22-28 травня 2017:

США

Подія: 20-27 травня відбулося перше закордонне турне президента США Д. Трампа. Програмою було передбачено візит до Саудівської Аравії, Ізраїлю, зустріч з Папою Римським Франциском у Ватикані, зустрічи з лідерами ЄС (президентом Європейської Ради Д. Туском, президентом Європейського парламенту А. Таяні та головою Європейської комісії Ж.-К. Юнекром) та участь у робочій зустрічі НАТО та саміті «Великої сімки» на Сицилії.

Коментар: Географія візитів Д. Трампа стала практичним проявом його позиції щодо необхідності мирного співіснування представників різних релігій, а також пріоритетності безпекових питань.

Після візиту до Саудівської Аравії (20-21 травня), 22-23 травня Д. Трамп перебував у Ізраїлі, де провів зустрічі з прем`єр-міністром країни Б. Нетаньяху та президентом Р. Рівліном. Обрання Ізраїлю одним з пунктів призначення першого закордонного турне стало підтвердженням стратегічної важливості цієї країн для США. Перші два візити Д. Трампа вказують на повернення Сполучених Штатів до традиційної для себе системи союзницьких зв`язків на Близькому Сході. Заяви президента США про важливість розвитку стратегічних відносин та відвідання ним головних святинь юдаїзму, свідчать про вихід відносин Ізраїлю та США з кризового стану, що почався за часів президентства Б. Обами (через тиск стосовно будівництва поселень на палестинських територіях та жорсткіший режим блокади цих територій).

Увагу Д. Трампа було сконцентровано на двох ключових питаннях. По-перше, одним з головних пунктів у порядку денному близькосхідної політики президент США позначив врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Після зустрічі з лідером ПНА М. Аббасом 23 травня Д. Трамп заявив, що існує можливість відновити призупинений у 2014 р. мирний процес.  Важливо, що попри жорстку проізраїльску риторику під час передвиборчої кампанії, президент США назвав головною проблемою на шляху врегулювання конфлікту «окупацію та поселення» з боку Ізраїлю. По-друге, Д. Трамп акцентував увагу на питання безпеки  регіону в цілому, вказавши головною загрозою діяльність ісламських екстремістів та Іран. В цьому контексті президент США підтвердив намір США гарантувати безпеку Ізраїлю. Він вбачає потенційну можливість формування стратегічної лінії “арабські сунітські монархії (Саудівська Аравія, ОАЕ, Йорданія та ін.) – США – Ізраїль» перед небезпекою, що, на його думку, створює для всіх Іран.

24 травня відбулася зустріч Д. Трампа з Папою римським Франциском. Зустріч відбулася на фоні критичного ставлення сторін одна до одної, закрепа через позицію Д. Трампа щодо збільшення обсягів торгівля озброєнням, його намір вивести США з Паризької кліматичної угоди, а також його погляди стосовно мігрантів. Зустріч не призвела до погодження позицій сторонами, проте риторику було пом`якшено. Папа Римский мський висловив сподівання, що Трампу вдасться зробити внесок у розбудову миру.

25 травня у Брюсселі відбулася зустріч Д. Трампа з лідерами ЄС, яка не стала результативною. З огляду на євроскептичну позицію Д. Трампа та його негативну риторику щодо цінностей ЄС прийняття важливих рішень не було очікуваним. Головною метою зустрічі для європейської сторони стало розуміння лінії зовнішньої політики нової американської адміністрації. Основні протиріччя між сторонами сконцентровані навколо питань клімату та торгівлі. Немає спільних поглядів на стратегію відносин з РФ. Проте позиція ЄС та США стосовно ситуації в Україні залишається спільною.

МІЖНАРОДНІ ФОРУМИ ВИЩОГО РІВНЯ В ЄВРОПІ:

Подія: 25 травня у Брюсселі відбулася зустріч лідерів країн-членів НАТО. Ця зустріч лідерів НАТО перша після обрання Д. Трампа президентом США. У події також взяв участь прем`єр-міністр Чорногорії – нового члену Альянсу.

Коментар: Зустріч повинна була відбутися у фораті саміту, проте формат було змінено на робочу зустріч. Перша участь у зустрічі Д. Трампа у якості президента США зробила цю подію особливо важливою для інших лідерів країн-членів НАТО. З огляду на критику Альянсу з боку американського президента зустріч сприймали, як можливість прояснити позицію США щодо подальшої долі організації. Зниження рівня формату заходу, що не передбачає прийняття підсумкового документа, свідчить про те, що в такому складі лідери не спроможні приймати важливі рішення.

Ключовими темами для обговорення стали: питання збільшення оборонних бюджетів країн-членів НАТО та проблема боротьби з тероризмом, ініційовані американською стороною. За підсумкам переговорів керівники країн-учасниць погодились поступово збільшувати витрати на оборону з власних бюджетів. Планується, що до лютого 2018 року члени складуть план, щодо досягнення 2%. США вимагають, щоб не менше 20% з цих сум йшло на переоснащення національних армій. Стосовно питання боротьби з тероризмом, генеральний секретар НАТО Столтенберг оголосив про вступ альянсу в міжнародну коаліцію у боротьбі з ІД. Проте це не означає обов`язкової безпосередньої участі контингентів НАТО у бойових діях.

У ході зустрічі обговорювалося українське питання. Держави-члени НАТО одноголосно підтримують продовження надання допомоги України, засуджують агресію РФ проти України та   підтримують режим санкцій. Стосовно Росії було сформульовано «двосторонній підхід», що полягає у зміцнені оборони проти потенційної загрози з боку РФ та одночасне ведення серйозного діалогу. Важливо, що РФ було позначено однією з головних загроз міжнародній безпеці.

Подія: 26-27 травня в Італії відбувся 43-й саміт «Великої сімки». Лідери США, Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії та Японії обговорювали питання зміни клімату, мігрантську кризу, тероризм, події в Сирії, загрозу з боку КНДР та РФ, допомогу країнам Африки, що потерпають від епідемій та голоду. За результатами саміту було прийнято спільне комюніке.

Коментар: Саміт проходив у напружені атмосфері, оскільки лідери країн G7 не могли дійти згоди стосовно низки ключових питань. Протиріччя пов`язані з позицією Д.Трампа щодо проблем клімату та питань вільної торгівлі. Так, президент США виступає за вихід країни з Паризької кліматичної угоди, що ставить під загрозу зусилля міжнародної спільноти з боротьби проти проблем довкілля. Стосовно питання вільної торгівлі, Д. Трамп є прибічником протекціонізму. У зв`язку з цим лідери країн «Великої сімки» не змогли розробити заходи щодо подальшого сприяння лібералізації міжнародного ринку. В той же час, за підсумками переговорів було підписано спільну декларацію про боротьбу з тероризмом.

Для президента Франції Е. Макрона, як і для президента США Д. Трампа, цей саміт став першим. Проте, лідер Франції виявив солідарну позицію з іншими учасниками саміту стосовно усіх питань.

За результатами саміту було прийнято спільне комюніке, в якому зазначені наступні рішення:

Стосовно лібералізації міжнародної торгівлі було прийняте компромісне загальне формулювання, згідно з яким країни «Великої сімки» засуджують протекціонізм і обіцяють відходити від нечесних торговельних практик.

Проблему біженців також було окреслено у загальних формулюваннях, замість запланованого прийняття окремої декларації стосовно цього питання. У комюніке зазначається, що за умови належного контролю над потоками мігрантів, їх прийом можна обернути на користь для приймаючих країн. Важливо забезпечувати права мігрантів, проте потрібно опікуватися безпекою кордонів.

Зазначено проблему КНДР. У разі продовження ядерної програми передбачається посилення санкцій.

Окремо йдеться про українське питання. Лідер країн G7 заявляють про підтримку України та одноголосно засуджують агресію з боку РФ. Зазначається, що у разі невиконання Росією Мінських угод, відбудеться посилення санаційного режиму.

Зважаючи на новий міжнародний контекст після обрання Д. Трампа на посаду президента США існував ризик нівелювання формату G7. Тому, незважаючи на відсутність рішення по деяким ключовим питанням під час саміту, добрим знаком є те, що формат збережено.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції