Спекуляції на темі націоналізму, історичних проблемах, питаннях національних меншин можуть затьмарити спільні завдання в безпековій сфері, знизити динаміку кооперації у регіональних форматах.
Не можна недооцінювати російську агентурну роботу у сусідніх державах, формальну та неформальну підтримку, яку Москва надає проросійським радикальним політичним силам у державах ЄС у цілому та у державах, що межують з Україною зокрема. Посилення таких політичних сил, їх присутність у національних парламентах держав-сусідів підриватиме довірливий міжпарламентський діалог та співробітництво, ставитиме під сумнів ефективність міжпарламентських ініціатив спрямованих на стримування Росії.
Варто взяти до уваги також інформаційний вимір російського впливу. Російські медіа лишаються потужним інструментом впливу на громадську думку у сусідніх державах. За даними
Disinformation Resilience Index найбільш вразливими в цьому плані є Угорщина та Молдова. Новини про Україну у цих державах можуть подаватися у спотвореному російською пропагандою вигляді, що позначається на рівні підтримки України громадянами цих держав.