Тема:
Європейська інтеграція

Беручи до уваги цілі, поставлені перед Міжнародною платформою звільнення Криму як спеціальним багатостороннім консультативним форматом щодо деокупації Криму, МЗС України має орієнтуватись на залучення також міжнародної експертної спільноти та неурядового  сектору. 

При цьому з точки зору ефективного організаційного забезпечення модель залучення ГО до участі у платформі має будуватись на наступних елементах:

  1. Громадський вимір роботи в рамках платформи має бути залучений до активної співпраці з урядовим та парламентським рівнями;
  2. Громадська мережа має бути тематично долучена до всіх напрямів роботи платформи (безпека, права людини, екологія, політика деокупації і т.д.), що відповідатиме принципу інклюзивності;
  3. Неурядовий сектор має бути представлений різнопрофільними організаціями, що займаються інформаційно-просвітницькими проєктами, аналітикою та адвокацією, правозахисною діяльністю;
  4. Координаційна діяльність неурядової мережі платформи має здійснюватись на постійній основі в річному циклі роботи, а кожна іноземна сторона має також створити координаційний елемент на національному рівні;
  5. Мережа має налічувати представників від усіх держав-учасниць Кримської платформи. 

З огляду на вищеозначене, можна запропонувати успішні моделі неурядових мереж, які можуть  бути взяти за основу: Форум громадянського суспільства Східного партнерства, Мережа аналітичних центрів Think Visegrad, а також Празький центр громадянського суспільства. Кожна з моделей має свої переваги, що відповідають особливостям міжнародних ініціатив та організацій, які їх ініціювали. 

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (EaP CSF)

Форум був створений у 2009 році Європейською Комісією в рамках розвитку багатостороннього треку політики ЄС “Східне партнерство”. Він об’єднує неурядові організації з держав ЄС та Східного партнерства, а також забезпечує інституціям ЄС доступ до альтернативної інформації від громадянського суспільства. 

Структура Форуму:

  1. Асамблея Форуму (збирається раз на два роки)
  2. Керівний комітет (збирається 3-5 разів на рік)
  3. Секретаріат (постійний орган)
  4. 5 тематичних робочих груп Форуму
  5. 6 національних платформ 

На базовому рівні Форум має 6 національних платформ, які об’єднують мережу ГО на національному рівні в державах-партнерах. Платформи мають статутні та стратегічні документи, операційні плани роботи. Кожна національна платформа налічує в середньому від 60 до 200 неурядових організацій.

У горизонтальному вимірі організації з національних платформ та держав ЄС входять до робочих груп Форуму, які сформовані тематично, відповідно до тематики роботи міжурядових платформ Східного партнерства. 

Форум має Секретаріат в м. Брюссель, зареєстрований як юридична особа. Секретаріат відповідальний за поточну діяльність Форуму, зв’язки з європейськими інституціями. Питання стратегічного розвитку Форуму визначається членами Керівного комітету, що обирається з-поміж ГО, що беруть участь в Асамблеях Форуму та представляють національні платформи чи  громадський сектор держав-членів ЄС. 

Попри формальну незалежність Форуму від європейських інститутів, переважна більшість фінансових ресурсів генерується коштом грантів ЄС, що виділяються Європейською комісією. 

Загальна Асамблея Форуму проходить раз на два роки (до недавньої реформи структури Форуму асамблеї проводились щорічно) або в державах ЄС, або в державах-партнерах, що дає низку переваг щодо посилення політичної вагомості Форуму. У роботі асамблей беруть участь як високопосадовці та політики, так і громадські діячі з країн ЄС на СхП, що дає змогу привернути увагу до неурядових ініціатив.

Представники Форуму присутні на всіх заходах високого та найвищого рівня, що присвячені питанням Східного партнерства, мають можливість офіційно висловити позицію громадянського суспільства. 

Через дотичність робочих груп Форуму до тематичної роботи міжурядових платформ Східного партнерства Форум генерує експертизу щодо пріоритетних тем як для ЄС, так і країн-партнерів. 

Вказана модель є найбільш адаптивною до цілей та задач Кримської платформи. Поряд з тим розгалужена інституційна база потребує активної координаційної роботи з боку української сторони. 

Платформа аналітичних центрів Think Visegrad (https://think.visegradfund.org/)  

Платформа аналітичних центрів Think Visegrad створена у 2012 році під час головування Чехії у Вишеградській групі. Мережа з 8 аналітичних центрів (по 2 з кожної країни В4) створена для побудови структурованого діалогу з питань регіональної співпраці. Члени мережі аналізують важливі аспекти роботи В4, надають рекомендації національним урядам В4, Міжнародному Вишеградському Фонду за тематиками, що відповідають напрямам співпраці в рамках Вишеградської групи (енергетична безпека, внутрішні стабілізаційні процеси в країнах, відносини із Західними Балканами, політика Східного партнерства, міграційні процеси, транспорт, довкілля).

Фінансування відбувається через Міжнародний Вишеградський Фонд, діяльність якого спрямовують МЗС держав-членів В4 (власне, міністри закордонних справ визначають пріоритетні напрями діяльності Фонду). 

Головними інструментами роботи  для платформи є підготовки протягом року чотирьох ґрунтовних довготермінових аналітичних досліджень і восьми короткотермінових досліджень на вимогу МЗС країни, яка головує у Вишеградській групі. 

Крім того, на базі 8 аналітичних центрів проводиться стажування для зовнішніх експертів із закордонних аналітичних центрів. 

Аналітичні центри головуючої країни проводять міжнародну конференцію за результатами виконання пріоритетів головування (за перші пів року річного головування).

Платформа має також своє представництво в Брюсселі. 

Така модель має свої переваги, оскільки орієнтована на тісну співпрацю з МЗС країн-членів, втім не є інклюзивною платформою і не включає організації іншого спрямування. 

Празький центр громадянського суспільства (https://praguecivilsociety.org/). 

Дана модель сервісного центру для громадянського суспільства також може представляти інтерес при опрацюванні неурядової мережі Кримської платформи. 

Центр був створений низкою міжнародних донорських організацій із США, Великої Британії, Швеції при підтримці Міністерства закордонних справ Чехії. Головна передумова створення – неможливість активної роботи з громадянським суспільством в країнах пострадянського простору через жорстку російську політику в регіоні. Нині за донорського фінансування Центр реалізує низку інформаційно-просвітницьких, освітніх, культурних проєктів. В Центрі працює міжнародна команда менеджерів за тематичним та географічним спрямуванням. Центр забезпечує роботу з громадянським суспільством в 12 країнах, які розташовані на території колишнього СРСР.  

Вказана модель може бути цікавою для Кримської платформи, якщо партнери по платформі будуть готові до формування окремої ресурсної бази для роботи з громадянським суспільством в цільових країнах (як всередині країн-членів Кримської платформи, так і назовні – на треті країни).