Артем Филипенко

Регіон:
Чорноморський регіон
Тема:
Інше

Протягом останніх років Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) зіткнулася з низкою викликів, які суттєво впливають на перспективи цього проекту, в основі якого, в першу чергу, розвиток економічних зв’язків та торгівлі. Крім того, через російську агресію, ускладнилась і робота України в цій організації, оскільки стало неможливим виконання деяких пріоритетних проектів. 

Офіційно ОЧЕС визнає територіальну цілісність України. Проте висунута під час головування України у 2017 році пропозиція про визнання Російської Федерації агресором була відхилена. Політична нейтральність ОЧЕС зменшує привабливість цієї організації як інструмента захисту національних інтересів України.

ОСНОВНІ ВИКЛИКИ:

1.Російська агресія проти України, окупація Російською Федерацією Криму загострення українсько-російських відносин, взаємне впровадження санкцій Європейським Союзом та Російською Федерацією – зазначені чинники негативно впливають на всі сфери економіки Чорноморського регіону: інвестиційний клімат, торгівлю, транспорт, туризм тощо. 

Агресивні дії Росії мали негативний вплив на економічну ситуацію в Чорноморському регіоні. Фактично зупинена реалізація двох ключових проектів у рамках ОЧЕС -“Чорноморська кільцева магістраль “та “Морські магістралі”. 

Довідково:Меморандуми про скоординований розвиток Чорноморського транспортного кільця швидкісних автомагістралей та про взаєморозуміння стосовно розвитку морських магістралей регіону Організації Чорноморського Економічного Співробітництва були підписані у квітні 2007 року в Белграді. Відповідно до першого планувалася побудова швидкісної магістралі навколо Чорного моря за маршрутом Стамбул (Туреччина) – Самсон (Туреччина) – Трабзон (Туреччина) – Батумі (Грузія) – Поті (Грузія) – Єреван (Вірменія) – Баку (Азербайджан) – Новоросійськ (Росія) – Ростов-на-Дону (Росія) – Таганрог (Росія) – Маріуполь (Україна) – Мелітополь (Україна) – Одесу (Україна) – Кишинів (Молдова) – Бухарест (Румунія) – Констанцу (Румунія) – Хасково (Болгарія) – Софія (Болгарія) – Ніш (Сербія) – Белград (Сербія) – Тирана (Албанія) – Едірне (Туреччина) – Комотіні (Греція) – Александрополіс (Греція) – Стамбул (Туреччина).Проект “Морські магістралі” передбачав розвиток співробітництва між адміністраціями портів, спрощення доступу до всіх видів транспорту, реалізацію спільних проектів “з метою поліпшення злагодженості й сприяння переходу від одного виду транспорту до іншого”. 

Офіційно ОЧЕС не відмовився від реалізації Чорноморської кільцевої магістралі, проте цей проект об’єктивно не може бути реалізований за нинішніх умов, оскільки одна з ділянок магістралі має проходити через тимчасово окуповану територію Донецької області, а також через територію Придністров’я, неконтрольовану Республікою Молдова. Так само, і закриття Україною п’яти торговельних портів на тимчасово окупованій території Криму, будівництво Росією Кримського мосту та обмеження руху суден крізь Керченську протоку ускладнюють розвиток морських сполучень та інтермодальних перевезень на Чорному морі. Крім українсько-російських відносин на діяльність ОЧЕС впливає протистояння між іншими країнами-членами Організації. У другій половині липня 2020 року відбулися збройні сутички між Вірменією та Азербайджаном, на підтримку якого виступила Туреччина. Також загострилися відносини між Туреччиною та Грецією через суперечки стосовно розвідки газових родовищ на ділянці морського шельфу у Середземному морі, який кожна з країн вважає своїм. Продовжується конфронтація Росії та Грузії через самопроголошені Абхазію та Південну Осетія. 

2. Внаслідок епідемії COVID-19 та обмежувальних заходів, що вживалися національними урядами для її зупинення, економіка країн ОЧЕС зазнала суттєвих втрат. Найбільш уразливими виявилися галузі торгівлі, транспорту та туризму. За підсумками першого півріччя спостерігається суттєве падіння ВВП у всіх країнах ОЧЕС (див. Додаток 1).

Більшість країн для запобігання поширення коронавірусної інфекції вдалися до закриття кордонів та припинення міжнародного транспортного сполучення, що негативно вплинуло на ситуацію в країнах ОЧЕС, де туристична галузь відіграє вагому роль в економіці (Греція, Туреччина, Болгарія, Грузія, Україна та Росія). Припинено круїзне судноплавство, яке тільки почало відроджуватися після окупації Росією Криму. Все це матиме наслідком розорення малого та середнього підприємства, зростання безробіття та бідності.

Коронакриза призвела також до скорочення обсягів зовнішньої торгівлі між країнами ОЧЕС. Показовою тут є ситуація з Україною, обсяг зовнішньої торгівлі товарами якої з країнами Чорноморського економічного співробітництва у 2019 році склав 20,5 млрд дол. США.

