ВАСИЛЬ БОДНАР: РОСІЯ РОЗДМУХУЄ МІЖНАЦІОНАЛЬНІ КОНФЛІКТИ В УКРАЇНІ

QHA поспілкувалося із Заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем про те, як просувається вирішення непорозумінь України з сусідами та про порядок денний Києва з іншими сусідами

КИЕВ (QHA) –

На додачу до недружньої Росії на Сході, останній рік показав також ускладнення політичного ландшафту на західних кордонах України. Зростання популістських та націоналістських настроїв у Польщі та Угорщині, хоча й пов’язане більшою мірою з незадоволенням політикою Брюсселю і тими процесами, які відбуваються в рамках ЄС, частково відбивається і на відносинах з Україною. Цьому приклад — мовне та історичне питання.

QHA поспілкувалося із Заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем про те, що робить Україна для того, щоб звести негативний ефект від розбіжностей у мовному та історичному питаннях до мінімуму і у той же час підтримувати співпрацю у справді важливих для Києва напрямках на високому рівні.

Польща: історія та практична співпраця

QHA: 16 лютого відбулося засідання комісії Україна — Польща на рівні віце-прем’єр-міністрів. Як ви оцінюєте його результати? Чи є ще невирішені моменти?

Василь Боднар: Насправді, сам факт проведення комісії — це вже важливий крок. Зустріч віце-прем’єрів планувалась давно. Про неї мова йшла ще з листопада місяця, потім у грудні підтвердили президенти. Те, що ми почали цей діалог, це вже великий крок уперед. Інша справа, це те, що стосується змісту. З минулого року досить багато змінилося. Зокрема в Польщі були ухвалені зміни до закону про інститут національної пам’яті. Почастішали випадки певних антиукраїнських випадів. Тобто, дещо змінилася ситуація. Звичайно на самих перемовинах ми порушили питання, які нас турбують, обговорили питання, які пов’язані з ексгумацією і вшануванням місць пам’яті.

У принципі, як ми вважаємо, діалог відбувся конструктивний. Ми маємо спільне розуміння як далі працювати, але деякі теми нажаль перейшли у віртуальну площину, а не в практичну. Тому, сподіваємось на продовження конструктивного діалогу і те, що ми вирішимо ці проблемні питання разом у предметній розмові, а не через засоби масової інформації.

QHA: Тобто, планується ще одне засідання комісії?

Василь Боднар: Насправді, як такої комісії немає. Це новий формат зустрічі віце-прем’єр-міністрів. За результатами цих перемовин у нас накопичилося декілька блоків запитань. І ми спробуємо зараз розпочати предметний діалог у різних інституціях. МЗС бере на себе одну сферу питань, Міністерство культури, Інститут національної пам’яті, Державна комісія з питань увічнення інші. Кожен розбирає свою тематику. Пан П. Розенко запросив свого візаві пана П. Глінського до Києва для остаточного узгодження питань, які цікавлять обидві сторони після проведення відповідної підготовчої роботи.

QHA: Коли можна очікувати на таку зустріч?

Василь Боднар: Я думаю, що ми вийдемо за декілька місяців на чергову зустріч. Принаймні, я на це сподіваюся.

QHA: Серед цих блоків питань, які є найбільш проблемними?

Василь Боднар: Польська сторона ставить питання відновлення ексгумації, наша сторона ставить питання щодо змін закону про Інститут національної пам’яті Польщі і розгляд питань, які спровокували так звану «заборону» ексгумації, тобто, це відновлення українських пам’ятників, які були пошкоджені або знищені на території Польщі.

Тут треба вибудувати чітке розуміння причин і наслідків. Так звана «заборона» на ексгумацію була введена у зв’язку із тим, що процес демонтажу українських пам’ятників у Польщі почав набувати офіційного характеру. Мова йде, насамперед, про відомі події в Грушовицях біля Перемишля. Але й варто згадати про відсутність реагування польської влади на вандалізм декількох інших пам’ятників. Хочу підкреслити, що на території України також мали місце пошкодження польських пам’ятників. Але усі вони відновлені коштом нашої сторони, зроблено численні заяви. Нажаль, з польського боку цього не спостерігається.

Польська сторона вважає, що більшість знищених пам’ятників нелегалізовані (п’ять із семи). Але ж на території України так само значна частка польських пам’ятників встановлені не у відповідний до закону спосіб. Проте, їх не тільки не демонтують, але й навіть відновлюють, як це мало місце у 2017 році з пам’ятником у Гуті Пеняцькій на Львівщині.

