Геннадій Максак
Просування іміджу України закордоном
Крім законотворчої діяльності та участі у формуванні бюджетних рамок діяльності державних установ, які залучені до формування та реалізації зовнішньої іміджевої політики України, а також протидії дискредитаційній активності Кремля за кордоном, ВРУ має власні інструменти парламентської дипломатії, які грають значну роль у формуванні авторитету України на міжнародній арені.
1
Чому ця тема важлива?
В часи російської агресії проти України вимоги до комплексної міжсекторальної роботи над правильним іміджем нашої держави отримали додаткову вагу
Формування позитивного іміджу України за кордоном є однією з важливих функцій не тільки для Міністерства закордонних справ України чи урядових інституцій загалом. Правильно вибудовані інформаційні потоки, орієнтовані на закордонні цільові аудиторії з використанням всього інструментарію державних органів та неурядових інститутів, допомагають зробити країну зрозумілою. Це буде мати вплив, зокрема, і на забезпечення національних інтересів держави та поліпшення життя її громадян.

Українські урядові структури неодноразово робили спроби вийти на програмні засади популяризації Україні у світі. Наприклад, у 2003 за прем'єрства Віктора Януковича була затверджена Державна програма забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003-2006 рр. Хоча програма передбачала здійснення «інформаційно-пропагандистської» діяльності як всередині держави, так і за кордоном, одним з її завдань було формування в очах міжнародних партнерів сприйняття України як європейської держави. У 2009 році урядом Юлії Тимошенко була прийнята Державна цільова програма формування позитивного іміджу України до 2011 року.

На жаль обидві програми, в тому числі й через швидкоплинну зміну політичних обставин, не змогли забезпечити реальної комплексної координації зусиль. Символічним перекресленням всієї потенційно корисної діяльності стало політично вмотивоване запроторення Ю. Тимошенко за ґрати, що мало значний негативний вплив на імідж країни в очах європейських партнерів.

В часи російської агресії проти України вимоги до комплексної міжсекторальної роботи над правильним іміджем нашої держави отримали додаткову вагу. Нехтування цими вимогами може призвести не просто до іміджевих втрат, але і до дестабілізації держави та підваження нашої міжнародної суб'єктності. Побудова чіткого і зрозумілого національного або державного наративу дозволить ефективніше протистояти російській пропаганді. Кремль хоче нав'язати абсолютно хибний образ України світові. Приклади, яким може слідувати Україна щодо протистояння Росії в інформаційній сфері можна назвати Естонію, Грузію, а також, до певної міри, Фінляндію.

Нині перед Україною постали додаткові задачі, які безпосередньо пов'язані з її сприйняттям світовою спільнотою, західними партнерами:
Демонстрування чіткого і осяжного прогресу у реформуванні держави, в тому числі за підтримки західних партнерів та міжнародних організацій;
Доведення до інституцій ЄС та окремих країн-членів інформації щодо прогресу в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, готовності до глибшої секторальної інтеграції;
Своєчасне інформування світової спільноти, країни партнери про всі аспекти гібридної агресії, від якої потерпає Україна, порушення Росією прав і свобод громадян України на окупованих нею територіях. Саме це є основою для формування консолідованої міжнародної підтримки протидії агресії Росії;
Протидія російській дезінформаційній кампанії, яка спрямована на дискредитацію України за кордоном та викривлення сприйняття ситуації щодо окупації української території.
2
Сучасний стан справ
Активна фаза роботи щодо формування нових програмних та інституційних рамок формування позитивного іміджу України бере початок у 2014 році.
Створено Міністерство інформаційної політики
грудень 2014
Один з напрямів діяльності МІП є популяризація України в світі.
У листопаді 2015 року при МІП було утворено Міжвідомчу робочу групу з розроблення Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі, до складу якої увійшли представники низки міністерств та урядових структур.
Створено Управління публічної дипломатії
2015
Ключові завдання: координація заходів інших органів виконавчої влади у сфері реалізації іміджевих, культурних та інформаційних проектів України за кордоном.
У 2017 році прийняті постанова Кабміну «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» та наказ МЗС «Про затвердження Порядку організації поїздок іноземних та українських експертів». Водночас, все ще триває робота над підготовкою Стратегії публічної дипломатії України.
Затверджена
Концепція популяризації України у світі
кінець 2016
У червні 2017 року було затверджено План заходів з реалізації Концепції. Також у червні 2017 року постановою КМУ було утворено Міжвідомчу комісію з питань популяризації України у світі, покликану підвищити рівень координації у сфері публічної дипломатії між залученими владними органами. До її складу увійшли не тільки представники міністерств та відомств, але й неурядові експерти.
Утворено
«Український інститут»
2017
Мав стати потужним інструментом просування міжнародного іміджу України
Експертною комісією було обрано Генерального директора УІ. Було сформовано команду інституту, проведено стратегічну сесію та розгорнуто активну комунікаційну діяльність в Україні. Також затверджено Концепцію розвитку Українського інституту, яка визначає короткотермінові та середньострокові пріоритети організації. Представництва Українського інституту планувалося відкрити в чотирьох європейських столицях – Варшаві, Берліні, Парижі та Римі. Однак через складний процес міжінституційного погодження реалізація даного завдання гальмується.

