Регіон:
ЄС
Тема:
Рада Європи

Політична група консерваторів у ПАРЄ – це об’єднання євроскептичних партій, що
виступають за реформу ЄС на основі залишення більшої кількості повноважень на рівні
національних держав. Основу групи складають 2 партії – британські консерватори та
польська «Право і справедливість», а також правих популістських партій (Брати Італії,
іспанський «Вокс»), які нещодавно приєдналися. Консерватори не є дуже впливовими в ПАРЄ
– їхнє представництво дещо менше 10%. Загалом групова афіліація значно менш важлива у
ПАРЄ, порівняно з Європарламентом, ніж національна та партійна.

Тому у групи у
більшості випадків немає спільної єдиної позиції. Водночас, позиції більшості делегатів з
групи щодо українсько-російського конфлікту співпадають. Зокрема, вони піднімають
питання відповідальності Росії за утримування політичних в’язнів та порушення прав
людини в Криму, виступають проти повернення російської делегації до ПАРЄ, визначають
РФ відповідальною за окупацію Криму, агресію на Сході України та в Азовському морі, а
також наголошують на небезпеці реалізації Північного потоку-2 та необхідності покарати
винних за збиття малайзійського боїнгу.

ОСНОВНА ІНФОРМАЦІЯ

У 1970 році британські та шведські консерватори утворили Групу незалежних представників
Великої Британії та Швеції. Через 10 років до них долучилися консерватори з Ірландії, Данії,
Туреччини, Норвегії та Швейцарії. Разом у 1980 році в ПАРЄ вони створили групу
Європейські Демократи. У 2014 році група перейменувалася на Групу Європейських
Консерваторів, у 2019 на Групу Європейських Консерваторів та Демократичний Альянс.
По суті – це група Партії Європейських Консерваторів та Реформістів у Європарламенті, хоча
наразі групи у ПАРЄ та у ЄП мають певні відмінності у своєму складі (наприклад,
представник Данської Народної Партії досі є членом групи в ПАРЄ, тоді як у ЄП
представники цієї партії примкнули до групи правих євроскептичних партій Ідентичність та
Демократія). Група в ПАРЄ увесь час свого існування була незалежною, тоді як
консерватори в ЄП певний час були об’єднані з Європейською Народною Партією.
Основу групи складають Консервативна партія (Велика Британія) та Право і справедливість
(Польща). Крім них представлені наступні партії – Нова Азербайджанська Партія,
Азербайджанська Партія Демократичних Реформ, Грузинська Мрія, Патріоти Грузії,
Процвітаюча Вірменія, Союз Селян і Зелених Литви, Об’єднані Патріоти (Болгарія),
Словацька Національна Партія, Свобода і Солідарність (Словаччина), Звичайні люди та
незалежні особистості (Словаччина), Громадянська Демократична Партія (Чехія), Шведські
Демократи, Демократична Юніоністська Партія (Великобританія), Партія Прогресу
(Норвегія), Брати Італії, Консервативна Народна Партія Естонії, Кукіз (Польща), Данська
Народна Партія, Фінни, Грецьке Вирішення. Але представництво майже всіх цих партій
дуже мале – по кілька людей. Раніше до складу групи також входили Єдина Росія, Партія
Регіонів (Україна) та Партія Справедливості та Розвитку (правляча партія в Туреччині).

Партія Справедливості та Розвитку на фоні конфлікту Туреччини із західними союзниками
сама вийшла з групи і намагається створити навколо себе нову групу в ПАРЄ (поки
безуспішно).
Очільник групи – Іан Лідделл-Ґрейнґер (Велика Британія). Його заступники – Черіл Джіллан
(Велика Британія) та Домінік Таржинський (Польща). До складу Бюро (керівний орган
групи), крім цих трьох, входять Роджер Ґейл (Велика Британія), Севінь Фаталієва
(Азербайджан) та Ніно Ґоґуадзе (Грузія). Асистент групи – Валерія Андроненкова (росіянка
за національністю).

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ГРУПИ

Оскільки група формально афілійована з Партією Європейських Консерваторів та
Реформістів, то документом, що визначає програмні позиції групи, можна вважати
Рейкв’явікську декларацію 2014 року 1 . Відповідно до неї, партія виступає за:
● Європу як союз незалежних націй, які співпрацюють разом, але зберігають свою
ідентичність;
● рівність між собою всіх європейських демократій;
● здійснення повноважень на якомога нижчих рівнях влади – наднаціональні органи
повинні займатися лише тими питаннями, що не можуть бути вирішені на
індивідуальному, місцевому та національному рівнях;
● примат індивідуальної свободи громадян;
● рівність всіх перед законом, незалежно від етнічного походження, статі чи
соціального класу;
● збереження держави-нації, оскільки та володіє унікальною демократичною
легітимністю.
Загалом партію можна охарактеризувати як помірно євроскептичну, хоча останнім часом
відбувається певний зсув вправо, що відчувається після прийняття до лав таких партій, як
Брати Італії чи Вокс (Іспаня). Разом з тим, характер функціонування Парламентської
асамблеї Ради Європи вносить певні корективи у євроскептичний характер групи. Адже в
ПАРЄ до неї входить, наприклад, Грузинська Мрія, яка позиціонує себе як про-європейська
партія.

ВПЛИВОВІСТЬ ГРУПИ

Наразі група налічує 62 парламентарі (це члени асамблеї та їхні заступники, тобто при
голосуванні можуть мати 31 голос, що дещо менше 10%). Але з огляду на те, що навіть 2
найбільші групи у ПАРЄ разом узяті не мають абсолютної більшості, то група час від часу
може мати «золоту акцію» при прийнятті рішень.
Мають наступний рівень представництва у комітетах:
● Політичні справи та демократія – 6 з 89 членів
● Правові справи та права людини – 8 з 89 членів
● Соціальних справ, охорони здоров’я та сталого розвитку – 12 з 84 членів
● Міграція, біженці та переміщені особи – 6 з 84 членів
● Рівність та недискримінація – 5 з 84 членів
● Моніторинг – 14 з 89 членів
● Процедурні питання, імунітети та інституційні справи – 5 з 36 членів
● Вибір суддів в ЄСПЛ – 4 з 22 членів

Таким чином, дещо більшу роль група відіграє у моніторинговому комітеті та комітеті
соціальних справ.