Наша сторона пропонувала перемовини стосовно легалізації пам’ятників з обох боків кордону, також як стосовно проблем ексгумації. Проте, діалог на рівні експертів не дав тих результатів, яких би хотілося, тому питання було винесено на рівень віце-прем’єр-міністрів.

На жаль, дуже багато питань розкручено в медіа з негативною конотацією, натомість, я вважаю, що проблеми треба предметно обговорювати на двосторонніх перемовинах, а не за допомогою засобів масової інформації.

QHA: Чи відображається конфлікт з питань історії на інших сферах співробітництва?

Василь Боднар: Насправді, конфлікту як такого немає. Має місце суперечка, здебільшого, віртуального характеру. Є неузгоджені питання, але практична співпраця йде своїм шляхом. Ми маємо добре розвинену оборонну, торгівельну, прикордонну співпрацю, ефективні зв’язки між регіонами, взаємодію у реалізації конкретних проектів.

Насправді, відбувається така двовимірна взаємодія. Тобто, практична співпраця йде досить добре і ми можемо нею пишатися. Крайнім прикладом цього є солідарність з питань постачання газу — польська сторона погодилася продавати більші обсяги газу. Питання ціни — це звичайно комерційна річ, але воно є.

Інша справа, це медійні сигнали, які звучать з обох сторін. Вони, насправді, не відображають того характеру практичної співпраці, а більше мають емоційний вимір. Тут не потрібно маніпулювати, зокрема порівнювати марш радикалів у Львові з питаннями постачання газу. Адже польські радикали провокаційно вимагають повернення Львова до Польщі і це декларують банерами на своїх маршах. Це ж не означає, що це польська держава це вимагає. Так само будь-які дії радикалів не потрібно асоціювати з діями української влади.

Навпаки, Міністр Павло Клімікін, перебуваючи з візитом у Львові на початку березня, здійснив доволі символічний жест поклавши квіти і вшанувавши пам’ять поляків, які загинули під час українсько-польської війни 1918 — 1919 рр. Так само було спільне вшанування одного етнічного поляка, який загинув боронячи Україну зараз, під час російсько-української війни. Ці жести також мають бути поміченими.

Угорщина: дочекатися парламентських виборів

QHA: Історія з блокуванням Угорщиною засідання комісії Україна — НАТО продемонструвала, що на цьому напрямку теж не все гаразд. Чи є зараз передумови для нормалізації відносин з Угорщиною?

Василь Боднар: Насправді, це зловживання Угорщиною своїм правом як члена НАТО, оскільки тематика захисту нацменшин врегульовується на двосторонньому рівні. Ми вже організовували декілька раундів консультацій, де докладно обговорювали усі питання.

Останній раунд консультацій відбувся в Ужгороді 7 лютого, де на прес-конференції було відзначено позитивні результати перемовин. Водночас, наступного дня виходить речник МЗС Угорщини і заявляє, що ні про що не домовилися. Не зважаючи на попередні домовленості, угорська громада відмовилася від консультацій з Міністерством освіти і науки. Системними стали агресивні нападки на Україну в угорських ЗМІ та з боку офіційних осіб.

Тобто, якщо проаналізувати всю риторику угорської сторони, вона має політичний вимір і як ми розуміємо, це пов’язано насамперед з виборами, які матимуть місце у квітні місяці. Ми, звичайно, не відповідаємо такою агресивною риторикою, а пропонуємо практичні кроки з врегулювання.

Насамперед, основним дороговказом у цьому питанні є рекомендації Венеційської комісії. Вони ухвалені і ми, на відміну від деяких інших наших партнерів, вже почали роботу над їхньою імплементацією. Зокрема, уряд вже затвердив законопроект про розширення перехідного періоду до 2023 року. Рекомендації, які стосуються мов ЄС, планується включити до Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО на 2017 рік. Ми пропонуємо чіткий і зрозумілий алгоритм консультацій як з меншинами, так і з угорською стороною.

Нажаль, поки що це відбувається тільки в медіа і продовжується необґрунтована критика, яка не має під собою жодних підстав. Звичайно, ми пропонуватимемо й надалі робити не політичні заяви, а конкретні кроки. Ми вже закликали громаду, офіційний Будапешт повернутися за стіл перемовин і почати предметну розмову, а не мову ультиматумів.

Більше того, ми залучаємо також і міжнародних партнерів. Це і ОБСЄ — Верховний комісар з питань національних меншин відвідав Закарпаття на початку лютого, це і Рада Європи, яка допомагає у зміцненні інституційних спроможностей для забезпечення прав національних меншин, це інші наші міжнародні партнери, у тому числі Сполучені Штати. Ми у цьому випадку показуємо повну відкритість і конструктивність. Можливо потрібно витримати паузу до виборів. Тоді ми побачимо наскільки готова угорська сторона врегульовувати питання, а не загострювати їх.

QHA: Міністр Клімкін 5 лютого заявив, що за диверсією у Закарпатті «стирчать російські вуха»

Василь Боднар: Це однозначно. Це підтверджує слідство, яке провели наші правоохоронці. Це підтверджує затримання у Польщі двох виконавців, які вчинили злочин на початку лютого. Це стосується і другого підпалу. Зараз затримані перебувають під слідством, і я думаю, поліція нам детально розкаже, як це відбувалося і хто замовник, але попередня інформація свідчить про те, що всі замовлення щодо вчинених актів вандалізму тягнуться до російських спецслужб.

Більше того, як і у контексті Польщі, так і колись це було з Болгарією і Румунією, ми маємо чіткий російський слід у провокуванні міжетнічних сутичок. З Польщею це мало місце у вигляді як знищення пам’яток, так і нападу на Генеральне консульство РП у Луцьку і наші спецслужби довели російський слід цих провокацій.

У випадку з приміщенням угорської громади, також доведено, що це чіткий російський слід і «Фаланга», члени якої воювали на сході України на боці сепаратистів і росіян, і тутешні наймані за гроші виконавці також ведуть до росіян. Більше того, є інформація про плани щодо нападів на румунські школи в Україні, які так само підтверджує наша Служба безпеки.

Окрім того, минулого року ми мали випадки нищення чи вандалізації болгарських пам’ятників на півдні України. Це також мало на меті роздмухати конфлікт на базі національної ненависті на півдні Одещини. Це говорить про те, що росіяни не зупиняються перед спробами дестабілізувати ситуацію у відносинах з національними меншинами в Україні, зокрема, використовуючи ситуацію із законом про освіту.

Болгарія: східне партнерство і нацменшини

QHA: Минулого тижня ви були з візитом у Болгарії. Враховуючи її головування у першому півріччі цього року, якими є пріоритетні напрямки діалогу Києва та Софії?

Василь Боднар: Насправді, це були двосторонні консультації і відзначення 100-річчя встановлення дипломатичних відносин. Дійсно, ми вперше відзначали на такому рівні 100-річний ювілей, оскільки Болгарія була серед тих, хто визнав українську незалежність у 1918 році.

Основний результат наших консультацій — це домовленість про активізацію двостороннього діалогу, координацію і взаємодію у рамках болгарського головування у Європейському Союзі. Зокрема, одним із пріоритетів болгарського головування є ініціатива «Східне партнерство». У його рамках ми плануємо також низку заходів, плюс проекти, які будуть реалізовуватися на території України. Окрім того, ми плануємо і передали запрошення болгарській стороні, щоб відбулися візити на рівні прем’єр-міністра, міністра закордонних справ і президента до України.

Попередньо у нас є підтвердження про готовність організації візиту президента. Конкретні терміни будуть повідомлені Адміністрацією Президента України. Ми зараз працюємо над підготовкою цього візиту. Окрім того, серед наших планів є чергове засідання економічної комісії, домовленості щодо взаємодії з болгарською стороною стосовно забезпечення прав національних меншин, оскільки на території України проживає велика болгарська меншина і в принципі ми маємо питання, які нам необхідно узгодити, зокрема у світлі освітнього закону.

Київ — Анкара — Баку: новий формат співпраці

QHA: На 6 березня була запланована ваша участь у консультаціях з приводу створення нового механізму співпраці Київ — Анкара — Баку. Що нового у такому форматі, адже в України налагоджена співпраця з Туреччиною та Азербайджаном і на двосторонній основі?

Василь Боднар: Формування такого двостороннього формату — це давно назріле питання. Азербайджан і Туреччина — це стратегічні партнери України. Нас поєднують не просто звичайні двосторонні відносини, а співпадіння інтересів у регіоні. Ми  плануємо винести на обговорення тематику пов’язану з безпекою у регіоні, зміцненням економічної взаємодії і можливість напрацювання тристоронніх проектів.

Азербайджан і Туреччина — це країни, з якими у нас досить серйозна торговельна взаємодія. З Туреччиною в нас досить розвинута туристична співпраця, тобто більше мільйона наших громадян вже відвідали Туреччину.

В нас є досить чітке розуміння один одного в політичній площині і три країни мають спільний підхід до необхідності забезпечення територіальної цілісності. Це стосується як України в рамках міжнародно визнаних кордонів, так і Азербайджану, оскільки Азербайджан давно має проблему з територіальною цілісністю через Нагірний Карабах. Проблематика взаємодії у політико-безпековій сфері буде однією із тем переговорів.

Оскільки усі три країни залучені до реалізації енергетичних проектів, це буде одним із важливих компонентів нашої взаємодії. Це питання транспортної взаємодії, тобто комунікації Чорним морем, залізничні комунікації, розвиток авіаційного сполучення. Це можливість спільної реалізації проектів на ринках третіх країн. Це цікаві проекти, які, поки що не час оголошувати, але я думаю, настане час про них говорити. Тому, ідея була провести саме такі узгоджувальні консультації для формування спільного порядку денного і взаємодії у трьохсторонньому форматі, що цікавить усі три сторони. Наразі, ці консультації перенесені з об’єктивних причин, але, я сподіваюся, що ми найближчим часом отримаємо дату і проведемо ці консультації у належному форматі.

Окрім того, у нас розвиватимуться і двосторонні напрямки співпраці. Ми також розраховуємо, що після виборів в Азербайджані ми відновимо співпрацю нашого стратегічного формату взаємодії на рівні президентів. Також очікується проведення економічної комісії. З Туреччиною у нас теж запланована низка заходів. Цього року планується візит Глави МЗС України до Туреччини і контакти на рівні президентів.

Туреччина: економіка, безпека і кримські татари

QHA: Яка ситуація із зоною вільної торгівлі з Туреччиною? Чи є там прогрес?

Василь Боднар: Прогрес є, але він поступовий, тому що ці перемовини ведуться на рівні фахівців міністерств економіки, координує його з нашого боку пані Н. Микольська. Вона провадить досить предметний діалог по кожному з пунктів, які стосуються тарифів, послуг, конкретного рівня доступу товарів на ринок одне одного і тут я не хочу заходити у сферу компетенції колеги.

Поки що у нас залишаються питання, які потрібно узгодити, оскільки ми хочемо мати повноцінну зону вільної торгівлі, яка максимально сприятиме лібералізації торгівлі між нашими країнами.

Нажаль, не всього вдається досягти одразу, оскільки турецький ринок доволі закритий і не всі товарні групи, зокрема сільськогосподарська, можуть вільно потрапити до турецького споживача. Тому це і є предметом наших перемовин.

Водночас, діалог відбувається конструктивно, з обох сторін є воля рухатися вперед і домовлятися.

QHA: Чи відбивається на співпраці з Україною, зокрема у сфері безпеки, зближення Туреччини з Росією?

Василь Боднар: На сьогодні ми маємо досить добру практичну і політичну співпрацю з Туреччиною. Ми вдячні за принципову позицію Туреччини щодо підтримки територіальної цілісності України і невизнання окупації Криму. Це залишається наріжним каменем наших відносин і з самого початку українсько-російського конфлікту ми бачимо принципову позицію Туреччини у цьому плані.

Ми так само розуміємо, що Туреччина прагне розвивати відносини з іншими державами, виходячи зі своїх інтересів. Маючи практичний інтерес до взаємодії з Росією у певних сферах, Туреччина виходить з того, як вона це зараз бачить.  Досвід останніх чотирьох років показує, що така співпраця не відбивається на двосторонніх українсько-турецьких відносинах. Це означає, що Туреччина знаходить баланс між інтересами у відносинах з Росією і взаємодією з Україною у тих сферах, які складають взаємний інтерес.

Нас турбували і продовжують турбувати випадки незаконного заходу суден в окупований Крим. Звичайно, ми вдячні турецькій стороні за офіційне інформування і власників, і компанії, які використовують певні судна, тобто офіційно робиться дуже багато, але такі випадки все-таки трапляються. Це так само є предметом і перемовин, і донесення наших сигналів до турецьких партнерів, але на щастя кількість таких випадків зменшилася. У цьому ми бачимо добру волю турецької сторони.

Звичайно, нас об’єднує спільне бажання забезпечити права кримських татар і в цьому плані ми так само плідно взаємодіємо. У більшості переговорів як правило бере участь Мустафа-ага (Мустафа Джемілєв — лідер кримськотатарського народу — ред.), ми надзвичайно вдячні за конструктивну позицію і підтримку доволі активного діалогу на цьому рівні. Так само позиція турецької сторони щодо підтримки кримських татар для нас абсолютно визначальна і важлива, оскільки тут ми маємо співпадіння поглядів на 100% і готові далі спільно працювати.

QHA: Минулого року було досягнуто прогресу щодо зони вільної торгівлі ГУАМ. Що планується далі?

Василь Боднар: Угода підписана, зараз йде мова про підписання окремих протоколів, які стосуються конкретних митних справ, щоб уніфікувати тарифи, зменшити навантаження на переміщення товарів. Тобто, мова вже йде про конкретні речі, які спрямовані на імплементацію підписаної угоди і робота у цьому плані ведеться. Під час візиту до Баку, я так само планую обговорити це питання з азербайджанською стороною. 15 лютого я мав консультації з молдовською стороною. Також ми очікуємо на візит Віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ Грузії, він отримав запрошення від нашого міністра і ми зараз узгоджуємо конкретні терміни. Тому це питання на порядку денному як двосторонніх, так і багатосторонніх переговорів. Окрім того, зараз в ГУАМ головує молдовська сторона і вона також визначила цей трек одним з основних в рамках свого головування. Ми їх абсолютно підтримуємо і робимо все, щоб підписана угода повноцінно імплементовувалася.

Білорусь: транзит та шпигуни

QHA: 26 лютого у Мінську відбулися українсько-білоруські консультації. Розкажіть, будь ласка, про що говорили, зокрема, чи порушувалося питання постачання нафти на Мозирський НПЗ з України?

Василь Боднар: Я думаю, що співпраця в енергетичній сфері — це окремий трек, який відбувається незалежно від наших консультацій. Консультації мали більш МЗСівський характер. Основна увага була сконцентрована на підготовку двосторонньої економічної комісії та регіонального форуму. Окрім того, була низка питань практичного характеру. Зокрема, білоруська сторона порушила питання щодо свого вступу до Світової організації торгівлі. Ми обговорювали декілька тем пов’язаних з перебуванням наших громадян на території Білорусі, які виникають виклики у зв’язку із тим, що між Росією і Білоруссю існує спільний міграційний простір. Тем до обговорення багато, не все одразу можна вирішити, але діалог був досить позитивним і його потрібно постійно підтримувати.

Після того, як ви знаєте, була телефонна розмова двох президентів. Було декілька практичних домовленостей і ми виходимо на осінь на форум регіонів, який відбудеться у Гомелі і на це сконцентрується наша підготовча робота обох сторін. Питання енергетики — це тематика, яка обговорюється безпосередньо між міністерствами енергетики і ми її у цьому контексті не торкалися.

QHA: Яка ситуація з так званим українським шпигуном Павлом Шоройком?

Василь Боднар: Ми офіційно звернулися щодо цього питання, але нажаль не маємо офіційної відповіді білоруської сторони. За неофіційними даними, дійсно, вже відбувся суд і зараз питання отримання офіційного підтвердження, яка йде кваліфікація, підтвердження фактів. У цьому випадку працює наше консульство, яке безпосередньо спілкується з нашим громадянином.

Ми абсолютно не приймаємо риторику, яка звучить у ЗМІ про те, що це шпигун. Була офіційна заява відповідних органів, які чітко задекларували, що зазначений журналіст не має ніякого відношення до спецслужб. Він здійснював свою професійну діяльність винятково як журналіст і те, що йому інкримінується, звичайно не має нічого спільного з реальністю. Інша справа, як це відбувається і наскільки цей судовий процес був закритий, що це все ж інкримінується і які наслідки. Ми зараз очікуємо відповіді від білоруської сторони.

QHA: Чи можлива екстрадиція або помилування Шоройка?

Василь Боднар: Це залежить від білоруської сторони.

QHA: Раніше озвучувалась ідея використання Дніпра для транзиту білоруських товарів через Україну. На якому етапі цей проект?

Василь Боднар: Це було предметом перемовин на найвищому рівні, зараз відбулися предметні консультації між міністерствами транспорту. Йде мова про розчистку гирла Дніпра для проведення суден з вантажами і цей проект вимагає відповідних грошових вкладень. Зараз наші експерти узгоджують хто, яким чином і коли зможе провести ці днопоглиблювальні роботи, але є згода двох сторін, що напрямок цей перспективний, можемо тут працювати і є вказівка від глав держав і згода конкретних міністерств предметно над цим працювати.

QHA: Коли можна очікувати перших вантажів?

Василь Боднар: Я думаю, що все залежить спочатку від техніко-економічної документації, наявності виконавця і джерел фінансування. Якщо ці три речі будуть узгоджені, тоді буде виписано відповідний план проведення днопоглиблювальних робіт і в залежності від темпів робіт, буде розпочато транспортування вантажів. Конкретно це питання до тих, хто веде перемовини, але я думаю, що вже цього року перспективи у нас є. Там насправді невеликий обсяг робіт.

Дякую за інтерв’ю!

Спілкувався Роман Кот

ДЖерело: “QHA”