КРАЇНИ БАЛТІЇ

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ: А-

Країни Балтії продовжують відігравати роль чи не найбільших «адвокатів» України на міжнародній арені. Завдяки їм у Парламентській асамблеї Ради Європи було започатковано ініціативу «Балтик плюс», а також досі тримається на слуху позиція щодо неприпустимості та політичної вмотивованості «Північного потоку-2». Країни Балтії одностайно закликали до невизнання т. зв. «виборів» у Криму, а також до припинення протиправних дій щодо кримських татар з боку Російської Федерації. Динаміка співпраці між Україною та країнами Балтії у багатьох важливих царинах тяжіє до ще більшої інтенсифікації. Водночас вимушена перерва у відносинах, пов`язана з проведенням президентських і парламентських виборів, безпосередньо вплинула і на результати відносин із регіоном. Щоправда, вже восени ця прогалина була повною мірою заповнена.

2015-2019

Країни Балтії де-факто вже давно є стратегічними партнерами України. Країни активно підтримують територіальну цілісність, суверенітет Української держави, а також її європейські та євроатлантичні прагнення.

Спільні виклики та ризики України, Литви, Латвії й Естонії змусили за останні роки переглянути бачення та пожвавити міждержавне співробітництво. Протягом цього часу увага України до країн Балтії відчутно зростала, про що свідчать неодноразові зустрічі високого рівня та повідомлення, якими обмінювалися високопосадовці держав щодо проведення Україною реформ та врегулювання конфлікту на сході країни. Насамперед, співпраця відбувалась у військовій, гуманітарній та економічній сферах. 2018 р. сміливо можна зарахувати до одного з найбільш продуктивних і насичених з точки зору зовнішніх відносин України з країнами Балтії. Наочним свідченням цього слугують, зокрема, візити глав усіх трьох держав регіону до України. 2019 р. охарактеризувався тим, що новообраний Президент В. Зеленський протягом кількох місяців здійснив візити відразу до трьох країн регіону. Одним із важливих результатів співпраці з країнами Балтії є початок функціонування т. зв. «Потягу чотирьох столиць» (Київ – Мінськ – Вільнюс – Рига з перспективою продовження до Таллінна у 2020 р.).

 Політичний інтерес/залученість

Попри зміну влади інтерес до регіону Балтії у 2019 р. не лише зберігався, але і посилювався. Новообраному Президенту В. Зеленському вдалося вже протягом пів року свого перебування на посаді побувати відразу у всіх трьох країнах Балтії, що свідчить про неабияку зацікавленість у регіоні. Як і впродовж попередніх декількох років, зацікавлення регіоном не обмежувалося лише безпековою чи гуманітарною складовою, але і поширювалося на економічну, логістичну, транспортну, IT-сферу тощо. У програмах кандидатів під час виборів Президента України та у програмах політичних партій під час виборів до ВРУ країни Балтії не згадувалися. Водночас групи дружби з країнами Балтії були сформовані у новому скликанні ВРУ найпершими (Естонія – 23.09, Литва та Латвія – 15.10).

В. Пристайко під час призначення на посаду Міністра закордонних справ у ВРУ у своєму виступі (29.08) окремо зазначив країни регіону як такі, за подіями в яких Україні варто слідкувати.

Інституційна співпраця

Інституційна взаємодія продовжує здійснюватися переважно на двосторонній основі та без створення форм співпраці з Балтійським регіоном загалом. Ознакою інституційної взаємодії можна вважати підготовку та проведення сьомого засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та наукового співробітництва. Продуктивні візити офіційної делегації до Естонії та Литви на чолі з Президентом В. Зеленським засвідчив непоганий рівень взаємодії між ОПУ, Міністерством цифрової трансформації, МО та МЗС України. Засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки у листопаді у м. Вільнюс, попри певні недоліки, також зафіксувало наявність перспектив у взаємодії та координації між вітчизняними державними інституціями.

