СПІВПРАЦЯ З ЄС

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ : А-

2015-2019

За п’ять років Україна пройшла дуже довгий і конструктивний шлях у напрямку ЄС, водночас так і не змігши переконати ЄС закріпити в будь-якому документі зобов’язуючого характеру перспективу власного членства. Проте, на практичному рівні Україні з боку ЄС надається вся необхідна і можлива допомога: було підписано Угоду про асоціацію, включаючи Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі; запроваджено безвізовий режим; прийнято і на регулярній основі продовжується застосування чотирьох рівнів санкцій проти РФ за окупацію Криму та агресію на сході України тощо.

Україна, зі свого боку, доводить свою європейськість внесенням змін до Конституції, створенням Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, введенням посади Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, призначенням у міністерствах заступників міністрів з питань європейської інтеграції, розробкою численних дорожніх карт і планів дій щодо змісту та строків виконання поставлених задач, а також  впровадження норм і стандартів ЄС в українське законодавство.

Економічна співпраця України з ЄС базується на ГВЗВТ та має позитивну динаміку, хоча останні роки й спостерігається уповільнення зростання українського експорту. У країні зберігається євроінтеграційна політична єдність і належна міжінституційна співпраця. Сфера енергетики, цифровий ринок, митна політика, технічне регулювання перетворюються для України на реальні пріоритети двостороннього співробітництва з ЄС. За підсумками 2019 р. сформована позиція щодо необхідності не тільки імплементації УА обома сторонами, а й перегляду її положень.

ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

Наприкінці 2019 р. вакуум розуміння зовнішньополітичного бачення у сфері євроінтеграції нового керівництва України поступово замінився на обережний оптимізм щодо правильності обраних інструментів, методів, тональності дискусії та темпів впровадження обіцянок. Попри передчасність однозначних висновків дії офіційного Києва на даний момент викликають в ЄС більше симпатії і підтримки, даючи «карт бланш» на впровадження реформ і отримання додаткової допомоги за формулою «більше за більше».

Політичний інтерес

На фоні зовнішньополітичних заяв Президента П. Порошенка у першому кварталі 2019 р. концентрація новообраного Президента В. Зеленського на внутрішньому порядку денному дещо зменшила кількість і зміст заяв щодо політичної співпраці з ЄС. Утім, спільна заява за результатами проведення Саміту Україна – ЄС», а також візиту В. Зеленського до Брюсселя у червні підтвердили незмінність позицій на набуття членства в ЄС.

Попри майже цілковиту відсутність згадок про євроінтеграційний вектор у промовах та інтерв’ю О. Гончарука на початку роботи урядової команди, на кінець року вже відбувались спільні брифінги з Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Д. Кулебою на теми європейської інтеграції. Урядова програма містить окремий розділ щодо європейської інтеграції.

Всі партії ВРУ приділяли значну увагу питанням співробітництва з ЄС у своїх передвиборних програмах, хоча позиція ОПЗЖ значно відрізнялась від інших.

Міжінституційна співпраця

У 2019 р. відбулося перезавантаження всіх ланок формування євроінтеграційного виміру зовнішньої політики. Інколи це супроводжувалось тертями та непорозуміннями. Конфлікт липня, коли команда нового Президента відмовила Віцепрем’єр-міністерці та очільниці Урядового офісу в участі у Саміті Україна – ЄС став негативним сигналом, але тенденція була змінена із призначенням нового КМУ наприкінці вересня.

Найбільшим показником послідовності нової влади у сфері євроінтеграції можна вважати збереження посади Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (якому від попередньої влади було передано Transition Book), запровадження міжінституційного діалогу та продовження практики консультацій із громадськістю. Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції залишається з’єднувальною координаційною ланкою.

Активізувалась робота по лінії КМУ – ВРУ. За деякими виключеннями, здебільшого на розгляд Ради потрапляють і схвалюються ті законопроєкти, що лежали з минулого скликання «в довгій шухляді». Зміна назви парламентського комітету на Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом говорить про зміни акцентів у роботі, а призначення очільницею колишньої Віцепрем’єрки І. Климпуш-Цинцадзе, представниці нині опозиційної проєвропейської партії у ВРУ «Європейської солідарності», стало позитивним сигналом щодо політичного інтересу на рівні законодавчої влади.

Стратегічне бачення

У лютому ВРУ ухвалила законопроєкт про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО.

Питанням співробітництва з ЄС приділено значну увагу в Указі Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (від 8.11).

До середньострокових перспектив можна віднести оновлення Плану заходів з виконання УА та прийняття п’ятирічної Програми діяльності КМУ, де чітко прописано взятий курс України на відповідність критеріям членства в ЄС. Одним із ключових індикаторів виконання цього плану буде впровадження в українське законодавство не менше 80% актів ЄС, передбачених УА. Крім того, чи не вперше євроінтеграція починає визначатись не тільки як ключовий зовнішньополітичний пріоритет, а і як внутрішньополітичне завдання, зокрема шляхом її регіоналізації, тобто донесення відчутних переваг від європеїзації до мешканців всіх регіонів на практичному рівні.

Діяльність

Знаково, що перша закордонна поїздка Президента В. Зеленського відбулась у Брюссель, а вже невдовзі в Києві відбулась найголовніша подія року у відносинах з ЄС – 21-й Саміт Україна – ЄС (8.07). На відміну від попередніх років, на Саміті було підписано спільну декларацію, а також укладено п’ять угод щодо фінансування ЄС в Україні програм з проведення реформ, боротьби з корупцією, відновлення економіки Донецької і Луганської областей та розвитку української культури.

Профільний Віцепрем’єр-міністр Д. Кулеба неодноразово з робочими візитами перебував у Брюсселі, де мав політичні консультації з керівництвом європейських інституцій. У листопаді в Брюсселі було проведено 5-те засідання Комітету асоціації Україна – ЄС. Утім, через перезавантаження європейських інституцій довелося перенести на 2020 р. проведення Ради асоціації.

У 2019 р. був відкритий доступ до моніторингової онлайн-системи «Пульс Угоди» для широкої громадськості.

Протягом року вдалося зберегти санкції ЄС проти РФ, зокрема, так звані секторальні та кримські.

Результати

Спільна декларація за результатами Саміту Україна – ЄС ще раз підтвердила непохитну підтримку Євросоюзом територіальної цілісності та суверенітету України, а також євроінтеграційного курсу та підтримки реформ в Україні. Знаковим є також приїзд до України майже всього вищого політичного керівництва ЄС: Президента Європейської Ради Д. Туска, Президента Європейської Комісії Ж.-К. Юнкера.

До досягнень можна зарахувати продовження взятого курсу на євроінтеграцію та нарощення темпів розробки нових і оновлення уже існуючих планів дій. Зокрема, було ухвалено 16 законопроєктів та постанов з європейської інтеграції.

Схвалено додатковий пакет угод про підтримку з боку ЄС щодо відкриття Центрів надання адміністративних послуг в Україні, управління міграцією, надання безоплатної правової допомоги, продовження реформи держслужби; уможливлення реалізації в Україні міжнародних проєктів розвитку в рамках Дунайської транснаціональної програми.

На Саміті Україна – ЄС підписали угоду про додаткову підтримку ЄС, яка передбачає виділення 10 млн євро для фінансування заходів із забезпечення середньо- та довгострокової підтримки, необхідної Донецькій та Луганській областям, а також Приазов’ю.

ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ

2019 р. відзначився продовженням позитивних трендів у розвитку економічного співробітництва України та ЄС. За підсумками президентських і парламентських виборів в країні зберігається євроінтеграційна політична єдність та належна міжінституційна співпраця. ЄС – найбільший торговельний партнер України, обсяги зовнішньоторговельного обороту продовжують зростати. Підвищеної актуальності набуває поглиблена секторальна інтеграція України та перегляд УА у частині ГВЗВТ.

Політичний інтерес/залученість

У 2019 р. попри алармістські настрої у зв’язку з президентськими та парламентськими виборами зберігаються тенденції європейського поступу України. Політичні гравці демонструють інтерес і залученість у процеси європейської інтеграції, проте динаміка присутності теми в інформаційному полі зменшується. Економічна співпраця з ЄС базується на ГВЗВТ, проте цьогорічна увага стейкхолдерів спрямована не тільки на процеси імплементації УА, але й перегляду її положень. Зокрема, в Указі Президента України №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» у розділі щодо зовнішньої політики йдеться про перегляд УА та забезпечення подальшої секторальної інтеграції України з ЄС, поміж іншим, у сферах цифрової економіки, енергетики та митної справи. Продовжується зближення з ЄС за багатьма секторальними напрямами поза межами ГВЗВТ (зелена економіка, діджиталізація, людський капітал, малий та середній бізнес, фінансові послуги, транспорт, регіональне та транскордонне співробітництво).

Інституційна співпраця

Рівень міжінституційної співпраці лишається на належному рівні попри кадрові зміни на ключових посадах в уряді та парламенті. Внутрішню координацію європейської інтеграції продовжує забезпечувати Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, в економічній сфері провідну роль відіграє МРЕТСГ. 21-й Саміт Україна – ЄС засвідчив збереження конструктивного діалогу на найвищому рівні.

На двосторонньому рівні продовжується співробітництво з Групою ЄК з підтримки України, належним чином працюють формати, передбачені УА та СхП. Триває діалог органів влади з громадськими проєвропейськими платформами – ПГС Україна – ЄС та УНП ФГС СхП.

Стратегічне бачення

Стратегічне бачення економічної співпраці з ЄС, як і раніше, ґрунтується на положеннях УА в частині ГВЗВТ. Головним імплементаційним документом є План заходів щодо виконання УА, затверджений КМУ. Під час засідання Комітету асоціації Україна – ЄС сторони почали обговорення вдосконалення тексту УА. Україну цікавлять блоки, які стосуються перегляду тарифів, оновлення положень про нетарифні бар’єри, т. зв. «промислового безвізу» (Угода ACAA), адаптації угоди до змін у регуляторних правилах, що відбулися в ЄС. Дороговказом для стейкхолдерів залишається Експортна стратегія України («Дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 рр. На виконанні завдань всередині країн концентрувався річний План пріоритетних дій уряду на 2019 р., що базується на Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 р. Програма діяльності нового КМУ серед основних напрямів визначає розвиток людського капіталу та економіки, євроінтеграцію. У зв’язку з проведенням структурованих консультацій ЄК щодо майбутнього СхП активізувалось обговорення ініціатив приєднання України до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку, Спільного авіаційного простору.

Діяльність

Економічна частина порядку денного 21 Саміту Україна – ЄС стосувалась питань макроекономічної стабільності в Україні, незалежності НБУ, стабільності фінансового сектора, виконання програми МВФ та Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також очікувань щодо подальшого посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення у сферах цифрової економіки, сприяння торгівлі, митного співробітництва. ЄС привітав і визнав досягнутий Україною прогрес у наближенні законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності. На п’ятому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС обговорені питання економічного та секторального співробітництва, моніторингу виконання УА та оновлення додатків до неї. Відбувалась робота щодо планування Ради асоціації, запланованої на 28 січня 2020 р., на якій можуть розширити плани подальшої секторальної інтеграції в цифровий, енергетичний ринки ЄС, спрощення умов торгівлі з ЄС, отримання «промислового безвізу». Як і в попередні роки, відбувались численні заходи економічного спрямування: форуми, засідання платформ, панелей, зустрічі на міністерському та експертному рівнях.

Результати

2019 р. не приніс нових відчутних результатів у сфері економічного співробітництва з ЄС. 20 листопада внесені зміни до Плану заходів з виконання УА, які стосуються митної і фінансової політики, оподаткування, підприємництва, фінансових послуг, конкуренції, енергетики, енергоефективності, транспорту, цифрової сфери, науки, технологій, інновацій. Відкрито для публічного доступу систему «Пульс угоди» – інструмент моніторингу за прогресом у виконанні УА, відповідно до даних якої Україна відстає від графіка імплементації майже за всіма напрямами. Прийнято важливе економічне євроінтеграційне законодавство зі спільного транзиту й авторизованих економічних операторів.

Проблемними лишаються питання, пов’язані з торгівлею хмелем, пестицидами, бурштином, лісом, цьогоріч їх список поповнили дозволи на автомобільні перевезення. Відсутні зрушення щодо другого траншу у 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги, який ЄС готовий виділити, щойно Україна виконає свої зобов’язання. Товарообіг за 2019 р. зріс до 45,7 млрд дол. США при негативному сальдо  для України.