ПОЗИЦІЯ ЩОДО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО КОНФЛІКТУ

При голосуванні в ПАРЄ, зазвичай, приналежність до національної делегації чи партії значно
важливіша, ніж приналежність до політичної групи. Це дуже добре видно під час
голосування за питання, що стосуються українсько-російського конфлікту. Зокрема,
представники Азербайджану та Вірменії не підтримують рішення, що порушують
інтереси Росії. Те ж саме стосується і польського депутата з партії Кукіз.
Таким чином, говорити про монолітну позицію групи не доводиться, але все ж є рішення,
що підтримуються більшістю групи або принаймні одночасно двома головними силами
групи – британськими торі та ПіС. Зокрема, близько 80% консерваторів підтримали
українську позицію щодо неприпустимості відновлювати права російської делегації в
Асамблеї, це найвищий показник серед всіх політичних груп. Не підтримали це
представники Азербайджану, Вірменії та лорд Річард Балфі з Велико] Британії. Мотиви його
голосування в розріз з позицією групи та британського уряду напевно невідомі (але це може
бути і персональна образа, адже Балфі у 2015 році був обікрадений в Україні та дуже
обурювався тоді з цього приводу). Крім того, він нібито давав інтерв’ю російській газеті
Известия  , де стверджував, що Крим історично російський. Українське посольство тоді
вимагало пояснень  від нього.
Інші рішення стосовно українсько-російського конфлікту, підтримані групою:
● Позбавлення прав російської делегації в ПАРЄ  – проголосували всі, крім
представника Вірменії;
Заклик до РФ звільнити українських політичних в’язнів, що перебувають в Росії та
Криму та повторна резолюція з того ж питання;
● Резолюція щодо звинувачення Росії у невиконанні Мінських угод  , в якій підкреслено
підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а Росію закликано до
звільнення Криму та припинення підтримки сепаратистів;
Резолюція про права людини на окупованих територіях  . Відповідальність за
забезпечення прав людини в Криму та на Донбасі несе Росія, оскільки вона має
ефективний контроль над обома територіями.
Резолюція щодо ситуації в Азовському морі та Керченській протоці  . Підтримка
незалежності України та її міжнародно визнаних кордонів. Заклик до РФ негайно
звільнити українських моряків, забезпечити їм медичну, правову та консульську
допомогу. Визначено необхідність забезпечити вільне судноплавство Азовським
морем та Керченською протокою і утриматись від використання сили. Заклик до
урядів Росії та України поважати Договір про використання Азовського моря та
Керченської протоки та існуючий порядок використання протоки. Засудження
побудови Керченського мосту та постійного необґрунтованого огляду суден, що прямують в українські порти. Підтримка пропозиції Німеччини і Франції, щоб третя
сторона моніторила і гарантувала свободу пересування в морі та протоці. Таким
чином підтримка розширення мандату місії ОБСЄ на цю територію.
Також більшість членів партії (в основному британці та поляки) висловлювала
наступні позиції щодо українсько-російських відносин:
Невизнання результатів виборів до Держдуми 2016 у Криму та Севастополі  ;
● Підкреслення проблеми репресій проти кримських татар в Криму  та заклики до Росії
припинити переслідування. Члени групи відзначають важливість рішень
Міжнародного Суду ООН та ЄСПЛ щодо політики РФ відносно кримських татар та
вважають, що нормальна співпраця між ПАРЄ та Москвою можлива лише після
деокупації Криму та повної імплементації Мінських угод.
Звинувачення РФ в утримуванні політичних заручників  та звернення до
європейських інституцій, щоб ті сприяли якомога швидшому звільненню всіх
заручників та вводили персональні санкції проти росіян, що були залучені до
порушення прав людини.
● Відзначення небезпеки від-2  , заклик до європейських
інституцій не дати Кремлю отримати ще один важіль у гібридній війні.
Заява про необхідність забезпечити покарання за збиття малайзійського боїнгу.
Інші питання, пов’язані з Україною, що піднімалися членами групи:
● Думки групи розділилися щодо українського закону про освіту. 5 членів групи (3
британці, норвежець та литовець) підтримали резолюцію, що критикує український
закон про освіту через те, що він не забезпечує достатніх можливостей для розвитку
мов меншин. 5 інших членів групи не підтримали резолюцію – британець
проголосував проти, чех і 3 турки утримались.
● Роджер Ґейл (впливовий британський член групи) та представник Естонії закликали
вирішили проблему рекету та беззаконня в Затоці Одеської області  , від якої
постраждали естонські інвестори.
● Александр Данді (Велика Британія) та Івона Арент (Польща) закликали у жовтні 2017
року владу України припинити переслідування реформістських сил 16 . Серед переслідуваних називали Світлану Заліщук, Андрія Садового, Максима Черкасенка та
Олександру Устінову.
● Майже одностайно (13 з 15, проти проголосували лише турки) група підтримала у
2017 році резолюцію щодо функціонування демократичних інституцій в Україні 17 .
Резолюція містить наступні пункти:
○ Підтримка децентралізації та судової реформи,
○ Засудження політичної поляризації в Україні,
○ Критика надто повільної боротьби з корупцією та заклик до створення
антикорупційного суду,
○ Заклик змінити закон про люстрацію відповідно до рекомендацій
Венеціанської комісії,
○ Заклик ратифікувати Стамбульську конвенцію, а також захистити мови
меншин.

Підготовлено: Яр Батог