20-26 березня 2017

ЄС

Подія: 25 березня в Римі пройшли урочисті заходи з нагоди 60 річниці підписання Римського договору про вільне пересування людей, товарів, послуг і капіталу. На ювілейному засіданні за участю глав держав і урядів країн-членів ЄС та очільників європейських інституцій було підписано Римську декларацію, яка підбила підсумки за минулі 60 років та визначила 4 пріоритети ЄС на середньострокову перспективу.

Коментар: Незважаючи на той факт, що декларація була прийнята лідерами 27 країн ЄС (окрім Великої Британії), як сигнал щодо єдності у бачені європейського розвитку, попередні політичні заяви представників окремих країн вказують на формування лінії поділу. Перш за все, такий умовний поділ був ініційований Європейською комісією, яка оприлюднила напередодні сценарії майбутнього розвитку Європейського Союзу. Один із сценаріїв передбачає різний ступінь інтеграції країн ЄС в європейські ініціативи в залежності від бажання національних урядів йти на посилення інтеграційних процесів всередині ЄС. Проти такого сценарію однозначно виступили країни Вишеградської четвірки, Болгарія та Греція. Керівництво окремих з них навіть погрожувало заблокувати підписання Римської декларації

Порядок і стилістика формування пріоритетів в Декларації вказують на значну зміну підходу до визначення порядку денного існування ЄС, фокусування на питаннях внутрішньої безпеки, боротьби з внутрішніми кризовими проявами. Поряд з тим, четвертий пріоритет, що стосується питань посилення ролі ЄС у світі побудований переважно на основі Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої політики та безпеки. Серед напрямків цього пріоритету, що важливо, відмічено також необхідність посилення стабільності та процвітання в сусідніх країнах на східному та південному напрямках. В цілому, саме політична складова Римської декларації та Глобальної стратегії будуть братися за основу при визначенні напрямків Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС, в тому числі щодо країн Східного партнерства.

БІЛОРУСЬ

Подія: 25 березня в Білорусі під час відзначення Дня волі правоохоронні органи вдалися до різноманітних заходів щодо обмеження прав і свобод громадян, які брали участь у протестах.

Коментар: В лютому-березні містами Білорусі прокотилася хвиля протестних акцій, через  соціальне невдоволення т.зв. Декретом №3, що запровадив сбір за дармоїдство (тунєядство). Соціальне невдоволення було на певному етапі каналізовано представниками опозиційних партій, які в лютому почали організовувати протестні марші, що збирали значну кількість протестуючих (до 2-3 тис. в Мінську та окремих обласних центрах). Для Білорусі, де масових мітингів та зібрань не було з 2010-2011 рр. такий розвиток подій є екстраординарним.

Вже з середини березня були проведені перші затримання протестуючих та притягнення їх до відповідальності за адміністративні правопорушення. З метою недопущення більш масових протестів, які були заплановані опозицією на 25 березня, білоруські правоохоронні органи вдалися до превентивних затримань громадських та політичних активістів, операцій з інспірування завезення до країни зброї та підготовки силового сценарію повалення влади. Для створення відповідного контексту, президент О. Лукашенко публічно звинувачував Україну, Польщу та Литву у підготовці «бойовиків», які хочуть проникнути до Білорусі. Окремим активістам інкримінується підготовка до силового повалення влади. Лідери опозиційних партій були блоковані (затримані) на час проведення акції, їх сторінки в соціальних мережах були використані правоохоронцями для зриву запланованих протестних дій.

За даними білоруських правозахисних організацій, близько 300 активістів були затримані до 25 березня. Від 700 до 1000 протестуючих було затримано в Мінську та регіонах в День волі. Більшість з них була відпущена без висунення звинувачень, хоча в подальшому очікується можливість притягнення до адміністративної відповідальності. Один з опозиційний лідерів Микола Статкевич, який був відпущений 27 березня повідомив, що має намір зібрати наступну протестну акцію на кінець квітня чи початок травня.

Європейська служба зовнішніх справ ЄС у своєму зверненні закликало білоруську владу звільнити всіх затриманих та припинити порушення прав людини. Відповідне звернення також зроблено низкою держав, в тому числі і Польщею. МЗС України не прийняв звернення за фактом масового порушення прав людини в сусідній державі, обмежившись лише коментарем щодо висловлювань керівництва Білорусі (від 23 березня). Відсутність реакції з боку офіційного Києві не є позитивним сигналом, оскільки може бути інтерпретовано керівництвом Білорусі як мовчазна згода на погіршення ситуації з правами людини в сусідній державі через необхідність збереження мінського майданчику для  переговорів в Нормандському форматі.

БОЛГАРІЯ

Подія: 26 березня в Болгарії відбулись позачергові парламентські вибори. За результатами підрахунку 97% голосів, ГЕРБ (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”) набирає близько 33%, а її головний опонент – Болгарська соціалістична партія (БСП) – 27%. Лідер ГЕРБ Бойко Борисов, колишній прем’єр-міністр країни, вже заявив про готовність у короткий термін провести переговори з іншими політичними силами та сформувати новий уряд.

Коментар: На даний час, можна вказати, що результати виборів можуть мати позитивні наслідки для формування збалансованої позиції Болгарії з багатьох зовнішньополітичних питань, в тому числі і щодо України. ГЕРБ займає проєвропейську позицію, в той час як БСП є  євроскептиками, виступає за зняття санкцій з  Росії та налагодження діалогу з  Москвою. Так, Болгарській соціалістичній партії не вдалося отримати більшість і закріпити успіх минулорічних президентських виборів, де переміг представник партії Румен Радєв. Наразі ГЕРБ має шанси на створення коаліції, спроможної на збалансування позиції Р.Радєва, що будує свою політику з урахуванням проросійських настроїв. Оскільки в країні вирішальну роль відіграє парламент, то сформований ГЕРБ уряд повністю дотримуватиметься єдності в ЄС.

Втім існує ризик, що в разі неспроможності переможця парламентських перегонів домовитись про коаліцію з іншими партіями, що потрапили до парламенту, соціалісти можуть зробити свою спробу сформувати більшість. А це може поставити під питання наступне продовження санкцій ЄС щодо Росії вже в червні 2017 року.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції