9-15 грудня 2019

Нормандський формат: результати довгоочікуваного саміту

Подія: В понеділок 9 грудня в Парижі відбувся саміт нормандського формату лідерів України, Франції, Німеччини та Росії. За результатами саміту було підписано комюніке, але от оцінка цього документу (і самої зустрічі лідерів) продовжує радикально різнитися.
Коментар: Нормандський саміт не мав стати значним проривом, а перш за все бути демонстрацією. Для України – можливістю домовлятися та бажанням миру. Для Франції та Німеччини – демонстрацією своєї ролі у вирішенні конфлікту та медіації його наслідків. Для Росії – демонстрацією своїх “благих” намірів та нібито мирної ініціативності. Опускаючи безліч супутніх деталей, варто відмітити, що саміт пройшов у скоріше позитивному для Україні річищі, хоча і дійсно залишився на рівні декларативної зустрічі.

Наразі основним питанням залишається трактування фінального комюніке. З’явилися повідомлення про різницю у перекладах, також доволі широко (в основному – через російські ЗМІ) розповсюджували інформацію про можливу зміну тексту українською стороною. Якби там не було, загальні принципи залишилися незмінними: припинення вогню та обмін полоненими. Питання виборів на тимчасово окупованих території Донецької та Луганської областей та контролю над кордоном залишаються без змін. Водночас, ще раз було наголошено на необхідності дотримання Мінських домовленостей та втілення принципу “особливого статусу” Донбасу (на яких, звісно, активніше наголошувала російська сторона). Окремим позитивом варто відзначити те, що українська делегація не дала внести в формат нормандських переговорів газові питання та питання заборгованості російських енергетичних компаній перед Нафтогазом.

Загальні узгоджені позиції сторін можна прочитати тут.

Візит прем’єр-міністра Грузії в Україну

Подія: Цього тижня в Україні з офіційним візитом побував прем’єр-міністр Грузії Георгій Гахарія. В плані зустрічі були зустріч з президентом, прем’єр-міністром, головою Верховної Ради та участь у саміті голів урядів ГУАМ.

Коментар: Під час зустрічі із президентом України було підписано Положення про українсько-грузинську Стратегічну раду високого рівня, яка в подальшому має стати ключовим механізмом двостороннього діалогу України та Грузії. Окрім того, під час зустрічі із прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком було обговорено спільні інфраструктурні та торгові проекти, а також спільні україно-грузинсько-молдавські стратегії щодо подальшої євроінтеграції. 

Хоча і вважається, що візит носив скоріше підготовчий характер (як частина підготовки до зустрічі двох президентів) та стосувався також і участі Георгія Гахарії у саміті ГУАМ, він став ще одним підтвердженням дійсно близьких та ефективних відносин України та Грузії. Також приємно відмітити і подальші озвучені перспективи розвитку відносин – візит президента Грузії та проведення засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва. З урахуванням побоювань щодо можливого “проросійськогО” зсуву у настроях грузинського істеблішменту такі прояви взаємної довіри і ефективної співпраці дійсно важливі. 

Саміт ГУАМ у Києві: перспективи нової співпраці

Подія: У п’ятницю 13 грудня пройшов саміт очільників урядів країн ГУАМ. Учасники в результаті роботи підписали спільну заяву та два протоколи про спільні наміри.
Коментар: Голови делегацій наголосили на необхідності розвитку економічнї співпраці країн-учасниць. Для цього сторони акцентували свою увагу на трьох основних векторах. По-перше, на необхідності створити інструменти для ефективного функціонування зони вільної торгівлі в форматі ГУАМ, що вже довгий час є пріоритетом організації на фоні загальних кризових явищ у світовій економіці. По-друге, реалізувати концепцію транспортного коридору ГУАМ. По-третє, просуватися далі на шляху лібералізації ринку послуг між Грузією, Україною, Азербайджаном та Молдовою. За результатами зустрічі голови делегацій підписали спільну заяву, а очільники митних адміністрацій підписали два протоколи про наміри: щодо використання блокчейн-технологій у процесі верифікації сертифікатів походження товарів, а також щодо взаємного визнання Уповноважених Економічних Операторів.

Саміт де-факто став підтвердженням намагань відродити ГУАМ як інтеграційне об’єднання. Доволі довгий час організацію звинувачували в декларативності, неефективності, тому наразі вона отримала другий шанс на відродження (потенційно).

Парламентські вибори в Сполученому Королівстві: чого чекати від консерваторів?

Подія: 12 грудня у Великобританії пройшли позачергові парламентські вибори, за результатами яких чинна правляча Консервативна партія рішуче збільшила свою більшість у Палаті общин.

Коментар: Отримавши безпрецедентну підтримку виборців та сформувавши більшість майже у 80 голосів – найбільшу з часів прем’єрства Марагарет Тетчер -, консервативна партія тепер де-факто вільна у провадженні власного курсу, а отже і власного Брексіту. Окрім того, ці вибори ще раз підтвердили міцні позиції Боріса Джонсона як прем’єр-міністра і підтримку його курсу. На цьому фоні обіцянки про вихід з Європейського Союзу до 31 січня 2020 року дійсно може втілитися без застосування “гнучкого дедлайну”. Проте, в той же час, перемога Консервативної партії приносить і свої занепокоєння – в Шотландії абсолютну перемогу здобула Шотландська Національна Партія, а отже і наратив другого референдуму про шотландську незалежність стає реальністю.

Для України перемогу консерваторів може означати лише одне – треба дійсно якомога активніше готуватися до Брексіту за будь-яких умов, а отже і готувати базу для нових відносин із Сполученим Королівством як незалежним гравцем (якому, до того ж, наразі треба віднайти торгових партнерів і закрити майбутні дефіцит від втрати спільного ринку).  

Імпічмент Дональда Трампа: продовження епопеї

Подія: Цього тижня в Юридичний комітет Палати представників Конгресу США було надано всі документи та свідчення у справі імпічменту чинного президента Дональда Трампа. В п’ятницю Комітет проголосував за дві обвинувачувальні статті імпічменту.

Коментар: Всього дев’ять сторінок загального підсумкового звіту, які можуть залишити президента США без його мандату. Два дні палких та напружених дебатів у Юридичному комітеті дали результатом ввечері два прийнятих звинувачення: зловживання владою та перешкоджання роботі Конгресу. Для ухвалення третьої статті обвинувачення – перешкоджання правосуддю – не вистачило голосів (нагадаємо, що таке звинувачення вже висувалося проти Трампа після публікації доповіді Мюллера про російське втручання у вибори). 

Наступного тижня офіційне звинувачення буде передано на загальне голосування в Палату представників, де досі демократи зберігають свою більшість. Проте далі справ майже точно заглохне у Сенаті, який тримають республіканці – адже саме із Сенату буде сформовано так званий суд імпічменту, саме він розглядатиме справу і голосуватиме за рішення. Хоча не завжди треба доводити імпічмент до кінця, аби досягти своїх політичних амбіцій – Трамп вже поніс значні репутаційні втрати, що і необхідно за рік до нових президентських виборів. Тому надалі варто очікувати ще більшої медійної активності демократів на цьому полі (навіть за рахунок відповідних втрат медійності власних кандидатів). 

США та Україна проти Північного потоку

Подія: 11-13 грудня віце-прем’єр-міністр України Дмитро Кулеба мав візит у Сполучені Штати, де отримав запевнення впровадження з боку американської адміністрації санкції проти компанії, що будують Північний потік-2.
Коментар: Північний потік-2 з точки американської адміністрації становить значну загрозу енергетичній безпеці Європи та Євроатлантичного простору, проте це усвідомлення не завжди зустрічає розуміння європейських партнерів. Доволі різка реакція Німеччини є тому зайвим прикладом. Компанії, що займаються побудовую Північного потоку-2, вже оголосили про зупинку роботи в зв’язку із санкціями Сполучених Штатів. Хоча до завершення проекту залишається лише 300 км трубопроводу, новий санкційний режим, як мінімум, затримає роботу. 

Очевидно, що для України така підтримка США є не лише ще одним прикладом успішної двосторонньої співпраці (особливо на фоні доволі контраверсійного становища з роллю України в процесі імпічменту чинного президента Дональда Трампа), але і черговим фронтом контр-російської роботи в Європі. Енергетична сфера залишається тим напрямком, в якому Російська Федерація зберігає значний потенціал і може продовжувати тиснути на союзників України.

ГА ООН схвалила важливу резолюцію по демілітаризації Криму

Подія: 9 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного й Азовського морів».
Коментар: Основні положення нової прийнятої резолюції наводить Постійне представництво України при міжнародних організаціях на своїй офіційній сторінці у Facebook. Зокрема, документ містить вимоги до Російської Федерації як держави-окупанта вивести всі свої війська з території Криму та припинити тимчасову окупацію української території. окрім того, додано вимогу про повернення всього вилученого обладнання і озброєння трьох українських кораблів, захоплених у Керченській протоці у листопаді минулого року. 

Резолюція сама по собі є черговим міжнародним документом, що утверджує загальне розуміння української проблематики та чітко ідентифікує винну сторону в конфлікті та наслідки від такої агресії. Звісно, не будемо забвати, що резолюції ГА носять рекомендаційний характер, тому наразі це хоча і позитивна, але лише риторика. Окрім того, прослідковується негативна тенденція до скорочення кількості країн, які беззаперечно займають проукраїнську позицію, і в подальшому необхідно докладати більше зусиль для утримання кола наших партнерів у багатосторонніх форматах. 

За дану резолюцію проголосували 63, проти – 19. Проти, вже за певною традицією, голосували Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Сербія, Китай, Куба, Північна Корея, Іран, Сирія, Венесуела, Нікарагуа, Лаос, Камбоджа, М’янма, Філіппіни, Судан, Зімбабве і Бурунді.

Нова НАФТА: США, Канада та Мексика підписали нову угоду

Подія: 10 грудня представники Сполучених Штатів Америки, Мексики та Канади в президентському палаці міста Мехіко підписали новий договір, який регулюватиме торгові відносини у Північній Америці.
Коментар: З приходом у Білий дім адміністрації Дональда Трампа Вашингтон переглянув багато які зі своїх міжнародних обов’язків, причому від більшості з них було вирішено відмовитися. Вихід із Транстихоокеанського економічного проекту, тарифні війни з Китаєм та Європою, в кінці навіть вихід із відносно стабільної Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) приймали дійсно характер певного ізоляціонізму (або робили такий загальний фон). Тепер же три сторони нарешті змогли дійти консенсусу щодо нового формату відносин.

Підписання нового договору стало дійсним проривом, особливо в епоху трампівських торгових воєн. Але в той же час воно продемонструвало цілком очікуваний тренд – запальна риторика та гучні заяви Білого дому були нічим іншим, як дійсно написанням нових, більш продуманих правил гри в економічній дипломатії. Варто нагадати, що приблизно на цей період припадає і певне потепління у вельми напружених економічних відносинах із КНР. Тому, перш ща все, такі зміни треба сприймати як позитивний сигнал про потенціал нових угод та нових форм співпраці, який не треба втрачати (особливо з урахування виборів наступного листопада і бажання чинного президента переобратися – а що може бути кращим аргументом, ніж все більш активна та продуктивна економіка?). 

Знову гумконвої, і знову загострення на фронті

Подія: Російська Федерація перекинула на тимчасово окуповані території Донбасу черговий так званий “гумковнвой”.
Коментар: За інформацією прес-служби МНС РФ 12 грудня вже 95-й (!) так званий “автомобільний гумконвой” в’їхав на території тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. У відомстві стверджують,що конвой передав 435 тонн дитячих продуктових наборів та медикаментів.

Вже вкотре помічаємо прямий зв’язок між “гуманітарними” потугами Російської Федерації та збільшенням активності терористів по всій лінії розмежування. Як і зазвичай, основна наша задача всіма доступними засобами зупиняти подібні “конвої” та надавати свідчення про дійсний характер таких поставок.