23.02-01.03.2020

День спротиву окупації Криму та Севастополя – 26 лютого

Подія: Президент України підписав указ про встановлення 26 лютого офіційним Днем спротиву окупації Крима та Севастополя. 

Коментар: Про це він повідомив під час відкриття форуму Age of Crimea 2020. Відповідне повідомлення розміщене на сайті офісу президента України. 

 

Володимир Зеленський наголосив, що повернення Криму до України – це не лише його мета як Глави держави та позиція громадянина, але й спільна мрія всіх українців та запорука безпеки у світі. Також у своїй промові Зеленський вчергове підтвердив приверженість ідеї повернення Криму як частини української національної ідеї. 

Хоча указ і носить, скоріше, демонстративно-декларативний характер, він може вважатися як мінімум позитивним сигналом про нове повернення до тематики Криму, яка багатьма – перш за все росіянами – вже була винесена за дужки у політичній сфері. 

Андрій Єрмак провів зустріч із Дмитром Козаком

Подія: Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у Мінську зустрівся із заступником керівника Адміністрації Президента Російської Федерації Дмитром Козаком.

Коментар: Основною темою зустрічі, за повідомленням офісу президента, був обмін полоненими за системою “всіх-на-всіх”, про яку домовились лідери на зустрічі у нормандському форматі в Парижі в грудні 2019 року. Варто відзначити, що це перша зустріч між двома можновладцями після практично синхронного призначення на їх відповідні посади. 

Керівник офісу президента України зазначив, що наступний трек обміну планується провести вже у березні. 

Популярною є думка, що призначення Козака на місце Суркова певним чином символізує зміну підходу Кремля до України. Тут варто нагадати, що саме Козак був одним з керуючих урядовців в Москві з питання російського сценарію вирішення Придністровського конфлікту. Тому залишається достатньо багато простору для здогадок, які додаткові вектори переговорів міг нав’язувати Козак.

Вибори в Словаччині: що в них важливо для України?

Подія: Після опрацювання 100% бюлетенів на парламентських виборах у Словаччині перемогу здобула партія OľaNO (“Звичайні люди та незалежні особи”) із 25% голосів. 

Коментар: Партія SMER-SD, яка перебувала при владі майже безперервно з 2006 року, отримала друге місце із 18%. На третьому місці – партія Sme rodina (“Ми – родина”), що отримала 8% та 17 місць у парламенті.

Особливої уваги заслуговує Словацька національна партія (SNS) – євроскептична та відкрито проросійська партія, яка зараз виступає за зміну політики ЄС щодо Російської Федерації. Чинний спікер парламенту Словаччини Андрей Данко – член SNS – підтримує постійний особистий контакт зі спікером Держдуми РФ В’ячеславом Володіним. Хоча SNS і не пройшла до парламенту із 3% голосів, тривожним сигналом також є доволі непоганий результат L’SNS (майже 8%) – союзної для SNS партії, яка також була помічена у схильності до підтримки російського наративу. 

Словаччина є важливим політичним та економічним партнером України. Як в контексті Європейського Союзу, так і у форматі Вишеградської четвірки ця країна завжди прихильно ставилася до української залученості та ініціатив. Окрім того, саме Словаччина є одним із цільових енергетичних партнерів України, що особливо помітно у проектах реверсних постачань газу. Тому результати словацьких виборів в багатьох аспектах важливі для нас.

Битва за Ідліб: російсько-турецька ескалація

Подія: Минулий тиждень відзначився значною ескалацією у сирійській провінції Ідліб між турецькими військами та сирійською армією Башара Асада, підтримуваного Російською Федерацією.
Коментар: В кінці лютого в районі сирійського міста Ідліб відбулося нове загострення. 27 лютого російсько-сирійські війська атакували турецькі сили в провінції Ідліб: 33 військових загинуло, ще 36 отримали поранення. Відповідно Туреччина почала відповідати силою на силу, завдаючи удари за допомогою БПЛА та збиваючи сирійські літаки. 

