Регіон:
Субсахарська Африка
Тема:
Європейська інтеграція

Субсахарська Африка лишається на периферії інтересів вищого керівництва України, хоча наявний певний рівень зацікавленості у розширенні співробітництва з країнами регіону. Комплекс заходів, реалізований державними інституціями України щодо активізації відносин з африканськими державами, є обмеженим та має переважно тактичний характер. Позитивні зрушення пов’язані з появою завдань щодо збільшення уваги до держав Африки в стратегічних документах, що стосуються розбудови військово-промислового комплексу України. Торговельно-економічне співробітництво і надалі залишається фундаментом двосторонніх відносин. Відчутне зростання уваги української сторони до пожвавлення гуманітарних контактів. Товарообіг між Україною та державами Субсахарської Африки поступово зростає, проте коло українських торговельних партнерів у регіоні не є сталим. Актуальною залишається проблема розбудови діалогу Україна-Африка в межах багатонаціональних форматів та в рамках роботи міжнародних організацій.

Політичний інтерес/залученість

Регіон Субсахарської Африки знаходиться поза фокусом уваги українських політичних сил. Аналіз програмних документів політичних партій, представлених у ВРУ, засвідчив відсутність у них положень, які б стосувалися розвитку відносин із країнами африканського регіону. Представники вищого керівництва парламенту у своїх виступах та промовах протягом 2018 р. не піднімали африканську проблематику, проте вона фігурувала у заявах низки народних депутатів України, зокрема А. Антонищака («Блок Петра Порошенка») щодо оновлення міграційної політики України, А. Шкрум (ВО «Батьківщина») щодо роз’яснення африканським парламентарям проблеми російської агресії проти України та Л. Зубача («Самопоміч») щодо вивчення досвіду роботи антикорупційних судів у країнах Африки.

В аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ зазначено, що розширення й поглиблення співробітництва та партнерства з країнами Африки є важливою складовою зовнішньої політики України. Система пріоритетів України у відносинах з африканськими країнами повинна бути заснована переважно на критеріях економічного прагматизму. Головна увага має приділятися державам, співпраця з якими має значні переваги для розвитку української економіки та сприяє забезпеченню українського експорту та залучення українських компаній до реалізації інфраструктурних проектів. У документі зазначається, що Субсахарська фокус-група економічних інтересів передбачає встановлення тісних контактів із секретаріатом Африканської континентальної зони вільної торгівлі, що об’єднує 44 країни. Україні потрібно шукати надійних торговельних партнерів і точки опори на регіональних ринках, що демонструють високі темпи зростання та попит на вітчизняну продукцію. У регіоні Субсахарської Африки наступними кроками в цьому напрямі буде інтенсифікація переговорів про зони вільної торгівлі з Нігерією та Південно-Африканською Республікою, а також лібералізація торговельних режимів. Крім того, країни на півночі Африки, насамперед Марокко, можна використовувати як проміжні ланки поставок товарів до країн Субсахарської Африки.

Інституційна співпраця

Міжінституційна співпраця українських державних установ у контексті розвитку відносин з країнами Субсахарської Африки була зосереджена на торговельно-економічному співробітництві та освіті.

У квітні 2018 р. відбулася тижнева поїздка урядово-ділової групи високого рівня до Гани та Нігерії під егідою МЕРТ. У ній брали участь не лише урядові установи, а й представники 14 українських компаній. Основне завдання торгової місії полягало у представленні українських товарів та послуг на африканському ринку, проведенні В2В та урядових зустрічей для налагодження та розширення торговельних відносин.

У серпні 2018 р. КМУ видав розпорядження про створення міжвідомчої делегації Уряду України з представників МЕРТ, Мінюсту та Секретаріату КМУ щодо укладання угоди з кенійською стороною про утворення Спільної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

У липні 2018 р. МЗС, Міносвіти, Комітет ВРУ у закордонних справах та інші державні органи України провели зустріч з послами та представниками 20 країн Близького Сходу, Африки та АТР. Обговорювалися питання принципів добору іноземних студентів на навчання в Україні, діяльність посередників в освітній сфері, вимог до зарахування та визнання документів про середню освіту.

Позитивом необхідно вважати призначення Президентом України керівника посольства України в ПАР, де позиція довгий час була вакантною. Також оперативно були здійснені ротації послів України в Кенії та Алжирі. Водночас без очільників залишаються три українських посольства: в Ефіопії, Анголі та у Сенегалі.

Стратегічне бачення

У питанні нормативно-правового закріплення довгострокових завдань розвитку відносин між Україною та державами Субсахарської Африки в 2018 р. відбулися позитивні зрушення. Регіон згадується у двох державних документах стратегічного характеру, що були схвалені відповідними розпорядженнями Кабінету міністрів України. Зокрема, у Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 р., ухваленій 20.06.2018 р., зазначено, що починаючи з 2015 р. кардинально змінились ключові ринки збуту продукції вітчизняного ОПК. За рахунок відмови від російського ринку збільшились показники експорту до країн Африки. У Стратегії зазначено, що для використання існуючого потенціалу підприємств авіаційної промисловості до 2023 р. необхідно посилити позиції на африканському ринку. Щодо розвитку сегменту спецзасобів пріоритетом на довгострокову перспективу (до 2028 р.) зазначено задоволення за рахунок експортних поставок потреб африканського регіону. Реалізації зовнішньоторговельних операцій із рядом країн Африки має сприяти підтриманню функціонування українського кораблебудування.

В іншому урядовому документі стратегічного характеру під назвою «План заходів щодо реалізації Стратегії відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року», ухваленому 10.05.2018 р., було поставлено чітке завдання: для експорту до держав Азії та Африки необхідно організувати поглиблену модернізацію та виробництво вертольотів Мі-2МСБ та Мі-8МСБ на вітчизняних підприємствах.

Діяльність

Політичні контакти з країнами Субсахарської Африки у 2018 р. підтримувались переважно на рівні уряду та окремих міністерств, в основному у рамках діяльності МЗС та МЕРТ.

У травні 2018 р. Міністр закордонних справ України П. Клімкін здійснив офіційний візит до Республіки Кенія, що став першим в історії двосторонніх відносин. Також у центрі діяльності МЗС було розширення контактів із такими державами Африки, як Судан, ПАР та Лівія.

Одним із заходів підтримання діалогу з державами Африки в рамках діяльності МЗС стало проведення виставки художніх творів з нагоди 55-ї річниці від дня заснування Організації Африканської Єдності – Дня Африки 2018. Посольства України в державах Африки активно долучилися до міжнародної акції «Запалімо свічку пам’яті!», присвяченої вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.

У рамках діяльності української торговельної місії до Нігерії та Гани було проведено три бізнес-форуми: гансько-український в Аккрі та нігерійсько-українські бізнес-форуми в Лагосі та Абуджі.

Важливі зміни відбулися в сфері української миротворчості в Африці: Міністерство оборони України відрапортувало про завершення участі України в Миротворчій місії ООН у Ліберії. До України повернувся особовий склад 56 окремого вертолітного загону. Натомість МОУ поінформувало, що на запрошення секретаріату ООН було схвалено рішення про участь українських військовослужбовців у складі Багатопрофільної інтегрованої стабілізаційної місії ООН в Малі (офіцер штабу та військовий спостерігач). Загалом станом на грудень 2018 р. кількість українських миротворців на африканському континенті склала 274 особи, які беруть участь у трьох місіях (ДРК, Південний Судан, регіон Аб’єй).

Результати

Загальна картина розвитку відносин України з країнами Субсахарської Африки характеризується стриманим оптимізмом. Водночас спостерігається розширення гібридної експансії Російської Федерації на значну кількість країн Африки. Наприклад, російські приватно-військові компанії закріпляються у таких стратегічно важливих державах, як ЦАР, ДРК, Зімбабве, Судан, Еритрея та Ангола. На цьому тлі заходи української сторони щодо підтримання партнерства з Африкою виглядають недостатніми. Надзвичайно бракує політичного діалогу на найвищому рівні між офіційним Києвом та керівництвом африканських країн.

Голосування у Генеральній Асамблеї ООН щодо ініційованої Україною Резолюції «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міст Севастополь (Україна), а також районів Чорного та Азовського морів» підтвердило тезу про те, що українська дипломатія повинна докладати більше зусиль у роботі з країнами регіону. Як і в попередньому році, у 2018 р. лише три держави регіону підтримали Україну в принциповому для неї питанні: Ботсвана, Ліберія та Джибуті. Через активність російської дипломатії як на рівні ООН, так і у самих державах Африки негативним голосуванням відмітились Бурунді, Південний Судан, Судан та Зімбабве.

У розрізі консульської діяльності МЗС здійснює заходи з формування мережі візових центрів у 17 великих містах африканського регіону.

22 листопада 2018 р. Президент України П. Порошенко підписав указ №380 «Про надання гуманітарної допомоги Єменській Республіці, Республіці Судан, Демократичній Республіці Конго». Документ передбачає, що ДСНС України здійснить поставки гуманітарних вантажів означеним державам задля подолання голоду.

Необхідно підкреслити, що за аналізованому періоді відбулося зростання українського експорту до країн Субсахарської Африки на 13%. Частка регіону в загальній структурі експорту складає 2,5%, а в абсолютних цифрах перевищила цифру в 1 млрд дол. Сальдо торговельного балансу було позитивним для України та склало 489,3 млн дол. Найбільшими імпортерами українських товарів у Субсахарській Африці стали Сенегал, Нігерія, Ліберія, Ефіопія, Гана, Мавританія, Кенія та Судан. Проте українські експортні позиції дещо послабилися на більш традиційних африканських ринках, таких як: ПАР, Ефіопія, Кот д’Івуар та Кенія.

НАЕК «Енергоатом» та американська компанія «Holtec International» підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у використанні малих модульних реакторів SMR-160 в Україні. Планується, що на українській території буде створено хаб з локалізацією виробництва обладнання для малих модульних реакторів на українських підприємствах та їх подальшого розповсюдження, в т.ч. і на африканському ринку.

Як і у попередні роки, студенти з держав Субсахарської Африки – переважно вихідці з Нігерії та Гани – активно вступають до українських ВНЗ.

Ознайомитися з повним текстом дослідження