17.02.-23.02.2020

Тиждень України в ООН: засідання РадБезу та Генеральної Асамблеї

Подія: 18 лютого у Нью-Йорку прошло засідання Ради Безпеки ООН щодо п’ятої річниці укладання Мінських домовленостей. А вже 20 лютого пройшло засідання Генеральної Асамблеї, де за ініціативою України пройшли дебати “Ситуація на тимчасово окупованих територіях України”.
Коментар: Засідання РадБезу було скликано за ініціативи Росії. За стандартом російської дипломатії, у своєму виступі постійний представник Небензя не скупився на слова та всіляко атакував Україну за нібито “невиконання” Мінських угод. Варто зауважити, що саме ранком 18 лютого російські окупаційні війська наважилися на зухвалу, але невдалу спробу прориву українських позицій біля Золотого на Луганщині. Саме це питання і порушила на засіданні українська делегація під головуванням заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці. 

Варто відмітити, що з такою ж оцінкою агресії Росії на засіданні виступив і міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу. Водночас делегація Сполучених Штатів запевненила у незмінності санкційної політики щодо РФ. Тому, незважаючи на намагання Росії і надалі просувати свою риторику, позиція наших союзників залишається в цілому незмінною. Хоча в той же час таке безвідповідальне використання російською дипломатією засідання Ради Безпеки ООН з кожним разом лише нівелює їх значення та вагу їх рішень, тим самим даючи росіянам пространство для дипломатичного та військового маневру.

На засіданні Генеральної Асамблеї 20 лютого від імені України виступив міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Основними тезами виступу були готовність до діалогу із населенням Донецької та Луганської областей, курс на проведення місцевих виборів по всій території України у 2020 році та необхідності виконання політичної частини Мінських домовленостей. На тій же сесії дебатів міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто знову виступив із критикою українських законів, які нібито ущемлюють права угорської діаспори в Україні (малися на увазі, певно, закон про мову та про середню освіту).

Незважаючи на рекомендаційний характер дебатів у Генеральній Асамблеї, це один з небагатьох органів, на якому всі роки російської агресії послідовно піднімається питання Криму та Донбасу. Окрім того, це найбільш широка площадка, на якій Україна спроможна доносити світу правду про становище на тимчасово окупованих територіях та отримувати дійсно міжнародну підтримку в цьому питанні. 

Наступ під Золотим на Луганщині

Подія: 18 лютого російські військові та підконтрольні РФ бойовики перейшли у наступ в районі розведення сил біля села Золоте на Луганщині. 

Коментар: Зранку 18 лютого в районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Попасна та Хутір Вільний (в місці розведення сил в районі Золотого) російські війська з 4-ї бригади ЗС РФ та російські найманці здійснили спробу прорвати позиції 72-ї та 93-ї бригад ЗСУ України. Було застосовано важке озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, в тому числі 152 мм, 120 мм мінометів та артилерії 82-го калібру. Проте українські військові дали ворогу адекватну відповідь, і вже станом на 10 годину нападники запросили припинення вогню.

Схожий інцидент стався і 22 лютого на ліній дислокації 93-ї бригади в цьому ж районі. Вночі 22 лютого штурмова з вже згаданої 4-ї бригади ЗС РФ здійснила невдалу спробу прорвати українську лінію оборони і, понісши втрати, відступила. 

Проглядається тенденція до все більшої ескалації конфлікту російською стороною, особливо в місцях розведення військ. На фоны намагань української влади займатися мирної реінтеграцією Донбасу подібні кроки РФ вказують як на її бажання знову зайняти в переговорах позицію сили, так і на неможливість наразі втілення мирних ініціатив української влади. 

РНБО схвалило Стратегію нацбезпеки і оборони «Безпека людини – безпека країни»

Подія: На засіданні 18 лютого Рада національної безпеки і оборони ухвалила та передала на затвердження президенту Стратегію нацбезпеки “Безпека людини – безпека країни”.

Коментар: Про це повідомляється на сайті Офісу президента України. Згідно із стратегією, пріоритетним національними інтересам держави визначаються відстоювання незалежності та державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів України; суспільний розвиток, насамперед людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська та євроатлантична інтеграція. 

