20-26 листопада 2017

ЄС:

Подія: 24 листопада в Брюсселі відбувся 5-й Саміт Східного партнерства (СхП), в якому взяли участь глави держав та урядів країн-учасниць ініціативи (Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, України та міністр закордонних справ Білорусі), очільники країн-членів ЄС та керівники інституцій ЄС. Президенти Білорусі та Молдови відмовились від участі. За результатами саміту було прийнято Спільну декларацію.

Коментар: Метою цьогорічного саміту була розробка плану реалізації ключових завдань в рамках ініціативи задля покращення умов та якості життя громадян країн-учасниць. Сторони погодили план «20 досягнень до 2020 р.», в якому сформулювали низку завдань в чотирьох пріоритетних сферах: економіка, державне управління, взаємодія та суспільство. Було підписано низку важливих угод, зокрема, документ «Взаєморозуміння високого рівня про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TENT на Україну», що долучає Україну до загальноєвропейської транспортної мережі та «Всебічну та посилену угоду про партнерство між ЄС та Вірменією».

За результатами саміту учасники прийняли Спільну декларацію Східного партнерства. Серед головних положень можна виділити наступні: 1) підтверджено вірність учасників нормам міжнародного права та відданість ЄС принципу поваги територіальної цілісності, незалежності та суверенітету; 2) у сфері безпеки учасники вітають залучення ЄС до врегулювання конфліктів в Європі. Зазначено можливість безпосередньої присутності ЄС (у конфліктних регіонах) у разі потреби, що може свідчити про потенційну участь ЄС у миротворчих місіях; 3) зроблено акцент на необхідності здійснення реформ в країнах СхП для отримання фінансової допомоги від ЄС. Особлива увага приділяється пріоритетності реформування державного управління, судового сектору та боротьби з корупцією. Таким чином підтверджено актуальність підходу «більше за більше»; 4) заявлено про важливість якнайшвидшого укладення Угоди про спільний авіаційний простір з Україною (оскільки продемонстровано ефективність його дії з Грузією та Молдовою).

Прийняття Спільної декларації було під загрозою через позицію України стосовно низки проблемних питань: 1) Україна вимагала вилучення з тексту документа згадки про рішення 2016 р. країн-членів ЄС про набуття чинності Угоди про Асоціацію з Україною, оскільки це є відсилкою до позиції Нідерландів, які погодились на ратифікацію Угоди у разі офіційного підтвердження, що вона не дає гарантій членства України в ЄС; 2) українська сторона наполягала на визнанні РФ агресором у тексті Декларації; 3) невдоволення викликав лобійований Угорщиною пункт щодо забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин, що має приховану відсилку до «Закону про освіту»; 4) Україна очікувала чіткого формулювання стосовно перспективи набуття членства в ЄС. Проте, у декларації визнаються європейські прагнення країн СхП та зазначається, що кожен партнер має право обирати свій рівень амбіцій у відносинах з ЄС.

Саміту передували дві важливі події. 15 листопада Європарламент прийняв резолюцію стосовно майбутнього Саміту СхП, що рекомендує започаткувати дію розширеної ініціативи для асоційованих членів – «Східне партнерство+», яке передбачає перспективу приєднання до митного, енергетичного, цифрового просторів ЄС та до Шенгенської зони. 23 листопада відбувся саміт Європейської народної партії з учасниками Східного партнерства. В фінальній декларації було зазначено визнання європейських прагнень країн-учасниць, підтримка ідеї «СхП+» та засудження  агресивна політика РФ.

Попри наявні протиріччя Україна погодилась із запропонованим варіантом Декларації через неможливість прийняття української позиції з огляду на склад учасників та нинішній внутрішній стан ЄС. Спільна декларація носить компромісний характер. Проте, європейські чиновники запевняють що фінальний документ є менш амбітним, ніж рівень та потенціал відносин України з ЄС, і його прийняття не означає закриття шляхів до зближення.

РФ:

Подія: 20 листопада відбулась зустріч резидента РФ В. Путіна з президентом Сирії Б. Асадом, а 22 листопада пройшли переговори російського президента з очільниками Ірану Х. Рухані та Туреччини Р. Ердоганом. 23 листопада Сочі відвідав президент Судану О. Аль-Башир.

Коментар: Головною темою переговорів В. Путіна та Б. Асада стало питання сирійського врегулювання. Президент РФ заявив про завершення російської військової операції в Сирії та зазначив необхідність переходу до політичного процесу. В той же час, керівництво РФ заявило про намір зберегти військові бази в Сирії, попри завершення операції. Російська військова підтримка урядових сил зміцнила позиції останніх, що розширило можливість РФ впливати на ситуацію в країні. Задля гарантування власних інтересів в Сирії та на Близькому Сході загалом РФ активізує свою діяльність у вимірі політичного врегулювання. В цьому контексті відбулися розмови В. Путіна з президентом США, еміром Катару, королем Саудівської Аравії, президентом Єгипту.

22 листопада пройшла зустріч президента РФ з президентами Ірану та Туреччини в Сочі. Сторони домовилися організувати «конгрес» за участі сирійського уряду і опозиційних сил. В. Путін заявив, що російське втручання врятувало Сирію від розпаду.

23 листопада на запрошення В. Путіна Сочі відвідав президент Судану. Сторони обговорили перспективи майбутнього співробітництва, зокрема, у сферах енергетики та геологорозвідки. Було досягнуто угоди у військовій сфері, згідно з якою Міністерство оборони РФ здійснить переобладнання Збройних сил Судану. Під час зустрічі О. Башир попросив в російського президента захисту від американського тиску та звинуватив США у втручанні у внутрішні справи Судану та дестабілізації ситуації на Близькому Сході. Важливо, що президента Судану було засуджено Міжнародним кримінальним судом у 2009 р. за злочини проти людяності, геноцид та військові злочини. Попри це, керівництво РФ не робило жодних коментарів стосовно цього питання.

Візити диктаторів Б. Асада та О. Башира, засуджених більшістю цивілізованих країн світу, до РФ та їх зустріч з президентом країни є показовими з огляду на агресивний характер російської зовнішньої політики та намагання завоювати прихильність країн, чиє  керівництво  має  відверто  антиамериканську позицію або знаходиться між  міжнародними  санкціями.

Рівень взаємодії України з Суданом та Сирією низький. Обидві країни виступають єдиним блоком з РФ та не підтримують територіальну цілісність та суверенітет України в рамках голосування в ООН.

ГРУЗІЯ:

Подія: Державний департамент США схвалив рішення про можливий продаж Грузії протитанкових ракетних комплексів Javelin та ракет до нього на суму 75 млн дол. Угода про постачання ще не укладена.

Коментар: Рішення було прийнято у відповідь на запит уряду Грузії про купівлю 410 ракет Javelin і 72 пускових комплексів Javelin Command. У разі схвалення угоди про постачання, передбачається також надання американських інструкторів, необхідного транспорту, інших елементів логістики та програм підтримки.

Американська сторона запевняє, що потенційна угода не змінить баланс сил у Чорноморському регіоні. Зазначається, що постачання даного виду озброєння допоможе Грузії розширити можливості для задоволення власних вимог національної безпеки. Підкреслюється, що покращення безпеки Грузії сприятиме зміцненню національної безпеки США. Ще рік тому, позиція керівництва СЩША була негативна щодо  поставок. Ситуація виглядала схожою до  української, коли в Білому домі опасалися провокувати РФ та вбачали у продажі такого озброєння можливість загострення безпекової ситуації в Грузії.

ПТРК Javelin є одним з найбільш бажаних видів летального оборонного озброєння для України. Керівництво країни неодноразово зверталось до США з проханням його надати. Наразі спостерігається позитивна динаміка у вирішенні цього питання. Рада національної безпеки США прийняла рішення про рекомендацію затвердити грантовий пакет для України у розмірі 47 млн дол. для купівлі американської оборонної зброї, включаючи Javelin. Рішення має бути затверджено Конгресом та президентом. Проте, немає одностайної думки стосовно доцільності надання Україні летальної зброї, як серед політичних та експертних кіл в Україні, так і в США.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції: