Ганна Шелест

Регіон:
ЄС
Країна:
Об’єднане Королівство
Тема:
Публічна дипломатія

НАПРЯМИ СПІВРОБІТНИЦТВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА УКРАЇНИ

Велика Британія залишається одним з ключових партнерів України в Європі, в першу чергу у безпековій сфері та протидії російській агресії. Незважаючи на вихід Британії з ЄС, що ослаблює, певним чином, проукраїнські настрої всередині Союзу, тим не менш, відкривається вікно можливостей для активізацій двостороннього українсько-британського діалогу. Це пов’язано з можливістю підписання більш амбітної угоди про зону вільної торгівлі, активізацією безпекового та оборонного діалогу, задоволення британських амбіцій у сфері нової глобальної зовнішньої політики. Водночас, необхідно розуміти, що Україна буде займати важливу, але не пріоритетну роль у зовнішній політиці Британії у перші роки пост-Брекзіту, через необхідність вирішення питань двостороннього порядку денного з ключовими світовими партнерами, подоланнями внутрішніх наслідків виходу з ЄС та поточної пандемії.

Незважаючи на зафіксований на рівні заяв очільників держав стратегічний характер двосторонніх відносин (2008 р.), поточний стан договірно-правової бази між Україною та Великою Британією потребує аудиту та оновлення. Британія окремо згадується в Указі Президента України №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» у розділі щодо зовнішньої політики у розрізі забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством після виходу Великої Британії зі складу ЄС, та у рамках Групи 7.

Серед основних питань, які на сьогодні цікавлять Україну у відносинах з Британією:
  • Підписання нової базової Угоди, включаючи зону вільної торгівлі (14 січня 2020 р. розпочались українсько-британські робочі консультації на рівні МЗС щодо нової базової угоди про співробітництво між Україною та Великою Британією, переговори щодо зони вільної торгівлі розпочались ще у 2018 році і знаходяться на фінальному етапі).
  • Британські інвестиції в Україну (Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку із загальним обсягом інвестицій станом на 1.10.2019 – 2.03 млрд дол. США).
  • Підтримка Лондоном позиції України у рамках міжнародних організацій (в першу чергу Рада Безпеки ООН та НАТО).
  • Надання фінансової, технічної та дорадчої допомоги у перебудові сектору безпеки та оборони, підтримки реформ та незалежних медіа.
  • Співробітництво у сфері кіберзахисту, протидії гібридним загрозам, воєнної розвідки, військової освіти, військово-технічного співробітництва, розвитку оборонної інфраструктури, розбудова військово-морських сил.
  • Продовження британських санкцій проти Російської Федерації.
  • Боротьба з відмиванням коштів.
Серед основних питань, які на сьогодні цікавлять Велику Британію у відносинах з Україною:
  • Співробітництво у сфері АПК.
  • Військове та безпекове співробітництво, особливо щодо новітніх викликів, кібер безпеки та гібридних загроз.
  • Прозорість ведення бізнесу, захист інвестицій, належне функціонування банківського сектору (справа Приват банку та повернення виведених грошей).
  • Розбудова демократії та прав людини.
  • Співробітництво щодо протидії відмиванню коштів та транскордонної злочинності.

Протягом 2017-2019 рр. контакти на високому політичному рівні відбувались досить активно із однаковим рівнем інтенсивності з обох боків. Зміна урядів в обох державах не вплинула на цю тенденцію. Активні контакти відбувались по лінії міністерств культури, інфраструктури, економіки, оборони, закордонних справ. Певне уповільнення у 2019 році було пов’язано з виборами в Україні та Британії та закінченням процедури Брекзіту. Водночас, всі зустрічі на рівні очільників держави за останні 2 роки відбувались лише у рамках багатосторонніх заходів. У 2019 році значно знизилась активність на парламентському рівні, пік якої припав на 2018 р і відзначилася першим з 2009 р. візитом Голови ВРУ до Лондона.

Британія має чітку позицію щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України, зокрема у рамках міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ та Рада Європи). Як постійний член РБ ООН, Британія регулярно виступає на підтримку української позиції. Систематично робляться заяви на захист судноплавства в Чорному морі, щодо анексії АРК чи катастрофи рейсу MH17, незаконних дій РФ та загострення на Донбасі, політичних в’язнів. Значне пожвавлення відбулось після інциденту у Солсбері, коли російські дії торкнулися безпосередньо Великої Британії.

З 2014 року Велика Британія надає значну технічну допомогу, яка спрямована на внутрішні реформи, підтримку незалежних медіа, належного врядування, подолання наслідків конфлікту, боротьбу з корупцією та підтримку у розбудові ЗСУ. На 2017/2018 загальне фінансування програм склало – 31,6 млн фунтів . У 2018/2019 – 35,2 млн фунтів. У 2019/2020 – 36, 95 млн фунтів. Британська технічна допомога виділяється у рамках 4 фондів (the Conflict, Stability and Security Fund (CSSF); Good Governance Fund (GGF); Bilateral Programme Fund (BPF); DFID’s Humanitarian Fund) та програм фінансування Британської Ради.

У 2018 році Уряд Великої Британії підтвердив виділення 35 млн фунтів на технічну допомогу на підтримку проектів в сфері безпеки, оборонної реформи, просування миру, боротьби з корупцією та цивільний нагляд, підтримку реформ через Фонд належного врядування, різні програми щодо економічних та політичних реформ, підтримку НАБУ та Бізнес Омбудсмена, гуманітарну допомогу та боротьбу з російською дезінформацією.

У 2019 році допомога була розширена, зокрема додаткових 4 млн фунтів виділено на проекти підтримку розвитку медіа. На 2020 рік Велика Британія анонсувала понад 37 млн фунтів (сфери: оборона, миротворча діяльність, боротьба з корупцією, врегулювання гуманітарних питань, права жінок, забезпечення рівних можливостей), з яких 9 млн фунтів на нові проекти для розвитку незалежних медіа. Ще 4 млн фунтів до березня 2021 буде виділено на підтримку реформи охорони здоров’я за допомогою проекту, який фінансує спільно з USAID Ukraine (побудова прозорої, підзвітної та ефективної систему охорони здоров’я).

Останні 2 роки співробітництво у безпековій та військовій сфері є одним з найактивніших та найпродуктивніших, як на високому політичному рівні, так і на рівні тренувань, радників, військової освіти. Протягом 2014-2015 рр. Велика Британія надала значну матеріально-технічну допомогу ЗСУ. Регулярні візити обох сторін на рівні очільників МО, ГШ ЗСУ, ВМС та інших військових делегацій. Українські військово-транспортні літаки надавали логістичну підтримку ЗС ВБ. В Україні продовжують працювати британські інструктори у рамках операції «Орбітал» (2015-2023), а у 2019 році мандат місії також поширився на тренування ВМС.

21.11.2018 Спільна заява міністерств оборони окреслила пріоритети кіберзахисту, протидії гібридним загрозам, воєнної розвідки, розширення операції «Орбітал», військової освіти, військово-технічного співробітництва, розвитку оборонної інфраструктури.

Останні роки спостерігається сталий ріст українського експорту до Великої Британії, який після виходи Британії з ЄС має шанси на додатковий ріст, у зв’язку з менш протекціоністською політикою Лондона щодо сільгосппродукції на відміну від інших країн ЄС. Чверть товарообігу припадає на продукцію АПК. ТОП-3 українського експорту у 2019 складали зернові, олія соняшникова, насіння олійних культур. ТОП-3 британського імпорту в Україну: алкогольні напої, заморожена риба, тютюн.

Водночас, наявне від’ємне сальдо у торгівлі товарами. Загальний товарообіг (товари та послуги) у 2019 склав – 2,6 млрд дол. США, порівняно з 2,53 млрд дол. США у 2018 р. Цей рівень не досягає очікуваних до 2020 року 3,5 млрд дол. США, про які говорилось на найвищому рівні протягом 2017 р.

Таблиця 1: Зовнішня торгівля товарами – млн дол. США

Рік експорт імпорт Загальний обсяг
2019 682.1 767.2 1449.3
2018 584.2 892.1 1476.3
2017 480 798.9 1278.9
2016 317.8 709.2 1027

 

Таблиця 2: Зовнішня торгівля послугами – млн дол. США

Рік експорт імпорт Загальний обсяг
2019 583.5 586.5 1170
2018 557.3 500.7 1058
2017 572.8 499.3 1072.1
2016 453 544.4 997.4

  НАПРЯМИ, РОЗВИТОК ЯКИХ Є ПЕРСПЕКТИВНИМ ДЛЯ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У КОНТЕКСТІ ВИХОДУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ З ЄС

Проведення аналізу стратегічного середовища та визначення нової концепції зовнішньої політики Великої Британії визначено прем’єр-міністром Б. Джонсон одним з головних завдань до кінця 2020 року. Оголошено про прагнення Об’єднаного королівства повернутися до ролі глобального гравця, але деталі Стратегії глобальної Британії ще доведеться визначити. За таких умов, Україна має можливість зайняти більш пріоритетне місце в британській зовнішній політиці, як через британське прагнення розширення власних активностей (але тут значна конкуренція з Балканами та Близьким Сходом), так і через українські ініціативи взаємовигідних проектів та спільних тем, які можуть бути озвучені у процесі політичних консультацій та міжпарламентського діалогу.

