхідності розблокування угорського вето на рівні політичних рішень НАТО та призначення представника Угорщини О. Варгеї єврокомісаром з питань розширення і сусідства.

За підсумком зміни керівництва Закарпатської ОДА українській стороні вдалося відновити щонайменше публічну єдність позиції на угорському напрямку на регіональному рівні, коли заяви нового керівника І. Бондаренка були синхронізовані з позицією МЗС.

Стратегічне бачення

Угорщина як самодостатній потенційний партнер залишається поза увагою в документах України стратегічного характеру і згадується лише в ключі необхідності розблокування євроатлантичної інтеграції на найвищому політичному рівні, яким є Комісія Україна – НАТО. Відсутність стратегічного бачення щодо відносин з Угорщиною є однією з передумов тривалості напруження у двосторонніх відносинах та браку ідей для виходу з існуючої кризи.

Діяльність

Протягом 2019 р. ключова діяльність української сторони на угорському напрямку була спрямована на роз’яснення угорській стороні ходу імплементації Закону «Про освіту» з врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, а також специфіки ухваленого в Україні мовного закону та ідеї нових законопроєктів, які можуть торкатися прав національних меншин, зокрема законів про громадянство та про середню освіту. Чималу увагу протягом року було приділено дипломатичним реакціям на заяви з боку Угорщини щодо статусу угорської нацменшини, українського законодавства та двосторонніх відносин, чим фактично і обмежився політичний діалог між країнами у 2019 р.

Відбулися зустрічі на рівні Президентів В. Зеленського та Я. Адер у Києві (травень) та на рівні Міністрів закордонних справ в Нью-Йорку під час сесії ГА ООН (вересень), але жодних домовленостей не було досягнуто, і ніяких зрушень у відносинах не відбулося.

Двосторонні відносини у 2019 р. зберегли конструктивну складову, зокрема, продовжилась співпраця на рівні Закарпатської області у рамках проєктів угорського уряду, які втілюються через механізм посади уповноваженого та мережу програм фінансової і гуманітарної допомоги.

Українське посольство у Будапешті у 2019 р. було одним із найактивніших у публічній дипломатії та брало активну участь у політичному діалозі.

Результати

Зовнішня політика України щодо Угорщини у 2019 р. велася виключно за принципом реагування на дії іншої сторони. Саме в цьому ключі відбувалося відстоювання національних інтересів та окреслення «червоних ліній». Така політика була позбавлена проактивності з точки зору виходу з кризи відносин, водночас українська сторона публічно заявляла про готовність до компромісів. Відтак, українсько-угорські відносини за 2019 р. суттєво не покращилися, але і не погіршилися.

Водночас низка перспективних проєктів залишається у підвішеному стані: у першу чергу, угорський кредит на 50 млн євро для реконструкції об’їзної дороги у м. Берегово, відкриття нових та реконструкція існуючих КПП на українсько-угорському кордоні, тощо. Через відкриту кримінальну справу за фінансування сепаратизму під питанням є подальша діяльність Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде».

Криза у політичних відносинах між країнами у 2019 р. не стала суттєвим бар’єром для нарощення економічної співпраці. Так, за підсумками 2019 р. товарообіг між країнами склав 2,8 млрд дол. США з позитивним сальдо для України.