Ганна Шелест

Регіон:
ЄС
Тема:
ООН

У 2018 р. Україні вдалося не тільки тримати українське питання на постійному порядку денному інституцій ООН, а й досягти позитивного результату щодо прийняття важливих резолюцій ГА ООН стосовно прав людини в Криму та мілітаризації Криму. Попри зниження політичного інтересу, діяльність та заяви зосереджувалися на перспективі розгортання миротворчої місії ООН в Україні, розширенні гуманітарної допомоги та правах людини. Україну обрано до складу Економічної і Соціальної Ради ООН на період 2019-2021 рр

Політичний інтерес/залученість

У 2018 р. політичний інтерес до ООН певною мірою знизився, зосередившись здебільшого на проблемі можливого розгортання миротворчої місії і не приділяючи увагу іншим аспектам співробітництва. Як і минулого року, у 2018 р. Президент П. Порошенко у своєму щорічному Посланні до ВРУ приділив увагу перспективі розгортання миротворчої місії ООН в Україні. В аналітичній доповіді до Послання окремий розділ присвячений перспективам розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі та її формату, а також визначається основний пріоритет діяльності України в рамках ООН – «цілеспрямована комплексна робота, спрямована на використання всіх доступних засобів Організації з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності, обстоювання національних інтересів України в умовах активного процесу реформ у внутрішній політиці та триваючого україно-російського конфлікту».

Водночас високий інтерес щодо діяльності в рамках ООН підкреслює участь Президента України у відкритті 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні, де він, зокрема, говорив про російську агресію, миротворчу місію на Донбасі, повагу до принципів Статуту ООН, порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 р., ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі. На відміну від попередніх років Президент не торкнувся жодного з питань загального безпекового порядку денного.

Народні депутати України (зокрема, Ю. Бойко, О. Вілкул, Ю. Тимошенко, А. Тетерук) та прем’єр-міністр В. Гройсман згадували ООН лише у контексті розгортання миротворчої місії на Донбасі, однак їх підходи різнилися. Ю. Тимошенко також виступала щодо необхідності реформування ООН. Ставлення до ООН не є контроверсійним серед різних політичних партій.

Інституційна співпраця

Питання порядку денного ООН та діяльності України в рамках системи ООН не викликають суперечностей у різних гілок влади. Здебільшого різні міністерства та відомства зосереджені на виконанні власних зобов’язань у рамках відповідних секторальних Конвенцій ООН, про що, зокрема, свідчить і План пріоритетних дій Уряду на 2018 р. Серед позитивних прикладів співробітництва МЗС, Мінюста та ін. – підготовка меморандуму, а також належного оформлення доказів відповідно до процесуальних вимог Міжнародного Суду ООН та Арбітражного трибуналу.

Стратегічне бачення

У 2018 р. стратегічне бачення роботи України в рамках ООН не зазнало змін. ООН згадується у більшості поточних стратегічних документів України, окрім Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Україна та ООН проводили співробітництво, зокрема, на основі Рамкової програми партнерства між Урядом України та ООН на 2018-2022 рр., підписаної наприкінці 2017 р. Однак, у зв’язку з реформою системи постійних координаторів ООН (анонсовано у вересні) потребує перегляду Угода між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй про заснування Представництва Організації Об’єднаних Націй, що була підписана ще у 1992 р.

Діяльність

З трьох представництв України при ООН (Нью-Йорк, Женева та Відень), як завжди, основна діяльність була зосереджена в головній штаб-квартирі у Нью-Йорку. Беручи до уваги те, що Україна перестала бути непостійним членом РБ ООН, діяльність української делегації в рамках ООН більше зосередилась саме на українських питаннях та пожвавилася у форматі ГА ООН. При цьому тема російської агресії залишалась на порядку денному РБ ООН.

У засіданнях ООН у Нью-Йорку брали участь українські високопосадовці. Зокрема, 15 березня 2018 р. відбулося відкрите засідання РБ ООН за формулою Арріа за участі заступника Міністра закордонних справ України О. Зеркаль, присвячене проблематиці тимчасової окупації Криму. Засідання було скликане делегаціями Швеції, Великої Британії, Нідерландів, Польщі та США за ініціативи України. 23 квітня Заступник Міністра закордонних справ України С. Кислиця виступив під час відкритих дебатів РБ ООН «Молодь, мир та безпека» та запевнив, що Уряд України уважно вивчає рекомендації ООН у процесі подальшої трансформації національної молодіжної політики. 29 травня під головуванням Міністра закордонних справ Польщі Я. Чапутовича та за участі Міністра закордонних справ України П. Клімкіна відбувся брифінг РБ ООН, скликаний за ініціативою української сторони, під час якого знову привернули увагу держав-членів РБ до грубих порушень РФ Мінських домовленостей. За результатами брифінгу 6 червня було схвалено заяву Голови Ради з української проблематики.

Перша заступниця голови ВРУ І. Геращенко представила Україну на відкритих дебатах «Жінки. Мир. Безпека» у Радбезі ООН у жовтні. 5 грудня під головуванням заступниці міністра закордонних справ України О. Зеркаль у штаб-квартирі ООН відбувся захід, під час якого було  привернуто увагу міжнародного співтовариства до викликів і загроз, які РФ створює у Чорному та Азовському морях.

Делегація України також двічі ініціювала екстрені засідання РБ: 30 жовтня (під головуванням Болівії) у зв’язку з намірами РФ провести незаконні вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей та 26 листопада (під головуванням КНР) у зв’язку з актом збройної агресії РФ проти України та захопленням українських кораблів у Чорному морі. Обидва заходи відбулися за спротиву РФ, яка програла два процедурних голосування поспіль, та дозволили привернути додаткову міжнародну увагу до ситуації в Азовському морі.

У рамках роботи 40-ї сесії Комітету ООН з питань інформації 9 травня в штаб-квартирі ООН за ініціативи України відбулося обговорення феномену російської пропаганди та фейкових новин, в якому взяли участь представники українських неурядових організацій та МЗС.

Попри те, що Представництво України у Відні здебільшого зосереджено на діяльності в рамках ОБСЄ, у 2018 р. було приділено достатньо уваги діяльності в рамках окремих інституцій системи ООН. Зокрема, делегація України регулярно брала участь у засіданнях МАГАТЕ (див. розділ «ядерне нерозповсюдження»). Крім того, у листопаді був організований Тиждень України в ООН у Віденському міжнародному центрі, ключовою метою якого стало представлення та популяризація української культури, науки та сучасних українських митців на майданчику ООН через призму сприяння реалізації потенціалу і лідерства жінок. 14 березня у рамках 61-ої сесії Комісії з наркотичних засобів відбулася офіційна церемонія презентації Стратегічної рамкової програми Управління ООН з наркотиків та злочинності для країн Східної Європи на 2017-2020 рр. Захід високого рівня зібрав представників урядів України, Молдови та Білорусі. Ця програма надасть можливість і надалі зміцнювати партнерський діалог з комісією, зокрема, в галузі отримання технічної допомоги та реалізації спільних проектів з Україною.

Постійне представництво України в Женеві було активно залучено до заходів відповідних інституцій системи ООН, які базуються у Женеві, зокрема, з прав людини, захисту прав інтелектуальної власності, з питань біженців, корінних народів, сталого розвитку тощо. Делегація України на чолі з в.о. Міністра охорони здоров’я України У. Супрун брала участь у 71-й сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я.

У 2018 р. кількість українських миротворців у складі операцій ООН з підтримки миру скоротилась до 306 осіб (5 місій). Найбільша кількість – 265 у ДР Конго.

У свою чергу Представництво ООН в Україні активно проводило діяльність та співробітничало з українськими міністерствами та громадським сектором, особливо в питаннях допомоги ВПО, боротьбі з домашнім насильством, гендерної рівності, досягнення Цілей сталого розвитку, прав людини, гуманітарної допомоги на Сході України.

Результати

Більшість поставлених завдань та пріоритетів щодо діяльності України в рамках ООН у 2018 р. було виконано.

16 січня Україна офіційно приєдналася до «Глобальної програми з контролю над контейнерними перевезеннями», яка реалізується Управлінням ООН з питань наркотиків і злочинності спільно з Всесвітньою митною організацією за фінансової підтримки уряду Канади. Підписано тристоронній «Меморандум про порозуміння» між Державною фіскальною службою України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та УНЗ ООН. Залучення України до Програми посилить національний інструментарій боротьби проти контрабанди, незаконного обігу наркотиків і психотропних речовин.

У Третьому Комітеті ГА ООН (16.11) і на ГА ООН (22.12) третій рік поспіль було позитивно проголосовано за резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)», в якій значно посилені положення щодо держави-агресора та включені прізвища трьох українців.

18 грудня ГА ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), районів Чорного та Азовського морів», у якій наголошується на безпекових загрозах, які Росія створює для України, Чорноморського регіону і всієї Європи, та підкреслено стурбованість через мілітаризацію Криму та з приводу захоплення українських моряків і суден.

У грудні 39 країн-членів ООН підписали Декларацію до 85-х роковин Голодомору, яка вперше засуджує сталінський режим (на 8 країн більше, ніж попереднього року). Крім цього, у Другому комітеті ГА до тексту резолюції «Сільськогосподарський розвиток, продовольча безпека та забезпечення продуктами харчування» за ініціативи української делегації було вперше внесено положення про необхідність запобігти у майбутньому повторенню загибелі людей від голоду.

13 червня Україну обрано до складу Економічної і Соціальної Ради ООН на період 2019-2021 рр. Членство України підтримали 176 держав.

У лютому Україна стала членом Групи друзів зі збереження довкілля під час здійснення операцій ООН з підтримання миру – неформального об’єднання близько 30 держав, яке сприятиме впровадженню новітніх технологій захисту довкілля та посилення безпеки миротворців.

21 вересня ГА ООН схвалила порядок денний 73-ї сесії, до якого шляхом голосування було включено ініційований Україною новий пункт «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», що спрощує організацію подальших засідань з питань Криму та Донбасу, оскільки відтепер всі питання можуть розглядатися ГА ООН комплексно у рамках окремого пункту.

Уряд Японії надав у 2018 р. 3,6 млн дол. на виконання семи проектів шістьма агентствами ООН в Україні (Міжнародна організація з міграції, Програма розвитку ООН, Агентство ООН у справах біженців, Дитячий фонд ООН, Управління ООН з обслуговування проектів, Всесвітня Організація Здоров’я) задля підтримки людей і громад, які постраждали від конфлікту на сході України.

Ознайомитися з повним текстом дослідження