Ганна Шелест

Регіон:
ЄС
Країна:
Об’єднане Королівство
Тема:
Політичні системи

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВНУТРІШНЬО ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Починаючи з 2016 року головним питанням, яке впливало на внутрішню та зовнішню політики Великої Британії є Брекзіт.

Основні питання внутрішнього порядку денного:
  1. Загострення політичної кризи в середині Британії, зокрема, через розбіжності щодо факту виходу з ЄС, умов виходу, умов нової угоди, тощо. Часта зміна складу Уряду через ці розбіжності. Протиріччя загострились як по лінії Лейбористська-Консервативна партії, так і полі лінії прихильників та противників Брекзіту, які присутні в лавах обох партій. Обидві партії очолюються контроверсійними лідерами, які схильні до популізму та медійності. Водночас, лейбористська партія переживає певну внутрішню кризу через значне зниження рейтингу, неприйняття особи Дж. Корбана як лідера, але і відсутність серйозного альтернативного кандидата на очільника партії. Багато нейтральних британців голосували за консерваторів або ліберальних демократів на виборах у грудні 2019 саме через несприйняття Дж. Корбана у якості наступного прем’єр-міністра.
  2. Питання можливого другого референдуму щодо незалежності Шотландії (перший відбувся у 2014, 55% проголосувало проти виходи з Об’єднаного Королівства. Однією з головних причин було саме членство Британії в ЄС, яке Шотландії довелось би отримувати по-новому). Очільники Шотландської національної партії, яка має більшість, вже поставили питання про новий референдум.
  3. Ситуація в Північній Ірландії. Членство в ЄС і відсутність кордону з Республікою Ірландія були одними з важливих запобіжників мирної угоди 1998 року, яка закінчила багатодесятирічний етно-релігійний конфлікт. Північна Ірландія проголосувала проти виходу з ЄС на референдумі 2014, але Уніоністична партія підтримала Уряд Консерваторів в Лондоні, якому не вистачало голосів в Парламенті щодо Брекзіту. Трирічна відсутність уряду у Північній Ірландії через протиріччя націоналістичних та уніоністських партій. Питання кордону між двома Ірландіями залишалось головним каменем спотикання, яке викладало Брекзіт майже на 2 роки.
  4. Падіння курсу фунта стерлінга та можливі втрати британського ринку через введення нових митних правил та квот.
  5. Закриття штаб-квартир великих корпорацій, відповідно втрата робочих місць та податків.
  6. Зміна міграційного законодавства. Питання робітників з європейських країн, нових візових умов та права на працю.
  7. Питання Національної системи охорони здоров’я (під час кампанії за Брекзіт, обіцянка «заощаджені» гроші, які йшли до бюджету ЄС направити саме на сферу охорони здоров’я, що було маніпуляцією).
  8. Питання безпеки, пов’язані з втратою доступу до європейських баз даних (кордони, терористи, розшукувані особи тощо), втратою місця в Європолі, та необхідністю нових угод про співробітництво. Питання зовнішньої безпеки залишаються у рамках НАТО.
Основні пріоритети зовнішньої політики на 2020:
  1. Вибудовування нових відносин з Європейським Союзом. Можливість підписання нової угоди до кінця 2020 року (що є малоймовірним). Вже на сьогодні спостерігаються розбіжності у баченні модальностей майбутньої угоди, оскільки Лондон хоче мати максимальні преференції з мінімальними зобов’язаннями. Крім того, стає питання участі Британії в проектах у рамках PESCO. Офіційні переговори розпочинаються 3 березня 2020.
  2. Підписання нових угод щодо вільної торгівлі з третіми державами. Через вихід з ЄС всі угоди вільної торгівлі, підписанні у рамках спільноти, перестають діяти для Великої Британії, відповідно повинні бути перепідписанні, а з певними державами досягнуті угоди щодо нових умов. Першочерговими є угоди з США, Японією та країнами Латинської Америки. За результатами 2018 року, 49% британської торгівлі припадало на ЄС, 11% – на країни, з якими є торговельні угоди ЄС, і 40% – на весь інший світ. У 2019 набрали чинності європейські угоди з Сінгапуром та Японією, що ще збільшило частку другої категорії.
  3. Проведення аналізу стратегічного середовища та визначення нової концепції зовнішньої політики. Прем’єр-міністр Б. Джонсон вже оголосив про почато к цього процесу, та про прагнення Об’єднаного королівства повернутися до ролі глобального гравця. Вже оголошено про Стратегію глобальної Британії, але міністрам доведеться визначити, що саме вкладається в цю концепцію. Крім того, оголошено про проведення “внутрішнього ревю” британської безпекової, оборонної та зовнішньої політики, яке має бути готове ближче до кінця року.
  4. Ситуація навколо Гібралтару.
  5. Відносини з РФ. Британська позиція є чіткою і тільки загострилась після інциденту у Солсбері. Британія є послідовним прихильником санкцій, які можуть посилитися після виходу з ЄС. Зокрема, у грудні 2019 р. Прем’єр-міністр Б. Джонсон заявив, що помилявся, коли вірив у можливість перезавантаження відносин з Росією.

 ПОТОЧНИЙ СТАН ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Політичне та безпекове співробітництво

Українсько-Британські відносини базуються на Договорі про принципи відносин та співробітництво від 1994 року. У Спільній заяві президента України В. Ющенка та прем’єр-міністра Великої Британії 2008 року був зафіксований стратегічний характер двосторонніх відносин. Більшість документів пізнішого часу є меморандумами або протоколами щодо окремих сфер співробітництва, в першу чергу, фінансового моніторингу, оподаткування, співробітництва у військовій та безпековій сферах, транспорті.

Протягом 2017-2019 рр. контакти на високому політичному рівні відбувались активно із однаковим рівнем інтенсивності з обох боків. Зміна урядів в обох державах не вплинула на цю тенденцію. Активні контакти відбувались по лінії міністерств культури, інфраструктури, економіки, оборони, закордонних справ. Посольство України у Лондоні веде активну роботу у сфері публічної дипломатії та протидії некоректного висвітлення подій в Україні.

Певне уповільнення у 2019 році було пов’язано з об’єктивними процесами передвиборчих кампаній в Україні та закінчення процедури Брекзіту в Британії. Водночас, всі зустрічі на рівні очільників держави за останні 2 роки відбувались лише у рамках багатосторонніх заходів, тому на часі є анонсований на 2020 рік візит президента України до Лондона.

Британія завжди мала тверду позицію щодо підтримки демократії в Україні, територіальної цілісності та суверенітету держави. Україна має чітку підтримку Великої Британії у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН, ОБСЄ та Ради Європи. Британські депутати приєднались до бойкоту ПАРЄ у червні, у СММ ОБСЄ британський персонал є одним з найбільших, як постійний член РБ ООН, Британія постійно виступає на підтримку української позиції.

Регулярно робляться заяви на захист судноплавства в Чорному морі, щодо анексії АРК чи катастрофи рейсу MH17, незаконних дій РФ та загострення на Донбасі, політичних в’язнів. Пов’язані з Україною питання регулярно обговорюються у британському парламенті . Значне пожвавлення відбулось після інциденту у Солсбері, коли британський естаблішмент відчув безпосередню загрозу від РФ на своїй території.

Останні 2 роки співробітництво у безпековій та військовій сфері є одним з найактивніших та найпродуктивніших, як на високому політичному рівні, так і на рівні тренувань, радників, військової освіти. Протягом 2014-2015 рр. Велика Британія надала значну матеріально-технічну допомогу ЗСУ. Регулярні візити обох сторін на рівні очільників МО, ГШ ЗСУ, ВМС та інших військових делегацій. Українські військово-транспортні літаки надавали логістичну підтримку ЗС ВБ. В Україні продовжують працювати британські інструктори у рамках місії «Орбітал» (2015-2023), а у 2019 році мандат місії також поширився на тренування ВМС. 21.11.2018 Спільна заява МО окреслила пріоритети кіберзахисту, протидії гібридним загрозам, воєнної розвідки, розширення операції «Орбітал», військової освіти, військово-технічного співробітництва, розвитку оборонної інфраструктури.

Активно відбувалася міжпарламентська співпраця, яка відзначилася першим з 2009 р. візитом Голови ВРУ А. Парубія до Лондона у червні 2018. Тодішній очільник Групи дружби з Україною Дж. Віттінгдейл ініціював термінові парламентські дебати після агресії РФ в Азові 27.11.2018, які засвідчили міжпартійну підтримку України.

Британія окремо згадується в Указі Президента України №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» у розділі щодо зовнішньої політики у розрізі забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством після виходу Великої Британії зі складу ЄС та у рамках Групи 7. 14 січня 2020 р. розпочались українсько-британські робочі консультації на рівні МЗС щодо нової базової угоди про співробітництво між Україною та Великою Британією

Економічна співпраця та технічна допомога

Останні роки спостерігається сталий ріст українського експорту до Великої Британії, який після виходи Британії з ЄС має шанси на додатковий ріст, у зв’язку з менш протекціоністською політикою Лондона щодо сільгосппродукції на відміну від інших країн ЄС. Водночас, наявне від’ємне сальдо у торгівлі товарами. Загальний товарообіг (товари та послуги) у 2019 склав – 2,6 млрд дол США, порівняно з 2,53 млрд дол США у 2018 р. Цей рівень не досягає очікуваних до 2020 року 3,5 млрд дол. США, про які говорилось на найвищому рівні протягом 2017 р.

Таблиця 1: Зовнішня торгівля товарами – млн дол. США

Рік експорт імпорт Загальний обсяг
2019 682.1 767.2 1449.3
2018 584.2 892.1 1476.3
2017 480 798.9 1278.9
2016 317.8 709.2 1027

 

Таблиця 2: Зовнішня торгівля послугами – млн дол. США

Рік експорт імпорт Загальний обсяг
2019 583.5 586.5 1170
2018 557.3 500.7 1058
2017 572.8 499.3 1072.1
2016 453 544.4 997.4

Чверть товарообігу припадає на продукцію АПК. ТОП-3 українського експорту у 2019 складали зернові, олія соняшникова, насіння олійних культур. ТОП-3 британського імпорту в Україну: алкогольні напої, заморожена риба, тютюн. Однак, через дію Зони вільної торгівлі з ЄС ці данні не є абсолютними, оскільки українськи товари могли потрапляти також через треті країни.

Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку (після Кіпру та Нідерландів) із загальним обсягом інвестицій станом на 1.10.2019 – 2.03 млрд дол. США.

Україна не чекала закінчення процесу Брекзіту та розпочала власні переговори щодо зони вільної торгівлі ще у 2018 році. Якщо Грузія та Молдова фактично скопіювали угоди про ЗВТ з ЄС, то Україна обрала шлях переговорів та розширення квот. За інформацією Торгового представника України Т. Качки, який вів переговори, текст нової угоди майже погоджено, і вона зможе вступити в силу з 1 січня 2021 р. Зараз закінчують переговори щодо політичної частини угоди.

Основними перспективними сферами економічного співробітництва є – АПК (м’ясо птиці, цукор, кукурудза), військово-технічне співробітництво, британські інвестиції до України, автомобільна промисловість, інфраструктурні проекти, морегосподарський комплекс.

З 2014 року Велика Британія надає значну технічну допомогу, яка спрямована на внутрішні реформи, підтримку незалежних медіа, належного врядування, подолання наслідків конфлікту, боротьбу з корупцією та підтримку у розбудові ЗСУ.

Британська технічна допомога виділяється у рамках 4 фондів (the Conflict, Stability and Security Fund (CSSF); Good Governance Fund (GGF); Bilateral Programme Fund (BPF); DFID’s Humanitarian Fund) та програм фінансування Британської Ради.

На 2017/2018 загальне фінансування програм склало – 31,6 млн фунтів. У 2018/2019 – 35,2 млн фунтів. У 2019/2020 – 36, 95 млн фунтів.(Детальний розподіл за посиланнями)

У 2018 році Уряд Великої Британії підтвердив виділення 35 млн фунтів на технічну допомогу на підтримку проведення реформ в Україні, зокрема, реформу державної служби, прозорості та підзвітності, боротьби з дезінформацією та дотримання прав людини, підтримку суверенітету та розбудову стійкості. Фінансування:

  • 4 млн фунтів – проекти в сфері безпеки, оборонної реформи, просування миру, боротьби з корупцією та цивільний нагляд.
  • 11 млн фунтів – підтримка реформ через Фонд належного врядування, різні програми щодо економічних та політичних реформ, підтримка НАБУ та Бізнес Омбудсмена.
  • 6 млн фунтів – гуманітарна допомога
  • 5 млн фунтів – боротьба з російською дезінформацією.

У 2019 році допомога була розширена, зокрема додаткових 4 млн фунтів виділено на проекти підтримку розвитку медіа. У справі підтримки реформ на 2020 рік ВБ анонсувала понад 37 млн фунтів (сфери: оборона, миротворча діяльність, боротьба з корупцією, врегулювання гуманітарних питань, права жінок, забезпечення рівних можливостей), з яких 9 млн фунтів на нові проекти для розвитку незалежних медіа. Ще 4 млн фунтів до березня 2021 буде виділено на підтримку реформи охорони здоров’я за допомогою проекту, який фінансує спільно з USAID Ukraine (побудова прозорої, підзвітної та ефективної систему охорони здоров’я).

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ

Трьома основними питаннями наступного року, які несуть ризики, будуть:

  1. Підписання нової угоди про зону вільної торгівлі.
  2. Початок переговорів щодо лібералізації візового режиму для громадян України.
  3. Безпека та рівні умови для інвесторів.

Перехідний період, який пов’язаний із закінченням виходу Великої Британії з ЄС та підготовкою до підписання нової угоди з Європейським Союзом та іншими найбільшими партнерами Британії, може мати негативний вплив на двосторонні відносин з Україною через, в першу чергу, відсутність достатніх ресурсів Лондона одночасно вирішувати всі питання та вести переговори на всіх напрямках. Переговори з ЄС та США будуть першочерговими, і від їх успішності буде залежати, яким чином Лондон буде проводити всі інші переговори.

Протягом останніх рокі Велика Британія залишається найбільш непоступливою країною щодо переговорів про спрощення візового режиму. При чому Британський МЗС підтримує позицію України, але це питання є у відомі Міністерства внутрішніх справ, яке категорично відмовлялось від діалогу. Більше того, регулярно спостерігався не тільки високий рівень відмов, а й немотивовані затримки, умови, відмови навіть урядовим делегаціям.

З 1 лютого Британія формально мала втратити безвізовий режим з Україною для своїх громадян, оскільки він розповсюджується на громадян ЄС. Україна в одноосібному порядку продовжила безвіз терміном на 1 рік за умови початку переговорів та отримання плану дій щодо візової лібералізації. Позиція Лондона поки неоднозначна. Оскільки питання обмеження міграції та міграційні ризики були у середині кампанії за Брекзіт, то британський уряд не поспішає говорити про будь-які лібералізації з жодною країною. На сьогодні все ще залишається до кінця не визначеною навіть політика щодо громадян країн-членів ЄС, тому Україна навряд є у пріоритетах.

Питання можливої відміни націоналізації Приватбанку, недостатня робота щодо повернення банківських активів, вплив Коломойського, відмінність меседжів, які надсилають з цих питань різні члени команди нового президента та його партії – питання про які відверто і відкрито говорять найбільші британські інвестори. Вони не вимагають преференцій та окремого підходу, але хочуть бачити чіткі правила, однакові умови, та єдину і артикульовану позицію Уряду та Президента з цих питань.

ВИСНОВКИ

Перспективними для співробітництва України та Великої Британії можна вважати наступні сфери:

  1. Військове та військово-технічне співробітництво, особливо по лінії ВМС. Інвестиційні проекти в оборонно-промисловому комплексі
  2. Кібербезпека
  3. Боротьба з гібридними та терористичними загрозами
  4. Питання розбудови національної та глобальної стійкості
  5. Посилення співпраці розвідувальних служб
  6. Співробітництво та торгівля у сфері АПК
  7. Залучення британських інвестицій до України
  8. Морегосподарський комплекс
  9. Питання візової лібералізації
  10. Технічна допомога для реінтеграції тимчасово окупованих територій України, податкової та митної реформи, боротьби з відмиванням грошей, реформи системи охорони здоров‘я, антикорупційної реформи.