27 лютого – 5 березня 2017

США

Подія: 1 березня Офіс торгового представника США опублікував Порядок денний Торгової політики Президента на 2017 рік, який визначає пріоритети кооперації з міжнародними організаціями, іноземними державами та ТНК на поточний рік.

Коментар: Зазначений документ може вважатися попереднім формуванням майбутньої торговельної політики нової адміністрації Трампа. Перш за все, він свідчить про зміну у поглядах президентської команди, відсутність чіткої системи процедурних та інструментальних підходів. На даний момент серед особливостей можна відмітити: 1) опір намаганням інших країни чи членів міжнародних організацій, таких як СОТ, в просуванні ініціатив, що можуть послабити позиції США чи посилити їх зобов`язання; 2) подолання несправедливих, на думку президента, торговельних бар’єрів для товарів зі США на зовнішніх ринках; 3) забезпечення прав інтелектуальної власності; 4) оновлення, за необхідності, двосторонніх торговельних угод з метою відображення в них нових реалій часу та ринкових умов. В кінцевому документі були послаблені у порівнянні з першим проектом тези щодо принципу взаємності у торговельних відносинах з тими країнами, які відмовились відкрити свої ринки, послаблена риторика щодо Китаю, а також щодо маніпулювання валютним курсом.

Подія: 3 березня Комітет Палати представників з бюджетних асигнувань Конгресу США схвалив підсумкову версію оборонного бюджету на 2017 фіскальний рік. Загальний обсяг оборонного бюджету пропонується у розмірі $577,9 млрд. Документ передбачає надання військової допомоги Україні в розмірі $150 млн, що на 200 млн менше від обсягу передбаченого в проекті бюджеті на 2017 рік, представленого восени 2016 року.

Коментар: Зважаючи на особливості бюджетного процесу США, кошти мають бути виділені до 30 вересня (фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня). Ці кошти передбачені для використання міністерством оборони у координації з Державним департаментом для надання допомоги, включаючи навчання, обладнання, летальну зброю оборонного характеру, логістичну підтримку, підтримку розвідувального характеру. Окремо законодавці вказали заборону використовувати ці кошти на придбання ПЗРК (типу Javellin). Законопроект про оборонний бюджет буде направлений на розгляд всієї Палати представників, втім перегляд вказаного обсягу допомоги Україні є малоймовірним. Зменшення обсягу не є суто переглядом політики по відношенню до України, а є продовженням ідеї Д. Трампа щодо зменшення допомоги іншим країнам, за рахунок чого може бути збільшений власних оборонний бюджет США на 54 млрд дол. США у 2018 році. Необхідно зазначити, що ця президентська ініціатива викликає супротив впливових представників Республіканської та Демократичної партій. В той же час за роз’ясненням посла України в США В. Чалого, 150 млн дол. військової допомоги, є лише частиною із затверджених раніше 350 млн загальної допомоги в бюджеті Пентагону, решта з якої буде надана після 1 жовтня 2017 року.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Подія: Протягом тижня активно розгорталась конфліктна ситуація, пов’язана з реакцією окремих країн ЄС (Австрія, Німеччина, Нідерланди) на активність представників уряду Туреччини з організації агітаційних заходів на підтримку змін до Конституції, спрямованих на посилення влади президента, які повинні бути затверджені на референдумі 15 квітня 2017. 

Коментар: В січні 2017 в Туреччині в парламент підтримав законопроект щодо внесення поправок до Конституції, які значно посилюють повноваження глави держави. На 16 квітня 2017 року призначено проведення референдуму щодо внесення змін до конституції. Процес перегляду Конституції є частиною загальної тенденції щодо переходу Туреччини до президентської республіки, яку просуває президент Р. Ердоган. Цей процес посилився після невдалого перевороту у липні 2016, і відбувається на фоні значного порушення прав людини в країні, обмеження прав ЗМІ, масових чисток та арештів, в тому числі основних опонентів президента. Все це викликає достатньо жорстку реакцію в ЄС та окремих країнах, що призводить до конфронтації у відносинах ЄС та Туреччині, і опосередковано впливає на зближення Туреччини та РФ. Очікується, що 10 березня Венеціанська Комісія Ради Європи має надати експертизу змін до Основного закону Туреччини, які скоріш за все будуть негативними.

Останній місяць представники турецької влади проводили агресивну агітаційну робото з представниками великих турецьких громад в окремих країнах ЄС, що вже призвело до непорозумінь та звинувачень у відносинах керівництва Туреччини з Австрією, Німеччиною та Нідерландами. Зокрема, МЗС Австрії Себастьян Курц вказав на неприпустимість проведення агітації в країні під час запланованого на квітень візиту президента Туреччини Р. Ердогана, мотивуючи це перешкоджанням інтеграції турецької меншини, включаючи 117 тисяч громадян Туреччини. У відповідь в МЗС Туреччини назвали австрійського дипломата расистом та ісламофобом. На початку березня були скасовані заходи у німецьких містах, де планувалися виступи турецьких міністра юстиції та міністра економіки. Незважаючи на той факт, що канцлер А. Меркель повідомила про відсутність політичної складової рішення, яке приймається на місцевому рівні, Посол Німеччини в Анкарі був викликаний в МЗС Туреччини, а в бік німецьких високопосадовців пролунала хвиля критики, в тому числі й у використанні фашистських методів. Аналогічно, негативну реакцію 4 березня висловив і глава уряду Нідерландів М. Рютте щодо запланованого турецькою владою на 11 березня мітингу в м. Роттердам за участі глави МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу. В цілому, в найближчі місяці відносини Туреччини з ЄС та окремими країнами будуть погіршуватись, віддаляючи можливе відновлення стабільного діалогу.

Подія: 4 березня міністр закордонних справ Польщі В. Ващиковський оголосив, що кандидатом на пост президента Європейської Ради буде депутат Європейського парламенту Я. Саріуш-Вольський. Одночасно Політичний комітет партії влади «Право і справедливість» прийняв рішення уповноважити главу уряду Б. Шидло виступити проти повторного обрання на пост президента ЄР Д. Туска. Голосування відбудеться на саміті ЄС 9-10 березня.

Коментар: Ця ситуація є продовженням конфлікту по лінії двох польських політичних партій «Право і справедливість» та «Громадянська платформа», що наразі загострилася через внутрішньополітичну кризу в Польщі. «Громадянська платформа», яку раніше очолював Д. Туск, є наразі в опозиції до влади, сформованої Партією «Право і справедливість» на чолі з Я. Качинським. Крім того, Д. Туск, як очільник Європейської Ради, не підтримав позицію польської влади у конфлікті з ЄС щодо проблеми мігрантів, верховенства права, конституційного суду, тощо.

Втім, така ситуація не створює значних перешкод персонального для Д. Туска, адже немає такого поняття як висування кандидата країною, а є лише свідчення уряду, кого саме буде підтримано. Уряд Б. Шидло буде підтримувати Я. Саріуша-Вольського.

Пункт 5 Стаття 15 Договору про ЄС вказує, що Європейська Рада обирає свого головуючого кваліфікованою більшістю на період 2,5 років і його мандат може буде поновлений один раз. Одночасно в угоді не міститься обмежень щодо того, хто може стати керівником цієї інституції. При цьому, кваліфікована більшість – це 55% держав-членів, які представляють 65% населення ЄС. Фактично, для обрання необхідно близько 20 держав, залежно від населення.

Хоча наразі перемога Д. Туска є найбільш вірогідною, декілька етичних моментів роблять ситуацію менш однозначною. По-перше, це обрання президента ЄР не одноголосно, а більшістю голосів, що для такої інституції як Європейська Рада не є добрим знаком. По-друге, це необхідність голосувати за одного з двох представників влади і опозиції однієї країни, що може створити неприємний прецедент для інших країн. Не виключена також поява третього кандидата від іншої країни, оскільки з’явився більш ніж один кандидат. Є вірогідність об’єднання позиції польського уряду з європейськими соціалістами, зокрема переконання Франції, Італії, Мальти, Австрії, Португалії та Швеції, що може завадити переобрання Д. Туска. З точки зору України, заміна Д. Туска на Я. Саріуш-Вольського не є критичною через проукраїнську позицію останнього.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції