Європейський Союз

Відносини України з Європейським Союзом мають особливий стратегічний вимір, який характеризується хорошим рівнем політичного діалогу та економічної кооперації з ЄС як зовнішнім партнером. Особливістю відносин можна вважати побудову внутрішньополітичного порядку денного на основі європейських стандартів

Докладніше про тему

Порівняйте позиції партій

Слуга народу 43,16%

Політична програма партії «Слуга народу» є тезовою та досить малоінформативною. В контексті відносин з ЄС декларується ухвалення законів, які є необхідними в ході імплементації Угоди про асоціацію та розширення співпраці з Євросоюзом в інших сферах.
З точки зору проведення реформ в Україні, партія планує провести децентралізацію влади згідно з європейськими нормами, що передбачає передачу максимум повноважень виконкомам місцевих рад. Одночасно державні адміністрації буде переформовано в префектури європейського типу.
Сфери співпраці з ЄС, які потребуватимуть законодавчого забезпечення, можна визначити з огляду на майбутні пріоритети Спільної заяви за підсумками 21-го Саміту Україна – ЄС. Від України цей документ підписав президент України В.Зеленський. Отже, можна вважати, що глава держави і його партія погодились серед іншого на:

  • Співпрацю з ЄС у протидії гібридним загрозам, у тому числі за допомогою стратегічних комунікацій;
  • Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і забезпечення ефективного функціонування усіх антикорупційних установ;
  • Завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення процесу розукрупнення (анбандлінгу), з метою сталої інтеграції до Енергетичного ринку ЄС;
  • Подальше зближення законодавства України із законодавством ЄС у сфері цифрової економіки;
  • Законодавчу роботу та практичне впровадження відповідного законодавства українськими інституціями для відкриття переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) .
На сторінку партії

Опозиційна платформа “За життя” 13,05%

У своїх програмних документах ОПЗЖ не звертає увагу на європейську інтеграцію. Представники ОПЗЖ наполягають на тому, що євроінтеграція суперечить національним економічним інтересам України. Натомість один з лідерів ОПЗЖ та №2 у списку політсили Вадим Рабінович наголошує, що «Європу треба будувати в Україні», а лідер списку Юрій Бойко вважає закріплення в Конституції курсу на ЄС не більше ніж політичним піаром.

На сторінку партії

Батьківщина 8,18%

На рівні політичної програми ВО «Батьківщина» обіцяє ефективну імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, вказуючи що наше майбутнє — в цій організації.
Наближення України до ЄС в економічній, транспортній та енергетичній сферах ґрунтовно розглядається в програмі «Новий економічний курс України».

На сторінку партії

Європейська солідарність 8,10%

Передвиборна програма політичної партії «Європейська солідарність» має слоган: «Захистимо європейське майбутнє!». Головна ідея програми - поступ на шляху європейської інтеграції може бути втрачений через прояви реваншизму в Україні. Мета партії бачиться в досягненні критеріїв, необхідних для подання заявки на членство в ЄС вже у 2023 році. При цьому європейський курс бачиться нерозривно з кроками щодо набуття членства в НАТО. У контексті заявки на членство команда П. Порошенка запропонувала європейській стороні здійснити скрінінг українського законодавства, яке має бути адаптованим до законодавства ЄС до 2023 року.
В програмі постулюється необхідність більш системної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, де першочерговими завданнями є приєднання України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, а також наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва, як передумови для поліпшення інвестиційного клімату, створення високооплачуваних робочих місць в Україні.
Більш детальним програмним документом «Європейської солідарності» можна вважати «Євроатлантичну Хартію». П. Порошенко 2 липня 2019 звернувся до інших політичних партій із закликом підписати «Євроатлантичну Хартію», в якій зазначено, що її підписанти – проєвропейські політичні сили публічно візьмуть на себе відповідальність за незворотність євроатлантичного руху України, закріпленого у Конституції держави . Для подальшої політики європейської та євроатлантичної інтеграції Украйни важливими є наступні пропозиції:

  • пріоритетна і скоординована реалізація положень Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття членства України в ЄС та НАТО;
  • включення курсу на євроатлантичну інтеграцію до Коаліційної угоди та Програми діяльності уряду, а також визначення окремого часового проміжку чи пункту порядку денного у діяльності уряду та парламенту, коли б розглядалися відповідні інтеграційні законопроекти;
  • посилення інституційних спроможностей органів державної влади для ефективної реалізації політики; підвищення професійної компетентності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
  • поліпшення фінансування, кадрового та матеріально-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, які відповідальні за співробітництво з ЄС;
  • співпраця з ЄС і НАТО щодо протидії викликам у сфері інформаційної безпеки та кібербезпеки, боротьби з транснаціональною злочинністю, захисту критичної інфраструктури, охорони кордонів, мінімізації міграційних ризиків;
  • залучення міжнародної допомоги відповідно до визначених стратегічними документами цілей і завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України .

Окремими пунктами Хартії, що присвячені питанням європейського інтеграційного проекту є:

  • виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, забезпечення повноцінного функціонування ПВЗВТ;
  • поглиблена секторальна інтеграція з ЄС;
  • використання комунікативних та ресурсних можливостей політики ЄС «Східне партнерство» для обміну досвідом та посилення співпраці між 6 державами-партнерами та ЄС.

Надаючи оцінку результатів 21го Саміту Україна - ЄС (8 липня 2019 р.), лідер партії ЄС позитивно відзначив згадку у фінальному документі саміту ініціативу про чотири секторальні союзи, яку він запропонував і почав реалізовувати на посту президента України. Втім, відмічено, що для впровадження ініціативи потрібно мати покрокові детальні дорожні карти.
Негативно була сприйнята відсутність низки рішень, переважно в беспековій сфері та протидії гібридній агресії Росії. «Головне – це відсутність домовленостей про посилення азовського пакету санкцій. Саме такою мала бути реакція на відмову Росії виконувати рішення Морського трибуналу ООН про звільнення наших моряків. Також дуже бракує оцінки ризиків «Північного поткоу-2», згоди на шефство країн-членів ЄС над містами Донбасу і норми про започаткування механізму оцінювання відповідності національного законодавства європейському», – відзначив очільник «Європейської солідарності» .
В контексті згаданого механізму оцінювання відповідності варто вказали публічну підтримку віце-прем’єр-міністром І. Климпуш-Цинцадзе законопроекту №10267 «Про засади державної політики в сфері європейської інтеграції», який був розроблений Комітетом з європейської інтеграції ВРУ VIII-го скликання спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Вказаний законопроект пропонує системний підхід до формування процедурних та інституційних рамок імплементації УА, зокрема створення спеціальної процедури пріоритетного проходження євроінтеграційних законодавчих ініціатив, нових моніторингових механізмів.

На сторінку партії

Голос 5,82%

Політична програма партії «Голос» в розділі присвяченому питанням зовнішньої політики, в частині відносин з ЄС чітко фіксує, що курс на набуття членства в ЄС є основою зовнішньої політики.
Окремою позицією в контексті розвитку українською науки зазначено повноцінне входження України до європейського дослідницького простору.

На сторінку партії

Радикальна партія 4,01%

Радикальна партія підтримує курс на євроінтеграцію, проте не визначає його ключовим. Ставлення до самого процесу артикулюється через призму внутрішньополітичних пріоритетів. Судячи з позиції РП, сутність євроінтеграції полягає у впровадженні європейських стандартів всередині країни задля її зміцнення. Вступ України до ЄС має відбутися на умовах рівних позицій. Як зазначив кандидат в народні депутати від РП В. Галасюк (№2 виборчого списку) в своєму блозі на «Цензор.нет» у січні 2019 р.: «Важливо не тільки коли, а й ким ми прийдемо в Євросоюз».
Попри підтримку наміру набуття членства в ЄС, лунає критика сьогоднішньої позиції ЄС відносно України, передусім у сфері економічного співробітництва, що йде в контексті наративу про відстоювання національних інтересів на міжнародній арені. Так, голова партії О. Ляшко зазначив, що ЄС хоче бачити в Україні сировинну базу . Проте, протягом роботи Верховної Ради VIII скликання фракція РП підтримувала законодавчі ініціативи, що стосувалися впровадження реформ європейського зразка задля адаптації українського законодавства до вимог ЄС (реформи судової системи, держслужби та ін.). РП послідовно виступає проти дозволу продажу лісу-кругляку та зняття мораторію на продаж с/г земель, чого хотів би ЄС.
Депутати від РП підтримали зміни до Конституції стосовно закріплення стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

На сторінку партії

Сила і честь 3,82%

У відносинах з ЄС програма політичної партії «Сила і честь» пропонує зосередитись на реалізації євроінтеграційного курсу. Разом з тим, лідер партії Ігор Смешко припускає, що спочатку треба досягти європейського рівня життя в Україні, сформувати модель економіки для подолання бідності та збільшення критичної масу середнього класу. ЄС, на його переконання, повинен стати для нас джерелом нових технологій насамперед у сфері енергозбереження та ринком для української екологічної продукції – і не тільки сільськогосподарської, але й екологічного палива, меблів, а не деревини, машинобудування, програмного забезпечення тощо.
Окрім того, поглибленню взаєморозуміння України та ЄС повинно сприяти і подальше збільшення взаємних освітніх і наукових програм, культурних обмінів, туристичних потоків, адже широкі міжлюдські контакти є надійним підґрунтям для реалізації будь-якої політичної програми у сфері інтеграції.
Член постійної делегації України в ПАРЄ і №2 у списку «Силі і честі» Олена Сотник, зокрема, зазначала, що не вбачає проблеми у необхідності проведення референдуму щодо членства в ЄС. В свою чергу №3 у списку політичної сили – Рефат Чубаров – наголошує, що внесення змін до Конституції про курс країни в НАТО і ЄС наближає повернення Криму.

На сторінку партії

Опозиційний блок 3,03%

Ставлення ОБ до європейської інтеграції негативне. У реалізації цього курсу представники політичної сили вбачають втрату Україною свого суверенітету. На переконання представників політсили, декларування такої мети націлене на маніпуляцію населенням. Як зазначено у передвиборній програмі: «Солодкі казки про вступ до Європейського Союзу в найближчий час та швидку перемогу над Росією спрямовані тільки на обман людей».
Піддається критиці і економічна складова відносин України з ЄС. Як зазначив лідер виборчого списку ОБ Є. Мураєв під час зустрічі з виборцями у м. Курахово 3 липня 2019, у відносинах з Україною ЄС відстоює, передусім, власні інтереси, зокрема отримання доступу до нашого ринку та ресурсів.
Депутати фракції, що представляють політсилу у ВРУ VIII скликання виступали категорично проти змін до Конституції стосовно закріплення стратегічного курсу на ЄС та НАТО. У березні цього року представники партії подали позов до суду щодо порушення регламенту під час голосування, чим відкрито протидіяли цим змінам.

На сторінку партії

Українська стратегія Гройсмана 2,41%

У програмних документах УСГ європейська інтеграція та Східне партнерство не згадуються. Уявлення про позиції партії щодо цього питання можна отримати завдяки аналізу заяв їхніх лідерів.
Левова частка заяв, що стосуються відносин з ЄС та політики Східного партнерства припадає на лідера партії Володимира Гройсмана, що не дивно, з огляду на те, що він є чинним Прем’єр-міністром. Ще у 2016 році В.Гройсманом було озвучено оптимістичні прогнози щодо відносин України з ЄС – він висловлював переконання, що до 2026 року Україна зможе стати членом Євросоюзу. Своїм пріоритетом він також вважає перегляд умов торгівлі і розширення її обсягів у 2020 році.
Серед пріоритетів у співпраці з ЄС В.Гройсман виокремлює сфери кіберзбезпеки, управління кордонами, реагування на дезінформацію та втручання у вибори, цифровий ринок, митне співробітництво та правосуддя. Окрім того, В.Гройсман запропонував Європейському Союзу і США приєднатися до управління українською газотранспортною системою.
В свою чергу П.Петренко відносить до пріоритетів, які сприятимуть зближенню з ЄС, втілення судової реформи, а також запуск роботи Антикорупційного суду.

На сторінку партії

Свобода 2,15%

Передвиборча програма партії «Свобода» наголошує на подальшому євроінтеграційному курсі України шляхом досягнення «вигідних для України умов, чітких гарантій, конкретних заходів і термінів вступу України до ЄС» (п. 30) . Стратегічним курсом держави, за партійною візією, має бути «європейський україноцентризм», що передбачає прагнення України «стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи» (п. 28).
Крім того, європейська інтеграція присутня і в положеннях основного програмного документа партії – «Програмі захисту українців» (далі – програмний документ), зокрема у частині VIIІ, що безпосередньо стосується зовнішньої політики. У програмному документі, окрім положень, які винесено у передвиборчу програму, наголошено на потребі «вжити системних, а не декларативних, заходів щодо інтеграції України до євроатлантичних та європейських структур безпеки», у т.ч. і шляхом нейтралізації усіх територіальних претензій до України та забезпечення виведення російських військ із території України (п. 8.10) .
Політика Східного партнерства партією не згадується.

На сторінку партії

Громадянська позиція 1,04%

Курс на євроінтеграцію як стратегічний напрямок зовнішньої політики України зафіксований у передвиборчій програмі ГП. Проте, там зазначено, що «лише здійснивши всі реформи, запропоновані нашою командою у цій програмі, ми будемо бажаним союзником для ЄС та НАТО, союзником на рівних правах, а не ресурсним додатком». Рух до ЄС сприймається як ціннісна орієнтація.
Підкреслюється важливість виконання Угоди про Асоціацію на шляху до євроінтеграції та існує розуміння щодо необхідності досягнення конкретних критеріїв. Д. Добродомов заявляв, що «ЄС – це не просто задекларована політика, а стандарти, до яких треба прагнути. Копенгагенські критерії чітко визначають умови, за яких країна може стати членом ЄС».

На сторінку партії

Самопоміч 0,62%

У передвиборчій програмі партії у контексті завдання посилення обороноздатності та захисту міститься чітка позиція щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин України з Європейським Союзом, а саме: зміцнення співпраці з ЄС, забезпечення Спільного авіаційного простору, приєднання до Митного та Енергетичного союзів.
Посилання на європейські стандарти прочитуються в окресленні методів досягнення програмної мети партії, зокрема, у тій частині, що стосується покращення економічного добробуту населення, «щоб рівень оплати праці був як у Європі» , та впровадження «безумовного базового доходу європейського стандарту».
Партія акцентує увагу на «довіру їй Європи» з огляду на те, що «найбільша політична партія Європейського Союзу – Європейська Народна Партія (…) – прийняла «Самопоміч» до своїх лав» .
На європейській інтеграції як пріоритеті зовнішньої політики України наголошує народна депутатка Оксана Сироїд, віце-спікерка ВРУ.
Прямих згадок про Східне партнерство у передвиборчій програмі чи окремих заявах представників партії не знайдено.

На сторінку партії