1- 11 листопада 2019

Президентські стратегічні ініціативи

Подія: 9 листопада президент України підписав Указ №837/2019 про невідкладні заходи з проведення реформ, спрямованих на стимулювання економічного зростання та зміцнення держави

Коментар: У пункті 12 наведені основні вектори подальшого розвитку зовнішньополітичної сфери України до кінця 2020 року. Зокрема, йдеться про зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвитку партнерських відносин з державами G7 та державами G20, розвитку выдносин ыз сусыдными державами, подальший розвиток економічної, інформаційної та культурної дипломатії, розвиток відносин із діаспорами та покращення ефективності дипломатичної служби. 

Міжнародний суд ООН: справа Україна проти Росії

Подія: Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі про порушення Російською Федерацією двох конвенцій – про фінансування тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

Коментар: Міжнародний суд ООН на відкритому засіданні у Гаазі у п’ятницю ухвалив постанову, згідно з якою він визнає свою юрисдикцію у справі “Україна проти Російської Федерації” і тепер може перейти до розгляду справи по суті. Повний текст ухвали суду можна прочитати за посиланням

Українська делегація вже розцінила ухвалу суду як проміжну перемогу. Голова української делегації, заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль написала у своєму Facebook: “Ми виграли!”. 

Україна подала подвійний позов проти Російської Федерації щодо порушення Конвенції про фінансування тероризму та Конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації ще 16 січня 2017 року. 6 березня того ж року пройшли перші слухання. 19 квітня було оголошення про прийняття запобіжних заходів: Міжнародний суд постановив, що РФ має відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та доступність освіти українською мовою в Криму. 

Засідання Комітету асоціації Україна-ЄС

Подія: 5 листопада почалося засідання Комітету асоціації Україна-ЄС. Українську делегацію на п’ятому засіданні Комітету очолює в.о. генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету міністрів Юлія Гаряча. 

Коментар: Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба назвав наступні пріоритети європейської інтеграції для україни:

  1. Секторальна інтеграція
  2. Боротьба зі зміною клімату та енергоефективність
  3. Приведення положень Угоди про асоціацію із сучасними умовами зростання торгівлі між ЄС та Україною
  4. Приведення європейської інтеграції на рівень українських регіонів
  5. Відбудова інфраструктури на Донбасі.

Окрім того, за словами Кулеби, Україна запропонувала Європейському Союзу укласти новий додаток до Угоди про асоціацію у сфері юстиції. У цьому додатку йтиметься про боротьбу із корупцією, захист персональних данних, відмивання грошей та процес перетину кордону. Укладення подібного додатку створить більш сприятливі умови для бізнесу.

Росія: nihil novi

Подія: 4 листопада депутат Держдуми РФ О. Журавльов відвідав позиції так званої “ДНР” на місці розведення сил у населеному пункті Золоте-5. У відповідь на таку своєрідну провокацію відреагували Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ України. Окрім того, в черговий раз актуалізувалося питання з поверненням незаконно захоплених у Керченській протоці українських кораблів.

Коментар: 4 листопада депутат Журавльов, порушивши режим перетину українського кордону, прибув у Золоте-5 із нібито перевіркою розведення сил в цьому регіоні. Також повідомлялося про спроби російських ЗМІ створити враження про нібито наявнысть разом із Журавльовим членів моніторингової місії ОБСЄ, що не відповідає дійсності. За повідомленням Міністерства оборони, українська сторона планує звернутися до ОБСЄ з проханням надати пояснення. 

Паралельно заяву щодо дій О.Журавльова опублікувало і Міністерство закордонних справ України. Міністерство висловило рішучий протест подібним діям і нагадало, що у відношенні Журавльова вже введено безстрокову заборону в’їзду на територію України.

Член Ради Федерації Російської Федерації Сергій Цеков заявив, що Україна має визнати свої дії в Керченській протоці провокацією, і лише в такому ключі Росія зможе почати будь-які переговори. Не зважаючи на ухвали міжнародних судових інстанцій про незаконність дій РФ та вимогу повернути кораблі, російські чиновники продовжують наголошувати на тому, що українські кораблі є “речовими доказами для майбутнього суду”. В зв’язку з таким станом речей МЗС України надіслало чергову ноту з вимогою звільнити захоплені кораблі, про що повідомив міністр Пристайко під час спільної конференції з міністром закордонних справ Естонії Урмасом Рейнсалом. 

Німеччина та Північний потік-2: складні відносини

Подія: 8 листопада Бундестаг не проголосував поправку, яка могла б вивести газопровід Північний потік-2 “з-під удару” газової директиви Європейського Союзу.

Коментар: Для кворуму було необхідно зібрати 355 голосів, проте наявні були лише 133. З цієї причини засідання було закрите. На початку засідання “за” прийняття цього рішення висловилися християнські демократи, соціал-демократи та вільні демократи, “проти” виступала “Альтернатива для Німеччини” та зелена партія. Головуючий схилявся до того, що рішення прийнято, проте після вимоги АдН провести поіменне голосування було виявлено недостатність кворуму, що і стало причиною закриття засідання.

нагадуємо, що в результаті запровадження газової директиви ЄС наразі російський “Газпром” не може одночасно і володіти газогоном, і продавати переданий газ. Таким чином, спроба вивести Північний потік-2 з-під дії цього закону, по-перше, порушить його положення, а по-друге, дозволить “Газпрому” вдало закріпитися на європейському ринку. 

США, Україна та імпічмент

Подія: 4 листопада Комітет з питань розвідки Палати представників США опублікував стенограми слухань екс-посла США в Україні Марі Йовановіч. В них йдеться, зокрема, про можливе залучення українських посадовців у втручання в американські вибори у 2016 році. Вже 5 листопада були опубліковані стенограми закритих слухань спецпредставника США в Україні Курта Волкера та посла США при ЄС Гордона Сондленда, 6 листопада опублікували матеріали слухань Вільяма Тейлора. 

Коментар: Епопея імпічменту в США продовжує набирати обороти. Після серії слухань з ключовими урядовцями та дипломатами українського напрямку, які пройшли в жовтні, Комітет з питань розвідки Палата представників США нарешті зробив публічними стенограми цих засідань. 

Загальний наратив свідчень усіх опитаних зводиться до одного простого повідомлення: тиск на Україну зі сторони адміністрації президента Трампа дійсно був. Затримка військової допомоги Україні, затвердженої Конгресом, стала основним інструментом тиску. У своїх свідченнях усі високопосадовці підтвердили, що основною ціллю президента Трампа та його персонального адвоката Роберта Джуліані було змусити україну провести розслідування та, в ідеальному варіанті, судовий процес щодо компанії Burisma та сина Джо Байдена –  опонента Трампа на наступних президентських виборах -, Хантера Байдена.

Окрім того, декілька наближених до адміністрації джерел повідомляють, що наразі у Білому Домі рощглядається можливість відміни посади спеціального представника до України, яку раніше займав Курт Волкер. До призначення нового американського посла такий крок можна розцінювати як ще одну спробу змусити українську владу піти на поступки, особливо з урахування все більшої активізації передвиборчих перегонів у Сполучених Штатах.