27 березня – 2 квітня, 2017

ЄС: «БРЕКЗИТ» ЯК ТОП-ТЕМА

Подія: 29 березня Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей підписала лист з повідомленням про вихід країни з ЄС згідно зі статтею 50 Лісабонського договору і передала його до Європейської ради. Таким чином офіційний Лондон розпочав процедуру виходу Об’єднаного Королівства зі складу Європейського Союзу. На подію гостро відреагували у Шотландії – перший міністр Шотландії Нікола Стерджен здобула підтримку шотландського парламенту щодо рішення про необхідність проведення повторного референдуму щодо перебування Шотландії у складі Великобританії.

Коментар: Очікується, що у квітні Президент Європейської ради Дональд Туск скличе лідерів і голів урядів 27 країн-членів ЄС на саміт, щоб видати мандат Європейської комісії на ведення переговорів щодо БРЕКЗИТу. Після саміту 27 країн Європейська комісія оприлюднить рекомендації щодо ведення переговорів на підставі мандата, виданого на саміті. При цьому Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила про те, що вона не підтримує опцію ведення паралельних переговорів щодо укладення нового торгового договору між ЄС і Британією, а відтак такий сценарій можна вважати малоймовірним.

Завершення переговорів очікується у жовтні 2018 року (термін може бути продовжено, але лише за умови,  що це буде схвалено 27 членами Євросоюзу). У період з жовтня 2018 до березеня 2019 року обидві палати парламенту Великобританії, Європарламент і Європейська рада мають провести голосування з приводу Угоди про вихід, а тоді у березні 2019 року Великобританія зможе формально вийти з ЄС.

Примітно, що якщо після закінчення дворічного періоду сторони не підпишуть усіх угод і не вирішать продовжити переговори консенсусом 27 членів ЄС, Британія автоматично залишить ЄС і всі існуючі домовленості в його рамках – включаючи доступ до єдиного ринку, а торгівельні відносини Об’єднаного королівства з ЄС будуть регулюватися правилами СОТ.

Окрім проблемних відносин з європейськими інституціями щодо процедур виходу, Лондон вже стикнулися з вдома додатковим проблемами: запит щодо нового референдуму (попередній був у 2014) щодо незалежності Шотландії та конфлікт з Іспанією щодо Гібралтару. Що стосується Шотландії, то вона виступає за збереження членства в ЄС і після референдуму, в свою чергу, планує подати заявку на вступ до ЄС в якості незалежної держави, але при збереженні фунту. Варто зазначити, що Міністр закордонних справ Іспанії – держави, що потенційно могла б заблокувати вступ Шотландії до ЄС – вже заявив, що Мадрид не «ветуватиме» членство незалежної Шотландії у Євросоюзі.

Що стосується Гібралиару, то переважна більшість жителів цієї території прагнуть зберегти над собою британський суверенітет, але при цьому лишитися в складі ЄС. Цей тиждень вже продемонстрував навал у риториці офіційних Лондона та Мадриді з приводу статусу Гібралтара, включаючи різкі заяви міністрів оборони і порівняння з Фолклендами. При цьому Брюсель на цьому етапі налаштований залишити Іспанії можливість вето будь-якого рішення про майбутній статус території.

Аналіз дискурсу в ЄС свідчить про те, що Брюссель має наміри йти шляхом «жорсткого БРЕКЗИТу» – формування несприятливих для Лондону умов виходу з ЄС, які стали б наочною ілюстрацією для інших держав Союзу щодо того, якими є наслідки рішення про вихід.

Подія: 29-30 березня 2017 р. на Мальті відбувся Конгрес Європейської Народної Партії (ЄНП). У заході взяли участь представники політичних сил, що входять до «сім’ї ЄНП» у Європейському Союзі та державах сусідах, лідери окремих держав ЄС, Президент Єврокомісії та Президент Європейської Ради. У заході взяв участь Президент України Петро Порошенко та низка українських політиків.

Коментар: Конгрес ЄНП є представницьким заходом, порядок денний якого є індикатором ключових трендів європейської політики, а також служить майданчиком для двосторонніх зустрічей між лідерами держав ЄС та держав сусідів на полях саміту. Основною темою, що обговорювалася на нинішній зустрічі, став БРЕКЗИТ, ризик терористичних атак, а також зростання популярності популістських сил у ЄС, про що, зокрема,  у ході свого виступу наголосив Президент Європейської Ради Д. Туск. Він також підкреслив, що БРЕКЗИТ став стимулом для єднання держав, що залишаються у складі ЄС. В свою чергу, присутня на Конгресі Канцлер ФРН А. Меркель зачепила тему нелегальної міграції і наголосила на тому, що для скорочення потоку мігрантів, ЄС має більш ретельно зважати на причини міграції та інвестувати у стабілізацію ситуації у державах звідки походять основні потоки біженців. Натомість Глава ЄНП Дж. Дол наголосив, що політика ЄС щодо відкритості і толерантності має лишатися незмінною, і, що мусульмани, народжені у Європі, є інтегральною частиною європейського суспільства, але при цьому, свобода віросповідання не має вступати в конфлікт з іншими європейськими правилами.

Серед критичних заяв Конгресу – виступ Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, який у своєму виступі розкритикував підтримку американським Президентом Д. Трампом виходу Британії з ЄС і зазначив, що якщо такий підхід американської адміністрації зберігатиметься, то він виступатиме за незалежність Огайо та Техасу.

На полях Конгресу відбулась зустріч Президента України Порошенка з керівництвом ЄНП, Європейської Ради, а також з лідерами Німеччини, Угорщини, Мальти. Примітною стала зустріч з Прем’єр-міністром Угорщини В. Орбаном. За інформацією прес-служби Орбана, Угорщина підтвердила відданість територіальній цілісності та суверенітету України, Орбан також підкреслив зацікавленість у енергетичній співпраці та спільній протидії втіленню проекту Nord Stream II. Поза тим, сторони також обговорили можливість укладання двосторонньої Угоди щодо подвійного громадянства угорців в Україні – таким чином угорська сторона намагається забезпечити права передусім угорців Закарпаття, які набули угорського громадянства і наражаються на проблеми в контексті ініціатив Порошенка щодо посилення відповідальності за подвійне громадянство для громадян України.

До числа здобутків України в ході Конгресу можна віднести резолюцію про довгостроковий план підтримки України. План передбачає співробітництво у військовій, гуманітарній та економічній сферах, просування демократичних реформ і підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції. У резолюції Європейська народна партія закликає країни Євросоюзу розробити довгостроковий план підтримки України.

ВИБОРЧА НЕДІЛЯ У СЕРБІЇ ТА ВІРМЕНІЇ

Подія: 2 квітня на виборах Президента Сербії у першому турі зі значною перевагою (понад 55% голосів) перемогу здобув чинний прем’єр-міністр, глава Сербської прогресивної партії Александар Вучич. У Сербії президент має радше представницькі функції. Утім, з високою вірогідністю, Вучич призначить своїм наступником на прем’єрській посаді когось із соратників, що зміцнить його позиції як глави держави.

Коментар: У ході передвиборчої кампанії Вучич здійснив візит до Москви та зустрівся з Володимиром Путіним. За результатами візити сербський Прем’єр-міністр заявив, що вступ до Євросоюзу лишається «стратегічною метою» Сербії. Але водночас, Вучич наголосив, що Бєлград прагне «якнайкращих стосунків» з Російською Федерацією. Таким чином, він дав зрозуміти, що офіційний Бєлград і надалі притримуватиметься політики багатовекторності у відносинах із Заходом, РФ та Китаєм (який теж нарощує свою економічну присутність на Балканах). Примітно, що за результатами зустрічі Вучича з Путіним Росія передала Сербії шість МіГ-29, 30 танків Т-72С і 30 одиниць БРДМ-2. (Детальний аналіз виборів в Сербії читайте в окремій тематичній аналітичній записці)

Подія: 2 квітня на парламентських виборах у Вірменії перемогла Республіканська партія, яку очолює президент країни Серж Саргсян (49% голосів при 88% оброблених бюлетенів станом на ранок 3 квітня) і яка утримує більшість в парламенті з 1999 року. Нинішні вибори є першими з часу проведення референдуму в 2015 році та внесення змін до Конституції, згідно яких Вірменія переходить до парламентської форми правління, а посада президента після 2018 р., коли збігає строк повноважень нинішнього президента, матиме здебільшого представницькі функції.

Коментар: Політичний порядок денний Республіканської партії, а також той факт, що її список очолював чинний Міністр оборони Вірменії Віген Саргсян, свідчить про бажання вірменської політичної еліти змістити акценти виборців з соціальних питань та необхідності боротьби з корупцією до питань забезпечення національної безпеки та пошуків «спільного ворога», а також про збереження російського вектора в якості домінуючого у зовнішній політиці Вірменії. Останній рік загострилась ситуація у вірмено-азербайджанських відносинах та у регіоні Нагорного Карабаху, де на кордоні постійно відбуваються сутички та перестрілки. Цим значною мірою маніпулюють вірменські політики під час внутрішньополітичної дискусії. Крім того, Росія вже заявила про формування об’єднаного вірменсько-російського угруповання військ (що містить у собі ризик розміщення у Нагорному Карабасі російських миротворців). Ситуація навколо Нагорного Карабаху формує і вірменську позицію щодо анексії Криму. Військові сутички на кордоні дозволили правлячій партії змістити акценти останніх виборів, не зважаючи на існуючий протестний потенціал через соціально-економічні причини (наприклад, так званий вірменський енергетичний майдан).

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції