15-22 жовтня 2017

ЧЕХІЯ

Подія: 20-21 жовтня 2017 р. у Чехії відбулися парламентські вибори до нижньої палати парламенту. В ході виборів соціал-демократи, які нині очолюють уряд та виступали в якості жорсткої опозиції до проросійського президента Чеської Республіки М. Земана, зазнали поразки, посівши лише шосте місце. Натомість, беззаперечним лідером перегонів стала Партія невдоволених громадян (ANO), чий лідер А. Бабіш отримає мандат на формування нового уряду та урядової коаліції в парламенті.

Коментар: В результаті виборів до парламенту Чеської республіки перемогу здобула Партія невдоволених громадян (ANO), яка здобула 29,64%. Її лідер – політик-популіст, бізнесмен-мільярдер А. Бабіш отримає мандат на формування нового уряду. В той же час, соціал-демократи, які нині очолюють уряд, зазнали поразки, посівши лише шосте місце з результатом у 7,27%. Ультраправа партія SPD отримала 10.64%, а Комуністична партія 7.76%.

А. Бабіш заявив, що у парламенті працюватиме «з усіма політичними силами», проте не планує формувати урядової коаліції з комуністами та ультраправою партією SPD, які займають відверто проросійські позиції. У свою чергу відносно проєвропейські соціал-демократи та представники ТОР 09 (5,3%) заявили, що категорично відкидають можливість коаліції з ANO.

Беручи до уваги небажання лідера парламентських перегонів А. Бабіша формувати коаліцію з проросійськими силами, а також неможливість формування коаліції проєвропейських сил, можна очікувати, що новостворена коаліція та уряд будуть орієнтуватися передусім на популістичні підходи самого А. Бабіша. Така коаліція не буде стабільною, її пріоритети не будуть очевидними, навіть якщо А. Бабіш спробує сформувати технічний кабінет міністрів до моменту президентських виборів наступного року.

Разом з тим, не можна виключати ризику певного проросійського ухилу у зовнішній політиці Чехії. Це зумовлено тим, що уряд А. Бабіша, на відміну від попереднього уряду Б. Соботки не буде стримувати проросійських демаршів президента М. Земана (якого А. Бабіш розглядає як свого політичного союзника). Понад те, високоймовірно, що А. Бабіш підтримуватиме кандидатуру М. Земана на президентських виборах наступного року.

Крім того, незалежно від складу нового уряду, можна очікувати збереження євроскептичних позицій у питаннях, що стосуються реформування ЄС та міграційної політики ЄС. Відтак, Чехія більш відверто підтримуватиме євроскептиків з «Фідес» в Угорщині і «Права та справедливості» у Польщі і менше зважатиме на пропозицій та вказівки з Брюсселю, Берліна та Парижа.

 

ЯПОНІЯ

Подія: 22 жовтня 2017 р. у Японії пройшли позачергові парламентські вибори. За результатами перемогла правляча коаліція на чолі з «Ліберально-демократичною партією», яку представляє чинний прем’єр-міністр країни С. Абе. Явка склала лише 54 % (в тому числі через потужний тайфун). Всього до нового парламенту увійшли представники 6 партій та 22 незалежних кандидата.

Коментар: За результатами виборів Ліберально-демократична партія отримала 284 з 465 місць у парламенті. Друга партія в коаліції – партія «Комейто» (буддисти) здобула ще 29 місць. Таким чином, С. Абе отримає можливість вчетверте очолити уряд та втілити свої пріоритети в економічній, зовнішньополітичній та безпековій сферах. На попередніх виборах у 2014 році ЛДП здобула 287 місць, а Комейто – 35. В той же час їх основні конкуренти у 2014 – Демократична партія мали лише 73 місце. У 2017 нова популістська партія губернатора Токіо Юріко Койке «Партія надії» вважалась головним конкурентом, але в результаті отримала лише – 50 місць (партія була створена лише місяць тому). Інша нова партія – Конституційна демократична партія отримала 55 місць і стане основною опозиційною силою. Обидві партії фактично складаються з членів роздрібненою Демократичної партії.

Основними питаннями під час виборів стали економічна реформа, в першу чергу податки, корупція та патерналізм, загроза з боку Північної Кореї, перегляд Конституції,

Переважна більшість С. Абе дозволяє йому продовжувати зусилля із реформування сил самооборони Японії – аналог збройних сил, які за пацифістською конституцією Японії заборонені. С. Абе прагне їх посилення в контексті загрози, що походить з Північної Кореї. Також очікуваним є посилення співпраці із Сполученими Штатами та Південною Кореєю щодо стримування Пхеньяну, що в свою чергу призведе до загострення відносин з Китаєм, а відтак до посилення напруження в АТР.

Перемога Абе може гарантувати йому переобрання як лідера партії і відповідно прем’єрство до 2021 року. Такий варіант дасть йому змогу продовжити реформу відходу від пацифістської Конституції країни 1947 року, за якою заборонено мати армію. Для зміни Конституції необхідно 2/3 голосів у парламенті (310, що вже є у Коаліції) та затвердження на референдумі. Поки що соціологічні дослідження демонструють негативне ставлення населення до перегляду Конституції.

МОЛДОВА

Подія: 17 жовтня 2017 р. Конституційний суд Республіки Молдова ухвалив рішення, згідно з яким президент країни І. Додон не може блокувати заміну міністрів в уряді Молдови. Судді вказали, що з огляду на те, що Молдова є парламентською республікою, останнє слово в заміні членів уряду належить прем’єр-міністру та спікеру. Відтак, у відповідь на спроби І. Додона блокувати призначення міністром оборони представника Європейської народної партії Еуджена Стурзу, кандидатуру якого двічі поспіль вносив уряд. В таких умовах функцію президента з призначення міністра виконав спікер парламенту А. Канду. 24 жовтня, А. Канду підписав указ про призначення міністром Е. Стурзи. Цього ж дня у державній резиденції пройшла церемонія прийняття присяги новим міністром оборони.

Коментар: Передумовою для нинішнього загострення стало те, що на початку 2017 р. указом президента Молдови з посади міністра оборони у відставку був відправлений А. Шалару. Відтоді посада залишалась вакантною. Процедура висунення і затвердження кандидата на цей пост постійно затягувалася президентом та контрольованою ним фракцією соціалістів у парламенті. Конфлікт загострився після того, як контингент молдавських миротворців на початку вересня 2017 р. взяв участь у військових навчаннях в рамках Програми НАТО «Партнерство заради миру» на території України. І. Додон заборонив військовослужбовцям виїжджати на навчання в Україну, але уряд прийняв окрему постанову про відправку миротворців.

З метою врегулювання проблеми, правляча коаліція, що контролюється одним з лідерів Демократичної партії Молдови, політиком і олігархом В. Плахотнюком, запропонувала главі держави затвердити міністром оборони представника Європейської народної партії Е. Стурзу. Але президент двічі поспіль відкинув цю кандидатуру, назвавши її невідповідною високій посаді через брак досвіду у військовій області (за освітою Е. Стурза – економіст). Рішення Конституційного суду, яке розблокувало призначення міністра, президент вважає спробою узурпації влади урядом та парламентом, погрожує і надалі блокувати урядові рішення (зокрема ті, які на його думку загрожують російським інтересам). Суддям КС він погрожує кримінальним розслідуванням, легітимність нового міністра вважає вкрай низькою і закликає до дострокових виборів. Суд постановив, що президент не виконує свої обов’язки, і їх має виконати спікер парламенту. Відповідно президент був тимчасово відсторонений саме для реалізації цього завдання – призначення міністра, а не відсторонений взагалі.

Хоча серед молдавських політологів панує думка про те, що протистояння президента та уряду є зрежисованим і має на меті відволікти увагу суспільства від браку реформ та прогресу у питаннях європейської інтеграції, є підстави вважати, що якщо на попередніх етапах політичного протистояння такий сценарій мав місце, то нині починає набирати обертів реальний політичний конфлікт між В. Плахотнюком та І. Додоном. Останній має високі шанси отримати парламентську більшість та сформувати новий уряд або на чергових виборах 2018 р., або на дострокових виборах, якщо доможеться їх проведення.

У ході такого конфлікту І. Додон та В. Плахотнюк високо піднімають політичні ставки і схильні до «гри з нульовою сумою». Відтак, впродовж ближчих місяців обидві сторони будуть задіювати усі доступні їм ресурси для посилення своїх позицій. Можлива також організація заворушень та провокація конфліктів, що дозволить урядовій коаліції та президенту мобілізувати власний електорат. На цьому тлі уряд апелюватиме до міжнародних партнерів з метою посилення власної легітимності, створення важелів протидії російській підтримці І. Додона.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Пропозиції: