Сергій Герасимчук
Зовнішньополітичний вимір програми уряду Олексія Гончарука
Складається враження, що зовнішній політиці в Програмі уряду відводиться невиразна, спорадична роль; урядова Програма зосереджена на організації внутрішніх ресурсів для забезпечення розвитку України.

Аналіз програми уряду за тематичними пріоритетами
зовнішня політика
Програма діяльності Кабінету Міністрів України, яка була схвалена Постановою ВРУ№188-IX від 4 жовтня 2019, ставить перед собою амбітні цілі та завдання. Згідно з документом, Уряд свідомий, що наступні 5 років будуть непростими, проте готовий докласти усіх зусиль, щоб до 2025 року Україна стала мирною, конкурентоспроможною та інвестиційно привабливою державою з прозорими умовами ведення бізнесу, високими соціальними стандартами, розвинутою демократією, захищеними правами людини і свободами та сервісноорієнтованою державною службою – успішним прикладом стрімкого зростання.
До числа ключових проблем уряд відносить:

1
військовий конфлікт на частині територій Донецької та Луганської областей,
2
втрату контролю над територією Автономної Республіки Крим;
3
загрозу продовження агресивних дій Російської Федерації (аж до прямого військового вторгнення).
Разом з тим, в уряді переконані, що досягнення ключових цілей Програми дозволить Україні створити фундамент для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. Загалом, складається враження, що зовнішній політиці в Програмі уряду відводиться невиразна, спорадична роль; урядова Програма зосереджена на організації внутрішніх ресурсів для забезпечення розвитку України.

Функції зовнішньополітичного відомства фактично зведені до консульських
З 78 цілей програми уряду на наступні п'ять років лише три відносяться безпосередньо до Міністерства закордонних справ. При цьому функції зовнішньополітичного відомства фактично зведені до консульських. Основні завдання - посилити консульську підтримку українців закордоном, розширити перелік безвізових країн та забезпечити підтримку бізнесу, культури і спорту за кордоном. А ціла низка ключових завдань МЗС залишилася повністю поза увагою програми.

Про що мовчить програма уряду Гончарука: зовнішньополітична призма


Публічна дискусія
25 жовтня 2019

Ганна Шелест, член правління, Рада зовнішньої політики "Українська призма"
Олексій Макеєв, політичний директор, МЗС України
Святослав Юраш, член комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
Ганна Гопко, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України 8 скликання (2014-2019 рр.)
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, Центр Разумкова

Висновки
1
У новій Програмі Кабінету міністрів України заходи у сфері зовнішньої політики здебільшого пов'язані з імплементацією вимог щодо членства в Європейському Союзі. Відчувається певна еклектика та дефіцит системності у формуванні цілей. Примітно, що переважна більшість поставлених Урядом Цілей зорієнтовані на внутрішні реформи, приведення законодавства у відповідність із нормами, директивами та регуляціями ЄС.

Привертає увагу те, що Уряд прагне досягнути критеріїв членства у Європейському Союзі, однак саме членство не є метою даної Програми. Урядовці надають перевагу тому, щоб зосередитись на виконанні «домашніх завдань», включно з забезпеченням зростання підтримки громадянами України європейської інтеграції. Разом з тим, Урядова програма чітко вказує на необхідність приведення Угоди про асоціацію у відповідність із реальним потенціалом політичної асоціації та економічної інтеграції України до ЄС, вікно можливостей для чого відкривається вже наступного року.

2
Подібна ситуація і з інтеграцією до Північноатлантичного альянсу – про набуття членства в Програмі Уряду не йдеться. Проте, Уряд прагне домогтися відповідності критеріям членства. Як і у випадку з ЄС, Уряд планує зосередитись на виконанні «домашніх завдань» та внутрішніх реформ, забезпеченні ефективного цивільного контролю, досягненні взаємосумісності, виконанні Річних національних програм.

Відносини зі стратегічними державами-партнерами України лишилися поза увагою Урядової Програми, у якій не визначені пріоритети зовнішньої політики поза межами ЄС та НАТО, бракує згадок про США, КНР та інших стратегічних партнерів.

3
Економічна дипломатія, як видається, є одним з пріоритетів Уряду, однак, ця тема також щільно пов'язана з внутрішніми перетвореннями, а не зовнішньополітичною та зовнішньоекономічною активністю. Урядовці планують докласти чимало зусиль для усунення нетарифних бар'єрів, зменшення мит на українську продукцію, підтримку українського експорту. Окрім того, Уряд природно не полишає поза увагою внутрішні реформи, які мали б відповідати інтересам українських громадян, захищати добросовісний бізнес, а водночас сприяти покращенню показників України у міжнародних індексах.
4
Заслуговують на увагу заплановані державою кроки з просування іміджу України закордоном, в тому числі шляхом покращення економічних показників, захисту інвесторів, розвитку культури та спорту, збільшення кількості туристів.
5
Дещо відмінна ситуація у частині, що стосується держав-сусідів. Згадки про них щодо енергетичної співпраці, подолання транскордонної злочинності. Разом з тим, питанням формування політики сусідства, врегулювання спірних моментів у відносинах із західними сусідами Програма Уряду оминає увагою. Так само не згадуються регіональні ініціативи на кшталт Вишеградської групи, Ініціативи Тримор'я, тощо. Чорноморський регіон згадується лише у контексті посилення співробітництва з партнерами по НАТО.
6
Програма Уряду передбачає посилення роботи консульської служби, опікування правами громадян України закордоном. Проте, робота з діаспорою не виглядає як пріоритетний для Уряду напрям.
7
У програмі також вкрай мало уваги приділено заходам із консолідації міжнародної підтримки протидії російській агресії. Складається враження, що Уряд більшою мірою покладається на внутрішні реформи, у тому числі оборонного сектору, а також на протидію інформаційним атакам з боку держави-агресора, аніж на забезпечення сталості міжнародної підтримки, як дипломатичної, безпекової, так і санкційної. Оминається увагою той факт, що така протидія має відбуватися не лише на національному, але й на міжнародному рівні.

Європейський Союз, співпраця з його інституціями і державами-членами визначені як найбільш пріоритетні з числа зовнішньополітичних напрямів урядової політики.
Європейський Союз, співпраця з його інституціями і державами-членами визначені як найбільш пріоритетні з числа зовнішньополітичних напрямів урядової політики. Особлива увага приділяється сфері освіти, економіки, інфраструктури, енергетики, розвитку громад та безпосередньо діяльності профільного віце-прем'єр-міністра зпитань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Зрештою, головною ціллю європейського напрямку є Ціль 17.1 .«Україна відповідає критеріям членства в Європейському Союзі». Це передбачає максимальне наближення до усіх економічних критеріїв, яким мають відповідати країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу (Копенгагенські критерії), приєднання до спільного економічного, енергетичного, цифрового, правового та культурного простору ЄС. Для досягнення цих індикаторів Уряд здійснюватиме необхідні реформи в усіх секторах, охоплених Угодою про асоціацію. У законодавство України буде впроваджено не менше 80% актів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію. Буде ініційовано приведення Угоди у відповідність із реальним потенціалом політичної асоціації та економічної інтеграції України до ЄС.
Понад те, Уряд планує забезпечити громадянам і бізнесу можливість повноцінного користування перевагами свободи руху людей, товарів, послуг та капіталу між Україною та ЄС. Одним із результатів вжиття цих заходів стане послідовне зростання підтримки громадянами України європейської інтеграції держави.

У діалозі із ЄС Уряд прагне забезпечити зростання прямих інвестицій до України від компаній з країн ЄС та збільшення фінансової допомоги Євросоюзу для України.

В свою чергу, Уряд планує створити в усіх областях України офіси євроінтеграції, з першочерговим фокусом на південних та східних областях, з метою наближення можливостей євроінтеграції до громадян та бізнесу у регіонах. В Уряді вважають, що фокус на регіоналізації євроінтеграції дозволить спрямувати додаткові ресурси в області та громади для того, щоб мешканці регіонів безпосередньо відчували користь для них курсу України на інтеграцію до ЄС.

Разом з тим гармонізація законодавства України та ЄС, впровадження європейських стандартів - наскрізно проходять через усю програму діяльності уряду.

Вже перша програмна Ціль 1.1. «Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти» містить згадку про Європейський Союз. Зокрема йдеться про те, що «кожна українська дитина повинна мати доступ до якісної дошкільної освіти, що сприятиме цілісному розвитку дитини, формуванню її особистості, розвитку творчих здібностей, набуттю нею соціального досвіду». Уряд прагне досягти показників, співмірних зпоказниками ЄС, що передбачає охоплення 95% дітей від 4 до 6 років дошкільною освітою.

Ціль 1.5. передбачає, що «Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір». В цьому контексті планується створити умови для інтеграції науковців до європейського та світового дослідницького просторів – вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми "Горизонт Європа" (HorizonEurope) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.


Ціль 7.2. передбачає - «Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги». Її імплементація також безпосередньо пов'язана зі співпрацею України з ЄС. Зокрема, уряд планує розвивати системи безпечності і контролю якості продукції та перезавантажити державну політику у сфері захисту прав споживачів. З цією метою уряд імплементує вимоги законодавства ЄС у відповідних сферах, забезпечить визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, тверджень про користь для здоров'я та про споживчу цінність кормових добавок.

Сергій Герасимчук, "Українська призма"
Ціль 7.2. передбачає - «Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги». Її імплементація також безпосередньо пов'язана зі співпрацею України з ЄС. Зокрема, уряд планує розвивати системи безпечності і контролю якості продукції та перезавантажити державну політику у сфері захисту прав споживачів. З цією метою уряд імплементує вимоги законодавства ЄС у відповідних сферах, забезпечить визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, тверджень про користь для здоров'я та про споживчу цінність кормових добавок.

У контексті розвитку транспорту та інфраструктури передбачається втілення Цілі 8.1., згідно якої «Українські пасажири та вантажовідправники мають доступ до якісної, безпечної залізниці». «Значна увага буде приділена комфорту громадян — будуть впроваджені системи управління якістю пасажирських перевезень та моніторинг їх виконання відповідно до стандартів Європейського Союзу». Планується також впровадження європейського досвіду і здобутків: «Для забезпечення комфортних, безпечних та швидких подорожей автомобільними шляхами України в першу чергу буде впроваджено ефективну систему контролю якості будівництва автомобільних доріг та їх безпеки на основі провідних європейських практик, а також покращено рівень їх експлуатаційного утримання».
Ціль 8.4. - «Українці частіше і дешевше користуються авіатранспортом». Втілення цієї цілі також пов'язане з ЄС, зокрема передбачається, що буде реалізовано Державну програму з безпеки польотів, відкрито представництво в ICAO та забезпечено членство в EASA. Внаслідок цього має зрости кількість суб'єктів авіаційної діяльності, сертифікованих за вимогами авіаційних правил, що відповідають нормам ЄС, до 75% (існуючий рівень – 25%), що сприятиме розвитку конкуренції.

В свою чергу, Ціль 9.2. передбачає, що «Українські споживачі та український бізнес сплачують справедливу ціну за якісні енергетичні товари». У рамках досягнення цієї цілі передбачається взаємодія з ЄС, зокрема, впровадження енергетичних ринків згідно з Угодою про асоціацію, відповідно до вимог Третього енергопакета ЄС, та виконання необхідних передумов для інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до ENTSO-E, а газотранспортної системи України до ENTSO-G.

Врахування досвіду ЄС також передбачено у рамках Цілі 9.5. згідно якої «українці менше страждають від накопичення відходів». Передбачається підготовка на основі директив ЄС, що регламентують поводження з відходами, пакету законів, якими буде унормовано приведення строків у відповідність з директивами ЄС, запроваджено ієрархію операцій поводження з відходами, принцип розширеної відповідальності виробника/депозитну систему, принцип «забруднювач платить».

У рамках Цілі 9.7. «українці зберігають природні екосистеми для нащадків», для чого Уряд планує повне впровадження Водної рамкової Директиви ЄС.

Крім того, у рамках Цілі 10.1. «Українці живуть у комфортних містах та селах» передбачається запровадження параметричного методу нормування у будівництві, імплементація Регламенту ЄС 305/2011 щодо визначення вимог до будівельних виробів та їх технічної апробації для того, щоб нові будівельні норми відповідали міжнародно визнаним принципам нормування у будівництві.

Таким чином у контексті ЄС, при плануванні своєї діяльності Уряд України здебільшого зосередився на виконанні «домашніх завдань»: досягненні Копенгагенських критеріїв, приведенні законодавства України у відповідність до європейських директив та регламентів, забезпеченні зростання підтримки громадянами України європейської інтеграції. Уряд при цьому не ставить за мету саме членство в Європейському Союзі. Разом з тим, положення про членство в ЄС як мета зовнішньої політики України в кожному разі закріплене в Конституції України.
Кінцева мета – відповідність принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.
Співпраця з НАТО закріплена у цілях та завданнях Програми КМУ, відповідальність за які покладена на міністерство оборони та офіс віце-прем'єр-міністра запитань європейської та євроатлантичної інтеграції. Така співпраця має своєю кінцевою метою відповідність принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

Ціль 15.1. Програми Уряду передбачає, що «Українець є більш захищеним від воєнних загроз через нову оборонну політику». Серед іншого передбачається запровадження ефективної системи керівництва силами оборони. У рамках цього впроваджуються визначені технічні та адміністративні стандарти НАТО.
Зміст Цілі 15.2. полягає в тому, щоб «Сили оборони України досягли нових визначених спроможностей, що відповідають військовим критеріям членства України в НАТО». Серед окремих кроків згаданих на шляху до втілення даної цілі: поетапне нарощування кількості підрозділів, спроможних до виконання спільних завдань із відповідними підрозділами країн-партнерів; впровадження управлінських принципів НАТО в системі об'єднаного керівництва силами оборони та військового управління Збройними Силами України; запровадження нового стилю військового лідерства та впровадження нової філософії відносин у військових колективах на основі принципів НАТО, а також вивчення доктрин, процедур і стандартів НАТО, набуття відповідного рівня знання іноземної мови та формування необхідних лідерських якостей. Передбачається також «ефективне співробітництво з країнами-партнерами, у тому числі щодо забезпечення обміну інформацією, досягнення взаємосумісності та реалізації завдань військово-технічного співробітництва».

Ціль 15.3. передбачає - «Українці мають реальні інструменти цивільного контролю над силами оборони». У рамках цієї цілі передбачається запровадження ефективних інструментів демократичного цивільного контролю, зокрема, на законодавчому рівні, відповідно до євроатлантичних стандартів.

Зрештою, Ціль 17.2. вказує, що «Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору». Відповідно до цієї цілі передбачено «Максимальне наближення до відповідності базовим принципам, втіленим у Вашингтонському договорі, зокрема політичним, економічним і військовим критеріям. Максимальне впровадження визначених стандартів і процедур НАТО у секторі безпеки і оборони України. Річні національні програми під егідою Комісії Україна - НАТО за змістом та формою максимально наближені до Плану дій щодо членства в НАТО та повноцінно реалізуються». Відтак, Уряд вестиме активний діалог з НАТО, щоб співробітництво України з Альянсом було взаємовигідним та результативним.

Окрім того, Уряд забезпечуватиме, щоб допомога Альянсу для України у рамках програм та інших механізмів НАТО максимально відповідала потребам і амбіціям у стосунках з цією організацією.

Для обміну бойовим досвідом та набуття взаємосумісності із силами НАТО Уряд продовжуватиме практику спільних навчань та тренінгів з відповідними підрозділами НАТО та збройними силами держав-членів НАТО. Програма також чітко вказує, що Україна і надалі робитиме свій внесок в операції Альянсу.

Очікується, що на тлі незаконної російської окупації та мілітаризації Криму Уряд приділятиме особливу увагу спільним з НАТО заходам для зміцнення безпеки Чорного моря.

В інтересах громадян та національної безпеки буде сформований дієвий механізм здійснення демократичного цивільного контролю над діяльністю сектору безпеки і оборони, що перекликається із завданнями визначеними в цілях, закріплених за міністерством оборони України.

Крім того, планується створити Національну систему стійкості відповідно до критеріїв та практик НАТО для посилення спроможності держави запобігати надзвичайним ситуаціям усіх типів, ефективно реагувати на них та повномасштабно відновлюватися.


За великим рахунком, ситуація з НАТО схожа на ситуацію з ЄС. Уряд не говорить про членство як мету, а натомість зосереджується на технічних та адміністративних стандартах НАТО, запровадженні управлінських принципів НАТО, взаємосумісності. Традиційно приділено увагу запровадженню дієвого цивільного контролю.
Економічна дипломатія є одним з ключових пріоритетів Програми діяльності Кабінету міністрів України.
Економічна дипломатія є одним з ключових пріоритетів Програми діяльності Кабінету міністрів України. Чимало цілей економічної дипломатії також мають на меті покращення іміджу України закордоном.

Ціль 7.6. передбачає: «Український експортер отримує кращі умови для роботи шляхом зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг». Задля реалізації цього Уряд планує досягнути домовленості про лібералізацію торгівлі з ключовими торговими партнерами, попереджатиме застосування обмежувальних заходів на зовнішніх ринках та лібералізує торгівлю послугами. Передусім йдеться про усунення нетарифних бар'єрів у сфері митниці та промислових товарів («промисловий безвіз» - угода АСАА), аграрної та харчової продукції, послуг тощо через взаємне визнання еквівалентності регулювання та механізми економічної інтеграції. Планується також зменшити мита на українську продукцію на ключових ринках через виконання Угоди про асоціацію з ЄС, інших угод про зони вільної торгівлі, їх оновлення, використання можливостей СОТ, зняття антидемпінгових і захисних мит, які поширюються на українську продукцію.

Уряд також прагне просувати експорт через візити до ключових столиць держав-членів ЄС, регіону Близького (Середнього) Сходу та Північної Африки та інших пріоритетних ринків, визначених Експортною стратегією, через участь у ключових виставках та торговельних місіях. Крім того буде надаватися консультативна допомога тим, хто зацікавлений в експорті, та впровадженні підтримки експорту через створення механізмів страхування, перестрахування та гарантування.

В свою чергу, згідно Цілі 6.2.«Платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування». У ході її досягнення планується «Підвищення рейтингу України в Doing Business за показником «Оподаткування» до 25 місця за результатами 2024 року». Покращення позицій України в згаданих рейтингах позитивно позначиться й на іміджі України закордоном.
Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень
Про екрномічну дипломатію під час дискусію "Про що мовчить прграма уряду Гончарука" 27 жовнтя 2019 року
Безпосередньо стосується питань економічної дипломатії Ціль 6.3. Нею передбачено: «Зниження грошових та часових витрат для доброчесного бізнесу на проходження митних процедур не менше ніж на 5% щороку» та «Недопущення митних зловживань та викривлення конкуренції».У рамках досягнення цієї цілі передбачаються такі кроки як створення вільної від корупції Державної митної служби, формування єдиної автоматизованої інформаційної системи, інтеграція інформаційно-телекомунікаційних компонентів митниці, що забезпечить обмін інформацією з митницями 35-ти країн Європейського регіону.

Ціль 6.5. Програми Уряду передбачає, що «витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються», а серед показників ефективності згадуються наступні: «скорочення відношення державного боргу до ВВП до 40% на кінець 2024 року», «зменшення вартості обслуговування державного боргу», «зниження валютного ризику державного боргу шляхом збільшення частки державного боргу, номінованого в національній валюті, до кінця 2024 року до 50%», «підняття кредитних рейтингів України до літер «А»». При цьому Уряд планує забезпечити публічність та прозорість, регулярне оновлення і розповсюдження звітів та актуальних важливих змін і подій в економіці України, проведення активної роботи з інвесторами та міжнародними рейтинговими агентствами, організацію інформаційних виїзних презентацій для іноземних інвесторів (роад-шоу), що забезпечить разом з продовженням імплементації реформ підвищення суверенного рейтингу України до щонайменше В+ у 2020 році та до А- у 2024 році, зниження категорії ризику України за класифікацією ОЕСР. Досягнення таких показників можна розглядати водночас як просування іміджу України та як прояви економічної дипломатії.

В свою чергу Ціль 6.6. передбачає, що «Українці та добросовісний бізнес захищені від фінансового шахрайства». В рамках цієї цілі уряд планує співпрацю з ЄС та Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Зокрема, передбачається, що законодавство у сфері фінансового моніторингу буде приведено у відповідність з Четвертою директивою ЄС та частково П'ятою директивою ЄС, що створить можливості для деофшоризації та ризик-орієнтованого підходу до попередження зловживань. Планується також запровадження інших міжнародних стандартів, зокрема стандартів FATF. Як і у попередньому випадку такі кроки уряду, у разі їх втілення, стануть проявами економічної дипломатії та сприятимуть просуванню іміджу України закордоном.

Зрештою, Ціль 16.3.«Український бізнес, культура та спорт отримують гідну підтримку за кордоном» передбачає, що «Уряд має підтримувати український бізнес у його розвитку за кордоном. При цьому він не має обмежуватися лише аналізом закордонних ринків та наданням інформації про можливості розвитку бізнесу за кордоном. Держава захищатиме інтереси українського експортера, дипломати і торговельні представництва супроводжуватимуть окремі важливі бізнес-контракти, сприятимуть формуванню привабливих торговельно-економічних режимів, зниженню торговельних бар'єрів та обмежень, покращенню умов ведення міжнародної торгівлі».

Слід зазначити, що при цьому урядова програма має суттєвий недолік - завдання економічної дипломатії покладаються одночасно на кількох виконавців: МЗС та Мінекономрозвитку, що веде до розпорошення ресурсів та дублювання функцій.
Відсутні бачення можливої політики сусідства та підходи до відносин із тими сусідніми державами, де окреслились проблеми
Політика щодо країн-сусідів у Програмі Уряду згадується доволі опосередковано і обмежується вузькими галузевими цілями. Відсутні бачення можливої політики сусідства та підходи до відносин із тими сусідніми державами, де окреслились проблеми.

Країни-сусіди згадуються у контексті досягнення Цілі 9.2., згідно якої «Українські споживачі та український бізнес сплачують справедливу ціну за якісні енергетичні товари». Уряд планує додатково оцінити економічну доцільність створення інфраструктури для роботи інтерконнекторів, що дадуть змогу отримувати вигоду від імпорту і експорту електричної енергії з/до сусідніх країн вже найближчим часом.
Опосередковано, до політики щодо країн-сусідів можна віднести і Ціль 13.5. «Українці захищені надійним кордоном та задоволені сервісом при його перетині». Згаданою ціллю передбачається мінімізація правопорушень транскордонного характеру, реалізація Стратегії інтегрованого управління кордонами, максимальна автоматизація процесів прикордонного контролю, а також спільний прикордонний контроль на максимальній кількості пунктів пропуску через державний кордон.

Звісно, можна очікувати, що заходи з врегулювання проблем із сусідами відображені у внутрішньовідомчих програмах та планах. Проте, відсутність прямих згадок про ці питання у програмі уряду можна тлумачити як брак уваги до цих нагальних питань.
Заходи з консолідації міжнародної підтримки протидії російській агресії належать до пріоритетних напрямів зовнішньої політики.
Аналіз Програми Уряду не дозволяє говорити про те, що безпосередні заходи з консолідації міжнародної підтримки протидії російській агресії належать до пріоритетних напрямів зовнішньої політики.

До числа кроків спрямованих на протидію російській агресії можна віднести Ціль 4.5.,якою передбачено, що «Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами».Передбачається, що у ході її втілення «окрема увага буде приділена роботі з інформаційними атаками з боку країни-агресора з метою зниження їх впливу на громадян України, зокрема через вжиття заходів для зменшення споживання контенту держави-агресора мінімум вдвічі».

Вочевидь, згаданого замало для консолідації міжнародної підтримки. Уряд щонайменше мав би посилити роботу на міжнародних майданчиках, сформувати завдання щодо збереження підтримки України в ООН та ОБСЄ, збереження режиму санкцій щодо РФ.
Просування іміджу України за кордоном передусім представлене Цілями спрямованими на покращення інвестиційного клімату
Просування іміджу України за кордоном передусім представлене Цілями спрямованими на покращення інвестиційного клімату, проте окремі заходи стосуються і сфери культури та спорту України.

У рамках Цілі 4.4., згідно якої «Українці розуміють важливість фізичної активності і регулярно займаються нею» передбачається концентрація«на обмеженій кількості пріоритетних видів спорту, фінансово підтримуваних державою, що призведе до значного підвищення успішності і престижу нашої держави у цих видах спорту».

В той же час, Ціль 4.6. передбачає, що «Люди активно подорожують Україною в цілях туризму». Згідно цієї цілі Уряд планує, що «кількість закордонних туристів зростає як мінімум на 500 000 щороку». У Програмі Уряду зазначається, що «для цього планується насамперед визначення місця України на туристичній мапі світу, створення брендів з існуючих точок притягання та запуск внутрішніх і зовнішніх програм з їх промоції». При цьому «не менш значущим для промоції України є приєднання її до існуючих та нових мереж європейських туристично-культурних маршрутів».

Покращенню іміджу України також сприятиме втілення Цілі 12.2.- «Сторона договору захищена від його невиконання». У рамках її втілення планується зменшення кількості господарських спорів з підстав невиконання контрактів (зокрема, кількість інвестиційних справ за позовами іноземних інвесторів). Очікується також входження України в ТОП-30 рейтингу DoingBusiness за показниками «Забезпечення виконання контрактів» та «Індекс відновлення платоспроможності», неухильне дотримання Україною інвестиційних угод, модернізацію існуючих угод про визнання і захист інвестицій, ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів.

Водночас, згадані цілі стосуються здебільшого внутрішніх перетворень, а не роботи з просування іміджу України за її межами.
Питання подвійного громадянства в Програмі не враховані
Питаннями закордонних українців згідно Програми Уряду опікуватиметься здебільшого МЗС. При цьому основний акцент планується зробити на роботі з громадянами України, а не діаспорою. Питання подвійного громадянства в Програмі не враховані.

Ціль 16.1. визначає–«Українці задоволені тим, як держава захищає їх за кордоном». З цією метою заплановане посилення роботи консульської служби України, зокрема, що «100% консульських послуг доступні онлайн. Усі українські громадяни мають зв'язок із консулом протягом 24 годин». Також передбачається, що «права українця за кордоном також мають бути захищені. Має бути доступним повний спектр послуг з реєстрації цивільного стану, нотаріальні послуги, допомога в спілкуванні із офіційними інстанціями країни перебування, представництво та захист в іноземних судах, можливість взяти участь у голосуванні в Україні».

Не обійшла увагою Програма і питання безвізових режимів з іншими країнами світу. Згідно Цілі 16.2.«Українці вільно подорожують світом без віз». Це, в свою чергу, передбачає «Збільшення кількості країн, для в'їзду до яких українцям не потрібні візи. Збільшення кількості країн, громадяни яких мають спрощений український візовий режим». Згідно планів Уряду «за наступні 5 років цей перелік буде розширено за рахунок Гватемали, Гренади, Коста-Ріки, Маврикію, Маршалових островів, Монголії, Науру, Палау, Перу, Сальвадору, Самоа, Сен-Вінсент і Гренадін, Соломонових островів та Ямайки. У 2020 році буде збільшено строки безвізового перебування в Аргентині, спрощений існуючий режим поїздок до Мексики, завершені відповідні переговори з Великою Британією, Республікою Корея, Канадою, Японією, Австралією та іншими».

Водночас, згадані цілі стосуються здебільшого внутрішніх перетворень, а не роботи з просування іміджу України за її межами.