Політика щодо країн-сусідів

Формування спільних стратегій щодо поглиблення інтеграції в ЄС та НАТО, формування та участь в ефективних регіональних форматах співробітництва та стримування Росії має бути серед ключових завдань політики України щодо держав-сусідів. Однак відмінності національних інтересів держав-сусідів України породжують певні національні специфіки двосторонніх відносин з ними.

Докладніше про тему

Порівняйте позиції партій

Слуга народу 43,16%

В традиційному для програми форматі партія декларує підтримку планів президента України В. Зеленського щодо перезавантаження відносин із найближчими сусідами України на заході.
Такі заяви зроблені в контексті результатів зустрічі глав держав України й Польщі 4 липня 2019 в Брюсселі, де президент РП висловив сподівання на примирення двох країн в історичних питаннях. В. Зеленський відмітив, що сприймає українсько-польські відносини як стратегічне партнерство і не допустить домінування тематики складних моментів історії на порядку денному взаємин . Вже в липні польська сторона нагадала В. Зеленському про домовленість і попросила дозволу на ексгумацію тіл польських жертв на Волині .
Відповідні очікування щодо відновлення відносин є й у політичного керівництва Угорщини, про що неодноразово лунали публічні заяви .

На сторінку партії

Опозиційна платформа “За життя” 13,05%

У відносинах із країнами-сусідами ОПЗЖ виділяє Білорусь. У 2019 році В.Медведчук зустрічався з президентом Білорусі А. Лукашенком для обговорення політичної ситуації в Україні та перспектив України.
У Республіці Молдова В.Медведчука тішить те, що президентську позицію посідає проросійський політик І.Додон.
Увага ОПЗЖ до інших, менш прихильних до Росії сусідів, незначна.

На сторінку партії

Батьківщина 8,18%

Відносини з сусідами на рівні передвиборної програми згадуються лише у контексті порівняння рівня заробітних плат в Україні із західними сусідами, зокрема з Польщею. Так, вказується, що нині середня заробітна плата в Польщі у 3,5 рази вища, ніж в Україні.
Приклади Польщі, Білорусі часто наводяться в «Новому економічному курсі України» як приклади окремих вдалих економічних рішень, які сприяють економічному розвитку.
У стратегічному плані «Треба діяти» в розділі «Контрабанда — СТОП!» йдеться про запровадження системної електронної співпраці з усіма державами-сусідами з метою унеможливлення маніпуляцій з митними деклараціями .

На сторінку партії

Європейська солідарність 8,10%

Питання співробітництва з країнами-сусідами не згадуються у передвиборній програмі партії. Ця тема майже не піднімається під час виступів лідерів політичної партії. Частково, це може пояснюватись непростими відносинами голови партії П. Порошенка з очільниками Польщі, Румунії, Угорщини. Зміна урядової команди в Молдові у травні-червні 2019 р. на фоні добрих відносин президента Порошенка з попереднім Урядом Молдови, також потребує переосмислення позиції по окремим питанням.
З поміж держав-сусідів більше уваги членами партії Європейська Солідарність приділяється Польщі. В основному це є реакцією на окремі кроки, зроблені польською стороною за напрямом історичної пам’яті. Можна навести позицію віце-прем’єр-міністра Павла Розенка (№39 в списку ЄС), що рішення про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт польських інституцій на території України має бути консолідованим. Таке рішення мають ухвалити органи влади спільно з громадянським суспільством. Однак рішення можливе лише при досягненні прогресу у питанні відновлення та збереження українських пам’ятників у Польщі. В цьому ж контексті директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович (№31 в списку ЄС) на початку липня охарактеризував оцінку польського Інституту Національної пам’яті щодо українсько-польського конфлікту під час Другої світової війни.
Негативну оцінку з боку В. В’ятровича отримав і лист послів РП Бартоша Ціхоцького та Ізраїлю Джоела Ліона стосовно появи в Івано-Франківську пам'ятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу. Керівник Інституту національної пам’яті відзначив, що лист відтворює тези російської пропаганди щодо українського визвольного руху .
Під час заключної прес-конференції голова ВРУ України А. Парубій позитивно оцінив роботу Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва в контексті створення регіонального безпекового простору Балто-Чорноморської дуги.

На сторінку партії

Голос 5,82%

Політична програма партії декларує бажання розвивати дружні стосунки зі Східною Європою в широкому розумінні. Йдеться про країни Балтії, Польщі та інші. Вказується, що Україна має достатній потенціал щоб стати одним з регіональних лідерів у Східній Європі.
Водночас поки що відсутні заяви, які дали б можливість аналізу позиції партії щодо проблемних питань у відносинах з сусідами, наприклад, з Угорщиною.

На сторінку партії

Радикальна партія 4,01%

Чітке бачення розвитку відносин з сусідніми країнами відсутнє. Загальна позиція полягає у необхідності розвитку добросусідських відносин. Підкреслюється, що дружні стосунки вигідні не лише Україні, а й нашим сусідам. «Спільно об’єднавши зусилля ми зможемо знайти своє місце в світі. Ми можемо кооперуватися в економічному плані. Це нові ринки. Це нові можливості. Треба шукати те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує», - заявив О. Ляшко.
РП критикує сусідні країни, а саме Угорщину, Румунію та Польщу, звинувачуючи їх у намірах скористатися слабістю України для просування власного порядку денного. Тому розвиток добросусідських відносин не має відбуватись за рахунок національних інтересів.
Окремо піднімалось питання відносин з Білоруссю. Під час прес-конференція на з’їзді партії у січні цього року, відповідаючи на питання білоруської кореспондентки, О. Ляшко зазначив, що його політсила націлена на дружні стосунки з країною. «Я впевнений,, що білоруси завжди будуть жити у мирі, братерстві і злагоді з українцями. Я гарантую повагу і підтримку Республіці Білорусь у світі».

На сторінку партії

Сила і честь 3,82%

Щодо держав-сусідів, лідер «Сили і честі» І. Смешко вважає, що Україні у ближчій перспективі, вочевидь, слід шукати спільні інтереси у різних сферах і системно реалізовувати їх насамперед у нашому регіоні, зокрема у таких форматах, як Україна – Польща – Литва, Україна – Румунія тощо. На думку лідерів партії, безпекова співпраця з країнами Балтії, Польщі, Грузії, частиною Скандинавських країн сприяла б у реалізації Балто-Чорноморського союзу.

На сторінку партії

Опозиційний блок 3,03%

ОБ не має стратегії розвитку відносин з сусідніми з Україною державами. Представники політичної сили вважають, що Україна має напружені відносини с усіма сусідами з огляду на проблемні питання спільної історії та мовне питання. Звинувачують сусідні країни в тому, що вони користуються слабкістю України для просування власних інтересів: «всі сусіди займають недружню до нас позицію. Угорці, румуни, поляки, росіяни. Всі хочуть наші території. Зацікавлені у внутрішніх конфліктах, щоб мати привід для «захисту свого населення», – заявив Є. Мураєв.

На сторінку партії

Українська стратегія Гройсмана 2,41%

Окремих згадок про держав-сусідів у програмних документах УСГ немає.
Разом з тим, якщо судити з виступів лідерів партії, то значну увагу В. Гройсман приділяє Польщі, яку вважає стратегічним партнером України.
Відносини з Молдовою на думку В. Гройсмана мають розвиватися шляхом реалізації наявної дорожньої карти, передусім у сфері транспорту, зміцнення енергобезпеки, модернізації прикордонної інфраструктури, поглиблення співпраці в екологічній сфері.
Примітно, що Володимир Гройсман згадує й про відносини зі Словаччиною, вважає, що Україна і Словаччина здатні забезпечити сталий транзит газу до Європейського Союзу, а також наголошує на спільних позиціях обох держав щодо Північного потоку-2.
Щодо Угорщини, то тут і лідер УСГ, і його колеги налаштовані більш критично. В. Гройсман наполягає на неприпустимості ведення діалогу мовою ультиматумів, а Л. Гриневич, критикує практику доплат Угорщиною українським вчителям на Закарпатті за те, що вони викладають угорською мовою.

На сторінку партії

Свобода 2,15%

Прямі згадки політики щодо країн-сусідів у передвиборчій програмі чи програмному документі відсутні.
У заявах та виступах окремих представників партії звернено увагу на відносини з Польщею, Угорщиною та Румунією у контексті непорозумінь щодо певних історичних подій чи мовного питання.
Олег Осуховський виступав на засіданні Парламентської асамблеї України та Польщі (12-13.06.2018 у м. Варшава), де відзначив, що конфлікти на історичному або мовному ґрунті у відносинах України з Польщею чи Угорщиною вигідні тільки РФ, а відтак закликав не піддаватися на провокації, зокрема навколо питання прав меншин в Україні . У цьому ж контексті депутат згадував і «мовні суперечки» з Румунією . На необхідності послідовної політики, у т.ч. і до Польщі та Угорщини, звертав увагу Андрій Іллєнко . До польського вектора у контексті прийняття в Польщі закону «Про заборону бандерівської ідеології» побічно зверталися Олег Осуховський та Андрій Іллєнко .

На сторінку партії

Громадянська позиція 1,04%

ГП відстоює розвиток добросусідських відносин, спираючись на національний інтерес. Стратегічне бачення розвитку цих відносин не сформульовано. Окремо лунали позиції стосовно Польщі, Угорщини та Румунії з огляду на проблеми у двосторонніх відносинах.
Під час прес-конференції в Ужгороді у березні 2019 А. Гриценко зазначив: "Україно-угорські відносини, як і відносини з іншими державами, повинні бути рівноправними та взаємовигідними. Там, де немає взаємної вигоди, відносин не може бути в принципі.". Крім того, він заявив про готовність до взаємних поступок з Польщею та можливість домовитися з Будапештом: "Ми приречені на партнерство. Водночас наступати на наші інтереси ми не дамо".
Політична сила звертає увагу на проблему паспортизації з боку Угорщини та Румунії. М. Томенко підкреслив, що «необхідні двосторонні угоди з Румунією та Угорщиною щоб розписати права і свободи для заробітчан.» [з сусідськими західними країнами]. необхідні такі угоди»

На сторінку партії

Самопоміч 0,62%

Згадки про політику щодо країн-сусідів у перевиборчій програмі відсутні. У заявах представників партії на предмет української політики сусідства фігурує лише Польща.
Зовнішню політику України щодо країн-сусідів, насамперед до Польщі, Оксана Сироїд, яка є співголовою Парламентської асамблеї України і Польщі, охарактеризувала як «слабку» . Відповідальність за те, що «останні роки у взаємовідносинах України і Польщі не були найпростішими», Сироїд покладає на обидві сторони, водночас наголошує на великому просторі для українсько-польської двосторонньої взаємодії . Важливість розвитку співпраці між Україною та Польщею Сироїд аргументує серед іншого і тим, що «завжди у протистоянні між українцями і поляками переможцем була Росія». Щоб цього не сталося, на думку Сироїд, «запобіжником від спекуляцій» стануть рішення ВРУ .
Народний депутат Олег Березюк називає конструктивний альянс Польщі та України «наріжним каменем безпеки Європи». За умови, якщо «Польща і Україна не порозуміються, Європа ризикує зануритися в безодню проблем, які будуть спровоковані віковічним ворогом демократії – східною деспотією» .
Чотири депутати фракції стали ініціаторами проектy Постанови ВРУ 4948 від 12.07.2016 про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939-1945 роках» .

На сторінку партії