На увагу заслуговує також і те, що на початку року після тривалої перерви у Латвійській Республіці було призначено Надзвичайного та Повноважного посла України.

Стратегічне бачення

Наразі складно стверджувати щодо стратегічного бачення Балтійського регіону новою владою, але чимала увага до цього напрямку свідчить про його пріоритетність для політичних лідерів України. Хоча це бачення і не є закріплено в стратегіних документах, але офіційні зустрічі, політичні заяви на найвищому рівні та динаміка міждержавних відносин яскраво вказують на важливість країн Балтії для України. Щоправда, такий інтерес потребує стратегічного оформлення, як це відбулося, наприклад, у листопаді під час підписання декларації про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литвою на 2020-2024 рр. за результатами засідання Ради Президентів України та Литви під головуванням В. Зеленського та Г. Науседи.

Діяльність

У квітні відбулося вже 19-те засідання міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. У травні мало місце сьоме засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та наукового співробітництва. З українського боку офіційну делегацію очолювала тодішній Віцепрем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе.

Протягом осені відбулися офіційні візити української делегації на чолі з В. Зеленським відразу до всіх трьох держав регіону. Зокрема, у Латвії Президент України мав низку продуктивних офіційних зустрічей зі Спікеркою парламенту І. Мурнієце, Прем’єр-міністром К. Каріньшем і Президентом Е. Левітсом. У Литві та Естонії В. Зеленський також мав низку результативних зустрічей на найвищому рівні, у т.ч. з лідерами цих держав – Г. Науседою та К. Кальюлайд. З Президенткою Естонської Республіки В. Зеленський протягом 2019 р. зустрічався чотири рази.

Відбулися також і декілька зустрічей міністра оборони України А. Загороднюка з його колегами з Естонії та Литви, а також із головнокомандувачами цих країн. На рівні РНБО України її секретар О. Данилов провів зустріч із Міністром закордонних справ Естонії У. Рейнсалу, який під час свого перебування у Києві також мав розмову зі своїм українським колегою В. Пристайком та з Прем’єр-міністром О. Гончаруком.

Відбувалася взаємодія і на міжпарламентському рівні. В Естонській Республіці група народних депутатів України восени провела зустрічі зі своїми естонськими колегами та з керівництвом комітетів Рійгікогу.

Результати

За результатами візиту Президента В. Зеленського до Латвійської Республіки було підписано Меморандум про взаєморозуміння між міністерствами юстиції обох країн, що більшою мірою стосувався повернення незаконних капіталів колишніх вітчизняних високопосадовців із латвійських банків. За результатами проведення Міжурядової комісії українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та наукового співробітництва було підписано протокол і досягнуто двосторонніх домовленостей у реалізації двосторонньої Програми співробітництва у сфері агропромислового комплексу.

За результатами засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки було підписано Декларацію про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період 2020-2024 рр. Після липневого візиту офіційної делегації Литовської Республіки на Донбас було надано кошти для часткової реконструкції школи у прифронтовій Авдіївці. Крім того, у Литві міністром енергетики Литовської Республіки Ж. Вайчюнасом і Віцепрем’єр-міністром цифрової трансформації України М. Федоровим було підписано Декларацію про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій. Також у Вільнюсі міністерствами оборони було підписано Декларацію про наміри у сфері кібернетичної безпеки, згідно з якою планується створити спільні пункти єдиного контакту для обміну інформацією про кіберзагрози та напади.

У Таллінні під час офіційного візиту української делегації на форум Digital Society Sandbox було підписано меморандум про співпрацю в IT-секторі між Міністерством цифрової трансформації України й естонським Міністерством з міжнародної торгівлі та інформаційних технологій. Було вирішено про проведення Україною й Естонією шести масштабних хакатонів, найближчий з яких пройде в Одесі вже наступного року. На рівні МО України й Естонії було підписано документ про співробітництво в організації територіальної оборони, згідно з яким естонські фахівці допомагатимуть у впроваджені пілотного проєкту з тероборони в окремих областях України.