ФРАНЦІЯ

ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У 2019 РОЦІ : С+

Тенденція, яка протягом останніх п’яти років визначала франко-українські відносини, а саме пріоритетність питань, пов’язаних з вирішенням українсько-російського конфлікту, досягла апогею у 2019 р., коли співпадіння цілей зумовило активне спілкування та ефективну співпрацю двох президентів і увінчалося проведенням саміту в Нормандському форматі. Прогрес у економічному та інвестиційному співробітництві наростає дуже поступово. Стратегічного підходу до стосунків з Францією виробити так і не вдалося

 2015-2019

З 2014 по 2019 р. під впливом російської агресії спостерігалася активізація українсько-французьких взаємин у зв’язку з французькими ініціативами щодо більшого залучення у дипломатію від імені ЄС загалом та до справ Східної Європи зокрема. Природним чином ця активізація, насамперед,  стосувалася аспектів вирішення конфлікту, втім, був реальний шанс скористатися «ефектом переливання» для нового якісного стрибка у двосторонніх стосунках. Цей шанс було втрачено. Україна і Франція надалі мають діаметрально протилежні стратегічні бачення щодо перспектив інтеграції Української держави до ЄС і НАТО, щодо ролі РФ у регіоні Східного Партнерства та європейської безпекової архітектури і загалом  повернення до логіки «Russia first». Попри стале зростання економічних обмінів та інвестиції бракує ініціатив і заходів для розширення французької присутності, що має важливий вплив з огляду на економізацію французької дипломатії.

  Політичний інтерес/залученість

Політичний інтерес до Франції виріс під час та одразу після передвиборчої президентської кампанії в Україні. Ще до обрання кандидат В. Зеленський активно комунікував з французьким посольством та вперше зустрівся з Президентом Е. Макроном у Парижі. Втім, цей інтерес майже повністю зосередився на питанні врегулювання конфлікту з РФ та, зокрема, організації зустрічі в Нормандському форматі до кінця року. Українська сторона прийняла цю логіку і під час прес-марафону В. Зеленського, де Франція також згадувалась у контексті РФ. Також Франція стала більш представленою в медійному просторі та в експертних коментарях, хоча не завжди в позитивному світлі з огляду на ініціативи Президента Е. Макрона щодо поглиблення стосунків Франції з РФ, спірні коментарі щодо української міграції та ін.

Інституційна співпраця

Міжінституційній співпраці у 2019 р. на французькому напрямку перешкоджало перезавантаження влади в результаті виборів. Відтак визначальну роль в українсько-французьких контактах відігравав ОПУ, роль МЗС була другорядною. Одним з негативних моментів стало затягування у процесі утворення Депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Французькою Республікою, що відобразилось у публічних звинуваченнях очільників комітету від партії СН з боку депутатів інших фракцій, у результаті чого група була сформована лише 18 листопада.

Стратегічне бачення

Ситуація з браком стратегічного бачення незмінна – Франція не згадується окремо в базових стратегічних документах, а останньою спробою окреслити хоча б короткострокові пріоритети двосторонніх відносин за межами Нормандського формату залишається Декларація глав держав від 2 квітня 2015 р. У 2019 р. ознак, що така ситуація може змінитися, не з’явилося. Франція окремо в Указі Президента 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» у розділі щодо зовнішньої політики не фігурує і лише побіжно згадується в частинах щодо «нормандського формату», Групи 7 та ЄС.

Діяльність

У 2019 р. склалася ситуація, коли в один день (12.04) Французьку Республіку відвідали на той момент діючий Президент П. Порошенко з робочим візитом і переможець першого туру виборів В. Зеленський з приватним та обидва зустрілися з Президентом Франції Е. Макроном. Одразу після інавгурації (30.05) В. Зеленський зустрівся з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном, який здійснював візит в Україну з німецьким колегою, а потім сам здійснив офіційний візит до Франції (17.06). Також новообраний Президент за рік мав три телефонні розмови з Е. Макроном (07.08, 29.08, 15.11). Порядок денний цих розмов фактично повністю визначався потребами врегулювання на Донбасі та організації зустрічі у Нормандському форматі. Результатом став перезапуск Нормандського формату спочатку на рівні зустрічі дипломатичних радників президентів у Парижі (12.07), а кульмінацією став саміт Нормандської четвірки у Парижі (9.12). Серед іншого французька сторона проявляла особливу увагу до питання звільнення політичних в’язнів. Варто зауважити, що український Президент В. Зеленський не був присутній на заходах за широким представництвом лідерів іноземних держав, зокрема на похороні колишнього Президента Франції Ж. Ширака чи на відзначенні річниці завершення Першої світової війни.

Міжпарламентська співпраця спостерігалася на початку року (візити Р. Чубарова (28.01) та О. Гончаренка (5.03)), які зустрічалися з очільниками Групи дружби Франція – Україна в Національних зборах та Сенаті відповідно. Втім, через згадані зволікання з формуванням Групи дружби Україна – Франція не відбувся попередньо анонсований на 25 листопада візит голови Групи у французькому Сенаті Е. Морея до України.

Прем’єр-міністр та Міністр закордонних справ України з французькими колегами не зустрічалися. З міністрів показували активність Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Д. Кулеба (участь в економічній конференції «Українські зустрічі», 17.12), міністр внутрішніх справ А. Аваков (схвалив проєкт про спільне виробництво патрульних катерів, 19.11), міністерка фінансів О. Маркарова (зустрілася в Парижі з Державною секретаркою при міністрові економіки та фінансів Франції А. Паньє-Рюнашер (7.05) для обговорення економічного співробітництва та підтримки інфраструктурних проєктів). Також відбулися візити делегації ВРУ та представників Міністерства аграрної політики для вивчення земельного ринку (24.04), делегації КМДА та її зустріч з асоціацією підприємств Франції – МЕДЕФ (8.04) тощо.

У порівнянні з попередніми роками посольство України у Франції ще більше зосередилось на комеморативних та культурних заходах. Зокрема, взяло участь у вшануванні пам’яті українців загиблих у Другій світовій війні (07.05), українських воїнів Французького іноземного легіону (2.11), пам’яті жертв Голодомору (17.11) та ін. Було проведено кілька культурних заходів – організовано стенд на Паризькому книжковому ярмарку (15-19.03), Фестиваль української культури «Кобзар» у Ніцці (4-11.05), фестиваль «Різдво в королівстві Анни Ярославни» у Санлісі (22.12), ретроспектива фільмів К. Муратової (26.09), надавалася підтримка участі українських митців на виставках. Для цих та інших культурних обмінів важливе значення мала діяльність Культурного центру України у Франції та підтримка Українського інституту.

У 2019 р. було відкрито два почесних консульства України (О-де-Франс та Нова Аквитанія). Посол мав зустрічі з Генеральним директором французької асоціації Ради європейських муніципалітетів та регіонів К. Шаю (24.01), сприяв візитам представників українських міст та українських експортерів до Франції, а також візитам колишніх політв’язнів Р. Сущенка та О. Сенцова (який зустрівся з Президентом Е. Макроном та отримав звання почесного громадянина Парижу).

Продовжувалися дипломатичні протести проти елементів російської пропаганди, що можуть сприяти легітимізації анексії Криму (звернення посольства України до Міністерства культури Франції 26.07). МЗС рішуче засудило поїздку групи французьких політиків до окупованої РФ АРК (14.03) та викликав для роз’яснень посла Франції в Україні щодо висловлювань Президента Е. Макрона про українську імміграцію в ЄС (2.11).

У 2019 р. в Україні проходив рік французької мови, який, утім, не був перехресним, адже року української мови у Франції не проголошувалося.

Результати

Зміна влади в Україні у 2019 р. і, зокрема, співпадіння політичних пріоритетів двох президентів щодо встановлення миру на Донбасі спонукали французьке керівництво до інтенсифікації відносин з Україною. Решта вимірів політичної співпраці у виборчий рік виразно загальмувалися. Втім, з’явилася інформація про те, що наступного року, можливо, таки вдасться організувати довгоочікуваний офіційний візит Президента Франції до України і надати цим відносинам нового поштовху.

Позиція Франції у 2019 р. еволюціонувала у несприятливий для України спосіб з огляду на те, що пріоритетність діалогу і посилення співробітництва з Росією у поточному році вийшли на новий рівень. Це яскраво проявилося у підтримці повернення РФ до ПАРЄ, заявах про побудову спільної європейської безпекової архітектури з РФ чи готовності французького Президента поїхати на святкування до Москви 9.05.2020. Так само не змінилося скептичне ставлення Франції ні до перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України, ні до розвитку Східного партнерства.

Угоди і контракти, що були підписані протягом року, носять в основному обмежений і прикладний характер. Частина анонсованих торік проєктів ще очікує на втілення. Був підписаний рамковий міжнародний договір задля втілення проєкту з модернізації системи водозабезпечення Маріуполя (29.01). Розвивається проєкт з використання куплених у Франції торік гвинтокрилів Airbus (розбудова тренувального центру), анонсовано проєкт побудови патрульних катерів для Держприкордонслужби. Завершено побудову арки над чорнобильським саркофагом, що здійснювалася французькими компаніями за фінансування міжнародної спільноти. Україна отримала грант на 560 тис. євро від Міністерства економіки та фінансів Франції на реалізацію спільного проєкту Укренерго та RTE International – Energy storage (01.02).

У сфері торговельних обмінів продовжується зростання, як французького експорту в Україну, передовсім завдяки дії УА та ЗВТ, та відновилося зростання українського імпорту (обидва на 10% за 2019). Торговельний обмін загалом склав 2,25 млрд дол. США. Назагал залишається асиметрія в торговельних обмінах на користь Франції. Франція залишається найбільшим іноземним роботодавцем в Україні і четвертим за розміром європейським інвестором.