17-23 квітня 2017

ФРАНЦІЯ

Подія: 23 квітня у Франції відбувся перший тур президентських виборів, які вже були оголошені виборами з найменш прогнозованими результатами, та такими, що будуть мати наслідки для всієї Європи. Другий тур заплановано на 7 травня.

Коментар: 11 кандидатів представлені у виборчому бюлетені на президентських виборах у Франції 23 квітня. При чому, чільний президент Ф. Олланд відмовився балотуватися на другий термін через дуже низький рейтинг (4%). Серед 11 кандидатів, 4 вважаються фаворитами – лідер руху “Вперед!” Еммануель Макрон (23-25%), лідер ультраправої партії “Національний Фронт” Марін Ле Пен (22-23%), представник консервативної партії “Республіканці” Франсуа Фійон (19-19,5%) та представник лівих Жан-Люк Меланшон (18,5-19,5%).

Е. Макрон вважається єдиним з четвірки проєвропейським кандидатом, який повністю підтримує санкції проти ЄС, Мінський процес та європейські інституції. Він є центристом, колишній міністр економіки, який скоріш за все, в першу чергу зосередиться на соціально-економічних питаннях в середині країни. М. Ле Пен є найбільш радикальним кандидатом, відверто проросійським, антиєвропейським, ксенофобським та антимігрантським. Загально відомо про фінансування її партії з російських джерел, що вона не приховує. Але її крайні праві ідеї мають певну підтримку у суспільстві, оскільки вона вибудувала свою кампанії на страхам, яка існують, щодо тероризму та мігрантів. Ф. Фійон під час праймеріз переміг колишнього президента Н. Саркозі і на початку кампанії вважався фаворитом, однак значно втратив через великий корупційний скандал. Вважається помірковано проросійським кандидатом, оскільки не заперечував анексію Криму. Ж-Л. Меланшон є крайнім лівим і значно наростив свій рейтинг за останній місяць (з 11 до 19%), фактично відібрав голоси у соціалістів. Він є антиєвропейські налаштованим, і є популярним серед молоді на покоління протестів 1968.

Відповідно до останніх соціологічних опитувань за 3 дні до виборів вони мали – Е. Макрон (24%), М. Ле Пен (23%), Ф. Фійон (19%) та Ж-Л. Меланшон (19%), що було фактично підтверджено і екзіт-полами. Французькими експертами, відповідно до соціологічних опитувань, вважалось, що М. Ле Пен програє у 2 турі будь-якому з кандидатів з першої четвірки.

(Детальний аналіз результатів президентських виборів у Франції читайте в аналітичній доповіді «Української призми» після 2 туру виборів).

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Подія: 18 квітня 2017 Прем’єр-міністр Великої Британії Т. Мей оголосила про проведення позачергових парламентських виборів 8 червня 2017.

Коментар: 19 квітня Палата громад парламенту Великої Британії схвалила урядовий законопроект про проведення позачергових виборів в країні 8 червня 2017. За словами Т. Мей, необхідність проведення дострокових парламентських виборів зумовлена тим, що парламент залишається розділеним щодо питання виходу країни з Європейського союзу. Ще у 2016 році Т. Мей активно наполягала, що в країні не буде позачергових виборів, тому такий законопроект став сюрпризом для партнерів Великобританії. Частково, таке рішення, на наш погляд, може бути продиктовано бажанням легітимізації себе і своєї політичної позиції, оскільки Т. Мей не стала прем’єр-міністром у результаті перемоги на виборах, а лише після відставки колишнього лідера консерваторів Д. Кемерона через референдум щодо Брекзіту.

Ідею перевиборів негативно сприйняли в Шотландії, яка здебільш голосувала проти Брекзіту. Зокрема, перший міністр Шотландії Н. Стерджен заявила, що консерватори використають позачергові вибори, щоб відтягнути Британію “вправо” і змусити її до так званого жорсткого Брекзіт. У разі, якщо Шотландська національна партія, яку очолює Н. Стерджен переможе на виборах, вважається, що Лондон не зможе заблокувати новий референдум щодо незалежності Шотландії, про який було нещодавно оголошено.

Низка європейських політиків та чиновників вже заявили, що реальні переговори щодо виходу Британії з ЄС розпочнуться лише після цих виборів.

МІЖНАРОДНИЙ СУД

Подія: 19 квітня 2017 Міжнародний Суд ООН затвердив рішення щодо тимчасових заходів у позові Україна проти Росії у рамках Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації, але відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за Конвенцією щодо заборони фінансування тероризму.

Коментар: На сьогодні в Міжнародному суді ООН розглядається справа України проти РФ за позивом України, щодо порушення з боку РФ двох Конвенцій – Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації та Конвенції щодо заборони фінансування тероризму. Необхідно відзначити, що ці рішення є тимчасовими і не мають безпосереднього впливу на остаточне рішення у справі. У той же час, порушення вже встановлених рішень може негативно вплинути на подальший розгляд.

Відповідно до Конвенції про фінансування тероризму, Україна мала довести, що запитані тимчасові заходи мають зупинити заподіяння невідновлюваної шкоди, а також умисність дії держави-сторони конвенції, тобто що передані РФ озброєння до ДНР та ЛНР призначені саме для здійснення терористичних актів. З самого початку Конвенція щодо фінансування тероризму вважалася складним кейсом, оскільки Суд ООН ще жодного разу не виносив по ній рішення, відповідно відсутня практика та прецеденти. Однак, позитивним моментом є те, що Міжнародний суд не став шукати привидів, щоб відмовити Україні у розгляді справи за цією Конвенції.

Одночасно суд затвердив позитивні для України тимчасові заходи у рамках Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації, зокрема, суд зобов’язав РФ утриматися від обмежень щодо кримських татар на представництво власних інтересів, включно з поновленням діяльності Меджлісу та забезпечити поновлення освіти українською.

У травня буде оголошено розклад розгляду справи по суті, що може зайняти до 3 років відповідно до процедур.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції