Вікторія Вдовиченко

Регіон:
ЄС
Країна:
Венесуела
Тема:
Європейська інтеграція

Євросоюзу не вдалося виступити з єдиною позицією щодо Венесуели. Спільна заява Європейського Союзу щодо визнання лідера опозиції Венесуели Хуана Гуайдо тимчасовим президентом була заблокована Італією.

Більше того, питання далекої Венесуели остаточно розділило італійських коаліціянтів – “Рух 5 зірок” та “Лігу”. В той час коли найбільші країни розділилися на “за” та “проти” Мадуро, Італія загрузла у внутрішніх дебатах обох коаліційних сил.

Вікторія Вдовиченко, кандидат історичних наук, асоційований експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” для “Європейської правди”

Виправити ситуацію спробував президент Серджо Матарелла. Він заявив, що Італія повинна проявити відповідальність і чіткість у спільній позиції зі своїми союзниками та європейськими партнерами щодо Венесуели. “Не може бути ніякої невизначеності або коливань у виборі між волею народу і проханням про справжню демократію, з одного боку, і насильством – з іншого”, – сказав глава держави.

Втім, його заклик почули не всі. І це дозволяє говорити, що розкол всередині італійської влади тепер можна вважати доконаним фактом.

“Друзі Путіна” проти Мадуро

“Жовто-зелених” партнерів вкотре розділили їхнi позиції. Міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні був за спільну позицію з Євросоюзом, а от “Рух 5 зірок” виступив категорично “проти”.

І тут найбільш цікавою є аргументація прихильності італійських коаліційних сил до рiзних політиків Венесуели. “Рух 5 зірок” із Луїджі ді Майо абсолютно відкрито підтримує режим Мадуро, в той час як “Ліга” разом із Маттео Сальвіні виступає на підтримку Гуайдо.

Родзинкою є те, що вперше Сальвіні відкрито не підтримує позицію Путіна, а ось “Рух 5 зірок” – із точністю до навпаки.

Сальвіні ледь не вперше підтримав позицію президента Італії. Навiть більше, 5 лютого (вже після блокування Італією спільної заяви ЄС) Сальвіні виступив із власною заявою, в якій висловив свою тверду позицію щодо уряду Каракасу, вимагаючи якомога швидше провести вільні вибори у Венесуелі:

Мадуро – справжній злочинець, що ув’язнює і катує свій народ. І я сподіваюся на проведення вільних і демократичних виборів якнайшвидше, адже Венесуела має мільйони італійців та їхнiх нащадків, які там живуть,чинять опір і страждають“.

Щоб пояснити такий розворот (в першу чергу – щодо курсу РФ), треба пояснити, що Венесуела аж ніяк не є для Італії далекою та маловідомою країною. Історично сотні тисяч італійців переїхали сюди у пошуках кращої долі. Під час розпалу соціалістичних реформ Італії довелося повертати їхнiх нащадків на історичну батьківщину. А отже, для багатьох італійських виборців Венесуела та її диктатор не є чимось абстрактним.

Але, якими б не були причини демаршу, така різка заява Сальвіні остаточно підтвердила розкол між коаліціянтами.

Заява Сальвінi виводить на політичну арену Італії та світу ще одного політичного актора – Алессандро ді Баттіста, одного зі стратегічних партнерів “Руху 5 зірок”.

Це ім’я – нове для українського читача, але доволі відоме італійцям. Успішний підприємець у секторі фінансів, співвласник сімейної компанії Di Bi Tec, письменник та громадський діяч, Ді Баттіста був обраний до Палати депутатів у лютому 2013 року від “Руху 5 зірок” і незабаром став однією з найвпливовіших особистостей “Руху”.

Свій креативний підхід Ді Баттіста проявляє і в політиці: у 2016 році він здійснив байк-тур уздовж Італії, щоб італійці на референдумі у грудні висловили “Ні” політиці Маттео Ренці. Цей тур мав неймовірний успіх та забезпечив “Руху” подальшу лояльність громадян.

Однак у листопаді 2017 році він несподівано заявив, що не буде балотуватися від “Руху” до нового парламенту Італії, залишаючись при цьому його членом. Причина цьому – “Рух” обрав своїм лідером молодого Луїджі ді Майо, а Ді Баттіста залишився осторонь.

Після свого звернення до італійців через Фейсбук політик взагалі залишив Італію та переїхав спочатку до Сполучених Штатів, а потім продовжив подорож до південноамериканського континенту. Ще у жовтні 2018 року італійські газети робили репортажі про його фантастичні проекти та ідеї з Мексики, а також коментували видану у 2017 році книгу.

Проте наприкінці 2018 року він повертається до Італії, вже в січні цього року Ді Майо та Ді Баттіста відвідують Брюссель, роблячи спільні заяви щодо політичного майбутнього “Руху 5 зірок” на європарламентських виборах.

Чому так? Вочевидь, після того, як поступово “Ліга” почала набирати “політичних обертів” та завойовувати серця італійців, “Зіркам” було потрібно діяти непересічно та повертати політичні дивіденди на свою користь.

Такий крок дає свої успішні результати, адже тепер Сальвіні доводиться коментувати критику не від одного лідера “Руху”, а одразу від обох.

Заява Маттео Сальвіні дала можливість “Руху” посилити його критику та одночасно – суттєво радикалізувати свою позицію.

“Я дивуюся Сальвіні, який думає, що є “государем слова”, – коментує Ді Баттіста.

Саме він заявив, що Італія має зберігати нейтральну позицію щодо Венесуели. “Європа повинна перестати виконувати накази Сполучених Штатів раз і назавжди. Світ рухається далі. Я пропоную мужність і далекоглядність”, – заявляє Ді Баттіста.

Вже незабаром буде зрозуміло, чи означає повернення Ді Баттісти зміну лідерства у “Русі 5 зірок”. Проте стає очевидним, що партія намагається радикалізуватися, і питання Венесуели стало чудовою підставою для демонстрації протистояння з партнерами по коаліції.

Останнє важливо й в контексті політики ЄС. “Рух 5 зірок” уже переконав польську “Kukiz’15”, хорватську “Zivi Zid” та фінську ліберальну “Liike Nyt” приєднатися до політичної групи, яку “п’ятизіркові” італійці планують сформувати після європарламентських виборів.

Нещодавно аналогічну пропозицію отримали кандидати до Європарламенту від французьких “жовтих жилетів”. “Ми маємо багато спільних позицій і цінностей, такі як захист громадян, соціальні права, пряма демократія і довкiлля”, – сказано у спільній заяві по закінченню цієї зустрічі.

Венесуельський демарш Італії – а точніше, саме “Руху 5 зірок” – показав потужність контрсистемних партій і одночасно зміцнив амбіції “Руху” – як локомотива контрсистемної опозиції у ЄС.