СУБСАХАРСЬКА АФРИКА

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ: C-

Після перезавантаження української влади, що відбулося у 2019 р., у політичному дискурсі щодо країн Африки на рівні декларацій відчутно зростання уваги. Зокрема, оголошено про підготовку політичного діалогу на найвищому рівні у рамках майбутнього візиту Президента України до країн Африки, що має відбутися у 2020 р. Акцент робився на прагматизації відносин з метою отримання економічної віддачі. Зросла увага до Африки і в контексті перспектив реалізації української аграрної продукції. Товарообіг між Україною та країнами Субсахарської Африки у 2019 р. продемонстрував впевнене зростання, при цьому коло торговельних партнерів зберегло свою сталість. Підтримка Києва у рамках роботи міжнародних організацій лишилася на попередньому рівні, хоча з огляду на активізацію Росії на континенті подальша розбудова діалогу Україна – Африка в межах багатонаціональних форматів буде тривати в умовах обмежених можливостей.

 2015-2019

Попри зростання ваги країн Субсахарської Африки на міжнародній арені, стабілізацію військово-політичної ситуації на континенті та позитивну динаміку економічних показників, політичні підходи України щодо відносин з цим регіоном за останні п’ять років майже не зазнали змін. У стратегічних документах Африка продовжує лишатися на периферії інтересів, хоча увага до неї все ж таки демонструє тенденцію обережного зростання. При цьому політичний діалог на найвищому рівні так і не відбувався. Втім, у 2019 р. надія на його проведення набула вірогідності втілення у короткостроковій перспективі.

Спостерігалось повільне нарощування присутності на африканських ринках, але не відбулося істотного розширення кола африканських партнерів. При цьому торговельні контакти з багатьма країнами регіону лишаються ситуативними та не претендують на сталість. Через зростання конкуренції на африканських ринках умови для укріплення партнерства України з африканськими державами хоча і лишаються сприятливими, але потребують від Києва оперативних та невідкладних дій.

 Політичний інтерес/залученість

Представлені під час президентських і парламентських виборів кандидатами та політичними силами програми не містять згадувань регіону Субсахарської Африки. На цьому тлі виключенням була партія «Сила і честь», кандидатка від якої С. Андрущенко відзначила, що Африка повинна мати для України стратегічне значення, та запропонувала виступити з ініціативою про можливість залучення країн Східного партнерства до «Альянсу ЄС – Африка». Заступник ВО «Свобода» Ю. Сиротюк у квітні заявив, що реалізуючи політику економічного націоналізму, Україна повинна запозичувати приклад Руанди, яка «після геноциду і розрухи стала однією з найуспішніших країн Африки».

Депутати ВРУ ІХ скликання станом на грудень 2019 р. не сформували новий склад жодної з існуючих 11 груп з міжпарламентських зв’язків з країнами регіону.

Президент В. Зеленський у виступі на iForum-2019 заявив, що Україна може надолужити відставання у тій чи іншій галузі шляхом втілення ідей, що оминають «ями вчорашнього дня», навівши приклад країн Африки, що перескочивши етап дротового телефонного зв’язку одразу впровадили мобільний.

У липні Президент В. Зеленський на церемонії вручення вірчих грамот послом ПАР А. Груневальдом наголосив на важливості інтенсифікації політичного діалогу з цією країною. Мова йде про торговельно-економічні відносини й проведення бізнес-форуму Україна – ПАР, очікується налагодження більш тісної та конструктивної взаємодії у рамках непостійного членства ПАР у РБ ООН. Необхідно згадати й заяву заступника голови ОПУ І. Жовкви щодо підготовки візиту Голови держави до африканського регіону у 2020 р. з метою «активізації економічної взаємодії».

Представники вищого керівництва парламенту у своїх виступах та промовах протягом 2019 р. не порушували африканську проблематику. Проте вона фігурувала у виступі кандидатки на посаду голови Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Є. Ясько (фракція «Слуга народу»), яка згадала про країни Африки у контексті заяви про те, що комітет повинен сфокусуватися на поглибленні та диверсифікації ринків для економічної співпраці та торгівлі України.

Також слід підкреслити, що у своїй промові у ВРУ після призначення на посаду Міністра закордонних справ України В. Пристайко відзначив, що багато країн Африки є специфічними партнерами, але з ними необхідно розвивати контакти заради розширення української торгівлі та формування позитивного іміджу України.

Інституційна співпраця

Протягом 2019 р. основною державною структурою, що здійснювала координацію різних українських відомств у напрямі співпраці з країнами Субсахарської Африки, виступило МЗС України. При цьому міжінституційна співпраця здійснювалася переважно у торговельно-економічній, транспортній й освітній сферах у співробітництві з МОН, МЕРТ, Мінагрополітики, Державіаслужбою тощо.

Наприклад, у рамках заходів з реалізації Експортної стратегії України відносно «країн у фокусі» у квітні ТППУ, МЗС, посольством України в Нігерії, Офісом з просування експорту, МЕРТ та Мінагрополітики було започатковано торговельний дім Україна – Нігерія «NewSvit».

Посольства України в країнах регіону надавали належну допомогу у контактах різних державних інституцій України з африканськими партнерами, зокрема в Анголі, Сенегалі, ПАР, Ефіопії, Нігерії.

Водночас відчутним недоліком є відсутність призначень послів до країн Субсахарської Африки. Станом на грудень без голів лишаються українські дипломатичні представництва у ПАР, Ефіопії, Нігерії, Сенегалі та Анголі.

Стратегічне бачення

Протягом 2019 р. відбувся прогрес щодо закріплення довгострокових завдань розвитку відносин між Україною та країнами Субсахарської Африки у нормативно-правових актах стратегічного значення. У розпорядженні КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року» (10.07) відзначається, що згідно до дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) найбільший приріст населення спостерігався саме в країнах Африки, що буде  сприяти попиту на найпростіші та найдоступніші харчові продукти.

Важливою новацією відносно стратегії України на африканському напрямку є згадка про регіон в Указі Президента України №837 (08.11) «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». В переліку заходів, що необхідно вжити до кінця 2020 р., відзначається необхідність розширення торговельно-економічних зв’язків України з державами Африки.

Діяльність

У плані розвитку політичних контактів з країнами Субсахарської Африки у 2019 р. відбулася знакова подія, що вивела їх на якісно новий рівень. У травні у Києві з офіційним візитом перебувала делегація Республіки Кенія на чолі із Спікером Національної Асамблеї Дж. Мутурі, який провів переговори з головою ВРУ А. Парубієм та Прем’єр-міністром В. Гройсманом. Сторонами обговорювалися питання визнання кенійцями Голодомору геноцидом українського народу, перспектив відкриття кенійського посольства в Києві та встановлення прямого авіаційного сполучення між столицями, активізації роботи над підготовкою та підписанням 12 міждержавних угод у сферах торгівлі, економіки, сільського господарства, транспорту, освіти й туризму. Також слід загадати про плани набути статусу міст-побратимів між Одесою та Момбасою.

У вересні Міністр закордонних справ України В. Пристайко в Нью-Йорку на 74-й сесії ГА ООН зустрівся зі своєю кенійською колегою М. Джумою, яка підтвердила свої плани відвідати Київ. У вересні у м. Аддис-Абеба відбувся другий раунд політичних консультацій між МЗС України та Ефіопії. Українська делегація на чолі з директором Департаменту країн Близького Сходу та Африки М. Щербатюк обговорила шляхи активізації політичного діалогу, економічну співпрацю та взаємодію в рамках міжнародних організацій. Крім того, лунали заяви, що МЗС вивчає питання надання гуманітарної допомоги Республіці Судан та ДР Конго відповідно до політико-безпекової динаміки в цих країнах.

