СУБСАХАРСЬКА АФРИКА

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2016 РОЦІ: C-

Україна задекларувала значний інтерес до розвитку та поглиблення відносин із державами Субсахарської Африки. У середовищі вищого українського політичного керівництва наявний консенсус щодо зростання значущості регіону в зовнішній політиці України, особливо в аспекті реалізації наявних торговельно-економічних завдань. Водночас на стратегічному рівні відчувається брак довгострокової програми дій на африканському напрямі і, відповідно, гостра нестача політичних контактів високого рівня. Варто відзначити, що цікавість до Африки зростає в українських ділових колах, отже, це є позитивним сигналом для збільшення державної уваги щодо практичної реалізації заходів активізації всебічного діалогу офіційного Києва з африканськими партнерами в майбутньому.

Політичний інтерес/залученість

У програмах політичних партій, представлених у ВРУ, були відсутні новації, що стосувалися б проблем Субсахарської Африки. Партії не приділяють значної уваги розвитку відносин України з регіоном. На цьому тлі виключенням є БПП «Солідарність», зокрема, народні депутати Л. Козаченко, І. Фриз та Р. Чубаров, які акцентують увагу на потребі активізації партнерства. Найбільш системно український інтерес щодо Африки просуває Голова парламентського комітету у закордонних справах Г. Гопко. Протягом 2016 р. Президент України П. Порошенко неодноразово заявляв, що Україна планує розширити взаємовигідну співпрацю з Африканським континен- том. Вказуючи на наявний позитивний досвід співпраці між Україною та ПАР, Президент підкреслив важливість просування українського експорту на ринки Африки. В Аналітичній доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2016 році» зазначено, що держави Африки є ринком для збуту вітчизняної продукції військового призначення. Основними покупцями продукції українського ВПК стали Ефіопія та Нігерія.

Інституційна співпраця

У 2016 р. всі без винятку вищі органи державної влади продемонстрували нарощування інституційної співпраці щодо держав Африки. На рівні Верховної Ради України відбулася серія заходів, спрямованих на активізацію діалогу України з Африканським регіоном. Голова Комітету ВР у закордонних справах Г. Гопко відзначила важливість того, щоб українські товари з’являлися в магазинах Африки. Також має бути ухвалена цілісна економічна модель, а не фрагментарні закони. У спеціальних парламентських слуханнях щодо економізації зовнішньої політики, які проводив очолюваний Г. Гопко комітет та Комітет з питань промислової політики та підприємництва, також взяли участь представники МЗС, МЕРТ і МінАПК. У листопаді 2016 р. відбувся парламентський «круглий стіл» на тему: «Розвиток торгово-економічної співпраці між Україною та Африкою» з участю голів комітетів ВРУ, Заступника Міністра Кабінету Міністрів, представників МЗС та Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, ТППУ та українських й африканських бізнесменів. Під час проведення події зазначалося, що африканський регіон є одним із найбільш перспективних для України за потенціалом активізації торговельно-економічного співробітни- цтва. Для цього потрібно створити, зокрема, експортно-кредитне агентство, яке надавало би підтримку українським експортерам.

Стратегічне бачення

Регіон не згадується прямо в стратегічних документах. Негативним моментом є відсутність прямих згадок держав Африки в Плані пріоритетних дій уряду на 2016 рік, що був розроблений Кабінетом Міністрів України на чолі з В. Гройсманом. Це збіглося із закінченням терміну дії Програми співробітництва України з країнами Африки на період 2013–2015 рр., і новий документ дотепер не ухвалений, тоді як попередній уряд А. Яценюка артикулював завдання розпочати переговори про створення ЗВТ між Україною та державами Західної Африки.

Діяльність

Ключовою проблемою відносин України з державами Субсахарської Африки лишається гострий дефіцит контактів на найвищому рівні. Останні подібні зустрічі відбувалися ще за часів президентства В. Ющенка. Міністр закордонних справ України П. Клімкін провів зустрічі з головами МЗС Нігерії (березень 2016 р.) та Сенегалу (листопад 2016 р.), окрім того, МЗС провело політичні консультації із зовнішньополітичними відомствами Нігерії (травень 2016 р.) та Кенії (грудень 2016 р.). Увага МЗС також приділялася таким державам, як ПАР, Кенія, Ефіопія, Судан, Екваторіальна Гвінея, та міжнародній організації ЕКОВАС. У вересні 2016 р. делегація ДК «Укроборонпром» під час виставки Africa Aerospace and Defense в ПАР провела переговори з представниками Кенії, Танзанії, Анголи, Нігерії, Республіки Конго та Мозамбіку щодо постачання української зброї. У листопаді 2016 р. відбувся парламентський «круглий стіл» на тему: «Розвиток торгово-економічної співпраці між Україною та Африкою». Із метою активізації торговельно-економічного співробітництва необхідним є створення експорт- но-кредитного агентства, яке надавало би підтримку українським експортерам. Відносно миротворчої діяльності України в Субсахарській Африці варто виокре- мити участь українських миротворців в чотирьох місіях ООН: Місії ООН зі ста- білізації у ДРК, Місії ООН в Південному Судані, Тимчасових силах ООН із забезпечення безпеки в Аб’єй, Місії ООН у Ліберії. 20 січня 2016 р. Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 2260 (2016 р.) щодо Котд’Івуару, і в лютому 2016 р. із цієї держави було виведено український вертолітний загін.

Результати

Динаміка відносин України з державами Субсахарської Африки в політичній, економічній та культурно-гуманітарній сферах виявилася нерівномірною. Го- стрими проблемами розвитку торговельно-економічних відносин між сторо- нами є брак дієвої системи супроводження зовнішньоекономічних інтересів України в регіоні, а також значні ризики ведення бізнесу, незважаючи на те, що місцеві ринки є доволі ємними та вкрай привабливими через відсутність бар’є- рів для входу. Водночас проблема морського піратства в територіальних водах держав Африки вже не несе таких ризиків, як у попередні роки. У 2016 р. був зафіксований єдиний випадок захоплення українських моряків, що стався біля узбережжя Беніну. Солідарність держав Африки щодо конфліктів на території України стає мен- шою порівняно з 2014–2015 рр. Голосування в листопаді 2016 р. щодо україн- ського проекту резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» показало наявність проблемних моментів у відносинах України з такими держави, як Судан, Зімбабве, Ангола, Бурунді, Коморські острови та ПАР. Ця ситуація спричинена проведенням активної ди- пломатії в регіоні з боку Росії. Щодо практичної роботи МЗС, важливим кроком української дипломатії в Аф- риці у 2016 р. стало набуття Україною статусу держави-спостерігача при Афри- канському Союзі. За даними Державної служби статистики, за 9 місяців 2016 р. експорт до країн Африканського континенту, крім країн Союзу арабського Магрибу, склав 7,8 % від загального обсягу українського експорту, тобто на 7 % більше, ніж минулого року. Водночас частка власне держав Субсахарської Африки у структурі українського експорту складає 1,7 % (440,5 млн доларів США), тоді як усі без винятку держави Африки формують 10,1 % (понад 2,5 млрд доларів США). Основними імпортерами української продукції з-поміж держав Субсахарської Африки ста- ли: Ефіопія (18 %), Нігерія (17,4 %), ПАР (7,7 %), Кенія (6 %), Судан (4,8 %), ДРК (4 %), Гана (3,7 %), Джибуті (3,2 %), Мавританія (2,8 %). Значне пожвавлення українського експорту відбулося до таких держав, як Ботсвана, Зімбабве, Сома- лі, Габон, ДРК, Ангола, хоча це має переважно ситуативний характер. У 2016 р. українські компанії «Центренерго» та «ДТЕК Енерго» продовжили закупки антрацитового вугілля з ПАР. Насамкінець, істотним досягненням української дипломатії в соціально-гума- нітарній сфері можна назвати сприяння активізації та структуруванню україн- ських емігрантських громад у таких державах Африки, як Кенія та ПАР.