Довідково: Обсяг експорту товарів з України до країн ОЧЕС у 2019 році склав 9,1 млрд дол., питома вага країн ОЧЕС у загальному експорті України у 2019 році склала 18,3% (без Російської Федерації- 11,8%), обсяг імпорту з країн ОЧЕС – 11,4 млрд, питома вага – 18,9% (без Російської Федерації – 7,4%). Основними торговельними партнерами з країн ОЧЕС є Російська Федерація, Туреччина та Румунія

Як видно з додатку 2, у першому півріччі 2020 року відбулося, за незначним винятком, скорочення експортно-імпортних операцій з усіма країнами Чорноморського економічного співробітництва, особливо з ключовими торговельними партнерами – Росією та Туреччиною. В цілому у першому кварталі 2020 року питома вага країн ОЧЕС в українському експорті скоротилася до 17,2%. 

3. На тлі коронакризи розвивається економічне протистояння між США та Китаєм, що вже створило прецеденти підвищення тарифних та нетарифних торговельних обмежень, і в перспективі може вплинути на чинні правила світової торгівлі, що базуються на відкритості ринків. 

Зростання ролі національних урядів створюють ризики зменшення кооперації та прагнення держав до економічної самодостатності.

Крім того, можливість застосування США санкцій зменшують для Китаю привабливість чорноморських країн для реалізації проекту “Один пояс – один шлях”, що, в свою чергу, впливає на розвиток транспортної інфраструктури регіону.

4. Економіки країн ОЧЕС все більше відчувають на собі вплив кліматичних змін. Поступове підвищення температури впливає на продуктивність сільського господарства, веде до обміління річок та скорочення водних ресурсів, негативно позначається на здоров’ї людини, зростає загроза опустелювання, підтоплення прибережних територій, піщаних а пилових бурь. 

У 2020 році посуха завдала значних збитків аграрному сектору України, Молдови, Румунії, Болгарії, Туреччини, інших країн ОЧЕС.

Збільшення антропогенного та техногенного навантаження на узбережжя погіршує екологію Чорного моря, яке є найбільш вразливим з регіональних морів у світі через обмежений водообмін з відкритими океанами.

Довідково: Результати спільних Чорноморських досліджень у рамках проекту ЄС / ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» – (EMBLAS-Plus) показали, що кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря, водночас концентрації деяких речовин-забрудників перевищують безпечні норми

Ситуація ускладнюється тим, що Україна не контролює тимчасово окуповані території Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей, де відбуваються негативні екологічні процеси, які можуть призвести до екологічної катастрофи. Відповідальність за таку ситуацію несе Російська Федерація, як держава, що здійснює окупацію.

5. Формування Європейським союзом власної політики по відношенню до Чорноморського регіону зменшує зацікавленість ЄС у співробітництві з ОЧЕС. 

З 2007 року ЄС реалізує в регіоні ініціативу “Чорноморська синергія”, у рамках якої особлива увага приділяється ініціативам у сфері транспорту, енергетики, екології, управлінням морськими ресурсами тощо. Третя доповідь Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS) та Європейської комісії щодо реалізації “Чорноморської синергії” за період 2015-2018 рр. констатує вагомий прогрес у морських справах та блакитному зростанні (blue growth) в Чорному морі. 31 травня 2018 року Болгарія, Грузія, Республіка Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна схвалили Бургаську декларацію міністрів “Назустріч спільному морському порядку денному для Чорного моря”. В ній визнається роль ключових регіональних організацій, таких як ОЧЕС та Чорноморська комісія. Проте на практиці Європейський Союз формує свій порядок денний. З 2013 року ЄС реалізує програму розвитку транспортних коридорів Trans-European Transport Network (TEN-T), два з яких безпосередньо стосуються регіону Чорного моря. З 2008 року діє форум неурядових організацій Чорноморського регіону (Black Sea NGO Forum), який об’єднує більше тисячі учасників з різних чорноморських країн. Аналіз останніх стратегій ЄС демонструє, що  там все менше уваги саме до ОЧЕС. 

АЛГОРИТМИ ВЗАЄМОДІЇ З ОЧЕС

В цьому контексті. навряд чи сьогодні варто розглядати ОЧЕС як інтеграційний проект, організацію, яка б запропонувала новий механізм взаємодії з Європейським Союзом або здатна сформувати нові інструменти регіональної безпеки. За 28 років існування Організації в Чорноморському регіоні країни-члени ОЧЕС “розійшлися” по різних інтеграційних проектах. 3 з 12 країн ОЧЕС є членами Європейського Союзу, ще 3 – Україна, Молдова та Грузія, підписали угоди про Асоціацію з ЄС, 2 країни (Росія та Вірменія) входять до Євразійського економічного союзу, ще 2 (Албанія та Сербія) – планують у найближчій перспективі стати членами Євросоюзу.

