13-19 березня 2017

США-НІМЕЧЧИНА-КИТАЙ

Подія: 17 березня відбулась зустріч Президента США Дональда Трампа та Канцлера ФРН Ангели Меркель. В ході зустрічі лідери США та Німеччини обговорили порядок денний двосторонніх відносин та обмінялися думками з приводу бачення глобальних процесів. Планується, що діалог Трампа з Меркель буде продовжено в ході саміту НАТО, а також самітів «Великої сімки» та «Великої двадцятки» цього року.

Коментар: Зустріч Меркель і Трампа була однією з найбільш очікуваних міжнародно-політичних подій з моменту обрання Трампа на посаду. В ході переговорів сторони обговорили як спільні точки дотику, так і розбіжності, що наразі наявні у відносинах між Вашингтоном та Берліном. Зокрема, сторони погодилися, що питання боротьби з міжнародним тероризмом, а також співпраця в рамках Північноатлантичного альянсу залишаються у числі пріоритетів двосторонньої співпраці. Щоправда, Президент США, в контексті започаткованої ним політики мілітаризації, продовжує наполягати на тому, що держави Альянсу мають у стислі терміни підвищити рівень оборонних витрат до 2% ВВП, а, Канцлер Німеччини, натомість, наполягає, що окрім витрат на оборону в рамках НАТО держави Євросоюзу несуть на собі також тягар міжнародних миротворчих та стабілізаційних операцій, зокрема у Африці, а також роблять більший за США внесок у гуманітарну допомогу державам, що потерпають від конфліктів. Меркель згодна з тим, що збільшення оборонних витрат у відповідності до рішень НАТО на саміті в Уельсі є необхідним, проте відкидає ультиматум Трампа про необхідність досягти такого збільшення впродовж цього року. ФРН має намір досягти показника в 2% ВВП на оборону до 2024 р.

Заслуговує на увагу також те, що в ході спільної прес-конференції Президент США та Канцлер Німеччини згадали про Україну. Трамп та Меркель заявили про необхідність пошуку мирного рішення, а Росія наразі робить замало для його досягнення. Заява лідерів США та Німеччини свідчить про те, що «українське питання» досі лишається важливим для порядку денного Західної спільноти.

Найменш успішними були переговори Меркель та Трампа у питаннях економіки. Незважаючи на те, що Президент Трамп заперечив перспективу американського економічного ізоляціонізму, а Канцлер Меркель навіть обережно припустила можливість повернення до переговорів щодо Трасатлантичної зони вільної торгівлі (так званий ТТІР), вже наступного дня у суботу 18 березня Міністри фінансів країн “Великої двадцятки” на щорічній зустрічі у Баден-Бадені в Німеччини не змогли домовитися про ‎захист вільної торгівлі і боротьбу із протекціонізмом після того, як США відмовилися підписувати ‎документ.

Подія: 19 березня відбулась зустріч Держсекретаря США Рекса Тіллерсона з лідером КНР Сі Цзиньпінем. Тіллерсон зазначив, що Трамп приділяє підвищену увагу відносинам з КНР та сподівається на якнайшвидшу зустріч глав двох держав і можливість здійснити візит в Китай. У свою чергу Сі Цзіньпін, зазначив, що обидві сторони повинні дотримуватись основного напрямку розвитку двосторонніх відносин, зміцнити стратегічну взаємну довіру і розуміння. Очікується також візит Сі Цзиньпіня до США у квітні-травні цього року.

Коментар: Незважаючи на доволі войовничу риторику Трампа щодо Китаю у ході передвиборчої кампанії, а також його заяви про можливість відмови від політики «єдиного Китаю» у відносинах з Тайванем, наразі складається враження, що лідери США та КНР шукають порозуміння у стратегічних питаннях двосторонніх відносин. Напередодні, Міністр закордонних справ КНР Ван Ї у ході прес-конференції 8 березня наголосив на необхідності підтримки китайсько-американського діалогу та закликав Вашингтон притримуватися принципу відмови від конфлікту і конфронтації, пошуку засад для взаємовигідної співпраці. Можна очікувати, що однією з точок дотику США та Китаю стане посилення двосторонньої координації у питаннях ядерного нерозповсюдження. КНР йде на певні поступки США у відносинах з Північною Кореєю, зокрема, Пекін припинив закупки вугілля в КНДР, реагуючи таким чином на незаконні випробування Пхеньяном ядерної зброї та засобів її доставки.

Разом з тим, відчуваються певні розбіжності між Вашингтоном та Пекіном у питаннях міжнародної торгівлі – Китай наполягає на неприпустимості протекціоністських обмежень з боку держав Заходу, хоча сам допускає протекціоністські кроки щодо компаній, які виходять на китайський ринок. Проблемним питанням лишається і подальше зростання оборонних витрат Китаю.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Подія: 15 березня на тлі конфронтації у відносинах з Туреччиною перемогу на виборах до нижньої палати парламенту Нідерландів отримала Народна партія за свободу і демократію на чолі з чинним Прем’єр-міністром Марком Рютте (33 мандати із 150). Євроскептики з Партії свободи Геерта Вілдерса посіли лише другу позицію (20 мандатів), що ставить під сумнів їх роль у подальшому формуванні урядової коаліції.

Коментар: Збереження лідерських позицій Народної партії за свободу і демократію, значний відрив Партії свободи, посилює позиції М. Рютте у голландському політикумі, а відтак покращуються шанси на ратифікацію української Угоди про асоціаціацію у верхній палаті парламенту Нідерландів (склад верхньої палати лишається незмінним до 2019 р. і там теж зберігається більшість представників Народної партії за свободу і демократію).

Подія: Протягом тижня зберігалась негативна динаміка у відносинах ЄС-Туреччина. Зокрема, на тлі загострення  у відносинах з Австрією, Німеччиною та Нідерландами, Болгарія 17 березня також відкликала для консультацій свого посла з Туреччини, звинувативши турецьке керівництво у втручанні в майбутні парламентські вибори в країні. Причиною стало висловлювання посла Туреччини на підтримку протурецької партії. Анкара закликала 60 тис. болгар, які проживають в Туреччині, проголосувати за цю партію, що в самій Болгарії визнали, як «пряме втручання у внутрішні справи країни».

У свою чергу Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган «піднімає ставки». Зокрема, він заявив, що загострення у відносинах з ЄС може призвести до розриву договору про біженців, який був підписаний з ЄС у 2016 р. (згідно з даним договором, мігрантів, які прибувають в Грецію та Болгарію відправляють назад до Туреччини, за умови, що вони не звернулися з проханням про притулок або їх прохання відхилили).

 Коментар:  Загострення відносин між ЄС та Туреччиною та погроза відмовитися від Договору про реадмісію біженців має місце на тлі вкрай несприятливих для ЄС умов, зокрема через ескалацію конфлікту у Лівії та нестабільну ситуація у Сирії. Очікується, що американський контингент в Сирії зросте в два рази, а це збільшує ймовірність прямої участі США в конфлікті. Понад те, 19 березня Міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман пригрозив знищити системи протиповітряної оборони Сирії. Зберігається високим рівень втручання у військові дії в Сирії та Лівії російської сторони.

Ризики збільшення потоку біженців до ЄС, а також відмова Туреччини від участі в попередженні такого збільшення може мати гострі політичні наслідки для Європи. Вже зараз зростає вага популістів в окремих державах ЄС, яка ґрунтується на страху перед біженцями та соціальними негараздами, що спричиняються їх появою. Збільшення кількості біженців може посилити позиції Національного фронту Ле Пен у Франції, та послабить позиції Ангели Меркель у Німеччини, а також посилити позиції партії «Альтернатива для Німеччини» тощо.

Євросоюз, відтак, перебуває у делікатній ситуації. З одного боку, Брюссель вкрай потребує співпраці з Туреччиною. З іншого боку, не може допустити втручання Анкари у внутрішні справи ЄС та не вітає авторитарних тенденцій у Туреччині. Відтак, можна очікувати, що незважаючи на поглиблення протиріч, ЄС спробує зберегти співпрацю з Анкарою у питаннях біженців, а відтак допускатиме певні поступки зі свого боку.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

Прпозції