5 – 12 листопада 2017

ТУРНЕ ПРЕЗИДЕНТА США ДОНАЛЬДА ТРАМПА ДЕРЖАВАМИ АЗІЇ

 Подія: У період з 5 по 14 листопада відбулось перше турне президента США Дональда Трампа Азією. В ході турне президент США відвідав Японію, Південну Корею, КНР, В’єтнам та Філіпіни, під час перебування у В’єтнамі взяв участь у саміті АТЕС (Організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва), а під час візиту на Філіпіни зустрівся з лідерами Асоціації держав Південно-Східної Азії. Останнє подібне турне проводив ще президент Дж.Буш.

Примітно також те, що на полях саміту АТЕС відбулась неформальна зустріч президента США Д. Трампа та президента РФ В. Путіна.

 Коментар:

Серед основних тем, що обговорювалися Д. Трампом у ході турне – посилення тиску на Північну Корею, з метою припинення її ядерної програми та денуклеаризація; стримування геополітичного домінування КНР у регіоні, встановлення нових форматів економічниї відносин США з державами регіону.

В ході турне президент США озвучив низку контраверсійних меседжів. З одного боку, під час візиту до Японії Д. Трамп оголосив про свою відданість ідеї вільного та демократичного Індійського-Тихоокеанського регіону (вперше використаний термін), чим засвідчив, що на відміну від традиційного уявлення про регіон, як місце геополітичного домінування Китаю, Сполучені Штати роблять ставку на співпрацю з Індією, розглядають її в якості держави, що може збалансувати китайський вплив. Натомість, під час перебування в Китаї Д. Трамп не став вдаватися до критики китайського уряду, разом з китайським очільником Сі Цзинпінем задекларував посилення економічної взаємодії США-КНР. Примітно, що вже невдовзі, під час перебування у В’єтнамі Д. Трамп виступив з латентною критикою КНР – заявив, що США готові розбудовувати економічну співпрацю з державами регіону, але лише на паритетних умовах (натякаючи на закритість китайської економіки). Загалом під час візиту до КНР були досягнуті домовленості щодо контрактів на суму 250 млрд. дол. США.

Інтригою турне було те, чи відбудеться зустріч Д. Трампа та В. Путіна у В’єтнамі на полях саміту АТЕС. Незважаючи на те, що Держдеп США заперечував можливість офіційної зустрічі, неформальне спілкування президентів мало місце, і американський лідер заявив про його плідність, готовність до співпраці з Москвою щодо врегулювання конфліктів у Сирії та Україні та спільний тиск на Північну Корею.

Загалом, можна говорити про строкатість заяв Трампа, суперечності у заявах Білого дому та Держдепу, відсутність стратегічного бачення політики США у регіоні. Турне поставило більше питань, аніж дало відповідей.

Крім того, незважаючи на позитивний бік від включеності США у процес припинення війни між Україною та Росією, заяви Трампа свідчать про брак розуміння ролі РФ у цій війні та недалекоглядність президента США у відносинах з Москвою. Однак оцінки зустрічі Москви та Вашингтону значно різняться, велика увага, яка приділяється в РФ короткій розмові (після очікувань повноцінних переговорів) не відповідає стриманому тону американської сторони, яка основний опор зробила на проблеми Сирії та КНДР.

КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ

Подія: Минулого тижня у Саудівській Аравії розгорнувся корупційний скандал, в результаті якого було заарештовано понад 200 осіб, включаючи високопосадовців і членів королівської родини. Арешти проводилися в рамках антикорупційної кампанії, відповідальний за яку новостворений (за кілька годин до арештів) Комітет з боротьби з корупцією, очолюваний крон-принцом Мохаммедом бін Салманом. Арештованих звинувачують у корупції, відмиванні коштів тощо.

 Коментар:

В результаті операції було заарештовано мільярдера, принца Ал-Валіда бін Талала, колишнього командувача Національної Гвардії, принца та одного з претендентів на трон Мітаама бін Абдалла, а також низку інших принців, чинних та колишніх міністрів та членів королівської родини. Поліція заморозила рахунки всіх затриманих на сотні мільярдів доларів. Пізніш декілька з них були відпущені або направлені під домашній арешт.

Антикорупційна активність у Саудівській Аравії має виражені ознаки боротьби за консолідацію влади в руках клану нинішнього короля Салмана, на заваді чому виступають Азізи – клан, що пов’язаний з попереднім королем. Мухаммед бін Салман, який отримав титул спадкового принца лише у червні 2017 році, коли король змінив закон про престолонаслідування, прагне під антикорупційними гаслами послабити інших претендентів на престол, а також консерваторів, що стоять на заваді його амбітним планам відомим як «Saudi Arabia’s Vision 2030», метою якої є модернізація Саудівської Аравії, перетворення її на інноваційну, високотехнологічну державу, покращення прав жінок.

Примітно, що дії Мухаммеда бін Салмана отримали підтримку президента США Дональда Трампа, який заявив про те, що підтримує антикорупційні ініціативи в Саудівській Аравії.

В той де час, це мало негативні наслідки для іміджу королівства, в першу чергу інвестиційного, експерти порахували значні фінансові втрати Саудівської Аравія через події. Така негативна реакція ринків здебільш пов’язана з побоюванням, що боротьба за владу є першочерговою за антикорупційну боротьбу, а отже може мати значні політичні наслідки.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції