Олександр Краєв

Регіон:
Інше
Країна:
Об’єднане Королівство
Тема:
Європейська інтеграція

Вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з Європейського Союзу, незважаючи на чотири роки переговорів, все одно став суттєвим політичним та економічним потрясінням. Як наслідок, для британського керівництва одним з ключових питань став розвиток нової мережі партнерських відносин на міжнародній арені, яка б допомогла надолужити потенційні економічні втрати від встановлення тарифних режимів між Сполученим Королівством та країнами ЄС.

Останні декілька років британський дипломатичний корпус вів активну підготовчу роботу по двом головним напрямкам: розробці зони вільної торгівлі з країнами Британської Співдружності як спроби компенсувати втрачений товарообіг з ЄС; та встановлення нових економічних форматів взаємодії з іншими країнами поза межами ЄС та Співдружності. Оскільки проект розширення економічної співпраці із країнами Співдружності до рівня відносин із ЄС наразі не приносить бажаного результату та вже розглядається скоріше як “мрія, ніж реальність”, тому відносини з третіми країнами принесли Великій Британії перші два значні успіхи на міжнародній арені пост-Брекзіт. 11 вересня 2020 року була підписана торгівельна угода з Японією, а 8 жовтня 2020 року договір про політичну співпрацю, зону вільної торгівлі та стратегічне партнерство був підписаний із Україною.

В даній аналітичній записці ми розглянемо нові вектори співпраці, втілені у міждержавному Договорі, проаналізуємо наявний стан відносин та спрогнозуємо подальший розвиток двосторонньої співпраці Великої Британії та України.

ЗАГАЛЬНИЙ СТАН ВІДНОСИН ПОСТ-БРЕКЗІТ

Референдум 2016 року ознаменував новий етап зовнішніх відносин Великої Британії. Перехід від спільного ринку та близьких політико-соціальних зв’язків з ЄС до стандартних відносин із третьою країною із наявними тарифними та політичними обмеженнями поставив перед Лондоном питання пошуку нових союзників та потенційних економічних партнерів.

Якщо нові політичні союзи не були настільки нагальною потребою (навіть за умови виходу без домовленості щодо нового формату відносин між Лондоном та Брюсселем, так званий “жорсткий Брекзіт”, то питання надолуження втрати європейського ринку стало багато в чому першочерговим для британських політиків. За прогнозами фахівців значних збитків зазнають такі галузі, як автомобілебудування, хімічна промисловість, виробництво транспортного обладнання та машинобудування, які втратять до 18% експорту через нові тарифні обмеження на європейських ринках. Крім того, важливо покрити сектори, найбільш залежні від безтарифного імпорту з країн – ЄС. Частка європейських країн в імпортному балансі Сполученого Королівства у 2019 рік становила 51.4%. Значну частину цього експорту складають паливні матеріали, устаткування для підтримки машинобудування та сільськогосподарська харчова продукція.

Україна де-факто із самого початку Брекзіту розглядала потенціал розширеної співпраці з Великою Британією у форматі поза ЄС. Починаючи з 2014 року, Сполучене Королівство є одним із найбільш сталих та послідовних союзників України у боротьби проти російської агресії. У форматі такої підтримки за останні 6 років активно розвивалася технічна, військова та експертна співпраця, і цей факт багато в чому сприяв утворенню довіри та взаєморозуміння у відносинах.

Договір, підписаний 8 жовтня 2020 року, є фактичною кульмінацією двосторонніх переговорів останніх років та включає ключові сфери двосторонньої співпраці, серед яких:

  • Створення зони вільної торгівлі для збільшення товарообміну та залучення більшої кількості інвестицій в економіки двох країн;
  • Створення умов для ширшої політичної співпраці через започаткування формату стратегічної співпраці між двома країнами, та початок візового діалогу.
  • Розвиток потенціалу українського військово-морського флоту, створення інфраструктури для розробки та виготовлення нових військових кораблів (дана позиція виражена в окремому меморандумі, підписаному 7 жовтня);

Ратифікація цього договору дозволить україно-британським відносинам розвиватися в ключі стратегічного партнерства, починаючи з кінця перехідного періоду (періоду, відведеного для врегулювання відносин Великої Британії та ЄС після офіційного проведення політичної частини Брекзіту). До того моменту економічна частина угоди дозволить підтримувати безперервну співпрацю між двома економіками.

Варто відмітити, що за результатами 2019 року товарообмін між країнами дорівнював 1.5 мільярди фунтів стерлінгів. Ключовими товарами британського імпорту в Україну були літаки (79 мільйонів фунтів стерлінгів), фармацевтична продукція (61 мільйон) та автомобілі (52 мільйони). Водночас Україна експортувала до Великої Британії злакові культури на 177 мільйонів фунтів стерлінгів та залізо і сталь на 182 мільйони. Окремо варто зауважити, що активно у двосторонній економічній співпраці розвивається і сектор послуг, який також має суттєві перспективи розвитку і майже дорівнює обсягам торгівлі товарами.

ЗОНИ ПОДАЛЬШОГО РОСТУ

Попередній аналіз підписаного договору та поточного стану відносин свідчить про те, що наразі існує реальна ймовірність конструктивного та проактивного розвитку двосторонніх відносин. Будучи другою країною, із якою Велика Британія підписала великий економіко-політичний договір після Брекзіту, Україна займає стратегічно вигідну позицію для отримання фори у встановлені вигідних зв’язків у цілому спектрі сфер.

При розробці подальшої стратегії варто сконцентрувати діяльність українського дипломатичного корпусу та центральних органів виконавчої влади на наступних питаннях:

1. Підтримка сталого поступу оборонної співпраці

Окрім зазначеного вектору спільного розвитку потенціалу українського військово-морського флоту – через закупівлю нових зразків озброєння та створення інфраструктури для їх відтворення в Україні – варто також приділити увагу декільком іншим перспективним напрямкам. По-перше, останні навчання британських парашутистів в Україні стали прикладом вдалої двосторонньої співпраці не лише з точки зору тактичних вправ, але і створення відповідного політичного меседжу, тому такий формат, незважаючи на наявність системи спільних навчань у форматі Україна-НАТО, варто розвивати і надалі. По-друге, важливим напрямком двосторонньої військово-технічної співпраці має стати опір гібридним інструментам російської агресивної політики. За останні декілька років і Велика Британія, і Україна ставали жертвами інформаційних та хакерських атак зі сторони Російської Федерації, тому спільні проекти щодо кібербезпеки послугують правильним шляхом розвитку спільного потенціалу.

2. Закріплення функціонування зони вільної торгівлі

Подальша розробка механізмів та інструментів функціонування ЗВТ між нашим країнами має стати однією з ключових тем зовнішньоекономічної діяльності України у наступні роки. Британський кейс є унікальним по співставності потреб британського ринку та можливостей українського експорту. Голова Британсько-української торговельної палати Бейт Томс зазначає, що агропродукція з України зможе забезпечити продовольчу безпеку Сполученого Королівства пост-Брекзіт, особливо з урахування вкрай протекціоністської політики країн-членів ЄС щодо власного агросектору. Таким чином Україна займе стратегічно важливу нішу британського імпорту і стане одним з ключових зовнішніх партнерів Великої Британії.

Також у питанні функціонування ЗВТ потрібні подальші консультації та раунди переговорів для врегулювання усіх інструментальних тонкощів та напрацювання сонму правил щодо конкретних сфер та галузей промисловості та торгівлі. Отже, потрібна подальша тісна співпраця цільових міністерств для формування переговорних та експертних груп в цих напрямках. Проводитися така робота має у постійній консультації та співпраці із приватним бізнесом та експертною спільнотою.

3. Питання лібералізації візового режиму

30 січня 2020 року Україна в односторонньому порядку запровадила безвізовий режим для громадян Великої Британії терміном на один рік. Такий жест доброї волі є дійсним показником бажання України надалі розвивати відносини в ключі взаємної довіри та послаблення обмежень між країнами. Наразі вже активно розпочалася робота по створенню умов для спрощення візового режиму між країнами. Про це, зокрема, зазначено у статті 18 двосторонньої угоди, підписаної 8 жовтня 2020 року. 29 жовтня з ініціативи Міністерства внутрішніх справ України було ініційовано інституційний діалог між міністерствами внутрішніх справ обох країн щодо спрощення візових вимог для громадян України. На високому та найвищому рівні тематику безвізу варто також додатково актуалізувати ближче до дати закінчення українського одностороннього безвізового режиму (31 січня 2021 року).

4. Розвиток співпраці у багатосторонніх форматах

Окрім активної підтримки на двосторонньому рівні, Велика Британія є одним з провідних партнерів України і на багатосторонніх міжнародних майданчиках. Британія послідовно підтримує Україну в голосуваннях у Раді Безпеці та Генеральній Асамблеї ООН та під час підняття української тематики у форматі НАТО. Наразі ведуться перемовини щодо включення Великої Британії до Кримської платформи, яка знаходиться у процесі створення – послиня Великої Британії Мелінда Сімонс підтвердила зацікавленість своєї держави у платформі і готовність до консультацій. Тому крім продовження тісної співпраці на площадках ООН та НАТО, за наявності нового договору про стратегічну політичну співпрацю, цей напрямок отримує нового стимулу. Необхідно створювати нові формати, до яких можливо буде залучати британських колег (як на державному рівні, так і на рівні міжінституціональних, експертних та громадських зв’язків).