Майже одразу відкрився і політичний фронт: наступного дня було проведення засідання Північноатлантичної Ради НАТО, яка закликала до деескалації конфлікти та приготувала підґрунтя до розгляду застосування Статті 4 Північноатлантичного договору. 28 лютого Британія оголосила про скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації у провінції Ідліб. Водночас продовжуються консультації між РФ та Туреччиною про можливу зустріч двох президентів (орієнтовною датою називають 5 березня).

Звісно, не варто очікувати, що протистояння в Ідлібі може викликати відкритого конфлікту значної величини. Проте на фоні розгортання операції “Весняний щит” уряд Туреччини прийняв рішення відкрити кордон для сирійських мігрантів до Європейського Союзу, і ситуацію почала гостро нагадувати 2014 рік. Тому так чи інакше ЄС зацікавлений в щонайшвидшій деескалації протистояння і Ідлібі. 

Україна зайняла зважену позицію. У офіційній позиції МЗС було висловлено співчуття турецькій стороні та солідарність із проактивною позицією НАТО.  Окрім усіх інших факторів, загострення в Сирії має слугувати для України сигналом таки втілювати проекти та нові вектори , проговорені на зустрічі Стратегічної ради високого рівня під час останнього візиту президента Ердогана до Києва. Саме зараз Туреччина буде відкрита до нових можливостей отримати важіль тиску на Російську Федерацію перед наступними переговорами Ердогана з Путіним, і співпраця з нами може стати черговим таким важелем. 

США і Талібан підписали мирну угоду

Подія: Представники Сполучених Штатів та руху “Талібан” підписали в столиці Катару угоду, яка має покласти край майже 20 рокам конфлікту. 

Коментар: Підписання документу стало вінцем майже року активних переговорів двох сторін. На церемонії підписання у місті Доха був присутній Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео та представник руху “Талібан” у Катарі Сухалі Шахін.

Угода передбачає виведення союзних військ  з Афганістану протягом 14 місяців; передбачає зняття санкцій із членів «Талібану» до 29 травня 2020 року з боку членів Ради Безпеки ООН і до 27 серпня 2020 року — з боку США; спільне прагнення боротися із тероризмом в Афганістані та – найголовніше – початок внутрішньоафганського діалогу за участі офіційного Кабулу та представників “Талібану”. 

Війна в Афганістані коштувала американським платникам податків майже 2 трильйони доларів та забрала життя близько 3500 солдатів антитерористичної коаліції та десятків тисяч військових з Афганістану. Звісно, ця угода не є кінцем війни – наступні місяці пройдуть у важких переговорах між урядом Афганістану та талібами. Одночасно за словами Єнса Столтенберга, НАТО готове повернутися в Афганістан за першої потреби. 

Тому Дохійська угода є першим виваженим, але і тяжким кроком обох сторін в сторону порозуміння, і шанси на успіх залежить лише від спільного прагнення цього успіху. 

Нова адреса російського посольства у Празі

Подія: В день вбивства російського політика-опозиціонера Бориса Немцова площа в Празі була перейменована на його честь. Але не зовсім випадкова площа…

Коментар: Тепер адреса російського посольства в Чеській Республіці – пл. Бориса Немцова, 1. У п’яту річницю вбивства політика міська рада Чехії прийняла рішення перейменувати на його честь колишню площу Під каштанами. Петиція про перейменування з’явилася кілька років тому, проте лише цього місяця топографічна комісія підтвердила можливість перйменування.

Прага не стала першим містом, яке дуже точно нагадало російському керівництво про його злочини та політичні переслідування. У травні 2018 року у Вашингтоні вулицею Немцова назвали вулицю, на який стоїть російська амбасада. А в березні 2019 року в Києві біля російського посольства відкрили сквер імені Немцова. 

Подібні кроки – ще одн неформальний та доволі саркастичний спосіб нагадувати росіянам, що їх дійсні вчинки не забуваються, і правда завжди стає явно так чи інакше.