У центрі уваги МЗС було розширення контактів з такими державами Африки, як Сенегал, ПАР, Малі та Мозамбік. Зокрема, було відкрито в регіоні два нових почесних консульства: у Ліберії та Джибуті.

19-20 лютого у м. Преторія відбулися переговори між Міністерством транспорту ПАР та Державіаслужбою України щодо проєкту Угоди між КМУ та Урядом ПАР про повітряне сполучення.

У березні за підтримки Посольства України в Нігерії було досягнуто домовленість про створення групи з міжпарламентських зв’язків з Україною у Палаті представників Нігерії, що є актуальним після проведення в країні лютневих виборів.

За координації посольства України в Ефіопії відбулися переговори щодо обговорення започаткування повітряної лінії Київ – Аддис-Абеба. Також у центрі уваги місії було сприяння Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів у вирішенні питання сертифікації продукції українських птахівників. Посольства України в Нігерії та Ефіопії долучилися до ініціативи МОН «Study in UA», за рахунок чого відбулася презентація українських ВНЗ у цих країнах.

У жовтні у Дипломатичній академії України у рамках проєкту «Концепція зовнішньої політики України» відбувся круглий стіл «Близький Схід і Африка: пошуки українського інтересу», метою якого було формулювання рекомендації до зовнішньої політики України на африканському континенті.

Щодо діяльності українських миротворців на Африканському континенті, то станом на грудень 2019 р. у складі чотирьох місій ООН (ДР Конго, Південний Судан, Тимчасові сили ООН із забезпечення безпеки в Аб’єї, Республіка Малі) перебували 279 українських військових, 263 з яких – у ДР Конго.

Результати

Попри реалізацію заходів з нарощування комплексного діалогу з країнами Африки по лінії МЗС та певні зрушення у стратегічному сприйнятті регіону з боку українського керівництва наявні зусилля щодо активізації партнерства виглядають недостатніми. Брак проактивних політичних контактів найвищого рівня продовжує справляти негативний вплив на розвиток українсько-африканських відносин.

Практично незмінною лишається політична підтримка країнами Субсахарської Африки на рівні ООН, про що свідчить голосування щодо «української» резолюції, яку, як і у попередні роки, підтримують Ботсвана, Джибуті та Ліберія. Натомість через комплексні причини відкрито проти України виступають Бурунді, Гвінея, Зімбабве, Еритрея, Судан та Уганда.

На цьому тлі важливим політичним здобутком України є визнання автокефалії ПЦУ з боку Патріархату Александрії та всієї Африки.

Щодо стану торгівлі товарами між Україною та країнами Субсахарської Африки, то в аналізованому періоді вона продемонструвала приріст на 8,8%. Частка регіону у загальній структурі експорту у 2019 р. склала 2,32% або в абсолютних цифрах – 1,15 млрд дол. При цьому сальдо торговельного балансу було позитивним для України (+589,2 млн дол.). Найбільшими імпортерами української продукції виступили Гана, Джибуті, Ефіопія, Кенія, Кот д’Івуар, Мавританія, Нігерія, ПАР, Сенегал, Судан. Водночас послаблення українських експортних позицій відбулося на ринках Анголи, Гвінеї, Габону, Камеруну, ДР Конго, Ліберії, Малі та Сенегалу. З-поміж українських компаній у 2019 р. економічну активність у Субсахарській Африці проявили МХП (виробництво птиці), МАУ (транспортні перевезення), Укроборонсервіс, КРаЗ, Фрегат (машинобудування), Smart Holding (ремонт морських суден).

У гуманітарній сфері варто згадати про успішне проведення Українською асоціацію ПАР «ІІІ-го Українського фестивалю» в м.Стелленбош (Західно-Капська провінція).

 

 

 

 

жавах Африки, як Кенія та ПАР.