Геннадій Максак
Парламентський вимір діяльності міжнародних організацій
Майданчики міжнародних організацій необхідні для активізації політичного діалогу, підтримки курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, заходів з протидії російській збройній агресії, у тому числі підтримки державами-партнерами санкційної політики у відношенні держави-агресора, просування пропозицій до документів, які схвалює міжнародна організація, в інтересах України.
1
Чому ця тема важлива?
Відкритість діяльності міжнародних парламентських організацій створює можливості унікального майданчика для обговорення ключових проблем регіонального та глобального характеру
Парламентський вимір діяльності міжнародних організацій є складовою частиною парламентського виміру зовнішньополітичної діяльності держав та міжнародної діяльності парламентарів. За останні тридцять років парламентська дипломатія набула високої ваги, стала більш структурованою та значимою, а також з'явилися нові формати взаємодії парламентаріїв світу.

Значимість міжнародних парламентських організацій зросла через важливість подальшого розвитку та захисту універсальних норм міжнародного права, прагнення до утвердження миру та безпеки, захисту демократії, верховенства права та прав людини у світі.

Відкритість діяльності міжнародних парламентських організацій створює можливості унікального майданчика для обговорення ключових проблем регіонального та глобального характеру, які постають перед країнами світу. Навіть попри те, що здебільшого рішення таких організацій носять рекомендаційний характер, вони є політичними деклараціями авторитетних інституцій, які мають потужне моральне навантаження та стимулюють уряди країн вживати ті чи інші кроки.

Крім того, важливим є те, що міжнародні парламентські організації є платформами для менш формалізованого діалогу між парламентаріями з різних країн, а відтоді дозволяють покращити політичну комунікацію між окремими державами або групами держав.

Взаємодія парламентаріїв різних країн в рамках міжнародних парламентських організацій спрямована:

на обговорення актуального порядку денного міждержавної взаємодії в рамках тієї чи іншої міжнародної/регіональної організації і внесення пропозицій та рекомендацій урядовому виміру щодо їх вирішення
привернення уваги міжнародної спільноти до актуальних проблем глобального порядку денного, як наприклад досягнення Цілей Сталого Розвитку 2030;
надає можливості для обміну кращими парламентськими практиками законодавчого врегулювання тих чи інших проблем на національному рівні
розширює можливості інформування іноземних колег щодо актуальних внутрішньополітичних подій країни та може слугувати елементом публічної дипломатії і донесення позиції держави з того чи іншого питання до більш широкого політичного загалу
У практичній площині парламентський вимір зовнішньої політики реалізовується як на двосторонній, так і на багатосторонній основі в рамках міжнародних парламентських організацій (асамблей).

На двосторонній основі парламентська дипломатія здійснюється через механізми взаємодії парламентаріїв двох країн в рамках парламентських груп дружби, комісій, комітетів та асамблей, які здебільшого доповнюють політичне та міжурядове співробітництво двох держав, а в окремих випадках може бути драйвером та стимулювати розвиток міждержавної співпраці.

Багатосторонній вимір є різноманітнішим, і у практичному сенсі реалізовується через діяльність постійних делегацій національного парламенту в рамках міжнародних парламентських організацій або діяльності парламентаріїв національних парламентів в рамках глобальних мереж взаємодій парламентаріїв.

Важливим є те, що парламентська дипломатія може бути ефективним механізмом реалізації зовнішньополітичних пріоритетів держави та в окремих випадках – підтримкою роботи зовнішньополітичного відомства країни. Зокрема така взаємодія може слугувати:

активізації політичного діалогу України з тією чи іншою країною в рамках тієї чи іншої міжнародної організації
підтримки курсу України на європейську та євро-атлантичну інтеграцію
заходам з протидії російській збройній агресії, у тому числі, підтримці державами-партнерами санкційної політики по відношенню держави-агресора, засудження ситуації з правами людини та вимоги щодо звільнення політичних заручників та військовополонених
просуванню пропозицій до документів, які схвалює міжнародна організація, в інтересах України
Важливим є також продовження реалізації довготермінових зовнішньополітичних цілей, які реалізовувалися саме у парламентському вимірі, як, наприклад, внесок у розширення кола країн світу, які визнали Голодомор в Україні 1933 року – геноцидом українського народу.
2
Стратегічне бачення
У своїй діяльності постійні делегації Верховної Ради України у міжнародних парламентських організаціях керуються Конституцією України та законодавством України. Діють постійні делегації на підставах та у спосіб передбачений положеннями Регламенту Верховної Ради України, Закону України «Про Комітети Верховної Ради України», Законом України «Про статус народних депутатів України», положеннями про постійні делегації, а також статутами і правилами процедур тієї чи іншої міжнародної парламентської організації.

Формуються постійні делегації Верховної Ради України у міжнародних парламентських організаціях, у яких Україна є членом або має інший статус передбачений регламентом або статутом тієї чи іншої організації, на основі рівного представництва фракцій та груп у парламенті та в окремих випадках з врахуванням положень статуту або регламенту тієї чи іншої міжнародної організації, наприклад щодо балансу представленості жінок та чоловіків у делегації або вікового балансу.

На початку чергового скликання парламенту формуються постійні делегації Верховної Ради України в міжнародних парламентських організаціях, в яких представлена Україна, з числа народних депутатів України за пропозиціями фракцій (груп).

У діяльності постійних делегацій важливою є комунікація делегації з профільним комітетом Верховної Ради України, МЗС України та відповідним представництвом України при міжнародній організації. А також узгодженість дій членів делегації у питаннях захисту національних інтересів України.

3
Рекомендації
1
Надзвичайно важливим є збереження усіх позитивних досягнень попередніх скликань і продовження розширення своєї присутності у вищезгаданих парламентських форумах та асамблеях, а також інших міжнародних парламентських платформах, таких як «Парламентарі за глобальні дії» або «Глобальний Форум Парламентарів за оцінювання», який має на меті аналіз ефективності роботи парламентів світу та провадження парламентських реформ для покращення ефективності їх діяльності

2
Вартим уваги є активізація діяльності в рамках регіональних платформ, наприклад, Балтійська асамблея, Північна рада, Асамблея держав Вишеградської четвірки

3
Для безперервної роботи та представлення інтересів України в рамках парламентських асамблей міжнародних організацій, новому складу ВРУ необхідно як можна більш оперативно затвердити персональний склад всіх делегацій, в першу чергу до ПАРЄ, беручи до уваги складність поточної ситуації в організації

4
При формуванні Постійних делегацій важливим є врахування специфіки діяльності тієї чи іншої міжнародної парламентської організації, а саме її цілей та мети у відповідності до установчих документів. Важливу роль для діяльності тієї чи іншої постійної делегації також відіграватиме дотримання принципу рівного представництва груп та фракцій, та гендерне представництво
5
Необхідно розглянути питання долучення українських парламентарів до інших міжнародних парламентських майданчиків, зокрема, з врахуванням кількості українців мусульман та франкофонів, - до Асамблеї франкофонії та Організації ісламських держав у якості спостерігача

6
Важливим є зосередження уваги на підтримці у парламентському вимірі заходів із протидії російській збройній агресії та захисті національних інтересів України у рамках міжнародних парламентських організацій;

7
Міжпарламентські асамблеї повинні розглядатися як майданчики для обміну кращими парламентськими практиками та прикладами законодавчого врегулювання широкого кола питань розвитку держави, з метою їх подальшої імплементації у законодавство України. Зокрема, це є важливим у форматі Україна-Молдова-Грузія у розрізі адаптації законодавства ЄС.

8
Необхідно посилити або за окремими напрямами запровадити, зокрема,

• міжінституційну координацію – періодичні брифінги представників МЗС та представництв при міжнародних організаціях для членів постійних делегацій з актуальних питань порядку денного міжнародної організації у форматі зустрічей, спільних нарад тощо;

• внутрішню координацію – наради делегацій за участі представників профільного комітету, які можуть стати важливим елементом для напрацювання плану пріоритетів роботи делегації;

• формулювання плану та пріоритетів діяльності – підготовка інформації за результатами участі у заході, яка у разі її важливості може бути надіслана до МЗС або іншого центрального органу виконавчої влади для надання пропозицій з їх можливим подальшим доопрацюванням і реалізацією, наприклад у вигляді пропозиції з підготовки заяв, декларацій, тощо.