Регіон:
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
Країна:
Інше
Тема:
Політичні системи

Розвиток відносин між країнами ілюструє стійку та послідовну динаміку. З часу встановлення дипломатичних відносин між країнами 10 лютого 1992 року спостерігається зростання двостороннього співробітництва в політичній, торгівельно-економічній, науково-технічній, культурній сферах.

Рівень взаємодії та співпраці країн дисонує з недостатнім політичним діалогом між лідерами країн та відсутністю офіційних візитів протягом тривалого періоду. 

Політична співпраця

У грудні 1996 року відбувся перший державний візит Президента України Л. Кучми до РК, під час якого було підписано Декларацію про принципи відносин та співробітництва між Україною та РК, Угоду між Урядом України та Урядом РК про взаємне сприяння та захист інвестицій, Меморандум про взаєморозуміння щодо заснування Спільного Комітету з торгівлі між Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України та Міністерством  торгівлі, промисловості і енергетики РК. 

У грудні 2006 року під час державного візиту Президента В. Ющенка до РК було визначено пріоритетні напрямки співробітництва у таких сферах, як енергетика, освоєння космічного простору, енергозбереження, транспорт, сільське господарство, суднобудування, авіація, машинобудування, будівництво. Підписано міжурядові угоди про співробітництво у сфері оборонної промисловості і матеріально-технічного забезпечення та про співпрацю у галузі використання космічного простору в мирних цілях.

Президент В. Янукович України здійснив робочий візит до РК у березні 2012 року для участі у Сеульському Саміті з питань ядерної безпеки та провів переговори з Президентом та Прем’єр-міністром РК. 

Найвищою посадовою особою РК, яка відвідала Україну, став Прем’єр-міністр – відбулися два офіційні візити у 2005 та 2011 роках. У рамках першого візиту було підписано міжурядові Угоди про торгівельне судноплавство та про грантову допомогу і технічне співробітництво, а під час другого відбувся корейсько-український бізнес-форум та обговорення перспективних напрямів розбудови українсько-корейського співробітництва. 

Динаміка розвитку відносин між двома країнами на рівні вищих посадових осіб була вкрай низькою протягом останніх п’яти років та ознаменувалась одним візитом Міністра закордонних справ України у 2015 р. та Першого віце-прем’єр-міністра С. Кубіва у 2018 р. 

Президент П. Порошенко наголошував на важливості досвіду провідних країн, серед яких виділяв Південну Корею, у процесі розробки та втіленні курсу реформ, але в практичному вимірі приділяв недостатньо уваги розвитку взаємин з РК на високому рівні. 

Президент В. Зеленський у квітні 2020 р. провів телефонну розмову з Президентом РК та обговорив проблеми глобальної і регіональної протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Це є позитивним сигналом для подальшого розвитку двосторонніх зв’язків та співпраці між країнами, який повинен бути підсилений інтенсифікацією діалогу на найвищому рівні, а також обміном візитами у майбутньому.

Слід відзначити, що міжпарламентське співробітництво між Україною та РК протягом усього періоду характеризується більш тісною взаємодією, візитами спікерів парламентів та обміном делегаціями у рамках парламентської групи дружби «Корея-Україна». Цю тенденцію слід продовжувати, зважаючи на її важливість у поглибленні співпраці між країнами та напрацюванні нових напрямків двостороннього співробітництва.

ДОГОВІРНО-ПРАВОВА БАЗА 

Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з 2 міждержавних, 25 міжурядових, 24 міжвідомчих та 48 міжінституційних документів, які створюють широке поле для співпраці у багатьох галузях.

Між Україною та РК діють двосторонні органи співпраці: Міжурядова українсько-корейська комісія з питань торгівельно-економічного співробітництва, Спільний українсько-корейський комітет з науково-технічного співробітництва, Спільна українсько-корейська комісія зі співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення.

Головним завданням залишається досягнення безвізового режиму для українців з боку РК, переговори з цього питання уже розпочалися і мають перспективи позитивного вирішення. Для корейців Україна запровадила безвізовий режим з 2006 року. 

ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

РК є одним з провідних торгівельних партнерів України в Азії. За даними Українсько-корейський товарообіг у 2019 році зріс на 8,9 % та склав 831,78 млн дол. США. Основними статтями українського експорту стали зернові культури, руди, шлаки і золи, чорні метали та вироби з них, деревина і вироби з неї, недорогоцінні метали, рослинна олія. Імпортованими в Україну з РК були автомобілі, пластмаси та полімерні матеріали, каучук і гуми, чорні метали. Прямі інвестиції з Кореї до України станом на 31.12.2019 становили 202 млн дол. США.

На думку корейської сторони, Україна та Корея використовують лише близько 10% потенціалу взаємного товарообігу.

 Серед основних причин повільної динаміки розвитку економічних відносин слід виділити:

  • Недостатню обізнаність бізнес-кіл про потенціал країн та перспективи взаємодії.

У 2018-2019 роках було інтенсифіковано роботу економічних бізнес-форумів у Сеулі та Києві за участі представників приватного та державного секторів з обох країн (в рамках діяльності Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва). Для корейського бізнесу заходи подібного типу є дуже поширеним явищем для просування та представлення своїх інтересів у світі, тож в майбутньому потрібно використовувати подібний формат на постійній основі. Однак при підготовці заходу українська сторона має проводити якісний відбір учасників, які мають зацікавленість у співпраці з корейськими компаніями.

  • Імідж України як країни з високим інвестиційним ризиком.

Цьому посприяли не стільки військові дії на території України через російську агресію, скільки власний негативний досвід корейських компаній ведення бізнесу в Україні. Для України важливо забезпечити захист іноземних інвесторів, а у випадку з РК, також реалізувати декілька успішних і привабливих інвестиційних проектів, які б змогли відновити довіру корейського бізнесу до України.

РК активно демонструє зацікавленість у співпраці з Україною у багатьох сферах, причому технологічні та фінансові можливості РК можуть посилити власний економічний потенціал України.

ПЕРСПЕКТИВНІ СФЕРИ СПІВРОБІТНИЦТВА

Аграрний сектор є одним з пріоритетних у двосторонній співпраці між країнами. Корейські компанії проявляють велику зацікавленість у застосуванні «розумного фермерства» (впровадженні новітніх технологій і великих даних в сільське господарство) на території України, втіленні вертикальної інтеграції сільського господарства (передбачає весь ланцюг виробництва, починаючи від вирощування, зберігання, переробки, до логістики, торгівлі та експорту сільгоспродукції), розвитку тепличного господарства, вирощуванні особливих сортів озимої цибулі з високим рівнем врожайності для експорту в ЄС. При цьому, Україна має потенціал нарощування експорту зерна та іншої аграрної продукції до Кореї та інших азійських країн, зважаючи на покупку корейською компанією Posco Daewoo зернового терміналу у Миколаєві. 

Окрім того, є великі перспективи співпраці у сфері альтернативної енергетики (зокрема сонячної, в якій уже задіяні корейські компанії на території України), переробки сміття та біотоплива, електронної торгівлі, ІТ-технологій, втілення технологій «розумного міста» (корейські експерти уже розробляли рекомендації щодо застосування їх у Києві). 

Попри те, що РК є країною з високим технологічним розвитком, науково-технічний потенціал України у сфері ядерної енергетики, аерокосмічної галузі, біо-, нано-, інформаційно-комінікаційних технологій, радіаційної медицини, оборонного сектору тощо є не тільки привабливою стороною для співробітництва, але й зацікавленості у залученні спеціалістів для роботи в Кореї. Україна є постачальником високваліфікованого трудового ресурсу для РК. Цей фактор важливо використати для посилення та активізації співпраці спільних науково-дослідних лабораторій на базі науково-дослідних закладів України та РК. Попри те, що Україна має значно нижчі фінансові можливості, у відносинах з РК вона має перспективи взаємодоповнювальної та взаємовигідної  співпраці.

Корея реалізує велику кількість культурних, освітніх проєктів: надання безкоштовних грантів для навчання українських студентів, безкоштовне викладання корейської мови при Корейському освітньому центрі в Києві, проведення музичних фестивалів та конкурсів на території України. Своєю чергою, Україна повинна використовувати потенціал українців, які проживають та навчаються у РК задля створення нового та сучасного наративу, пов’язаного зі сприйняттям України та українців, використовуючи можливості соціальних мереж, місцевого телебачення  тощо, оскільки корейці позитивно сприймають цікаві історії іноземців, які інтегрувалися у їхнє мовно-культурне середовище.

Зважаючи на те, що так звана «корейська хвиля» (корейський культурний проєкт) відкрив Корею світу по-новому як виробника сучасної популярної музики та кіновиробництва, Український інститут може сприяти залученню українських сучасних музикантів чи режисерів до співпраці у рамках цієї ініціативи. 

Створення привабливого образу України через культурну взаємодію важливе також для приваблення корейських туристів (до пандемії загальна кількість корейських туристів у світі складала 26 млн осіб – наприклад, декілька років тому Хорватія викликала бум корейських туристів, 400 тис. на рік проти 7-8 тис., які приїздять до України, за допомогою фільму про свою країну корейською мовою, показаного по місцевому телебаченню). Для підвищення туристичної привабливості потрібно розробити спеціальну туристичну дорожню карту на рівні держави з залучення азійських туристів за участі профільних міністерств та туристичних агенцій країн.

 

Підготовлено: Наталія Бутирська.