Перспективними для співробітництва України та Великої Британії можна вважати наступні сфери:

  1. Військове та військово-технічне співробітництво, особливо по лінії ВМС. Інвестиційні проекти в оборонно-промисловому комплексі.
  2. Кібербезпека.
  3. Боротьба з гібридними та терористичними загрозами.
  4. Боротьба з відмиванням грошей та корупцією.
  5. Питання розбудови національної та глобальної стійкості, що стає більш актуальним на фоні боротьби з COVID-19, у т.ч. боротьба з дезінформацією.
  6. Посилення співпраці розвідувальних служб.
  7. Співробітництво та торгівля у сфері АПК.
  8. Залучення британських інвестицій до України.
  9. Морегосподарський комплекс.
  10. Зелена енергетика.
  11. Інформаційні технології.
  12. Питання візової лібералізації.
  13. Технічна допомога для реінтеграції тимчасово окупованих територій України, податкової та митної реформи, боротьби з відмиванням грошей, реформи системи охорони здоров‘я, антикорупційної реформи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ЩОДО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Британська позиція щодо РФ є чіткою і значно сформувалась та кристалізувалась після інциденту у Солсбері у 2018. Водночас, варто розділити британську позицію на 3 треки:

  1. Звичайні двосторонні відносини, в першу чергу, економічні.
  2. Український трек.
  3. Наслідки Солсбері.

Британсько-російський політичний та культурний діалог завжди був на високому рівні. Серед британських парламентарів достатня кількість русофілів і тих, хто активно працював над пост-радянським діалогом та культурними контактами. Водночас, у 2014 році такі контакти майже припинились, і більшість оголошених проектів була скорочена.

Проблемою залишалась позиція багатьох британських ЗМІ, чиї корпункти, що висвітлювали Україну, знаходились у Москві, відповідно подана інформація мала певне викривлення. Другою проблемою залишається багаторічна робота російської сторони з британськими політиками, фінансова підтримка кампанії за Брекзіт та окремих політиків. Третя проблема – лобіювання ідеї, що британський фінансовий сектор може значно втратити через анти-російські санкції.

У 2019 товарообіг Росії з Великою Британією склав 17,3 млрд дол. США, збільшившись на 25,86%. В свою чергу у 2018 році товарообіг складав 13,7 млрд долл. США і теж збільшившись на 7,9% у порівнянні з 2017 роком. Частка Великобританії у зовнішньоторговельному обороті Росії складає приблизно 3%. У структурі експорту Росії до Великої Британії у 2019 році основна частка поставок припала на два наступні види товарів: Дорогоцінні метали і камені – 48,07% від усього обсягу експорту Росії до Великої Британії та мінеральні продукти – 45,46%. У 2018 р. основна частка поставок припадає на мінеральні продукти – 78% від усього обсягу експорту Росії до Великобританії, а на дорогоцінні метали і камені – 9,4%.

Український трек. Велика Британія з перших днів російської агресії зайняла чітку проукраїнську позицію, будучи однією з основних держав, яка наполягала на санкціях та підтримувала Україну у рамках міжнародних організацій. Заяви прем’єр-міністра Терези Мей були жорсткими і неодноразово називали РФ агресором. ВБ не визнає анексію Криму, і щорічно виступає з відповідними заявами. Лондон є послідовним прихильником санкцій, які можуть посилитися після виходу з ЄС.

Позиція теперішнього прем’єр-міністра Великої Британії Б.Джонсона певним чином еволюціонувала. Ще у 2016 році він перекладав часткову провину за події в Україні на ЄС, заявляючи, під час дебатів щодо референдуму по Брекзіту, що це дії ЄС спровокували РФ. Але вже з 2018 року позиція Б. Джонсона стала більш визначеною.

Зокрема, у грудні 2019 р. він заявив, що помилявся, коли вірив у можливість перезавантаження відносин з Росією. У січні 2020 р. під час конференції по ситуації в Лівії знов прозвучала заява від Джонсона, що «нормалізації у двосторонніх відносинах не відбудеться поки РФ не припинить дестабілізуючу діяльність, яка несе загрозу Британії та союзникам та підриває безпеку наших громадян та колективну безпеку».

Б. Джонсон знаходиться під прискіпливою увагою ЗМІ та експертів через його попередні контакти з російськими представниками, включаючи тих, хто має зв’язки з спецслужбами, фінансування консервативної партії росіянами з урядовими зв’язками, російської (у т.ч. фінансову) підтримки Брекзіту, та блокування у листопаді 2019 публікації звіту щодо російського втручання у британські вибори.

РФ активно працювала в Британії щодо кібератак та просування дезінформації, по основним темам Брекзіту, інциденту у Солсбері, і серед останнього – короновірусу.

На сьогодні, Велика Британія підтримала увесь пакет міжнародних санкцій через окупацію Криму, агресію на Сході та захоплення українських кораблів в Керченській протоці. Всі ці санкції були запроваджені у рамках ЄС, але вже прийняте рішення про їх продовження незважаючи на Брекзіт.

Водночас, Британія наклала додаткові санкції після інциденту у Солсбері. Цей пакет складається з двох частин – безпосередні санкції, зокрема, висилка російських дипломатів та ті, що пов’язані з незаконним використанням хімічної зброї. Та законодавство щодо відмивання грошей, прийняте у 2018 році, зокрема Sanctions And Anti-Money Laundering Act 2018.

На сьогодні діють санкції чотирьох категорій – заморозка активів, фінансові та імміграційні санкції проти окремих відповідальних осіб, торгові санкції, фінансові санкції проти юридичних осіб.

ІНТЕРЕСИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У РАМКАХ ОКРЕМИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Інтереси Великої Британії в ОБСЄ:

Серед основних тем, на підтримку яких останній час виступала Велика Британія у рамках ОБСЄ, варто відмітити:

  1. Віденський документ та контроль над озброєннями. Покращення військової безпеки шляхом заохочення більшої відкритості, прозорості та співробітництва.
  2. Боротьба із сучасним рабством та торгівлею людьми,
  3. Розвиток незалежних медіа,
  4. Питання гендерної рівності,
  5. Релігійні права та боротьба з релігійним екстремізмом,
  6. Боротьба з тероризмом та радикалізмом,
  7. Кібербезпека,
  8. Боротьба з організованою злочинністю,
  9. Повноцінна робота СММ ОБСЄ в Україні та врегулювання ситуації на Донбасі.

Велика Британія є одним з найбільш послідовних та активних прихильників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на сході України. На початкових етапах функціонування місії саме британська сторона у великих об’ємах забезпечувала СММ необхідним обладнанням, транспортом та спеціалістами. У складі СММ ОБСЄ британський персонал є одним з найбільших.

Регулярні протести Великої Британії у рамках ОБСЄ російській стороні щодо неможливості представників місії отримати доступ на тимчасово окуповані території. Чітко демонструється розуміння відповідальності Росії за підконтрольні їй незаконні збройні формування так званих “Л/ДНР”.

Інтереси Великої Британії у ПАРЄ

Рада Європи загалом, та ПАРЄ зокрема, не є серед пріоритетних міжнародних організацій для реалізації зовнішньої політики Великої Британії. Майданчик ПАРЄ британці сприймають скоріше як потенційне місце просування “м’яких” інтересів. Аналіз роботи членів делегації у комітетах ПАРЄ показує тренд до гуманітарних та соціальних питань.

20 січня 2020 Велика Британія представила нову делегацію до ПАРЄ. З 15 членів делегації, 8 увійшли до групи Європейських консерваторів, 6 – до групи соціалістів, та 1 – незалежні.

На сьогодні, британські депутати займають наступні важливі позиції:

Голова Моніторингового комітету, Голова підкомітету з питань дітей та молоді-мігрантів Комітету з питань міграції, біженців та ВПО, голова підкомітету з питань штучного інтелекту та прав людини Комітету з питань правових питань та прав людини, заступника голови Комітету з політичних питань та демократії, заступника голови підкомітету з питань Близького Сходу та арабського світу, спів-доповідачів по Туреччині та Російській Федерації.

Водночас, можна очікувати більш активної залученості британської делегації після 31 грудня 2020 року (виходу з ЄС) та через стратегію повернення до глобальної ролі.

Найперше варто відмітити позицію британської делегації щодо повернення в ПАРЄ та відновлення у правах делегації РФ. Під час голосування з 13 членів делегації 8 проголосувало проти повернення російської делегації (7 з них – депутати Консервативної партії). Зважаючи на незмінність ставлення до Росії серед членів та керівництва Консервативної партії, підтверджену і у заявах прем’єр-міністра Джонсон кінця минулого року.

Інтереси Великобританії в НАТО

Незважаючи на вихід з ЄС, офіційний Лондон чітко наголосив на тому, що залишається провідним членом НАТО і зберігає всі зобов’язання всередині Альянсу. Євроскептичні настрої в Британії, пов’язані з ЄС ніколи не мали впливу на схвальне сприйняття британського членства в НАТО.

Наразі Велика Британія розглядає НАТО як основу своєї національної безпеки, і після виходу з ЄС можна очікувати активізації роботи у т.ч. по лінії Вашингтон-Лондон. На сьогодні Британія є другим контрибутором в НАТО, а витрати на оборону складають за різними оцінками 1,8-2% від ВВП.

У 2018 році під час слухань у Палаті лордів представники МЗС заявляли, що національні безпекові пріоритети Великої Британії дуже схожі до загальних всередині НАТО. Велика Британія просуває ідеї політичної, військової та інституційної адаптації та модернізації НАТО (що відбувається після 2014 року та анексії Криму), що включає в себе покращення мобільності сил в Європі, нові стратегії в сфері кібер та морської безпеки, забезпечення більш швидкого прийняття рішень в середині НАТО та краще реагувати на кризи, чітка позиція по ядерному стримуванню, солідарності та допомозі у Середземному морі, а також в Іраку та Афганістані.

Велика Британія є частиною передової присутності НАТО у Східній Європі (Enhanced Forward Presence) для стримування російської агресії, зокрема у Польщі та Естонії. Також, через політику РФ Британія посилює своє співробітництво з Норвегією та Ісландією для захисту доступу Британії до Арктики. Крім того, Велика Британія очолює морську оперативну групу в Середземному морі, та бере участь у захисті повітряного простору над Чорним та Балтійським морями.

Британія і в форматі НАТО, як в загальному наративі своєї політики, налаштована скоріше проукраїнські. Позиція в більшості аспектах співпадає з поглядами США. Україна розглядається як найактивніший та найвідданіший союзник, але поза НАТО. Водночас необхідно відзначити значну військову співпрацю між Україною та Великою Британією, яка за об’ємом експертної та технічної співпраці стоїть нарівні із Сполученими Штатами та країнами Балтії.

Крім того, у рамках НАТО, Лондон виступає з жорсткою позицією щодо російського невиконання РСМД (договору 1987 року щодо ракет середньої та меншої дальності), таким чином, щоб бути готовими відповідати на подібні провокації з боку РФ та до її нових систем. В російському контексті розглядає офіційний Лондон підтримку України та Балканських країн, де РФ намагається підірвати суверенітет, в той час як ці країни мають право самі обирати своє майбутнє без російського втручання (за словами міністра оборони Вільямсона у лютому 2019).

РЕКОМЕНДАЦІЇ
  1. Запросити депутатів нового складу Парламенту Великої Британії з візитом до України, з обов’язковим відвіданням Донбасу.
  2. У Рамках ОБСЄ
    • забезпечити тиск на РФ щодо недопущення перешкоджання доступу СММ ОБСЄ на непідконтрольні території Луганської та Донецької областей, а також забезпечення безпеки персоналу місії;
    • спільна робота щодо оновлення Віденського документу;
    • Питання гендерної рівності,
    • Релігійні права, особливо в контексті обмеження прав кримських татар та ПЦУ у Криму.
  3. У рамках ПАРЄ можливе співробітництво та проведення спільних заходів на наступні теми:
  • Гуманітарні питання облаштування мігрантів (в тому числі внутрішньо переміщених осіб);
  • Права дітей під час конфліктів.
  • Питання регламенту, цінностей та принципів роботи ПАРЄ та РЄ у контексті повернення російської делегації.
  1. Можлива тематика спільних заходів:
  • Боротьба з корупцією та прозорість державних та публічних фінансів,
  • Гендерна рівність та питання залучення жінок до мирних процесі.
  • Врегулювання конфліктів у країнах-членах ГУАМ (можливість проведення багатостороннього заходу із залученням парламентарів відповідних країн)
  • Зелена енергетика та інновації.
  • Морська безпека та безпека судноплавства.