Секретар РНБО Олексій Данилов на засіданні заявив, що Стратегія є свого роду декларацією, навколо якої будуть розроблятися усі наступні елементи стратегічного планування у сфері національної безпеки. За його словами, Консультативна місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки України (EUAM) схвально оцінила запропонований проект Стратегії. 

Обговорення Програми діяльності уряду України

Подія: У п’ятницю, 21 лютого, представники Уряду, органів державної влади, провідних аналітичних центрів – серед яких і Рада зовнішньої політики “Українська призма”, громадських організацій зустрілися у Кабінеті Міністрів України для обговорення концепції державної політики з досягнення цілі 17.2 Програми діяльності Уряду “Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору”. 

Коментар: Іншими словами, влада, експерти та громадськість обговорили, як Україні найбільш ефективно рухатися до відповідності критеріям вступу до НАТО.

Як нагадав головуючий на засіданні віце прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, в НАТО інтегруються не Збройні Сили, а вся країна. За його словами, необхідно структурувати процес взаємодії між владою, громадянським суспільством, експертним і науковим середовищем таким чином, щоб Україна за 5 років була на порозі членства в Альянсі 

Учасники зустрічі обмінялися баченням засад державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції. Вони погодилися, що практика підміни результатів процесом буде залишена у минулому. Натомість, євроатлантична інтеграція буде спрямованою на результат, вимірюваною та підзвітною. 

Віцепрем’єр окремо зауважив, що в основу євроатлантичної інтеграції віднині покладений принцип RBM (“Results-Based Management” – управління, орієнтоване на результат), який застосовується в документах Альянсу, ООН, Світового Банку. Він також нагадав, що до кінця року планується створити систему незалежного зовнішнього моніторингу виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО #РНП2020. 

Морський трибунал ООН частково підтримав Україну у позові проти РФ

Подія: На тижні Арбітражний трибунал ООН з морського права виніс рішення щодо часткової прийнятності скарги України проти Російської Федерації щодо порушення останньою Конвенцію ООН з морського права.

Коментар: За повідомленням Постійного представництва України при ООН, Арбітражний суд відхилив позицію Росії щодо того, що суду не вистачає повноважень розглядати цю справу. Отже, суд і надалі продовжить розгляд цієї справи.

Українське МЗС вже заявило, що вважає дане проміжне рішення перемогою. У своїй позиції Україна наполягає на тому, що дії РФ у Чорному, Азовському морях та Керченській протоці після незаконної анексії Криму порушують положення Конвенції ООН з морського права.

Варто також зауважити, що свою юрисдикцію Арбітражний суд підтвердив не в усіх питаннях, що стосуються незаконної діяльності Росії в Чорному та Азовському морях. Звісно, у України зберігається можливість змінити це через подання додаткових позовів до міжнародного арбітражу, хоча за деякими питаннями ця юрисдикція вже була відхилена. 

На десерт 🙂

Спікер парламенту Естонії висловив територіальні претензії до РФ

Подія: На своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас виклав допис, в якому заявив про анексію Росією східних естонських земель. 

Коментар: Спікер стверджує, що Росія анексувала 5% території Естонії. «Ми не хочемо жодного квадратного метра російської території, ми хочемо, щоб нашу повернули» – написав він у дописі. Мова йде про частини території Псковської (місто Печори з прилеглими селами) та Ленінградської областей (місто Івангород та прилеглі території). 

З 1920 по 1940 рр. ці території були частиною незалежної Естонської республіки. Після анексії Радянським Союзом і до 1944 року вони були частиною радянської Естонії, але потім були приєднані до РСФРР.

У своїй заяві політик посилається на Тартуську мирну угоду 1920 року, за якою Івангород та Печори є частиною Естонії. І незважаючи на скоріше розважливий та злегка провокативний тон поста, в Кремлі несподівано гостро відреагували на таку заяву: прес-секретар російського президента Пєсков виступив із спростувальною заявою, його естафету підхопила і спікер МЗС РФ Захарова. 

Тут варто нагадати, що на Тартуський договір є пряма згадка у конституції Естонії, і всі країни, які визнали незалежність Естонії, визнали її саме в кордонах незалежної Естонської Республіки 1920 року.