UKRAINE NOW
2018
Затверджено єдиний бренд України, на основі якого Кабмін замовив розроблення 6 стандартів просування України відповідно до наступних напрямів: в країнах Західної та Центральної Європи; Північної Америки; Південної Америки; Азії; як туристичного напряму; просування України з метою залучення інвестицій. На даний час робота ще не завершена. Втім, необхідно зазначити, що низка експертів з питань стратегічних комунікацій вказують на доволі закритий формат розробки брендбуку і, як результат, його незрозумілість як потенційним цільовим аудиторіям в Україні, так і закордоном.
Ukraine now – це наймасштабніша міжнародна маркетингова кампанія українського уряду. Її ціль – сформувати бренд України у світі, залучити в країну інвестиції та покращити туристичний потенціал.
Варто зазначити активні інформаційні кампанії, які були ініційовані як урядовими структурами, так і неурядовими організаціями, зокрема з використанням цифрових інструментів та технологій, наприклад, активне використання МЗС України Twitter з метою привернути увагу до українських питань. Twitter дипломатія стало майже візитівкою українського МЗС, більшість закордонних дипломатичних установ України мають власні акаунти в мережі. У 2018 році МЗС України провело низку комунікаційних кампані1, зокрема, щодо підтримки деокупації Криму, підтримки українських військовополонених, та коректної транслітерації українських топонімів.
Не менший внесок у розбудову публічної та культурної дипломатії робиться за сприянням НУО – Українського кризового медіа-центру, Ради зовнішньої політики «Українська призма», Internews Ukraine, мережі організацій закордонних українців Razom for Ukraine, Promote Ukraine тощо. Позитивна практика співпраці з неурядовими інституціями мала результатом також започаткування у 2015 році платформи для взаємодії всіх зацікавлених сторін для просування українського культурного продукту у світі — Форуму культурної дипломатії України. Як позитивні приклади міжінституційної співпраці, в тому числі й з залученням громадськості, можна вказати публічні акції дипломатичних представництв, урядовців та парламентарів щодо підтримки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС під час проведення референдуму в Нідерландах, а також акції на підтримку Н. Савченко.

Можна також схвально відзначити співпрацю МЗС і Мінкульту в представленні України на Франкфуртському книжковому ярмарку. Посилилась співпраці між МЗС та МІП в напрямі просування українського культурного продукту за кордоном.

Важливо зазначити надання міжнародної підтримки та допомоги з боку партнерів. У 2015 році було укладено Дорожню карту у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки України та Міжнародним секретаріатом НАТО, яка спрямована на протидію російській пропаганді та інформування громадськості про події в Україні. За підтримки міжнародних партнерів проведено навчання з комунікацій для українських дипломатів з метою підвищення кваліфікації у сфері міжнародних комунікацій, поряд з цим в інших центральних органах виконавчої влади було призначено радників з міжнародних комунікацій.

З жовтня 2015 року розпочала роботу українська мультимедійна платформа іномовлення UATV, яка постійно розширює свою присутність в кабельних мережах іноземних держав.
3
Стратегічне бачення
Питання формування позитивного іміджу України, а також просування національних інтересів у світі широко представлено у стратегічних документах.
Коаліційна угода у Верховній Раді України VIII скликання
Угода про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання містить декілька норм, які прямо чи опосередковано можуть бути пов'язані з просування позитивного іміджу як в контексті безпеки, так і у соціогуманітарному вимірі. Зокрема, з безпекових позицій в угоді декларувалась побудова скоординованої державної системи інформаційної безпеки, що має вилитись в прийняття Концепції інформаційної безпеки. Втім, більш повно питання просування позитивного іміджу розкрито у сфері формування культурного простору, інформаційної політики та національної пам'яті.
Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»
Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» між іншим відмічає забезпечення провідної ролі нашої держави у системі міжнародних відносин, посилення міжнародного іміджу України, інтеграцію у світовий інформаційний простір, а також сприяння міжнародному миру і безпеці у світі.
Стратегія національної безпеки України
Стратегія національної безпеки України вказує, що досягнення поставлених цим документом цілей «потребує нового зовнішньополітичного позиціювання України у світі в умовах нестабільності глобальної системи безпеки».
Воєнна доктрина України
Нова редакція Воєнної доктрини України від вересня 2015 року вказує, що серед воєнно-політичних викликів, які можуть привести до загрози застосування воєнної сили проти України, є інформаційний вплив, спрямований на формування негативного іміджу України.
Стратегія сталого розвитку «Україна 2020»
Вже у січні 2015 року Указом Президента України була затверджена Стратегія сталого розвитку «Україна 2020». Серед вказаних в стратегії програм, які потребують розробки, містилась Програма популяризації України у світі та просування України у світовому інформаційному просторі.
Концепція популяризації України в світі
У 2016 році була ухвалена Концепція популяризації України в світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. У червні 2017 року затверджений План заходів на її виконання. План заходів має горизонт діяльності за окремими кроками до 2020 року, де МІП звітує щороку в кінці першого кварталу перед КМУ.
Доктрина інформаційної безпеки України
У лютому 2017 р Указом президента України була введена в дію Доктрина інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України й пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед національних інтересів, які можуть бути безпосередньо пов'язані із зовнішньої іміджевою політикою, варто відзначити: формування позитивного іміджу України у світі, донесення правдивої інформації про події в Україні до міжнародної спільноти; розбудова системи іномовлення України; розвиток стратегічних комунікацій в Україні.
Закон України «Про Дипломатичну службу»
19 грудня 2018 р. набув чинності Закон України «Про Дипломатичну службу», який також визначає серед основних завдань органів дипломатичної служби сприяння утвердженню міжнародного авторитету України, поліпшення іміджу нашої держави як надійного і передбачуваного партнера.
4
Що робилося ВРУ
Представники українського парламенту брали активну участь у формуванні інституційних та нормативних рамок популяризації України у світі.
Створення позитивного іміджу нашої держави у світі не стало предметом уваги передвиборчих програм жодної з політичних партій, представлених у Верховній Раді України VIII скликання, так само як і питання публічної дипломатії. Єдиною політичною партією, яка приділила цьому питанню увагу в контексті створення системи проактивної державної інформаційної політики, стало «Об'єднання «Самопоміч».

Коаліційна угода 2014 року не згадує безпосередньо про публічну дипломатію як інструмент популяризації України у світі та взаємодії з громадськістю, але, як згадувалось вище, артикулює необхідність запровадження іномовлення з метою створення позитивного іміджу України, а також забезпечення належного фінансування українських культурних центрів за кордоном, підтримки просування українського культурного продукту в інших країнах. Надалі це частково знайшло відбиття у програмі діяльності уряду та профільних міністерств.

Представники українського парламенту брали активну участь у формуванні інституційних та нормативних рамок популяризації України у світі. Наприклад, після затвердження у січні 2015 року переліку пріоритетних програм в рамках Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», зокрема, Програми популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі, вже у лютому було проведено установче засідання Цільової команди Програми популяризації України у світі, до складу якої увійшли представники Верховної Ради України поряд з представниками урядових інституцій та експертних спільнот. Хоча діяльність цієї групи не привела до конкретних результатів, можна відзначити зацікавленість парламентарів у формуванні зовнішньої іміджевої політики.

У грудні 2016 року за ініціативи Комітету у закордонних справах були проведені парламентські слухання на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики», де чільне місце займали питання формування позитивного іміджу України. Також у грудні 2017 року в Комітеті ВРУ з питань європейської інтеграції відбулись комітетські слухання на тему: «Державна стратегія позиціювання України у світі» за участі депутатів та керівників урядових структур. Були напрацьовані відповідні рекомендації Верховній Раді України, КМУ та Представництву Європейського Союзу в Україні.

У 2017 році ВРУ ухвалила Закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який серед іншого спрямований на активізацію міжнародного співробітництва та покращення іміджу України на міжнародному ринку. Завдяки цьому закону Україні вдалося надати державну підтримку українським кіновиробникам, що зробили декілька продуктів патріотичного спрямування, які демонструвалися за кордоном і мали вплив на посилення інтересу міжнародної спільноти до України, подій на Донбасі. Варто лише навести приклад, де завдяки співпраці МЗС та МІП, вдалося організувати покази художнього фільму «Кіборги» в низці іноземних держав.

Також можна відзначити підтримку українського парламенту у створенні Українського інституту книги (УІК), створеного Міністерством культури України у 2016 році. Поміж іншим Інститут був покликаний просувати українську літературу за кордоном. У 2019 році УІК забезпечив участь України у міжнародних книжкових ярмарках в Лондоні, Парижі, Болоньї, Абу-Дабі та Празі коштом державного бюджету України. У червні 2019 року профільний комітет ВРУ з питань культури й духовності підтримав законопроект, розроблений спільно з Українським інститутом книги, що серед іншого спрямований і на полегшення питань перекладу українських творів іноземними мовами й т. д.
Значний інтерес представників ВРУ, а також Комітету ВРУ у закордонних справах був і до створення Українського інституту. Проблематика діяльності інституту та в цілому культурної дипломатії неодноразово ставала предметом розгляду на засіданнях, слуханнях та круглих столах комітету із залученням представників МЗС та Мінкультури.

Нереалізованими залишилися плани щодо прийняття Закону України «Про Український інститут», проект якого у квітні 2016 р. був презентований у Комітеті ВРУ у закордонних справах. Втім, в результаті зміни підходів та із врахування нормативно-правових рамок, утворення державної установи «Український інститут» було формалізовано Розпорядженням КМУ у 2017 році з віднесенням його до сфери управління Міністерства закордонних справ України.

Інтерес до діяльності УІ зберігається з боку голови комітету ВРУ у закордонних справах та окремих народних депутатів. Досить позитивним сигналом можна вважати збільшення бюджету МЗС України на фінансування даного напрямку до 77 млн грн у 2017-2018 рр. У Законі про державний бюджет на 2019 р. видатки на просування іміджу України за кордоном становлять біля 147 млн грн, з яких до 90 млн грн передбачаються на розвиток Українського інституту.
Втім крім законотворчої діяльності та участі у формуванні бюджетних рамок діяльності ЦОВВ та державних установ, які залучені до формування та реалізації зовнішньої іміджевої політики України, а також протидії дискредитаційній активності Кремля за кордоном, український парламент має свої власні інструменти парламентської дипломатії, які грають значну роль у формуванні авторитету України на міжнародній арені.

Міжнародна співпраця Верховної Ради надає унікальні можливості українським парламентарям брати участь у формуванні позитивного іміджу України за кордоном. Зокрема, варто зазначити такі інструменти, як:
Офіційні та робочі візити Голови ВРУ до іноземних країн та міжнародних організацій;
Прийняття політичних заяв та звернень ВРУ до керівництва іноземних країн, міжнародних організацій та міжнародної спільноти, в цілому;
Зустрічі керівництва ВРУ, керівників комітетів з членами офіційних іноземних делегацій, послами іноземних держав, акредитованих в Україні, неурядовими іноземними експертами та журналістами;
Створення і активна підтримка міжпарламентських асамблей;
Активна участь членів парламенту у депутатських групах з міжпарламентських зв'язків із закордонними країнами; постійних делегаціях ВРУ в парламентських асамблеях міжнародних союзів та організацій; міжпарламентських комісіях;
Обмін парламентськими делегаціями, робочі візити народних депутатів до іноземних країн;
Організація міжнародних експертних обговорень за окремою тематикою на базі ВРУ, окремих комітетів;
Участь керівників ВРУ, народних депутатів у міжнародних дискусійних панелях, експертних майданчиках.
Використання вказаного спектру можливостей парламентської дипломатії вимагає від українських парламентарів чіткого знання внутрішніх алгоритмів їх використання, а також політичної волі до такої активності.

З точки зору наявності політичної волі до просування лідерських позицій в регіоні привертає увагу активна діяльність Голови ВРУ А. Парубія, який намагався активно просувати концепцію Балто-Чорноморської дуги як особливого виміру регіональної співпраці у сфері безпеки та економічного розвитку. В цьому контексті варто пригадати активну роботу міжпарламентських асамблей, які були спрямовані на посилення регіонального парламентського виміру співпраці у сфері безпеки та економічного розвитку.
В цьому контексті варто пригадати активну роботу міжпарламентських асамблей, які були спрямовані на посилення регіонального парламентського виміру співпраці. На початку червня 2019 року була проведена вже Х сесія Міжпарламентської асамблеї (МПА) Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. На засіданні асамблеї, що проходив в стінах ВРУ було прийнято рішення про створення нового комітету МПА з питань безпеки.

Голова ВРУ А. Парубій та Комітет ВРУ у закордонних справах активно працювали у 2018 р над створенням Тристоронньої Міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова. У червні 2018 у Києві голови трьох парламентів підписали заяву про створення Міжпарламентської асамблеї.

За результатами щорічного експертного опитування Ради зовнішньої політики «Українська призма», голова Комітету у закордонних справах Г. Гопко вже третій рік поспіль визнається найбільш активною народною обраницею, яка просуває українські інтереси за кордоном. Лідерські позиції в рейтингу також тримали Володимир Ар'єв, Ірина Геращенко, Борис Тарасюк та Андрій Парубій.

5
Основні проблеми та ризики
Ключовою проблемою виступає відсутність належного державного фінансування іміджевої політики попри часткове збільшення обсягів
Попри достатньо активну діяльність державних інституцій, в тому числі і в контексті парламентської дипломатії, існує низка проблем та ризиків, які нині гальмують або можуть погіршити результативність на ниві формування позитивного іміджу України.

Перш за все проблемною залишається сфера виконання стратегічних документів щодо формування позитивного іміджу, а також координація цих зусиль. Вочевидь, схвалена у 2016 році Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі потребує перезавантаження, зважаючи на формальність цього документу та, відповідно, низький рівень виконання. Звітування щодо виконання Плану заходів з реалізації Концепції не є публічним і носить радше бюрократичний характер, ніж реальне виконання скоординованих по замислу задач.

Формування системи стратегічних комунікацій не принесло бажаних результатів, як з точки зору просування спрямованої інформації в середині країни, так і за кордоном. Попри часто згадувану урядовими інституціями системи One Voice щодо скоординованого виходу назовні урядових інституцій єдиним меседжем, вказаний підхід виявився недоопрацьованим і розбалансованим.

Закріплення координації виконання Концепції за Міністерством інформаційної політики є хибним кроком, оскільки більша частина практичної діяльності припадає на установи МЗС, і низка інших нормативно-правових документів закріплює координуючу роль зовнішньополітичної активності саме за цим міністерством. Дивує також відсутність в документі (Указ Президента України № 841/1996) парламентського виміру просування України в світі, хоча ВРУ має потужний інструментарій.

Ключовою проблемою, як і раніше, виступає відсутність належного державного фінансування іміджевої політики попри часткове збільшення обсягів. Утім, враховуючи сучасну політичну ситуацію навколо України та стан тотальної гібридної війни Росії проти України, даний рівень фінансування є незадовільним.

Окремим викликом є невідповідність реаліям сьогодення внутрішніх нормативних актів міністерств, які регламентують фінансову діяльність, в тому числі і в питанні покращення іміджу нашої країни. Це дуже гальмує роботу як міністерств, так і таких державних установ як Український інститут та Український інститут книги. Йдеться про можливість надання грантів на створення культурного продукту, організацію візитів та виставок українських митців, і т. п.

У 2017-2018 рр. діяльність у сфері публічної дипломатії набула більш системних підходів. Україна здійснює значний поступ у роботі за такими напрямами, як підтримка зв'язків, адвокація, культурна дипломатія та телерадіомовлення. Проте досі лишається прогалина у здійсненні єдиної державної координації освітніх та наукових програм обміну, культурних обмінів та ін.

Ключовою змістовною проблемою державних документів стратегічного спрямування у сфері публічної дипломатії лишається відсутність розуміння необхідності визначення ключових основ – формулювання стратегічних наративів, на яких має будуватися уся подальша робота з просування іміджу та національних інтересів держави. МЗС все ще не винесло навіть на обговорення проекти стратегій публічної та культурної дипломатії, хоча формування цих документів передбачається положеннями Доктрини інформаційної безпеки.

6
Рекомендації
1
Просування України в світовому інформаційному просторі та популяризація за кордоном мають стати частиною зовнішньополітичного блоку нової коаліційної угоди, а також середньострокової програми уряду.
2
Нова редакція Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики України має містити розгорнуту норму про цілі та засоби формування позитивного іміджу України за кордоном.
3
Доцільно переглянути існуюче законодавство, яке спрямоване на протидію існуючим інформаційним викликам, відповідно до положень Доктрини інформаційної безпеки.
4
Під час одного з перших засідань новоствореного Комітету у закордонних справах Верховної Ради IX скликання необхідно заслухати звіт Міністра інформаційної політики щодо виконання у 2017-2019 рр. Плану заходів з реалізації Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі.
5
Доцільним вбачається провести комітетські слухання щодо проблеми координації діяльності спрямованої на просування позитивного іміджу України та протидії російський дискредитаційній компанії за кордоном. До участі у слуханнях доречно запросити відомі організації, які неодноразово виходили з пропозиціями щодо розвитку стратегічних комунікацій та системи інформаційної безпеки (зокрема, Український кризовий медіа-центр, Internews Ukraine, Stop Fake тощо).
6
В ході слухань чи під час чергового засідання заслухати керівників МЗС щодо перспектив підготовки Стратегії публічної дипломатії, її потенційного інституційного та інструментального наповнення, необхідних обсягів бюджетного фінансування. Окремим питанням, на яке треба також шукати спільну відповідь - це сфера роботи із закордонними журналістами, а також розширення числа українських митців, літераторів, художників, які можуть бути задіяні як промоутери України за кордоном.
7
З урахування тих задач, які стоять перед Україною, народні депутати можуть вийти з рекомендацією до урядових структур щодо створення державно-громадського майданчика, який би брав на себе роль визначення загроз українським інтересам за кордоном в інформаційній сфері та вироблення оперативних рішень реагування.
8
При Комітеті у закордонних справах ВРУ доцільно створити платформу громадської дипломатії, на зібраннях якої на періодичній основі представники неурядового сектору можуть проводити брифінги щодо поточної чи запланованої діяльності, де може бути доцільною участь членів профільного Комітету, парламентських груп дружби, делегацій ВРУ до парламентських асамблей, тощо.
9
Під час одного з перших засідань Комітету у закордонних справах доцільно визначити одного із заступників голови Комітету відповідального за участь у Міжвідомчій комісії з питань популяризації України у світі, яка створена при МІП та відповідальна за координацію сфери публічної іміджевої діяльності між задіяними владними органами. З часом необхідно перейти до переформатування цієї інституції, залучення більшої кількості неурядових експертів.
10
Попри те, що наявна Концепція популяризації України у світі розрахована до 2020 року, рівень її виконання, координації заходів, а також ресурсне забезпечення є незадовільним. Існує необхідність перегляду як самої Концепції, так і Плану заходів до неї. Для цього необхідно сформувати нову міжвідомчу робочу групу, за участі парламентарів, яка напрацює нову концепцію, що матиме чіткий план координації виконання, а також бюджетний план на рік та середньострокову перспективу. Є, принаймні, три важливі кроки, які необхідно вирішити в новому документі:
● Передати координацію зовнішньої іміджевої політики до МЗС, оскільки МІП України не є профільною інституцією, що впливає на сферу міжнародних відносин.
● Включити парламентську дипломатію до видів діяльності, які формують позитивний імідж країни.
● Нова програма/концепція має отримати пріоритетну увагу як уряду, так і парламенту з чітким бюджетом і звітуванням щодо рівня виконання завдань і досягнення поставлених показників.
11
Доцільно провести навчання для нових членів комітетів, які можуть бути залучені у питання зовнішньої політики, членів міжпарламентських груп дружби, делегацій ВРУ в парламентські асамблеї, а також їх помічників-консультантів щодо можливостей, які надають інструменти парламентської міжнародної співпраці для просування позитивного іміджу України.