11-17 грудня 2017

ЄС:

Подія: 14-15 грудня відбувся Саміт ЄС. Головними темами стали питання Brexit, міграції, подовження санкцій проти РФ, створення постійної структурної співпраці з питань безпеки та оборони ЄС лідери країн Європейського Союзу схвалили продовження економічних санкцій  проти Росії ще на шість місяців.), співробітництво ЄС-НАТО.

Коментар: Головними питаннями саміту стали: угода щодо постійної структурної співпраці в сфері оборони (PESCO), міграційні питання, перехід до  другої стадії переговорів щодо  Брекзіту, реформування єврозони. Що стосується питань реформи єврозони, яку ініціює Франція і яка включає запровадження посади міністра фінансів ЄС та створення Європейського валютного фонду, то  через  відсутність нової урядової коаліції у Німеччині, це питання було перенесено на  весну. Питання міграції  також не знайшли єдності через відмінну позицію східноєвропейських країн, які виступають категорично проти квотного принципу розміщення мігрантів та взагалі розміщення мігрантів з  Африки та Близького сходу на  своїй території.

PESCO. Питання можливого співробітництва у сфері безпеки і оборони в рамках ЄС ведуться з початку 20сторіччя, але викликали найбільші суперечки, в тому числі через небажання конкурувати з НАТО. Події останніх років, запровадження власних миротворчих місій ЄС, погіршення безпекової ситуації та політика американського президента Трампа, активізували оборонне співробітництво в середині ЄС. У програмі PESCO беруть участь 25 країн (крім Данії та Мальти). Вона дозволить розвивати спільні оборонні можливості, інвестувати у спільні проекти та підвищити оперативну готовність і внесок національних збройних сил. Крім того, передбачається створення Європейського фонду оборони та Європейської програми оборонного промислового розвитку. Загалом із 50 запропонованих проектів, було узгоджено 17, які стануть першими для співробітництва у 2017 році, зокрема, програма створення роботів-водолазів і броньованих автомобілів, проекти з поліпшення патрулювання морського простору на південному сході Європи, удосконалення допомоги в надзвичайних ситуаціях і обмін інформацією між спецслужбами в області інтернету, медико-санітарна служба, центр логістики, центр навчально-тренувальних місій і служба, яка займеться створенням сил швидкого реагування.

Позиція НАТО полягає, що програма буде сприяти зміцненню безпеки в Європі, тому є корисною для всіх, однак, на їх думку, має бути зв’язок розвитку можливостей між ЄС та НАТО; сили та можливості, розроблені в рамках ініціатив ЄС, мають бути доступні для НАТО; максимально можливе залучення союзників НАТО, які не належать до ЄС. Програма передбачає можливе залучення третіх сторін – не членів ЄС, що відкриває можливості для співробітництва з Україною та Грузією.

Brexit. Одним з основних питань стало затвердження переходу на другий етап переговорів щодо виходу Британії з ЄС. Таке рішення до останнього було під сумнівом. Головними каміннями спотикання були: права європейських громадян у Британії, кордон з Північною Ірландією та сума компенсації, яку Британія виплатить ЄС після виходу.

ЄС зробив своїм пріоритетом захист результатів угод про врегулювання в Північній Ірландії (1998). Фактично ЄС наполіг на ірландській версії м’якого кордону і узгодження будь-який британських змін митного законодавства з політикою ЄС. Що стосується суми компенсації, то офіційна цифра буде засекречена на прохання Лондону, але орієнтовна названо суму у 40 млрд євро (починалися перемовини з 18 млрд проти небажання Великої Британії компенсувати взагалі будь-які втрати).

Ще 8 грудня Єврокомісія визнала достатнім прогрес на переговорах щодо виходу Британії з ЄС і рекомендувала перейти до наступної фази перемовин. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер вже зазначив, що другий етап переговорів буде значно складнішим, ніж перший. Другий етап буде присвячений перехідному періоду у відносинах між ЄС та Британією, від моменту виходу у березні 2019 до підписання нової торгівельної угоди (скоріш всього у 2021 році), а також довготривалим відносинам після Брекзіту.

Санкції проти РФ. Лідери країн Європейського Союзу схвалили продовження економічних санкцій проти Росії ще на шість місяців. Хоча це було очікуваним рішенням, буле пересторога, що деякі держави захочуть заблокувати таке рішення, що може надіслати недобрі сигнали під час президентської кампанії в РФ. Головним лобістом санкцій під час саміту вбачається Ангела Меркель.

АВСТРІЯ:

Подія: 16 грудня консервативна Австрійська народна партія та правопопулістська Партія свободи досягли згоди щодо формування нового уряду Австрії. 31-річний С. Курц, який в попередньому уряді займав посаду міністра закордонних справ, стане новим канцлером Австрії. Лідер Партії Свободи Хайнц-Крістіан Штрахе стане віце-канцлером.

Коментар: Народна партія виграла парламентські вибори, отримавши 31,5% голосів виборців, а Австрійська партія Свободи посіла третє місце – 26%. Вибори були позачергові, через вихід із коаліції партії консерваторів з а ініціативи С. Курца (детально про результати виборів читайте в Експертній оцінці Української призми від 25.10.2017)

Австрійська народна парія отримала 7 портфелів, включаючи міністерства фінансів, юстиції та сільського господарства. Ультраправа Партія свободи отримає контроль над міністерствами закордонних справ, внутрішніх справ та оборони. Загалом партія отримає шість міністерських портфелів. На посаду керівника МЗС пропонується Карін Кнайссль, яка не є членом партії. Передача МЗС ультраправій партії категорично засуджувалась як ЄС, так і президентом Австрії, тому була знайдена компромісна, відносно нейтральна кандидатура. Карін Кнайссль – колишній дипломат, є віце-президентом Австрійської асоціації політико-стратегічних досліджень STRATEG, є фахівцем з питань Близького Сходу та енергетики. Вона вважається проєвропейські налаштованою, але в той же час із жорсткою критикою ЄС, особливо щодо міграційної кризи. Однак, за відносини з ЄС відповідно до Коаліційної угоди, буде відповідати безпосередньо новий канцлер С. Курц.

Через залучення правопопулістської партії до складу уряду, головними зовнішньополітичними питаннями були санкції щодо РФ та можливий вихід Австрії з ЄС. Обидва керівника коаліційних партій завірили, що не будуть переглядати питання зняття санкцій щодо РФ, оскільки є консолідована позиція ЄС. Щодо можливого виходу, то це питання не стоїть на порядку денному, але Відень буде піднімати питання щодо збільшення права голосу кожної окремої країни на противагу Брюсселю. Пріоритетними стануть питання посилення охорони зовнішніх кордонів ЄС та внутрішньої безпеки.

МОЛДОВА

Подія: 11 грудня Конституційний суд Молдови схвалив проект поправок до Конституції  країни, що закріплює зовнішньополітичний курс Молдови – інтеграцію до Європейського союзу.

Коментар: Незважаючи на  підписання Угоди про Асоціацію ЄС, позиція Молдови не  є стабільною, оскільки останні 2 роки значно посилилися проросійські та антиєвропейські настрої. Це пов’язано як з низкою великих корупційних скандалів проєвропейських політиків, так і позицією президента Молдови Додона, який є відверто проросійським політиком.

Внести зміни до Конституції було запропоновано лідером “Демократичної партії” Володимиром Плахотнюком, який вважається неформальним керівником держави. Остаточне голосування у Парламенті Молдови, відповідно  до місцевого законодавства, очікується влітку 2018 року. Головна мета, яка оголошується, зробити курс на ЄС незворотнім та унеможливити зміни в залежності від  політики владної партії. Це робиться через побоювання того, що на наступних виборах можуть перемогти соціалісти, які налаштовані як і президент країни –  з більшою орієнтацією на Москву. Тобто голосування відбудеться фактично під кінець терміну поточного складу парламенту, який є більш проєвропейським.

Президент Молдови І. Додон  виступив категорично проти законопроекту зі змінами до Конституції. У разі, якщо він  відмовиться підписувати майбутній закон, то  через  суд це зможе зробити голова парламенту, як вже відбулося нещодавно з  призначенням міністра оборони Молдови.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.