Регіон:
ЄС
Тема:
ОБСЄ

ОБСЄ у зовнішній політиці України у 2018 р. позначалась зацікавленістю у вирішенні ключового зовнішньополітичного завдання – протидії збройній російській агресії. Протягом року контакти відбувались на рівні Генерального секретаря ОБСЄ, Президента ПА ОБСЄ, Діючого Голови ОБСЄ від Італії, які відвідали Україну. ОБСЄ докладала зусиль для врегулювання конфлікту шляхом участі у роботі Тристоронньої контактної групи і моніторингової діяльності СММ ОБСЄ. Майданчик ОБСЄ використовувався для збереження політико-дипломатичного тиску на країну-агресора. Підтримка Уряду у здійсненні внутрішніх перетворень надавалася у форматі спільної проектної діяльності Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Політичний інтерес/залученість

У 2018 р. Україна приділяла досить велику увагу співпраці та діяльності в рамках ОБСЄ, що переважно було продиктовано ключовою роллю цієї організації у протидії російській агресії на міжнародному рівні, врегулюванні розв’язаного Росією конфлікту, захисті прав людини на тимчасово окупованих територіях. Саме у такому контексті виражався політичний інтерес на президентському рівні, що відобразилось у щорічному посланні Президента до ВРУ 2018 р., в українському парламенті та уряді. Серед представлених у парламенті політичних партій більшу увагу співпраці з ОБСЄ приділяли «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч» і Радикальна партія, депутати від яких входять до Постійної делегації в ПА ОБСЄ.

Інституційна співпраця

Дії різних гілок влади щодо співпраці України з ОБСЄ протягом 2018 р. загалом були узгоджені. Контакти з ОБСЄ підтримувались через Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні, а також у рамках взаємодії з СММ ОБСЄ та Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а також з ПА ОБСЄ, Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин.

Стратегічне бачення

Стратегічна мета України по відношенню до ОБСЄ полягала в останні роки у якомога повнішому використанні можливостей Організації для врегулювання конфлікту і тиску на РФ з метою припинення агресії та повернення українських заручників і полонених. Хоча в аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента відзначена обмежена здатність Організації впливати на конфлікт, відзначено ключове значення її ролі у процесі врегулювання. Зокрема, у Плані пріоритетних дій Уряду на 2018 р. і Річній національній програмі Україна – НАТО зафіксовано, що співпраця з ОБСЄ в зоні конфлікту стримує ескалацію агресії РФ, сприяє підтримці суверенітету і територіальної цілісності України й викриттю злочинних дій РФ проти України, дозволяє вирішити важливі питання гуманітарного характеру і захисту прав людини та утримувати увагу міжнародної спільноти на проблематиці окупованого Криму, куди Росія не допускає спостерігачів СММ ОБСЄ, водночас перешкоджаючи виконанню ними мандату місії в окремих районах Донецької і Луганської областей. Таке бачення стало спрямовуючим для української зовнішньої політики по відношенню до ОБСЄ у 2018 р. Водночас залишається обмеженим бачення України щодо можливостей використання потенціалу ОБСЄ за іншими напрямами.

Діяльність

Протягом року діяльність України по відношенню до ОБСЄ, у тому числі в рамках Тристоронньої контактної групи, спрямовувалась на припинення збройної агресії РФ проти України, забезпечення моніторингу СММ ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону, забезпечення захисту прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях України. Цим питанням приділялась увага під час візитів в Україну міністра закордонних справ Італії А. Альфано на початку головування Італії в ОБСЄ та Президента ПА ОБСЄ Г. Церетелі у січні.

З метою привернення уваги до ситуації з правами людини в Криму у лютому делегації України та США в ОБСЄ, за підтримки держав-членів Європейського Союзу, Канади та Грузії провели в штаб-квартирі ОБСЄ захід «Порушення прав людини в Криму та частинах Донбасу: бачення правозахисників».

ОБСЄ залишалася важливим майданчиком, на якому на регулярній основі на щотижневих засіданнях Постійної Ради та Форуму із співробітництва в галузі безпеки приверталася увага до конкретних фактів збройної агресії Росії проти України, в тому числі на основі звітів СММ.

12 та 26 листопада Україною були ініційовані Спеціальні засідання Постійної ради ОБСЄ з метою обговорення порушень Росією своїх зобов’язань у зв’язку із проведенням російською окупаційною адміністрацією на ТОТ Донецької і Луганської областей незаконних виборів, а також акту неспровокованої збройної агресії Росії проти України поблизу Керченської протоки.

У рамках 25-го засідання Ради міністрів закордонних справ держав-учасниць ОБСЄ (6-7 грудня, м. Мілан) делегацією України за підтримки 11 держав у якості співорганізаторів було проведено тематичний захід міністерського рівня «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і м. Севастополь (Україна) та частин Чорного і Азовського морів», у ході якого міжнародній спільноті було презентовано докази мілітаризації Росією незаконно окупованого Криму та прямої збройної агресії РФ проти України в районі Керченської протоки.

На виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і ОБСЄ про створення нової форми співробітництва від 13 липня 1999 р. та за погодженням з МЗС України Координатор проектів ОБСЄ в Україні реалізовував низку важливих для України проектів, зокрема, за такими напрямами: судова реформа; протимінна діяльність, реформування збройних сил, соціальна адаптація військовослужбовців з АТО/ООС; боротьба з тероризмом та торгівлею людьми; підвищення рівня екологічної безпеки в Україні; безпека кордонів; вибори; належне урядування та ґендерна рівність; допомога ВПО; реформа органів внутрішніх справ і розбудова нової поліції; розбудова громадянського суспільства та боротьба з корупцією тощо (із загальним бюджетом 3,6 млн євро). Посадовці різного рівня брали участь у заходах ОБСЄ, наприклад, з питань безпеки, захисту людей з інвалідністю тощо.

Результати

Хоча у своєму зверненні на Традиційній зустрічі з главами дипломатичних представництв Президент України подякував головуючій у 2017 р. в ОБСЄ Австрії та висловив сподівання на тісну співпрацю з головуючою у 2018 р. Італією, яка включила врегулювання конфлікту до переліку пріоритетів свого головування, суттєвих зрушень навіть у деескалації напруженості в зоні конфлікту на сході України не відбулось. Умови виконання СММ свого мандату не покращились з огляду на постійні перешкоджання з боку РФ та підтримуваних нею бойовиків.

Італійський міністр А. Альфано підтвердив засудження окупації Криму та невизнання спроби його анексії, а Генеральний секретар ОБСЄ Т. Гремінгер під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ України В. Боднарем у липні підтвердив підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. В ОБСЄ засуджено незаконно проведені у листопаді т.зв. «вибори» в ОРДЛО.

Парламентська Асамблея з урахуванням процедури ухвалення рішень більшістю голосів була результативною по відношенню до України, що відобразилось в ухвалених нею у липні Берлінській декларації та Резолюції «Триваючі порушення прав людини і основних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», де вона наполягає на деокупації Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей та «повному виведенні російських збройних сил з української території». Цим питанням під час Міністерської зустрічі ОБСЄ 6-7 грудня у Мілані було приділено значну увагу також Президентом ПА ОБСЄ, що засвідчило результативність роботи українських парламентарів у складі ПА ОБСЄ.

Ініціатива України щодо схвалення рішення про забезпечення постійного моніторингу вздовж всієї ділянки українсько-російського кордону, проект якого вноситься третій рік поспіль, продовжує блокуватися РФ.

Ознайомитися з повним текстом дослідження