09.03.-15.03.2020

Рішення ТКГ в Мінську

Подія: 11 березня у Мінську представники Тристоронньої контакткної групи завізували документ щодо обміну полоненими, розведення сил, – і де-факто визнання ЛДНР.

Коментар: Українську сторону на переговорах представляв, окрім основних члені делегації, також і глава офісу президента Андрій Єрмак. 

Один з пунктів підписаного документу передбачає створення певної “Консультативної ради”. До неї нібито мають увійти і представники України, і представники ОРДЛО на правах сторін конфлікту, а Російська Федерація. ОБСЄ, Німеччина та Франція залишаються у статусі спостерігачів. Очевидно, що в такому форматі ця “рада” мало того, що перетворює конфлікт на внутрішньоукраїнський, так ще й легітимізує так званих представників тимчасово окупованих районів як суб’єктів міжнародних відносин та виводить Росію зі статуси сторони війни, якою вона беззаперечно є. Росія є фактични агресором у цій війні, і намагання відійти від цього протирічить реальності та державним інтересам України. Це також є порушенням Конституції та законів України, зокрема Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 2018 року.

Цей пункт надзвичайно обурив громадську та експертну спільноту України. Рада зовнішньої політики “Українська призма” разом із іншими громадськими організаціями та експертними спільнотами висловила своє незадоволення та занепокоєння ситуацією, що склалася. Офіційне звернення можна прочитати тут

Всесвітня пандемія: людство проти Covid-19

Подія: Цього тижня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала пандемією глобальну ситуацію із коронавірусом Covid-19.

Коментар: Більше 100 країн світу вже зіткнулися із світовою пандемією. На кінець тижня у світі нараховувалося більше 100 тисяч захворівших. Епіцентр пандемії тепер перенісся з Китаю до Європи, в якій найбільше постраждала Італія. Майже всі постраждалі країни вводять дедалі жорсткіші обмеження в соціальному та економічному житті своїх громадян – закриваютсья кордони, обмежуються права на зібрання, ставляться на карантин школи та всі громадські місця. 

В Україні, на щастя, досі вдалося уникнути різкого вибуху захворюваності, проте починаючи з 12 березня по всій території країни був введений превентивний карантин. Це розповсюджена практика, метою якої є дати можливість системі охорони здоров’я підготуватися до хвилі зараження. В цей час посилено готується медперсонал, закуповуються відповідні засоби захисту та тести, готуються лікарні та палати для хворих. На кінець тижня в Україні зафіксовано 5 випадків зараження, 1 летальний випадок. 

Прогноз на розповсюдження вірусу поки що достатньо серйозний. За різними даними, пік захворюваності варто очікувати через 10-15 тижнів, наразі ж пандемія перебуває у початковій стадії. Тому саме цей час критично необхідно усім урядам використати для найповнішої підготовки до нової хвилі. 

Економіка пандемії. Як ринки реагують на глобальну кризу?

Подія: Початок всесвітньої пандемії буквально струсив світові ринки. Деякі з них спостерігали найгірші падіння з часів кризи 1987 року. 

Коментар: Першими та очевидним показниками наступаючої кризи слугують режими повної ізоляції, які вводять в себе поступово все більше і більше країн. Перериваються усталені інфраструктурні та торговельні зв’язки, ламається звична комунікація. Увесь конгломерат цих подій звісно ж, викликає і паніку на біржі. 

В понеділок американські біржі досягли історичного падіння – найбільшого з часів кризи 1987 року. Декілька разів за тиждень торги доводилося штучно зупиняти для уникнення більшого ураження ринків. Схожа ситуація  спостерігалася і на європейських ринках, хоча почасти і без настільки драматичних змін. Доволі суттєво просіла і китайська промисловість, яка за останній час втратила майже 15% своєї загальної потуги.

Навіть за умови, що світовому співтовариству вдасться за певний час віднайти спосіб стримування інфекції, паніка на ринках та загальне уповільнення економіки вже загрозливо наближає нас до глобальної рецесії та нової світової кризи. 

Судовий процес у справі про знищення МН17 в Нідерландах

Подія: У Нідерландах стартував судовий процес у справі збитого рейсу малайзійських авіаліній  МН17.

Коментар: 9 березня у Гаазі розпочався судовий процес у справі збитого авіалайнера МН17. Підсудними виступають троє громадян РФ та один українець. За словами судді Хендріка Стейнхауса, рішення щодо підозрюваних з’явиться щонайменше за 14 днів після закінчення слухань.

На жаль, через спалах епідемії Covid-19 подальші засідання можливо буде продовжити лише на початку червня 2020 року. Проте і суддівський корпус, і сім’ї загиблих налаштовані довести цей процес до кінця.

Результат процесу досі не визначений. Звісно, сторона обвинувачення наполягатиме на засуджені та ув’язненні винних. Проте якщо подібного не вийде досягти, можуть бути накладені економічна відповідальність. Звісно, потенційні суми звинувачені не будуть спроможні сплатити особисто, а отже, витрати будуть покладені на країну, яка організувала злочин – отже, на Росію. 

Конституційні зміни в РФ, або вічний Путін

Подія: Країна-агресор цього тижня переживала і певну внутрішню драму. Після декількох читань у Державній думі президент підписав зміни до конституції, які вже дозволяють йому залишатися на посаді до 2036 року. 

Коментар: Нові зміни в російську Конституцію покликані, по суті, утвердити вже де-факто існуючу вертикаль президентської влади та створити новий формат владних відносин у федерації. За новими поправками, як були внесені депутаткою Валентиною Терешковою, після набрання чинності нової Конституції наявні проведені строки на посаді чинного президента обнуляться, а тому Путін зможе знову балотуватися на декілька термінів і, очевидно, проведе “у керма” наступні 16 років.

Крім того, Конституція потенційно поповниться згадкою Бога (за пропозицією Володимира Гундяєва – патріарха Кирилла), визнанням росіян як державотворчого етносу федерації та російської мови як єдиної державотворчої мови. Голосування за новий основний закон пройде на всенародному референдумі 22 квітня.

Росія безповоротно та все швидше звертає до суцільної автократії. Відкидання культу особи на словах лише яскравіше демонструють дійсне зародження такого культу. Загальна перспектива демократичного розвитку сучасної Росії виглядає доволі примарно.