РАДА ЄВРОПИ

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ: в+

Важливими питаннями України у відносинах з Радою Європи залишаються такі: зміцнення верховенства права, демократичних інститутів, прав людини; продовження й успішне втілення реформ; російська агресія, відновлення і посилення санкцій щодо РФ. Позиції України в РЄ у 2019 р. були суттєво підважені скандалом, пов’язаним із т.зв. «поверненням Росії». Комітет Міністрів РЄ пролобіював поновлення у правах російської делегації у ПАРЄ, що більшістю голосів схвалила таке рішення попри його суперечність інституційним принципам. Це викликало протест з боку української делегації в ПАРЄ і згортання політичної співпраці, а також створило ризик стагнації взаємин загалом.

2015-2019

Впродовж останніх п’яти років діалог і відносини України з РЄ носили стало позитивний характер. Українська сторона послідовно втілювала рекомендації РЄ, успішно здійснювалися спільні проєкти. Україна відчувала всебічну підтримку з боку організації. Зберігався високий політичний інтерес в Україні до співпраці. На досить високому рівні була інституційна співпраця, що дозволяло ефективно виконувати проєкти, спрямовані на посилення реформ в Україні. 2016-2018 рр. були найактивнішими та найбільш позитивними для України в РЄ та ПАРЄ. У 2019 р. спостерігалось погіршення відносин, що певною мірою можна пояснити проблемою повернення у ПАРЄ російської делегації.

 Політичний інтерес

У 2019 р. до взаємодії із Радою Європи з боку політичних і владних кіл України проявлявся високий політичний інтерес. До питань політики України у РЄ зверталися усі провідні політичні сили і парламентські фракції, які залишились одностайними щодо проблеми повернення до роботи у ПАРЄ російської делегації (окрім представників ОПЗЖ). Що ж стосується ВРУ, то тема Ради Європи не сходить з порядку денного політичних дебатів. Значну увагу цьому напряму приділяли колишній та нова очільники парламентської делегації України в ПАРЄ (В. Ар’єв та Є. Ясько), зокрема доцільності «бойкоту» сесій ПАРЄ з боку українських парламентарів.

Увагу РЄ приділяли обидва Президенти П. Порошенко і В. Зеленський, обидва КМУ на чолі з В. Гройсманом та О. Гончаруком. Тематика взаємин і співпраці була серед пріоритетів Віцепрем’єр-міністрів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе та Д. Кулеби. Помітно присутня вона і у діяльності Міністрів закордонних справ України П. Клімкіна та В. Пристайка.

Інституційна співпраця

Ефективність інституційної співпраці щодо питань, пов’язаних з РЄ (у т.ч. у рамках Плану дій Ради Європи в Україні на 2018-2021 рр.), забезпечується завдяки наявності у складі причетних міністерств Директоратів стратегічного планування та євроінтеграції. Помітною є результативність співпраці ВРУ, КМУ (передусім Мінрегіону) та ОПУ у частині проєктів Ради Європи, що стосуються децентралізації. Традиційно у частині питань, пов’язаних з РЄ, ефективними є канали співпраці між ВРУ, Мінюстом, Верховним Судом, Вищою радою правосуддя. Окрім того, налагоджено ефективне співробітництво між ВРУ та Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення. У рамках проєктів та ініціатив, що стосуються розвитку соціальних прав людини, налагоджується співробітництво між Мінсоцполітики, МОН, Уповноваженим ВРУ з прав людини, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, Уповноваженим Президента України з захисту прав людей з інвалідністю. Впродовж року на належному рівні також відбувалась співпраця між Мінюстом, ГПУ, Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини, зокрема в частині реформування кримінальної юстиції в Україні.

Водночас потребує суттєвого поліпшення механізм регулярного інформування територіальними, відомчими і міжвідомчими органами влади/управління МЗС України про плани і результати заходів по лінії РЄ, в яких вони беруть участь.

У грудні 2019 р. було призначено нового Постійного представника України при РЄ Б. Тарасюка (що змінив на цій посаді Д. Кулебу).

