ОБСЄ

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ: В+

У 2019 р. діяльність України в ОБСЄ була спрямована на протидію агресії РФ і подолання її наслідків, належне проведення президентських і парламентських виборів. Новообрана влада продовжила попередній курс, але активізувала заходи у рамках Тристоронньої контактної групи та взаємодію з СММ ОБСЄ для виконання окремих пунктів Мінських домовленостей. Утримувати увагу на важливих питаннях вдавалось за рахунок тісної співпраці з органами ОБСЄ та низки візитів Президента і членів ПА ОБСЄ, діючого Голови ОБСЄ від Словаччини, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин і спостережних місій до України. Співпраця з Офісом Координатора проєктів ОБСЄ в Україні сприяла проведенню внутрішніх реформ та реалізації проєктів для стабілізації ситуації в Україні і подолання наслідків конфлікту.

2015-2019

Протягом п’яти років Україна була активною у рамках ОБСЄ, включаючи її Парламентську Асамблею, що пов’язано з головним завданням зовнішньої політики – припиненням війни Росії проти України, у т.ч. через Тристоронню контактну групу, СММ ОБСЄ і СП ОБСЄ, а також подолання наслідків конфлікту через Офіс Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Це доповнювалось щорічними візитами міністрів закордонних справ головуючих в ОБСЄ країн, зустрічами українських лідерів з керівництвом ОБСЄ та участю представників України у заходах Організації.

Головним досягненням України у рамках Організації можна назвати підтримку постійної уваги до російської агресії та пов’язаних з нею наслідків. У рамках ПА ОБСЄ практично щороку вдавалось добиватись схвалення резолюцій, які засуджували агресію РФ та висловлювали підтримку Україні. Україна була більш успішної у рамках ПА ОБСЄ, ніж ОБСЄ, що пов’язано з механізмом схвалення рішень – одноголосно в ОБСЄ і більшістю в ПА ОБСЄ. Користуючись згаданим механізмом, Росія блокувала будь-які практичні кроки з врегулювання конфлікту, включаючи розширення мандату СММ ОБСЄ і СМ ОБСЄ (Гуково, Донецьк), здійснення нею моніторингу вздовж всієї лінії україно-російської ділянки кордону і тимчасово окупованого Криму. ОБСЄ залишалась єдиною міжнародною організацією, яка безпосередньо залучена до врегулювання конфлікту на різних рівнях.

 Політичний інтерес/залученість

Діяльність у рамках ОБСЄ у 2019 р. залишалась у політичному фокусі України практично на тому ж рівні, що й попереднього року, та не зазнала суттєвих змін після президентських і парламентських виборів. Співробітництво з ОБСЄ не було відображене ні у передвиборній програмі новообраного Президента України В. Зеленського, ні партії-переможниці «Слуга народу». У програмах політичних сил, які увійшли до опозиції, ця діяльність також не згадується, за виключенням «Європейської солідарності», де констатується проведення виборів в Україні відповідно до стандартів ОБСЄ. Між тим у новообраному Парламенті досить швидко була сформована українська делегація в ПА ОБСЄ, яка вже на початку жовтня взяла участь в осінній сесії. Тобто можна відзначити наявність політичного інтересу до ОБСЄ, але лише в контексті виборів та моніторингу ситуації на Донбасі.

Інституційна співпраця

Діяльність різних державних органів України у напрямі ОБСЄ була узгодженою, усі вони проявили належний рівень активності. Постійні контакти з Організацією підтримувались через Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні, у рамках участі в роботі ПА ОБСЄ, взаємодії з СММ ОБСЄ, Офісом Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) і Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. Провідну роль у координації роботи державних органів відігравало МЗС. Відмінностей у підходах різних державних органів не відзначено.

Стратегічне бачення

Протягом 2019 р. Україна зосередилась на якомога повнішому використанні можливостей ОБСЄ для відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави, захисту прав населення на окупованих територіях та повернення українських заручників і полонених. Зокрема, у Плані пріоритетних дій Уряду на 2019 р. ОБСЄ згадується у контексті забезпечення міжнародної підтримки державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також засудження російської агресії. Україна наполягала на розширенні мандата СММ ОБСЄ та її переході на режим роботи «24/7», що було схвалено лідерами країн «Нормандської четвірки» (9.12), але ще потребує рішення ОБСЄ. Окремо можна виділити захист прав національних менших як в Україні, так і прав українців за кордоном та на окупованих територіях, що було відображено в Програмі дій новосформованого уряду та актуалізувалось у контексті візиту Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Л. Заньєра до України у жовтні.

Діяльність

Означені стратегічні пріоритети реалізовувались шляхом регулярних контактів з керівництвом, інституціями та місіями ОБСЄ, а також діяльності в Постійній раді, Парламентській Асамблеї, Комітеті міністрів, Тристоронній контактній групі. Україна чотири рази за рік (у січні, червні, вересні і листопаді) прийняла Головуючого в ОБСЄ Міністра закордонних справ Словацької Республіки М. Лайчака, який тричі відвідав зону бойових дій на сході. Пріоритетні для України питання, включаючи порушення Росією принципів ОБСЄ, регулярно порушувалися Постпредом України при МО у Відні на різних рівнях у вигляді заяв, декларацій та виступів. Призначений у липні на цю посаду Є. Цимбалюк продовжив цю лінію дій. Означені питання були у фокусі зустрічей Президента і Міністра закордонних справ України з Головуючим в ОБСЄ та Міністра з Генеральним секретарем Організації, робота української парламентської делегації на сесіях ПА ОБСЄ, виступи заступників Міністра закордонних справ на різних форумах Організації.

Для більшої уваги до важливих для України питань у травні українська сторона ініціювала та організувала візит групи військових радників 13-ти країн ОБСЄ на схід України щоб наявно продемонструвати докази прямої російської агресії та її наслідки. Цей захід мав позитивний для України результат, але із суттєвими обмеженнями через залучення лише 13-ти із 57-ми країн ОБСЄ.

У 2019 р. важливим напрямом діяльності України в ОБСЄ стало проведення президентських і парламентських виборів відповідно до правил ОБСЄ, в рамках чого активізувались контакти з ПА ОБСЄ та БДІПЛ. Окрім цього, Україна утримувала увагу ПА ОБСЄ на проблематиці російської агресії – Президент Асамблеї Г. Церетелі двічі відвідав Україну, а делегація депутатів ПА ОБСЄ у липні в прифронтовому Маріуполі вивчала наслідки російської агресії.

Під час 26-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ 5-6 грудня у Братиславі Головуючий в ОБСЄ М. Лайчак позитивно оцінив зусилля української сторони з врегулювання конфлікту на сході України. У свою чергу, Міністр В. Пристайко акцентував увагу на пріоритетах діяльності України в Організації, триваючих порушеннях Росією принципів ОБСЄ і норм міжнародного права, зусиллях ОБСЄ з політико-дипломатичної протидії російській агресії. Також був проведений інформаційний захід міністерського рівня «Українці – політичні в’язні: шлях до свободи» за участю колишніх бранців Кремля О. Сенцова та Р. Сущенка, що додатково привернуло увагу ОБСЄ до цієї проблематики.

Завдяки проєктній діяльності Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Організація робила вклад у нейтралізацію наслідків конфлікту, здійснення внутрішніх реформ у сферах верховенства права, належного урядування, цивільної безпеки і правоохоронної діяльності, проведення виборів, кібербезпеки, а також у підвищення рівня демократичного контролю над силовими структурами, хімічної безпеки, протимінної діяльності, діалогу серед молоді, захисту прав та безпеки жінок, гендерної рівності й охорони навколишнього середовища. У рамках імплементації Віденського документа у травні Україна провела інспекцію району заходів військової діяльності на території Фінляндії. На території України інспекції піддавались частини й підрозділи ЗСУ та Нацгвардії в зоні проведення ООС і прилеглих районів, а також Міжнародний центр підготовки підрозділів Нацгвардії України в Київській області.

Результати

Головним результатом діяльності України у рамках ОБСЄ стало те, що проблематика російської агресії проти України та її наслідків для регіону ОБСЄ постійно перебували у фокусі Організації, підтвердженням чому стали численні візити високопосадовців ОБСЄ та риторика їхніх виступів і заяв на підтримку України. Важливим результатом роботи української делегації в ПА ОБСЄ стало схвалення Резолюції щодо мілітаризації Росією тимчасово окупованих Криму і Севастополя, Чорного й Азовського морів на її щорічній сесії (липень, Люксембург). Україна отримала загалом позитивні оцінки спостерігачів від БДІПЛ і ПА ОБСЄ щодо проведення президентських і парламентських виборів. Рада міністрів ОБСЄ (грудень, Братислава) не схвалювала документи по Україні. Україні не вдалось добитись забезпечення повного виконання СММ ОБСЄ своїх функцій та розширення мандату СММ Місії ОБСЄ на пунктах пропуску Гуково і Донецьк через блокування з боку РФ.