Європейська солідарність 8,10%

Політична партія «Європейська солідарність» має яскраво виражену самоідентифікацію, яка спрямована на визначення зовнішньополітичних пріоритетів, зокрема щодо набуття членства в Європейському Союзі та НАТО, не в останню чергу, через активну позицію щодо цих питань лідера партії Петра Порошенка під час його президентського терміну (2014-2019). В цілому позиція президента у зовнішньополітичній сфері була чіткою та є нині визначальною для формування орієнтирів міжнародної співпраці для політичної сили, яку він очолює.
Політична партія «Європейська солідарність» є ребрендінгом партії «Блок Петра Порошенка», яка мала 127 депутатів у Верховній Раді України VIII скликання. Цю політичну силу для аналізу позицій у сфері зовнішньої політики можна вважати правонаступницею як БПП, так і 5го Президента України Петра Порошенка, який є лідером партійного списку на Позачерговий виборах 21 липня 2019 року. Яскравий зовнішньополітичний вимір партії також обумовлений присутністю у списках кандидатів у народні депутати партії ЄС добре знаних політиків та експертів. В першій десятці списку, крім самого Петра Порошенка, присутні Андрій Парубій, голова ВРУ VIII скликання (№2), Ірина Геращенко, заступниця голови ВРУ (№3), а також Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (№10), які буди активно задіяні у формування та реалізацію зовнішньої політики України в останні 5 років. Крім того, о списку увійшли і інші народні депутати, які активно працювали у сфері парламентської дипломатії, зокрема, Володимир Ар’єв (№17), голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи та Марія Іонова (№23), заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, заступниця співголови міжпарламентської ради Україна-НАТО, перша заступниця голови Української частини Парламентського комітету асоціації.
Основні положення партії представлені в її передвиборній програмі та «Євроатлантичній хартії».

Європейський СоюзАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Передвиборна програма політичної партії «Європейська солідарність» має слоган: «Захистимо європейське майбутнє!». Головна ідея програми - поступ на шляху європейської інтеграції може бути втрачений через прояви реваншизму в Україні. Мета партії бачиться в досягненні критеріїв, необхідних для подання заявки на членство в ЄС вже у 2023 році. При цьому європейський курс бачиться нерозривно з кроками щодо набуття членства в НАТО. У контексті заявки на членство команда П. Порошенка запропонувала європейській стороні здійснити скрінінг українського законодавства, яке має бути адаптованим до законодавства ЄС до 2023 року.
В програмі постулюється необхідність більш системної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, де першочерговими завданнями є приєднання України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, а також наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва, як передумови для поліпшення інвестиційного клімату, створення високооплачуваних робочих місць в Україні.
Більш детальним програмним документом «Європейської солідарності» можна вважати «Євроатлантичну Хартію». П. Порошенко 2 липня 2019 звернувся до інших політичних партій із закликом підписати «Євроатлантичну Хартію», в якій зазначено, що її підписанти – проєвропейські політичні сили публічно візьмуть на себе відповідальність за незворотність євроатлантичного руху України, закріпленого у Конституції держави . Для подальшої політики європейської та євроатлантичної інтеграції Украйни важливими є наступні пропозиції:

  • пріоритетна і скоординована реалізація положень Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття членства України в ЄС та НАТО;
  • включення курсу на євроатлантичну інтеграцію до Коаліційної угоди та Програми діяльності уряду, а також визначення окремого часового проміжку чи пункту порядку денного у діяльності уряду та парламенту, коли б розглядалися відповідні інтеграційні законопроекти;
  • посилення інституційних спроможностей органів державної влади для ефективної реалізації політики; підвищення професійної компетентності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
  • поліпшення фінансування, кадрового та матеріально-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, які відповідальні за співробітництво з ЄС;
  • співпраця з ЄС і НАТО щодо протидії викликам у сфері інформаційної безпеки та кібербезпеки, боротьби з транснаціональною злочинністю, захисту критичної інфраструктури, охорони кордонів, мінімізації міграційних ризиків;
  • залучення міжнародної допомоги відповідно до визначених стратегічними документами цілей і завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України .

Окремими пунктами Хартії, що присвячені питанням європейського інтеграційного проекту є:

  • виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, забезпечення повноцінного функціонування ПВЗВТ;
  • поглиблена секторальна інтеграція з ЄС;
  • використання комунікативних та ресурсних можливостей політики ЄС «Східне партнерство» для обміну досвідом та посилення співпраці між 6 державами-партнерами та ЄС.

Надаючи оцінку результатів 21го Саміту Україна - ЄС (8 липня 2019 р.), лідер партії ЄС позитивно відзначив згадку у фінальному документі саміту ініціативу про чотири секторальні союзи, яку він запропонував і почав реалізовувати на посту президента України. Втім, відмічено, що для впровадження ініціативи потрібно мати покрокові детальні дорожні карти.
Негативно була сприйнята відсутність низки рішень, переважно в беспековій сфері та протидії гібридній агресії Росії. «Головне – це відсутність домовленостей про посилення азовського пакету санкцій. Саме такою мала бути реакція на відмову Росії виконувати рішення Морського трибуналу ООН про звільнення наших моряків. Також дуже бракує оцінки ризиків «Північного поткоу-2», згоди на шефство країн-членів ЄС над містами Донбасу і норми про започаткування механізму оцінювання відповідності національного законодавства європейському», – відзначив очільник «Європейської солідарності» .
В контексті згаданого механізму оцінювання відповідності варто вказали публічну підтримку віце-прем’єр-міністром І. Климпуш-Цинцадзе законопроекту №10267 «Про засади державної політики в сфері європейської інтеграції», який був розроблений Комітетом з європейської інтеграції ВРУ VIII-го скликання спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Вказаний законопроект пропонує системний підхід до формування процедурних та інституційних рамок імплементації УА, зокрема створення спеціальної процедури пріоритетного проходження євроінтеграційних законодавчих ініціатив, нових моніторингових механізмів.

НАТОАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Європейська солідарність приділяє значну увагу майбутньому членству України в НАТО. Відсіч російському агресору можлива лише за допомогою союзників України: ЄС та НАТО.
Поряд з виконанням критеріїв для набуття членства в ЄС, вказується на можливість отримання Плану дій членства в НАТО вже у 2023 році. Вимоги НАТО є основою для модернізації та реформування збройних сил.
Більш конкретні ідеї щодо євроатлантичного спрямування містяться у програмному документі «Євроатлантична Хартія» , запропоновані від імені П. Порошенка іншим проєвропейським силам. Зокрема, варто відзначити такі програмні тези:

  • виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2019 рік, належну підготовку і виконання таких програм у подальші роки;
  • підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про намір України отримати План дій щодо членства в НАТО;
  • дотримання органами влади Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (Указ Президента України «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції» від 20 квітня 2019);
  • приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО;
  • співпрацю з ЄС і НАТО у протидії загрозам інформаційної безпеки та кібербезпеки, протидії транснаціональній злочинності, забезпеченні стійкості критичної інфраструктури, посиленні охорони кордонів, мінімізації ризиків у сфері міграції;
  • співробітництво України з НАТО щодо моніторингу ситуації та спільного реагування на агресію Російської Федерації, включаючи мілітаризацію, в акваторіях Чорного та Азовського морів і районі Керченської протоки з метою забезпечення свободи судноплавства в регіоні;
  • впровадження упродовж 2020 року принципів ефективного оборонного менеджменту, підготовки, управління, планування, бюджетного забезпечення, закупівель, прийнятих у державах-членах НАТО;

СШААналітика за темоюПорівняти позиції партій

Питання співробітництва України та США безпосередньо не згадується у передвиборній програмі, однак звернення до теми присутні у виступах та заявах лідера партії.
Коментуючи результати зустрічі президентів США та Росії під час саміту «Великої двадцятки» у Японії, П. Порошенко заявив про порушення принципу, яким він керувався під час своєї каденції у міжнародній політиці – нічого про Україну без України. «Те, що переговори відбулися без попередніх консультацій з українською стороною в перший же місяць перебування на посту президента України В. Зеленського є дуже тривожним сигналом».
Загалом, 4 липня 2019 П. Порошенко на своїй сторінці у Facebook, вітаючи партнерів із США з Днем незалежності, відмітив високий стратегічний рівень партнерства, координацію зусиль та спільне бачення безпекових викликів Києвом та Вашингтоном. За останні 5 років досягнутий рекордний рівень відносин, завдячуючи особисто Президенту США Д. Трампу, команді підтримки України та наявній двопалатній підтримці в Конгресі США .
Під час зустрічі п’ятого президента України П. Порошенка з тимчасовим повіреним у справах США в Україні В. Тейлором на початку липня було відмічено тверду позицію США щодо територіальної цілісності України. В контексті невиконання Росією рішення Міжнародного трибуналу з морського права щодо негайного звільнення 24 українських моряків лідером Європейської Солідарності було запропоновано за підтримки Вашингтона скликати позачергове засідання РБ ООН за вказаною тематикою.

Економічна дипломатіяАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Серед ідей, які зазначені у передвиборній програмі «Європейської солідарності», вказується на необхідність спрощення умов експорту та імпорту товарів шляхом запровадження інституту авторизованих економічних операторів та спільних з ЄС транзитних процедур.
Під час програмних виступів голова Комітету ВРУ VIII скликання з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна (№14 в списку ЄС) заявила, що у перші місяці роботи у новому скликанні ВРУ команда партії планує завершити законодавче реформування митниці. Йдеться про перехід на електронне оформлення документів та старт режиму спільного транзиту з країнами ЄС .

Політика щодо країн-сусідівАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Питання співробітництва з країнами-сусідами не згадуються у передвиборній програмі партії. Ця тема майже не піднімається під час виступів лідерів політичної партії. Частково, це може пояснюватись непростими відносинами голови партії П. Порошенка з очільниками Польщі, Румунії, Угорщини. Зміна урядової команди в Молдові у травні-червні 2019 р. на фоні добрих відносин президента Порошенка з попереднім Урядом Молдови, також потребує переосмислення позиції по окремим питанням.
З поміж держав-сусідів більше уваги членами партії Європейська Солідарність приділяється Польщі. В основному це є реакцією на окремі кроки, зроблені польською стороною за напрямом історичної пам’яті. Можна навести позицію віце-прем’єр-міністра Павла Розенка (№39 в списку ЄС), що рішення про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт польських інституцій на території України має бути консолідованим. Таке рішення мають ухвалити органи влади спільно з громадянським суспільством. Однак рішення можливе лише при досягненні прогресу у питанні відновлення та збереження українських пам’ятників у Польщі. В цьому ж контексті директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович (№31 в списку ЄС) на початку липня охарактеризував оцінку польського Інституту Національної пам’яті щодо українсько-польського конфлікту під час Другої світової війни.
Негативну оцінку з боку В. В’ятровича отримав і лист послів РП Бартоша Ціхоцького та Ізраїлю Джоела Ліона стосовно появи в Івано-Франківську пам'ятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу. Керівник Інституту національної пам’яті відзначив, що лист відтворює тези російської пропаганди щодо українського визвольного руху .
Під час заключної прес-конференції голова ВРУ України А. Парубій позитивно оцінив роботу Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва в контексті створення регіонального безпекового простору Балто-Чорноморської дуги.

Консолідація міжнародної підтримки протидії російській агресіїАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Передвиборна програма ЄС передбачає, що тиск на агресора і гарантування міжнародної підтримки може забезпечити мир. Досягненням є створення потужної міжнародної коаліції, яка тримає режим Кремля під санкціями. Існує необхідність в збереженні такої міжнародної підтримки з тим щоб санкційний режим посилювався. В цьому контексті робота йтиме для утриманням уваги міжнародної спільноти до питань Криму та Донбасу, та притягнення Росії до відповідальності.
Міжнародна підтримка України може сприяти поверненню українських громадян, які утримуються Росією як заручники та політичні в’язні.
У програмі також говориться про необхідність державної підтримки громадянам, які вимушені були полишити окуповані Росією території.
На думку партії, повернення окупованих територій Донбасу під суверенітет України може бути прискорено в разі введення місії із підтримання миру під мандатом ООН.
В ефірі програми «Право на владу» у липні 2019 командувач десантно-штурмовими військами Михайло Забродський (№4 в списку ЄС) відмітив, що мир на Донбасі може бути встановлений лише на українських умовах – введення миротворців на державний кордон, а не тільки на лінію зіткнення, як того хоче російська сторона. «Контроль постачання пального, зброї, боєприпасів, контроль переміщення людей, в тому числі незаконних збройних формувань, роззброєння незаконних формувань, після цього – вибори на загальнодержавних засадах» .
Ірина Геращенко (№3 в списку ЄС) також декларувала як позицію партії, що реінтеграція Донбасу має відбутися виключно в рамках законодавчого поля України, а не на умовах Москви. Також вона наголосила, що «згідно українського законодавства всі регіони України рівні і мають українську мову як державну. Тому заяви про повернення Донбасу через російську мову вважаю неприпустимими і антиконституційними» .
П. Порошенко, як лідер партії, в своєму привітанні у Фейсбук з нагоди дня народження Олега Сєнцова підтвердив свою спрямованість на визволення усіх бранців режиму Кремля . Під час зустрічей з депутатами Європейського парламенту та іноземними представниками П. Порошенко піднімає теми продовження санкцій ЄС щодо Росії, а також можливості формування розширеної спеціальної спостережної комісії ЄП, яка займатиметься моніторингом порушення прав кримських татар в окупованому Криму.
Також лідер партії підтвердив позицію, що Нормандський формат є незмінним у проведенні переговорів з Росією за підтримки Франції та Німеччини .
У контексті підготовки до проведення саміту «Україна - ЄС», П. Порошенко закликав президента України В. Зеленського порушити перед європейською стороною питання щодо концентрації українських телевізійних каналів у власності прокремлівських діячів .
Члени виборчого списку партії «Європейська Солідарність» Андрій Парубій (№2), Вікторія Сюмар (№16) та Марія Іонова (№23) запропонували посилити кримінальну відповідальність за умисне невизнання української юрисдикції території Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей (законопроект №10423 від 05.07.2019).
Окремим напрямом консолідації підтримки, який зазначений у «Євроатлантичній Хартії», є формування на рівні проєвропейських сил розуміння необхідності продовження політики залучення військової та оборонної допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, як для модернізації ЗСУ, так і для зміцнення стійкості армії на тлі російської агресії. В цьому ж руслі можна сприймати і заклик щодо неприпустимості скорочення ЗСУ до відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави.

Просування іміджу України за кордономАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Окремий розділ передвиборної програми «ЄС» пропонує сприяти моді на Україну та відкривати її світу. Вказується, що за останні 5 років Україна отримала міжнародну суб’єктність, що дозволяє проводити свої національні інтереси на міжнародній арені. Комплексним національним проектом має стати відкриття України світові, що також сприятиме інтеграції українського суспільства у європейську та євроатлантичну співдружність. Йдеться про необхідність широкомасштабних скоординованих заходів за участі як дипломатичного корпусу, так і українського бізнесу та діаспори.
Протидія російській агресії в інформаційному та кібер просторах також зазначається у програмі. Окремим напрямом вказується необхідність постійної інформаційної присутності теми окупованих Криму та Донбасу з метою підтримки міжнародної коаліції протидії Росії.

Закордонні українці та питання подвійного громадянстваАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Передвиборна програма Європейської солідарності зазначає, що можливості української діаспори мають бути задіяні поряд із іншими інструментами, такими як дипломатія, бізнес контакти тощо для створення інтересу до України у світі.
Протягом 5 років президентства П.Порошенка співпраця з українською діаспорою була серед його зовнішньополітичних пріоритетів. Роль закордонних українців була відмічена і під час зустрічі лідера ЄС з очільниками Світового конгресу українців та Українського конгресового комітету Америки у травні 2019. Було відмічено обопільний інтерес щодо неухильного продовження європейського та євроатлантичного вектору розвитку України .
Офіційна позиція партії щодо подвійного громадянства відсутня.

Парламентський вимір діяльності міжнародних організаційАналітика за темоюПорівняти позиції партій

Безпосередньо ця тема не згадується у передвиборній програмі. Зважаючи на той факт, що Володимир Ар’єв (№17 в списку ЄС) є головою Постійної української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи, варто зазначити його позицію після повернення делегації РФ до ПАРЄ, що українські парламентарі мають утриматись від участі в ПАРЄ «допоки Парламентська асамблея Ради Європи не доб’ється від Росії виконання головних принципів, які були закладені в прийнятих резолюціях (…)»
Лідер парті ЄС П.Порошенко написав листа керівництву країн-членів РЄ, в якому висловив обурення тим, що основним фактором у поверненні Росії до ПАРЄ стало фінансове питання. При тому була звернута увага, що Росія не виконала жодної резолюції Парламентської асамблеї. Голова Верховної Ради Андрій Парубій (№2 в списку) скасував запрошення спостерігачам від ПАРЄ в Україну для спостереженням на виборах до ВРУ з огляду на результати голосування в ПАРЄ.
Опосередковано можна говорити і про позицію на продовження активного використання можливостей ПА ОБСЄ. Так, А. Герасимов (№11 в списку ЄС) як голова Постійної делегації ВРУ при ПА ОБСЄ, повідомив, що Комітет із політичних питань і безпеки Парламентської асамблеї ОБСЄ підтримав резолюцію проти окупації та мілітаризації Криму Росією, яку підготувала делегація України і яка була підписана парламентарями 13 країн світу. На думку представника партії ЄС, зважаючи на вкрай тривожні події по відношенню до України на міжнародній арені, прийняття Резолюції Парламентською Асамблеєю ОБСЄ – це серйозна перемога українського парламенту .

Зовнішня політика України поза межами ЄС та НАТОАналітика за темоюПорівняти позиції партій

У передвиборній програмі не приділяється увага питанням співробітництва України з іншими країнами світу поза ЄС та НАТО. В заявах лідерів політичної партії під час передвиборчої кампанії також мало уваги приділялося саме цьому спрямуванню зовнішньополітичних зусиль.
А. Парубій на посту голови ВРУ приділяв значну увагу питанням Балто-Чорноморського співробітництва, а С. Кубів займався питаннями співробітництва з КНР в рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». Однак під час кампанії вони не звертали на ці питання уваги.