Стратегічне бачення

Стратегічне бачення відносин визначається Планом дій РЄ для України на 2018-2021 рр., що став підґрунтям для усього комплексу взаємин між Україною та РЄ на наступні роки. Ключовими партнерами з української сторони залишаються центральні та місцеві органи державної влади і неурядові організації. Важливо, що План певною мірою є синхронізованим із досягненням цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до цього Плану дій Рада Європи продовжить надання Україні допомоги у реформуванні системи судоустрою, правоохоронних органів, виконання рішень судів, а також у сфері децентралізації та боротьби з корупцією, захисту прав внутрішньо переміщених осіб та питаннях безпеки журналістів. Це співпадає з суттю положень Програми діяльності нинішнього Уряду України і настановами профільних указів нового Президента України.

Діяльність

Чимало значимих цьогорічних подій по лінії співпраці України та РЄ потрапили у тінь скандального повернення делегації Росії до роботи в ПАРЄ. Передусім це стосується удосконалення виборчого права і процедур у рамках втілення положень Меморандуму про співпрацю щодо посилення можливостей комісії в організації та проведенні виборів за європейськими стандартами (між ЦВК України та РЄ), захисту прав людини та етнічних прав кримських татар в анексованому Росією Криму.

Триває втілення РЄ в Україні 17 проєктів, три із яких реалізуються у співпраці з ЄС.

Як і минулими роками, діяльність української парламентської делегації в ПАРЄ та МЗС України у напрямі відносин із РЄ були високого рівня інтенсивності, хоч і з складнощами з боку ПАРЄ. Наприкінці червня ПАРЄ через запровадження суперечливої новели у вигляді секвестр-норми щодо власної компетенції повернула делегацію РФ до роботи без жодних обмежень та виконання раніше визначених ПАРЄ політико-правових вимог. Протидія цьому з боку делегації України та групи держав-друзів виявилася недостатньою. Внаслідок цього, на знак протесту, українська делегація оголосила демарш, до якого долучилися представники делегацій Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії та Швеції; делегації домовилися надалі спільно координувати свою подальшу роботу в ПАРЄ.

У листопаді 2019 р. у Києві відбулася третя зустріч у форматі «Балтік плюс» (неформальна група, створена у ПАРЄ у складі національних делегацій Литви, Латвії, Естонії, Грузії та України у відповідь на повернення Росії до Асамблеї), де обговорювався спільний план дій щодо повернення довіри до Ради Європи та ПАРЄ. Надалі передбачається проведення консультацій з індивідуальними делегатами країн РЄ щодо розширення формату. Також було обговорено правові механізми, які можна використовувати у діяльності групи.

Активними були контакти по лінії співпраці у рамках Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ. Віцепрезидент Палати регіонів Конгресу регіональних влад РЄ Ю. Світлична брала участь у всіх консультаційних та чільних заходах Конгресу. В середині 2019 р. в Одесі у рамках ХV Українського муніципального форуму за високого представництва сторін (лідери громад-членів Асоціації міст України, представники парламенту, уряду та профільних міністерств, експертного середовища, закордонні партнери) відбувся День Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Належним чином велася відповідна робота Постійним представництвом України при Раді Європи.

Результати

Тогорічні «тверді» прогнози стосовно позитивної перспективи співпраці і політичної підтримки України у рамках РЄ провалилися, результати виявилися суперечливими. З одного боку, 24 січня було ухвалено Резолюцію про загострення в Азовському морі та Керченській протоці, яка засуджує російську агресію, і в якій, за наполяганням України, згадується, що захоплені українці підпадають під дію «міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції». 10 квітня ПАРЄ ухвалила Резолюцію «Про виклики перед Парламентською асамблеєю Ради Європи», до якої були внесені правки, що не дозволяли повернути РФ до асамблеї без виконання зобов’язань. З іншого боку, вже 25 червня ПАРЄ проголосувала за Резолюцію, яка повернула повноваження російській делегації.

Політична атмосфера у РЄ суттєво змінилася і сповнена тренду сприяння подальшій політичній розрядці та нарощуванню співпраці із Росією. Розраховувати на одностайне розуміння і підтримку цієї інституції не доводиться, а відтак Україні і її партнерам треба суттєво посилювати власні і колективні зусилля.

Попри російський кейс Рада Європи і надалі визнає досягнення в розгорнутих нею в Україні проєктах, спрямованих на розвиток українського медіа середовища, забезпечення верховенства права, зміцнення місцевої демократії, реформи децентралізації, створення антикорупційного суду тощо. Водночас РЄ вказує Києву на низку проблемних питань у частині антикорупційної політики та реформи судочинства.