ПІВНІЧНА ЄВРОПА

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ: в

Виборчий 2019 р. призвів до паузи у політичних відносинах України з державами Північної Європи, наслідки якої долалися у другій половині року. Країни регіону продовжують надавати Києву політичну підтримку на міжнародній арені. Але надалі потрібно пожвавити політичний діалог, реанімувати міжпарламентську взаємодію. Водночас нордичні країни посилили свої позиції спонсорів і промоутерів низки важливих українських реформ. В економічній сфері потрібні термінові заходи зі стимулювання як українського експорту до цих країн, так і залучення звідти інвестицій в Україну.

2015-2019

Піком політичного інтересу Києва до Північноєвропейського регіону можна вважати 2017 р., коли державні завдання щодо Північної Європи були найчіткіше окреслені саме у безпековому контексті. У 2016-2017 рр. діалог на найвищому рівні був найінтенсивнішим – чотири офіційні візити Президента України до країн регіону стали поштовхом для низки важливих подій і тенденцій наступних років (засідання спільних міжурядових комісій, активізація міжпарламентського діалогу, реалізація масштабних проєктів сприяння реформам, посилення культурно-мистецької присутності України в регіоні).

 Політичний інтерес/залученість

Вибори 2019 р. призвели до паузи у політичних відносинах Києва з країнами Північної Європи. Північному регіонові не знайшлося місця у програмах ані ключових кандидатів на посаду президента, ані партій, що потрапили до ВРУ.

Політичні заяви нового керівництва держави, зроблені за підсумками офіційних візитів в Україну лідерів Фінляндії та Швеції, дають уявлення про пріоритети української влади на нордичному напрямку. На перше місце ставиться економічна та інвестиційна співпраця, на друге – сприяння у здійсненні реформ в Україні, і лише після цього розглядається взаємодія у безпековій сфері. Сталими пріоритетами залишаються питання збереження санкційного режиму проти РФ та стримування будівництва газопроводу «Північний Потік-2». Водночас ані в посланні Президента до ВРУ, ані в його Указі (від 8.11) країни регіону згадано не було. У новому парламенті до кінця року були створені депутатські групи з міжпарламентських зв’язків тільки з Норвегією та Данією.

Інституційна співпраця

Взаємодія з країнами Північної Європи здійснюється на двосторонній основі. На урядовому рівні співробітництво з Фінляндією і Норвегією координується у рамках міжурядових комісій, які, втім, протягом року не засідали (відбулося лише засідання міжвідомчої українсько-фінляндської комісії з міжнародних транспортних перевезень).

Водночас інституційна співпраця здійснювалася в рамках інших форматів. Зокрема, Держенергоефективності виступає фактичним координатором інституційної взаємодії в низці спільних енергетичних проєктів. МОН координує співробітництво з фінськими установами в рамках проєкту «Нова українська школа». Офіс з просування експорту організував Торгові місії до Швеції та Данії (виробники продуктів харчування) та Норвегії (ІТ-сектор).

У 2019 р. загострилася проблема тривалої відсутності послів України у важливих країнах. Візити в Україну керівників Фінляндії та Швеції відбулися за відсутності послів у цих державах.

Стратегічне бачення

Традиційно у Плані дій уряду В. Гройсмана на 2019 р. було заплановано участь Міністерства оборони в операції «Північний сокіл» (перевезення пального до Гренландії). У програмі діяльності уряду О. Гончарука МВС запланував реалізувати скандинавську модель забезпечення охорони громадського порядку. Втім, стратегічні цілі у взаємодії України з регіоном були відсутні в обох документах.

Договірно-правова база відносин України з державами регіону нараховує понад 180 документів. З них рамковий характер мають такі документи, як Угода між урядами України та Королівства Швеція про співробітництво у сфері розвитку та Спільна декларація про партнерство між Україною та Королівством Норвегія. Протягом року ДПБ поповнилася п’ятьма новими документами, найважливішим з яких є Рамкова угода між Урядами України та Данії щодо умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні.

Діяльність

Подвійна виборча кампанія в Україні наклала відбиток на розвиток політичного діалогу Києва з північноєвропейськими столицями. У вересні новий сезон діалогу розпочався офіційним візитом в Україну Президента Фінляндії С. Нііністьо, продовжився зустріччю В. Зеленського з Прем’єр-міністром Норвегії Е. Солберг у Нью-Йорку та завершився офіційним візитом в Україну Прем’єр-міністра Швеції С. Льовена у грудні. Єдиною подією на рівні глав урядів став візит В. Гройсмана до Норвегії, на рівні ж голів законодавчих органів діалог не розпочато. Україну відвідали міністри закордонних справ Данії, Швеції та Фінляндії, В. Пристайко в свою чергу відвідав з робочим візитом Стокгольм.

2019 р. був роком стабільного розвитку контактів України та країн Північної Європи у сфері безпеки та оборони (візити в Україну глави МО Данії, делегацій МО Норвегії та Фінляндії, українсько-норвезькі консультації в космічній сфері тощо).

Найбільше від виборчої паузи постраждали міжпарламентські зв’язки. У першій половині року ще тривав обмін візитами, але у другій половині двосторонніх українсько-скандинавських парламентських заходів не зафіксовано взагалі.

У 2019 р. спостерігалося значне посилення культурно-мистецької присутності України у всіх п’ятьох країнах Північної Європи.

Водночас спостерігається повна відсутність політичної активності України в Ісландії. Така ситуація є неприпустимою, з огляду на підвищену активність на ісландському напрямі дипломатії РФ, що намагається зробити Ісландію «слабкою ланкою» задля прориву санкційного фронту.

Результати

Києву вдається утримувати незмінною офіційну позицію держав Північної Європи у питаннях територіальної цілісності України та протидії військовій агресії з боку РФ. Така позиція була висловлена у заяві Міністра закордонних справ Фінляндії і Голови Комітету Міністрів РЄ Т. Сойні з приводу 5-ї річниці анексії Криму, в аналогічній, але ширшій за обсягом заяві фінського МЗС, у заяві лідерів МЗС чотирьох країн, включно зі Швецією, на підтримку територіальної цілісності України (26.11).

Водночас межею такої підтримки є ситуації, за яких нордичним країнам доводиться йти у фарватері позиції країн-лідерів ЄС. Так, у контексті скасування санкцій проти Росії у ПАРЄ глава МЗС Фінляндії Т. Сойні на посту Голови Комітету Міністрів РЄ сприяв просуванню ухваленого рішення, а жодна з делегацій північноєвропейських країн проти нього у повному складі не проголосувала .

У 2019 р. продовжувалася і розширювалася фінансова та експертна підтримка країнами Північної Європи реформ в Україні. У деяких сферах саме скандинавські моделі стають прототипами українських реформ. Це стосується реформи шкільної освіти, розвитку відновлювальної та зеленої енергетики, реформи енергоефективності.

Істотно посилилася допомога з боку країн регіону у вирішенні гуманітарних проблем на Донбасі. Важливим підсумком візиту глави МЗС Фінляндії П. Хаавісто стало рішення про виділення додаткових 600 тис. євро на розмінування територій. Суттєву допомогу у покращенні гуманітарної ситуації на сході України надають Швеція та Норвегія.

Неоднозначними є результати торгово-економічного співробітництва з північноєвропейськими державами. Успіхом можна вважати лише зростання експорту українських товарів до Швеції на 9%. Зріс імпорт зі Швеції (5%) та Норвегії (16%). На цьому тлі вражає падіння українського експорту до Фінляндії (майже вдвічі) та до Ісландії (на понад чверть). Загалом, товарообіг за 2019 р. склав 528,9 млн дол. США з Данією, 95,4 млн з Ісландією, 291,8 млн з Норвегією, 321,5 млн з Фінляндією, 566,1 млн зі Швецією. Рівень інвестицій з регіону Північної Європи залишається незадовільним і не відповідає інвестиційному потенціалові регіону.