27.01-2.02.2020

Шосте засідання Ради асоціації Україна — ЄС

Подія: 28 січня в Брюсселі завершилось Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз.
Коментар: Засідання проходило під головуванням прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Делегацію Європейського Союзу очолював Верховний пердставник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. 

Під час переговорів сторони приділяли особливу увагу процесу реформ в Україні, синхронізації європейського та українського законодавств та зміцнення економічної інтеграції і політичної інтеграції України та ЄС. Представники Союзу ще раз підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. У спільній заяві також висловлено підтримку бажанню України розширити свою участь у програмах “Креативна Європа” та “Горизонт Європа”. 

Звісно, не може не радувати незмінно позитивний характер спільних заяв Ради асоціації. Позитивним трендом можна назвати і все більше розширення тематичного охоплення засідань, і готовність європейської сторони йти на зустріч нашим ініціативам – наприклад, ініційовані Україною перегляд та оновлення положень угоди про асоціацію, адже рівень лібералізації торговельних відносин не відповідає реальному обсягу торгівлі. Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.

Наразі на порядку денному стоїть приїзд оціночної місії Європейського Союзу, за результатами якого Україна матиме можливість розглянути Угоду про відповідність та прийнятність промислової продукції (Угода ACAA), також відому як “промисловий безвіз”.

Робочий візит президента України до Польщі: результати

Подія: 26-27 січня пройшов візит Володимира Зеленського до Польщі.
Коментар: Найбільшу увагу в цьому візиті, звісно, отримала зустрічі президента України зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Зустріч пройшла у конструктивному і напрочуд позитивному тоні. Серед основних заяв варто виділити рішення Зеленського дозволити пошукові роботи польським історикам на території України, натомість польська сторона зобов’язується відновити та оберігати український меморіал на горі Монастир. Також серед пропозицій звучала ідея про спорудження спільного меморіалу примирення на кордоні між Польщею та Україною. Окрім того, глави держав намітили плани подальшої економічної співпраці.

Окрім зустрічі та спільної прес-конференції зі своїм польським колегою, президент також відвідав заходи, присвячені відзначенню 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Після відвідування делегацією на чолі з президентом меморіальних заходів у Ізраїлі, які викликали певну внутрішню та зовнішньополітичну контраверсію, поїздка Зеленського в Польщу планувалась як необхідний та правильний крок в цій ситуації. Приємно відмічати загальний настрій на більш позитивну хвилю відносин як мінімум на політичному рівні, хоча, як завжди у наших двосторонніх відносинах, багато що буде вирішуватися на місцевих рівнях. Не можна відкидати і фактор низинних контактів, які часто грали як позитивну, так і доволі негативну роль у польсько-українських відносинах.

Турне Майка Помпео

Подія: Державний секретар США Майк Помпео 31 січня прибув до Києва з офіційним візитом. Після перемовин в українській столиці 1 лютого він вже був у Мінську для перемовин з білоруською стороною.

Коментар: Попередньо запланований візит Держсекретаря, відкладений через напруження відносин з Іраном, таки відбувся. 31 січня в Києві пройшли переговори Майка Помпео та Володимира Зеленського. Основними темами була подальша співпраця у відновлені Донбасу, інфраструктурні проекти та потенціал для великих американських інвестицій в Україну. Також глава держави ще раз подякував американській стороні в непохитній підтримку України та у допомозі розслідування збиття українського літака в Ісламській Республіці Іран. 

1 лютого Держсекретар Помпео вже прибув у Мінську, де мав робочу зустріч із президентом Республіки Білорусь Александром Лукашенко. Під час переговорів Держсекретар запевнив, що хочуть допомогти Білорусі залишитися суверенною державою і всіляко націлені на нормалізацію відносин. Майже сенсаційною була його заява про готовність Сполучених Штатів на 100% забезпечити Білорусь нафтою. Звісно в контексті чого прозвучала і теза про потенційне зняття санкції з Білорусі.

Сам факт того, що візит Помпео до України відбувся навіть після непередбачених обставин з Іраном, сам по собі є демонстрацією його дійсної необхідності та на рівні американської сторони на діалог, а не просту демонстрацію відносин. Водночас, демократичні засоби масової інформації вже встигли використати інформпривід для нових заяв щодо спроб адміністрації Трампа маніпулювати ситуацією в Україні та використовувати для своїх цілей Державний департамент. 

В той самий час,  візит в Білорусь на хвилі активного нав’язування Російською Федерацією “союзності” був доволі своєчасним. Енергетична тематика, настільки болісна у російсько-білоруських відносинах, дійсно може доволі вдало бути використана американцями, а санкції від адміністрації Трампа (остання з яких – повне закриття в’їзду білорусам в Сполучені Штати) можуть виявитися дуже вдалим та сильним козирем в подальших переговорах. 

Україна припиняє пряме авіасполучення з КНР

Подія: З 3-го лютого Україна припинить пряме авіасполучення з Китаєм. Таке рішення було прийнято у зв’язку зі спалахом епідемії коронавірусу 2019-ncov в Китайській Народній Республіці.
Коментар: Ще раніше повідомлялося, що з 26 січня в аеропорту Бориспіль спеціальні медичні бригади почнуть вимірювати інфрачервоними датчиками температуру тіла всіх пасажирів, що прибули з Китаю.

В той же час на офіційному сайті Міжнародних Авіаліній України з’явилось повідомлення, що в зв’язку з епідемією найближчі рейси Київ-Санья-Київ лише вивезуть пасажирів. Наступні рейси за цим напрямом припиняються попередньо до 24.02.2020 і до остаточної нормалізації ситуації. 

Такі кроки вписуються в загальну наразі практики обмежити пасажиропотік з Китаєм для запобігання розповсюдженню коронавірусу та уникнення нових жертв. До України вже встигли прибути два літаки з нашими громадянами, вивезеними з Китаю. Станом на 1 лютого від нового коронавірусу у світі померло 259 осіб, одужало 243. Кількість встановлених інфікованих – 11855 людей. 

Брексіт здійснився. Що далі? 

Подія: 31 січня, о 23:00 за брюсельським часом, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії офіційно вийшло зі складу Європейського Союзу. Що ж попереду? 

Коментар: Після 47 місяців важких перемовин та політичних баталій, двох відставок прем’єр-міністрів та безлічі раундів переговорів Британія нарешті виходить з Європейського Союзу, як це і було проголосовано на референдумі 23 червня 2016 року. Наразі королівство входить в транзитний період на наступні 11 місяців, і для звичайних британців в цей час мало що зміниться. Британія залишиться частиною митного союзу та спільного ринку, але втратить місця своїх делегатів у Європарламенті та на засіданнях рад міністрів.

В той же час на цьому робота не закінчена. За ці 11 місяців британський істеблішмент має укласти з ЄС (чи з країнами Європи окремо) серію торгових та економічних договорів, а також знайти нових економічних партнерів поза блоком. Окрім того, дамокловим мечем висить питання кордону між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. Встановлений за договором тимчасовий подвійний кордон (фізичний на самому острові, а митний в Ірландському морі), звісно, дає тимчасову гарантію безпеки, проте не є постійним рішенням і також потребуватиме якнайскорішого вирішення.

ПАРЄ підтримала повноваження російських депутатів


Подія: Парламентська асамблея Ради Європи 29 січня підтримала повноваження делегації Російської федерації. За це рішення проголосувало 96 депутатів.
Коментар: Відповідна резолюція була підготовлена нідерландським депутатом Тоні Коксом. За його словами, у відносинах з Росією був помічений певний прогрес – вона почала сплачувати внески до Ради Європи та звільнила військовополонених українських моряків -, а отже, нібито, настав час відновлювати відносини. Резолюція постановляє, що РФ повертається в Парламентську асамблею без жодних обмежень. Водночас,  ПАРЄ підтримала і поправку до резолюції, яка нагадує делегації РФ про позицію Асамблеї щодо анексії Криму. 

У відповідь на таке рішення зібрання делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України залишили залу засідань. нагадаємо, що лише 16 січня Верховна Рада України прийняла рішення повернути постійну делегацію України в ПАРЄ, а делегація Росії повернулась зі свого чотирирічного “заслання” згідно із рішення ПАРЄ у червні 2019 року. 

Наразі для української делегації складається доволі не вигідна ситуація для роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи. Враховуючи призначення Петра Толстого, депутата російської Державної Думи, віце-президентом  Асамблеї та загальне налаштування європейських делегатів до діалогу з РФ, подальша робота української делегації проходитиме у вкрай важкому середовищі. Першим підтвердженням цього стало відхилення поправок британської та української делегацій Толстим під час останнього засідання по причині того, що віце-президент сприйняв їх як “відкрито антиросійські”.