23-29 жовтня 2017 р.

Угорщина:

Подія:

27 жовтня на прес-конференції у Будапешті міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Угорщина не буде підтримувати політичний рівень діалогу між Україною та НАТО, зважаючи на прийняття Україною закону Про освіту. В цьому контексті глава угорського зовнішньополітичного відомства вказав, що угорською стороною було накладене вето на проведення грудневого засідання Комісії Україна-НАТО.

Коментар:

Це вже не перший міжнародний майданчик, де Угорщина планує блокувати зовнішньполітичні та інтеграційні устремління України. На початку жовтня, перебуваючи в Ужгороді, Сіярто наголосив, що освітній закон порушує Угоду про асоціацію і через це на зустрічі глав МЗС країн ЄС у Люксембурзі він ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію. Ця заява була зроблена в унісон з попередніми погрозами в кінці вересня.

Даний приклад представляє небезпеку з огляду на декілька важливих моментів. По-перше, хоча в медіа поширюється інформація з посиланням на штаб-квартиру НАТО про те, що засідання комісії Україна-НАТО (КУН) не планувалось на початок грудня, важливо звернути увагу на  жовстку привязку позиції Угорщини до вирішення питання з мовною статтею указаного закону. Важливим моментом в цьому процесі є спекуляція Будапешта на консенсусному варіанті прийняття рішень щодо зібрання подібного роду інституційних каналів спілкування НАТО з третіми країнами-парнерами, в тому числі і Україною. Навіть якщо припустити, що в грудні подібний формат не ініціювався сторонами, то ветування майбутніх засідань КУН є під великим питанням.

Дане припущення виглядає ще більш загрозливим беручи до уваги вагоме місце на порядку денному політичної партії Фідес питання закордонних угорців. На даний час, в Україні домінує бачення, що ситуація зміниться одразу пісял проведення парламентських виборів в Угоршині в квітні 2018 року. Однак, є висока ймовірність продовження цієї лінії Віктором Орбаном і після виборів в разі його перемоги, яка наразі з соцілогічних опитувань виглядає більш ніж переконливою. В такому разі, Будапешт може заблокувати засідання КУН під час саміту НАТО в липні 2018 року, що однозначно завдасть певних іміджевих та політичних втрат для української сторони.    

По-друге, вказаний підхід до блокування має свої особливості, які теж необхідно враховувати Україні. Незважаючи на риторику Будапешта щодо ініціювання перегляду Угоди про асоціацію, Угорщина не піде на перегляд свої позиції щодо пітримки запроважєених ЄС санкцій проти Росії.

Крім того, за дипломатичними каналами угорська сторона вказує, що блокуваня стосується лише політичного рівня співпраці, тожі як робота на експертному і технічному рівні буде продовжуватися. В цілому, при короткостроковому плануванні діяльності інститутів розробки та реалізації зовнішньої політики України (до 1 року) необхідно виходити з того, що Угорщина буде виокристовувати подібну тактику і на інших політичних міжнародних майданчиках, в тому числі і з використанням міжпарламентських асамблей (ПАСЄ, ПА НАТО, ПА ОБСЄ, ЄВРОНЕСТ).

Польща-Україна

Подія:

17 жовтня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та міністр національної освіти Республіки Польща Анна Залевська заявили за результатами консультацій в Києві, що буде підписано декларацію про гарантії представникам польської меншини отримання повної загальної середньої освіти в польських школах в Україні рідною мовою з послідовним збільшенням частки предметів, що викладаються українською мовою. 24 жовтня відповідну декларацію було підписано.

Коментар:

Швидке знаходження компромісу в мовному питанні між українською та польською стороною було позитивно оцінене на політичному рівні двох країн.  Так, віце-прем`єр-міністр і міністр культури та національної спадщини Польщі Пьотр Ґліньський заявив, що офіційна Варшава та Київ знашли порозуміння щодо закону про освіту в Україні в частині мов національних меншин.

Втім, необхідно звернути увагу на той факт, наскільки по-різному підійшла польська сторона до врегулювання цього питання порівняно із ситуацією що виникла в питаннях історичної памяті.

Така різниця і активність у вирішення вказаного сенситивного моменту пояснюється не лише меншою кількістю представників польскої меншини в Україні і їх не стільки компактне проживання як у випадку з угорською меншиною.

У такий спосіб уряд Польщі намагається досягти декількох важливих зовнішьополітичних цілей. По-перше, зважаючи на триваючу урядову кризу та критику з боку опозиції щодо обрання неправильного курсу відносно України, команда Качинського пробує показати, що урядова команда здатна йти на копроміси у важливих сферах. Поряд з тим, у питаннях вимоги відновлення ексгумації на території України офіційна Варшава у такий спосіб деморструє принциповість позицій.

Урядова команда Польщі буде використовувати цей успішний дипломатичний крок у розвязанні суперечливих двосторонніх питань для отримання поступок з української сторони в царині історичної памяті. Крім того, польска сторона буде акцентувати увагу на необхідності винесення питання заборони ексгумацій на політичний рівень міністрів, беручи до уваги успішний приклад роботи міністрів освіти. 

США

Подія:

В експертних війскових виданнях зявилася інформація про підготовку керівництва  ВПС США до відновлення режиму 24-годинної бойової готовності стратегічних бомбардувальників В-52, здатних нести ядерну зброю. Хоча така команда не надходила від президента США, вище командування військово-повітряних сил вийшло з ініціативою проведення всіх необхідних підготовчих робіт.

Коментар:

Статус цілодобової бойової готовності для стратегічних бомбардувальників не вводився в дію Вашингтоном з 1991 року. Підставою для таких кардинальних змін, на думку представників командування ВПС, є загрози розгортання глобального чи регіонального  конфлікту з  використаннях ядерної зброї Північною Кореєю чи Росією.

На даний час проводиться інспектування військово-повітряних баз США, які долучені до підтримки ядерної місії США.

Хоча і самі представники вищого командування ВПС США досить скептичні щодо ефективності цього кроку в напрямі ядерного стримування КНДР чи Росії, Кремль вже чітко відреагував на зміну поизції США у ядерному питанні.   

Так, 27 жовтня президент Росії Володимир Путін взяв участь у великих військових навчаннях російських ядерних сил і особисто керував випробуванням чотирьох міжконтинентальних балістичних ракет. Особливістю цих начань була саме публічність та  інформаційний супровід участі В. Путіна. До цього часу, Кремль рідко повідомляв про безпосередню участь президента у запусках міжконтинентальних балістичних ракет.

Пропозиції: