Максим Кияк

Регіон:
Країни Північної Європи
Країна:
Норвегія
Тема:
Політичні системи

11 вересня відбулися чергові вибори до парламенту Королівства Норвегія. Однією з особливостей цьогорічних перегонів було те, що інтрига відносно переможців зберігалася включно до самого дня голосування. Попри це, коаліції на чолі з Консервативною партією вдалося втримати владу, здобувши хоча й хитку, але все ж більшість місць у новому складі вищого законодавчого органу Норвегії.

КОНТЕКСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ

Вибори до парламенту Норвегії відбувалися на фоні активізації терактів у низці європейських країн. У квітні 2017 Норвегія була названа тамтешньою службою безпеки як одна з можливих цілей терористів. Відповідно, згідно з соціологічними опитуваннями, дві третини норвежців сприймали питання безпеки й оборони у якості ключових на цьогорічних парламентських виборах.

Крім того, вибори проводились на фоні актуалізованого питання кібернетичної безпеки. Даний факт вплинув не лише на самі вибори, але і безпосередньо на процес підрахунку голосів. У Норвегії функціонує система електронного підрахунку голосів, яка дозволяє відсканувати близько тисячі виборчих бюлетенів протягом 8-10 хвилин. Але через можливе втручання ворожих хакерів вівся також паралельний підрахунок голосів у ручному режимі.

Всі три лідери виборів отримали менше голосів, ніж  на попередніх виборах, однак крихка коаліція зберіглась. Для формування більшості необхідно 85 голосів з загальної кількості у 169 місць у парламенті. Попередній уряд був міноритарним урядом двох партій – Консервативної та партії Прогресу, обидві правого толку. Нова коаліція була сформована Консервативною партією, партією Прогрес та Ліберальною партією. Християнські демократи залишили коаліційні переговори після приєднання партії  Прогрес.

Вибори до парламенту стали певним карт-бланшом на наступні чотири роки для чинного уряду консерваторів, чия коаліція. Лідерка консервативної партії (25,0%, проти 26,8% минулого разу, мінус 3 місця в новому парламенті) і, водночас, чинна прем’єр-міністр країни Ерна Солберг заявила, що завдяки результатам виборів її уряд отримав ще чотири роки, бо «він досягав результатів». Варто зазначити, що уряд Солберг неодноразово зазнавав критики з боку опозиції через економічну політику. Разом із тим, йому вдалося пережити дві кризи – падіння цін на нафту у 2014 році та мігрантську кризу 2015 року.

Лейбористській партії, попри доволі оптимістичні результати соцопитувань, не вдалося досягнути бажаного для себе результату, здобувши 27,4 % (проти 30% на минулих виборах, 49 замість 55 місць). Таким чином, не зважаючи на те, що вона матиме найбільшу кількість представників у парламенті, цій політичній силі вдруге поспіль доведеться перебувати в опозиції.

Партія  Прогресу отримала 15,2% (проти 16,3%, втративши 2 місця). Ліберальна партія – 4,4% (8 місць).

Загалом до  парламенту пройшли 9 партій (8  у попередньому), однак партії Червоних та Зелених провели лише по 1 депутату. Цікаво, що у майбутньому парламенті очікується рекордна кількість жінок (70 зі 169), що становить понад 40% від усього складу.

Довідково: Ерна Солберг, прем`єр-міністр Королівства Норвегія, у політиці з кінця 1970-х років. У 1989 році стала депутатом норвезького парламенту, з 2004 року – лідер Консервативної партії. З 2005 року партії пані Солберг, перебувала в опозиції. У 2013 р. отримала 26,8 % голосів виборців і сформувала правоцентристську коаліцію разом із з націоналістичною Партією Прогресу, Ліберальної партією та з християнськими демократами. Минулого року правляча коаліція ледь уникнула розвалу через розбіжності щодо бюджету.

 ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Дискусії між партійними силами під час виборчого процесу точилися  переважно навколо питань зовнішньої політики та відносин Королівства Норвегія з Європейським Союзом, а також навколо питання мігрантів і біженців. Власне, питання мігрантів є і залишатиметься одним із ключових дискусійних моментів і в самій правлячій коаліції через позицію Партії Прогресу. У порівнянні з минулими виборами, Партія Прогресу втратила лише одне місце у парламенті, зберігши рівень підтримки переважно за рахунок використання тематики мігрантів під час своєї кампанії, а також дискусії щодо зниження податків і побудови швидкісних автодоріг.

Іншим наріжним питанням під час виборів було питання екології, клімату та природних ресурсів. Християнські демократи (4,2%), котрі є союзниками консерваторів, висловили свою одностайну негативну позицію щодо продовження видобутку нафти у Норвезькому морі. Варто зазначити, що саме екологічне питання, було і є одним із головних каменів спотикання для всіх політичних сил, які належать до правлячої коаліції. Лідери вже згаданих християнських демократів а також Ліберальної партії взагалі стверджують, що питання клімату повинно бути наріжним для коаліції. Серед дискусійних питань на поточних виборах навіть було регулювання популяції вовків у країні. Разом із тим, варто зазначити, що попри інтерес до екологічної проблематики виборців, Партія Зелених, однією з ключових тез котрої була відмова від видобутку газу та нафти протягом наступних 15 років, втратила підтримку та набрала менше 4%. Проте, як і на попередніх виборах, ця політична сила все ж матиме свого представника у норвезькому парламенті.

АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Попри незначні відмінності між цьогорічними результатами та чотирирічної давнини, ці вибори засвідчили певне зниження рівня підтримки опозиційної Лейбористської партії на Півночі країни, де ця політсила довгий час мала успіх. Результати також продемонстрували збільшення числа симпатиків Центристської партії, базовою цільовою аудиторією якої є виборці у сільській місцевості.

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

Питання України не належало до пріоритетних під час виборів до норвезького парламенту 2017 року. В той же час, прем`єр-міністр країни раніше неодноразово публічно висловлювала підтримку України та засуджувала порушення міжнародного права з боку Російської Федерації. Разом із тим, прем`єр-міністр закликала до «добрих і відкритих відносин з росіянами».

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