НІМЕЧЧИНА

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ : В+

Німеччина залишається найбільш важливим політичним партнером України. Офіційний Київ розраховує на політичну підтримку ФРН щодо збереження санкційного тиску на Росію та врегулювання збройного конфлікту на Донбасі у рамках Нормандської четвірки. Запланована на 2020 р. добудова Північного потоку – 2 залишається одним із найпроблематичніших питань у відносинах. За посередницької підтримки ФРН Україні вдалося підписати угоду про транзит газу з Росії українською територією. Пріоритетними для України залишаються залучення німецьких інвестицій та допомога ФРН у відбудові пошкодженої війною інфраструктури Сходу України.

 2015-2019

Зовнішньополітична співпраця з Німеччиною за останні п’ять років прогнозовано концентрувалася на проблемі вирішення конфлікту з Росією (співпраця у рамках Нормандського формату та Мінський процес). Іншим фокусом стала протидія побудові Північного потоку-2. У 2015-2019 рр. спостерігався дуже високий рівень політичного діалогу на найвищому рівні (Президент, Голова уряду, Міністр закордонних справ). Надзвичайно активно просувало українські інтереси Посольство України у ФРН, зокрема завдяки інструментам публічної дипломатії. Не зважаючи на те, що Німеччина не є серед законодавчо визначених стратегічних партнерів України, її роль у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України, посередництві між Україною і Росією у Нормандському форматі, наданні макрофінансової та гуманітарної допомоги є безпрецедентною. За останні п’ять років всі політичні сили України були одностайні у відзначенні важливої ролі ФРН у питаннях підтримки територіальної цілісності та суверенітету України, засудження анексії Криму.

Реалізуються численні проєкти технічної допомоги у сфері сталого економічного розвитку, енергоефективності, децентралізації, розбудови демократії. У 2016 р. запрацювала спільна німецько-українська промислово-торговельна палата. Від 1 січня 2016 р., коли Угода про ПВЗВТ з ЄС набула чинності, спостерігається позитивна динаміка двосторонньої торгівлі між країнами. На сьогодні ключові статті українського експорту в Німеччину включають електричні машини, продукцію аграрного виробництва, одяг та трикотаж, руди і шлаки, метали, деревину.

Політичний інтерес

Німеччина традиційно належить до найбільш важливих політичних партнерів та союзників України. 2019 р. характеризувався високим рівнем інтенсивності діалогу між Україною та ФРН. Обрання нового Президента України та оновлення парламенту суттєво не змінило характеру політичного інтересу до ФРН. До пріоритетів співпраці належать підтримка ФРН у боротьбі України проти російської агресії, в т.ч. у рамках переговорів у Нормандському форматі та у збереженні санкційного тиску на Росію, про що, зокрема, говорив Президент В. Зеленський під час прес-марафону. Важливим є залучення німецьких інвестицій, комплексна допомога у впровадженні структурних реформ і сприяння ініціативам щодо відновлення пошкодженої війною інфраструктури Сходу України. За твердженням Міністра закордонних справ України В. Пристайка, Україна також хотіла б отримати військову допомогу від ФРН, але поки що безуспішно. Українська сторона, за твердженнями посла України у ФРН А. Мельника, не повністю розділяє перебільшений німецький пацифізм.

Вже не перший рік проблемною є ситуація навколо побудови газогону «Північний потік-2». Берлін продовжує стверджувати, що цей проєкт є виключно комерційним, Київ наполягає на його політичній складовій та збільшенні залежності Європи від російських енергоресурсів. У 2019 р. увага української сторони була прикута до прийняття змін до законодавства Німеччини, яке б імплементувало положення Газової директиви ЄС. В Указі Президента України №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» у розділі щодо зовнішньої політики напряму про Німеччину не згадується, але розуміється в контексті ЄС та Групи 7. Група дружби з Німеччиною у новому парламенті була створена тільки у грудні.

Міжінституційна співпраця

Протягом року Німеччина була у центрі уваги усіх гілок влади України. Позицію та діяльність щодо розвитку українсько-німецьких відносин можна назвати скоординованою. Через ключову роль Німеччини у питанні збереження санкційного тиску, протидії російській агресії, проведенні перемовин у Нормандському форматі та значний економічний потенціал співпраці центральну роль у відносинах відігравали Президент України та Голова Уряду. Суголосно із політичною позицією Президента діяли Посольство України в Німеччині, народні депутати України, окремі міністерства та відомства.

Стратегічне бачення

У стратегічному баченні партнерства з ФРН змін не відбулося. Чинними залишилися 88 нормативно-правових актів. У 2019 р. було ратифіковано прийняту у 2018 р. Угоду між Урядом України та Урядом ФРН про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW). Прийнята 30 вересня Програма дій Уряду не містить прямих посилань на ФРН, однак цілі, поставлені перед МЗС, зокрема щодо підтримки українського бізнесу за кордоном, збільшення обсягів експорту та притоку інвестицій, забезпечення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави, стосуються ФРН, як держави-члена ЄС та країни-учасниці Групи семи.

Діяльність

Протягом 2019 р. Міністр закордонних справ України В. Пристайко здійснив два робочих візити до Німеччини. У ході переговорів відбулося обговорення шляхів реалізації рішень Паризького саміту Нормандської четвірки з метою досягнення прогресу у Мінському процесі та енергетичної безпеки. Предметом перемовин також стала підтримка урядом ФРН подальшого курсу України на продовження глибинних реформ і проєкти фінансово-технічного співробітництва. Також двічі Україну відвідав голова зовнішньополітичного відомства ФРН Х. Маас. Протягом року відбулися зустрічі представників Міненерго України та МО з німецькими колегами.

18 червня перший офіційний візит до ФРН здійснив Президент України В. Зеленський, який провів переговори з Федеральним Президентом Ф.-В. Штайнмайєром, Федеральним Канцлером А. Меркель, Президентом Бундестагу В. Шойблє, головами деяких партій та представниками бізнесу. Він також зустрівся з А. Меркель на полях 74-ї сесії Генасамблеї ООН (вересень) для обговорення безпекової ситуації на Сході України та підготовки до зустрічі Нормандської четвірки. Активною була робота Посольства України в ФРН із просування інтересів України за кордоном через широку медіа-присутність, роботу із керівництвом земель Німеччини, бізнес-колами та використання великої кількості інструментів публічної дипломатії у своїй роботі.

18-27 січня український бізнес вперше за 5 років був офіційно представлений на продовольчій виставці-ярмарку «Міжнародний зелений тиждень» (м. Берлін) на базі окремого національного павільйону. Повернення України у високому статусі національного павільйону стало можливим завдяки спільним зусиллям та успішній кооперації українського бізнес-сегмента й Уряду. За підтримки ДУ «Офіс з просування експорту України» та МЕРТ малі та середні підприємства в секторі легкої промисловості взяли участь у Торговій місії до Німеччини. У жовтні відбулося 11 засідання Постійної українсько-баварської робочої комісії.

Результати

У 2019 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами з Німеччиною зріс і склав 9,4 млрд дол. США, при негативному сальдо для України.

Важливим політичним досягненням року стало проведення зустрічі Нормандської четвірки та підтримка Німеччиною позиції України у її боротьбі проти російської агресії. Водночас Україні попри консолідовану позицію усіх органів влади не вдалося переконати ФРН у необхідності припинити будівництво «Північного потоку – 2», що шкодить, на думку офіційного Києва, як інтересам України, так і усієї Європи. Україна домоглася твердої позиції Німеччини щодо необхідності продовження транзиту газу з РФ українською територією. За безпосередньої участі ФРН угода про транзит газу була підписана 31 грудня.

Україні не вдалося переконати німецьких депутатів визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу (жовтень). ФРН політично визнає факт злочину, але виступає проти такої міжнародно-правової оцінки, що було зазначено під час розгляду в Бундестазі, а також очільником МЗС у відповідь на українську петицію.

Відповідно до домовленостей, що були досягнуті під час візитів Президента України П. Порошенка та Прем’єр-міністра В. Гройсмана до ФРН восени 2018 р., у 2019 р. було призначено Спеціального уповноваженого уряду ФРН з питань приватизації.