Для України вкрай важливо знайти такий алгоритм взаємодії з ОЧЕС, який би дозволив використовувати її потенціал для відстоювання національних інтересів, просувати нові ініціативи для власного ствердження в Чорноморському регіоні. Пріоритет має бути наданий питанням економіки, транспорту, екології, освіти та культури. Представляється доцільним робота за наступними напрямами:

Необхідно продовжувати використовувати ОЧЕС для протидії спробам Росії легітимізувати анексію Криму. Будь-які спроби призначити на посади в структурах Організації представників окупаційних адміністрацій Криму, просунути проекти, які тою чи іншою мірою стосуються окупованого півострова, мають блокуватися. 

б) Пандемія коронавірусу поряд із негативним економічним впливом, сприяла більш швидкій інтеграції можливостей цифрових технологій у виробничі та побутові процеси. У зв’язку з цим набуває особливого значення не лише розвиток Е-комерції, але й логістики 4.0, що передбачає цифровізацію логістичних процесів (зокрема, запровадження цифрового документообігу). Просування ідеї логістичної платформи в рамках ОЧЕС може стати одним з драйверів подальшої кооперації між країнами-членами Організації.

в) Коронакриза та необхідність закриття шкіл та вишів спричинила розвиток альтернативних навчальних технологій, які потенційно можуть застосовуватись у дистанційному навчанні. Це відкриває можливості для реалізації освітніх та культурних проектів у рамках ОЧЕС, спрямованих на отримання дистанційної освіти у навчальних закладах інших країн. Відповідно Україна могла би виступити ініціатором створення подібних освітніх та культурних платформ, можливо на базі одного з українських ВНЗ або наукових установ чи неурядових організацій, що сприяло б покращенню взаємодії між науковцями, експертами та студентами країн-членів ОЧЕС.

Довідково: В якості прикладу можна навести проект Online Black Sea University, який був успішно реалізований у 2014 і об’єднав 7 ВНЗ з Азербайджану, Вірменії, України, Румунії, Росії, Туреччини. Основою проекту була зміцнення зв’язків та надання нових можливостей для зв’язку між університетами / дослідницькими центрами чорноморських країн. Він включав серію лекцій, проведених експертами, які транслюватимуться в режимі он-лайн для ряду університетів регіону, під час яких студенти отримали можливість взяти участь в інтерактивних дискусіях із запрошеними доповідачами.

г) Потребує розширення присутність Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) в Україні та збільшення фінансування інфраструктурних проектів. 

Довідково: Найбільшими акціонерами Банку є Російська Федерація, Туреччина і Греція, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%. Частка Румунії складає 14%. Україна і Болгарія мають по 13,5% акцій, Азербайджан – 5%, Албанія – 2%, Вірменія і Молдова – по 1%, Грузія – 0,5%. Початковий статутний капітал Банку, який складав 1,2 млрд євро, збільшено у 2007 році до 3 млрд євро.

Як видно з додатку 3, основними отримувачами коштів ЧБТР є Росія та Туреччина, причому обсяги отриманих коштів перевищують їх частку у статутному капіталі, в той час як питома вага України менше. При цьому серед операцій кредитування в Україні переважає споживчий сектор (36,38%), водночас, наприклад, в Туреччині переважає кредитування промисловості (36,99%). Дуже низьким є рівень кредитування енергетичних проектів в Україні (2,75%), аналогічний показник Румунії складає 10,78%, Туреччини – 3,46% тощо.

д) Діяльність ЧБТР орієнтована переважно на задоволення потреб великого бізнесу, в той час як громадський сектор у країнах ОЧЕС фактично залишається поза увагою цієї фінансової інституції. З метою фінансування освітніх, культурних, інформаційних проектів було би доцільно створити окремий фонд громадських ініціатив ОЧЕС.

є) Враховуючи вплив кліматичних змін на економіку країн-членів ОЧЕС, просування “зеленого порядку денного” (greenagenda) в діяльності організації може стати одним з важливих елементів просування Україною своїх інтересів, зокрема, у тому числі в у питаннях деокупації Криму та ОРДЛО. Основним завданням має стати наповнення практичним змістом Стратегії ОЧЕС щодо адаптації до кліматичних змін, ухвалену в Києві 15 грудня 2017 р.

ж) Попри “замороження” проектів “Чорноморська кільцева магістраль” та “Морські магістралі”, Україні варто і надалі просувати ідеї, пов’язані із розвиток транспортного сполучення у Чорноморському регіоні, зосередивши увагу переважно на розвиткові транспорту у Західному Причорномор’ї, де Україна має більше перспектив через наближеність до кордонів Європейського Союзу. Тим більш, що запуск у 2020 році поромної переправи Орловка-Ісакча, яка з’єднала Україну та Румунію, підвищив транзитний потенціал як українського Півдня, так і Румунії. Доцільним представляється також розгляд у рамках ОЧЕС проектів, пов’язаних із розвитком Дунайського транспортного коридору, особливо враховуючи той факт, що 4 з 12 країн ОЧЕС (Україна, Румунія, Болгарія, Сербія) є водночас дунайськими країнами.

з) Залишається важливим питання підготовки професійних кадрів, для вирішення якого пропонується запровадження програм стажування випускників ВНЗ у структурах ОЧЕС.